Рішення № 88670210, 09.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2020 року м. Київ № 640/13851/19

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ПАТ «Банк Камбіо» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ПАТ «Банк Камбіо» (01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1, код ЄДРПОУ 26549700) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39292197), в якому просить суд податкове повідомлення-рішення №0342671212 від 23.04.2019 року скасувати, як таке, що суперечить чинному законодавству України.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки позивач не є суб`єктом оподаткування в розумінні Податкового Кодексу України з початку процедури ліквідації банку, а тому до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, в тому числі за несвоєчасне подання податкової декларації.

Ухвалою суду від 30 липня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав про те, що несвоєчасне подання платником податку податкової декларації з податку на прибуток, що було виявлено під час проведення камеральної перевірки, стало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що на думку відповідача є законним та обґрунтованим.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як встановлено матеріалами справи, ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2018 року, за результатами якої був складений акт №000966/26-15-12-12/26549700 від 01.03.2019 року.

Відповідно до Акту перевірки, контролюючим органом було встановлено порушення терміну подання податкової декларації, а саме вимог п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового Кодексу України.

Так, граничний термін подання декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2018 року встановлений - 10.05.2018 року, в той час , як фактично така декларація була подана позивачем 15.05.2018 року.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, ГУ ДФС у м. Києві було винесене податкове повідомлення-рішення №0342671212 від 23.04.2019 року про застосування штрафу за неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2018 року у розмірі 170,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку , подавши 14.05.2019 року скаргу до ДФС України.

Рішенням про результати розгляду скарги №30733/6/99-99-11-06-01-25 від 04.07.2019 року скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Незгода позивача із прийнятими рішеннями зумовила його звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

На підставі постанови правління Національного банку України від 04.12.2014 №782 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 04.12.2014 №140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо", згідно з яким з 05.12.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо".

Відповідно до постанови правління Національного банку України від 27.02.2015 №144 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №46 "Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" та призначено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо" строком на 1 рік з 02.03.2015 по 01.03.2016 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №900 від 29.03.2018 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" призначено Серерина Юрія Петровича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №350 від 14.02.2019 року ліквідаційну процедуру та повноваження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» продовжено до 01.03.2020 року включно.

Пунктом 1.3 ч.1 ст.1 Податкового Кодексу України передбачено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Суд зазначає, що Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ч. 8 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, для правовідносин, що виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Таким чином, зважаючи на те, що в ПАТ «Банк Каммбіо» у 2014 році було встановлено тимчасову адміністрацію банку та, в подальшому, розпочато процедуру його ліквідації, до даних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним по відношенню до Податкового Кодексу України.

Так, суд зазначає, що згідно з п.1 ч.2 ст.46 Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку, крім іншого припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту).

Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку; 2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; 3) строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.

Пунктом 3 частини 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.46 Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов`язаннями банку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Враховуючи вищевикладене, стягнення суми штрафних санкцій відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 23.04.2019 року в межах розгляду даної адміністративної справи, суперечить вимогам статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та пункту 2.4. глави 5 Положення про виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відтак, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0342671212 від 23.04.2019 року про застосування штрафу за неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2018 року у розмірі 170,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень вказаного Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 139,159, 243-245, 263, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов ПАТ «Банк Камбіо» (01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1, код ЄДРПОУ 26549700) задовольнити повністю;

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення №0342671212 від 23.04.2019 року, як таке, що суперечить чинному законодавству України.

3.Стягнути на користь ПАТ «Банк Камбіо» (01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1, код ЄДРПОУ 26549700) понесені судові витрати у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа