Ухвала суду № 88670176, 08.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

08 квітня 2020 року м. Київ № 640/7754/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., розглянувши у письмовому порядку заяву позивача про забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.

Разом із позовом надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить до набрання законної сили рішенням у справі:

- зупинити дію податкової вимоги № ф-11986-53/64-у від 10.05.2019 щодо складення недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 21030,90 гривень;

- зупинити стягнення на підставі податкової вимоги № ф-11986-53/64-у від 10.05.2019, що здійснюється в рамках виконавчого провадження № 60346578.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Слід зауважити, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Статтею 151 КАС України визначено вичерпний перелік заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У заяві про забезпечення позову, позивач просить зупинити дію індивідуального акта та зупинити стягнення на підставі виконавчого документа.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає про очевидну протиправність оскаржуваної вимоги, з огляду на доказову базу, викладену в позові.

У той же час, позовна заява містить велику кількість пояснень та доказів на їх підтвердження. Окрім того, позов поданий без оскаржуваної податкової вимоги.

Так, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Необхідно зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

У розумінні КАС України, поняття очевидної протиправності передбачає можливість дійти висновку про невідповідність дій, бездіяльності, нормативно-правового акта або акта індивідуальної дії нормам чинного законодавства, без встановлення усіх або великої кількості обставин, що мають значення для надання оцінки, зокрема, індивідуальному акту, копія якого наразі відсутня у матеріалах справи.

Оскільки для можливості вирішення заявленого питання необхідно дослідити велику кількість документів, спеціальних нормативно-правових актів та проаналізувати позиції усіх учасників справи, а також, дослідити оскаржувану вимогу, наразі неможливо встановити наявність ознак очевидної протиправності.

У той же час, кваліфікувати оскаржувану вимогу як правомірну або протиправну суд може лише за наслідками розгляду справи по суті.

За таких обставин, позивач, фактично, просить суд визнати оскаржувану вимогу протиправною до вирішення справи по суті, що не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства та метою інституту забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суду не завжди може бути відомо про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, інших осіб, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.

Зважаючи на відсутність належних підстав для забезпечення позову шляхом, заявленим позивачем, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 150- 154, 241, 243, 256, 293- 297 КАС України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко