Ухвала суду № 88670142, 07.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

07 квітня 2020 року м. Київ № 640/5240/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовом ОСОБА_1 до Громадська рада доброчесностітретя особа:Вища кваліфікаційна комісія суддів Українипро визнання протиправним та скасування Висновку, рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Громадська рада доброчесності, третя особа: Вища кваліфікаційна комісія суддів України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Висновок про невідповідність судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, який затверджено Громадською радою доброчесності 31.07.2019, в повному обсязі;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Громадської ради доброчесності, оформлене у вигляді Протоколу засідання Громадської ради доброчесності від 31.07.2019, в частині затвердження Висновку про невідповідність судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики;

- зобов`язати Громадську раду доброчесності вилучити Висновок про невідповідність судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого Громадської радою доброчесності 31.07.2019, шляхом відкликання цього Висновку про невідповідність судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого Громадської радою доброчесності 31.07.2019, з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та знищення з електронних ресурсів (сайту) Громадської ради доброчесності.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2020 позовна заява, як така, що не відповідає вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, була залишена без руху, позивачу надано десятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду належних доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 2522,40 грн; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів; власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

06.04.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові документи на виконання вимог ухвали суду, а саме: квитанцію про сплату судового збору №б/н від 31.03.2020, відомості на виконання п.11 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та заяву про поновлення строку звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, що мають значення для правильного вирішення питання щодо поновлення строків звернення до суду, суд зазначає наступне.

У ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Таким чином, вище вказаними статтями визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Разом з тим, після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, але такий може бути повернено або залишено без розгляду лише на тій підставі, що пропущено строк звернення, якщо судом не буде встановлена наявність поважних причин для пропуску такого строку.

Відповідно до ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 оскаржує висновок та рішення Громадської ради доброчесності від 31.07.2019.

Позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом на виконання вимог ухвали суду від 23.03.2020. В обґрунтування вказаного клопотання ОСОБА_1 зазначено, що 27.01.2020 вона звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Громадської ради доброчесності, третя особа Вища кваліфікаційна комісія суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

У вказаній заяві позивачем, також, зазначено, що оскільки оскаржуваний Висновок про невідповідність судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики був прийнятий 31.07.2019, то шестимісячний строк з моменту прийняття Висновку тривав до 31.01.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2020 у справі №640/2201/20 вищезазначену позовну заяву було залишено без руху і надано п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків. Внаслідок об`єктивних обставин, зокрема, що були викликані введеними обмеженнями щодо запобігання поширенню коронавірусу СОVID-19, позивач вчасно не усунула недоліки позовної заяви, а тому ухвалою суду від 16.03.2020 адміністративний позов був залишений без розгляду у справі №640/2201/20.

При цьому, зважаючи на відомості в Єдиному державному реєстрі судових рішень та в Діловодстві спеціалізованого суду (ДСС), судом було встановлено певні невідповідності у твердженнях позивача.

30.01.2020 канцелярією суду дійсно зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Громадської ради доброчесності, третя особа: Вища кваліфікаційна комісія суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії (присвоєно номер №640/2201/20), яку залишено ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2020 без руху.

Однак, надалі, всупереч твердженням позивача про те, що внаслідок неусунення недоліків позовної заяви ухвалою суду від 16.03.2020 позов був залишений без розгляду, наявні відомості про те, що ухвалою суду від 04.03.2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, 13.03.2020 зареєстровано клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду.

За наслідками розгляду вказаної заяви 16.03.2020 суд своєю ухвалою на підставі п.5 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України залишив позовну заяву у справі №640/2201/20 без розгляду.

З огляду на зазначене, суд критично ставиться до викладених тверджень позивача, та визнає вказані пояснення не достатніми для обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, а також відсутність належних пояснень та доказів на підтвердження неможливості звернення до суду у вказаний період.

До того ж, суд вважає за необхідне наголосити, що при наявності об`єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов`язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.

Таким чином суд зауважує, що у своїх поясненнях щодо строків звернення до адміністративного суду позивачем не викладено вмотивованих посилань на обставини, які перешкоджали їй звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого абз.1 ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, не наведено достатніх доводів щодо існування обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та не надано належних доказів на підтвердження таких доводів. А отже, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду судом визнаються неповажними.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу

З огляду на дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом - 28.02.2020 року (направлено через поштове відділення) щодо визнання протиправним та скасування висновку та рішення Громадської ради доброчесності від 31.07.2019, тобто, з пропуском визначеного абз.1 ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, а також враховуючи недоведеність існування підстав вважати причини пропуску строку поважними, суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви.

Керуючись ст.ст.3, 5-11, 73-77, 90, 123, п.9 ч.4 ст.169, ст.ст.241-243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Громадська рада доброчесності, третя особа: Вища кваліфікаційна комісія суддів України про визнати протиправним та скасувати Висновок, рішення, зобов`язання вчинити дії повернути позивачу.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовні матеріали надіслати особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена повністю або частково протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Н.А. Добрівська