Ухвала суду № 88670127, 07.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

07 квітня 2020 року м. Київ№640/25034/19Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження питання клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк"

третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

У С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" (01014, м. Київ, бульвар Дружби Народів,38), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04073, м. Київ, вул. Січових Стрільців,17, код ЄДРПОУ 21708016 ), в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" щодо не включення відомостей щодо ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, протиправною;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладних має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму 90 000,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачеві час для усунення недоліків позовної заяви, а саме для обґрунтування строків звернення до суду з даним позовом.

22.01.2020 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду та відкриття провадження у справі.

В обґрунтування наведеного клопотання представником позивача було зазначено, що про порушення свої прав позивач дізнався з дати звернення до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" з адвокатським запитом, а саме - 15.11.2019.

При цьому, необхідно зазначити, що у вказаному клопотанні представником позивача наголошено, що у 2015 році позивач не звертався до суду, оскільки розумів, що ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» його право на відшкодування вкладу за рахунок Фонду захищено законом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2020, враховуючи надані представником позивача пояснення, що про порушення своїх прав позивач дізнався 15.11.2019, відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи.

18.02.2020 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, оскільки останньому ще в 2016 році було відомо про настання обставин, з якими позивач пов`язує порушення його прав та інтересів. Відповідачем зазначено, що ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 по справі №809/660/16 позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

Аналогічне клопотання про залишення позовної заяви без розгляду надійшло і від третьої особи.

З метою з`ясування фактичних обставин щодо обізнаності позивача про настання обставин, якими останній обґрунтовує порушення його прав та інтересів, судом 10.03.2020 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду було направлено судовий запит з проханням надати Окружному адміністративному суду м. Києва копію позовної заяви з додатками ОСОБА_1 по справі №809/660/16.

У відповідь на судовий запит на адресу окружного адміністративного суду м. Києва від Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшли запитувані документи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини щодо строків звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов наступних висновків.

13.02.2015 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 001-08503-130215 .

Відповідно до зазначеного договору банк прийняв від Позивача грошову суму в розмірі 90000 гривень.

Постановою правління Національного банку України "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" №150 від 02.03.2015 ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

02.03.2015 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" № 51, на підставі якого, з 03.03.2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ "Дельта Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року включно та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

В подальшому, до рішення виконавчої дирекції Фонду № 51 від 02.03.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" було внесено зміни, відповідно до яких пункт 2 цього рішення викладений у такій редакції: "Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно".

У відповідності до вимог статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) 03.03.2015 було розміщено інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у AT "Дельта Банк" № 147 від 03.08.2015 строки здійснення тимчасової адміністрації у AT "Дельта Банк" продовжено по 02.10.2015 включно.

15.09.2015 протоколом засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями AT "Дельта Банк", призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT "Дельта Банк" від 29.05.2015 №408, затверджено результати перевірки якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно п. 7 ч. З ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та перелік відповідних правочинів викладено в додатку №1 до вказаного протоколу. Також відповідно до зазначеного протоколу запропоновано Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT "Дельта Банк" видати відповідний наказ щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на вкладі рахунки були перераховані іншими фізичними особами, та які є нікчемними згідно п. 7 ч. З ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та щодо застосування наслідків такої нікчемності.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT "Дельта Банк" Кадировим В.В. 16.09.2015 року видано наказ № 813 "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями".

02.10.2015 Національним банком України прийнято постанову №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк".

На виконання постанови Правління Національного банку України 02.10.2015 № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Фондом гарантуванням вкладів фізичних осіб прийнято Рішення від 02.10.2015 № 181 "Про початок процедури ліквідації AT "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

За твердженням представника позивача, позивач дізнався про порушення його прав 15.11.2019.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, 02.06.2016 ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якій просив суд: визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" стосовно не включення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до загального переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 13.02.2015 №001-08503-130215; зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" відповідно до Договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях від 13.02.2015 року №001-08503-130215; зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на шкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «Дельта банк» відповідно до Договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях від 13.02.2015 року №001-08503-130215, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі додаткової інформації, наданої Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадировим Владиславом Володимировичем.

З наданої Івано-Франківським окружним адміністративним судом копії позовної заяви вбачається, що вказані вимоги ОСОБА_1 , мотивовані тим, що між ним та ПАТ "Дельта Банк" було укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях від 13.02.2015 року №001-08503-130215, проте, у зв`язку з процедурою ліквідації Банку, позивач звертався до Банку щодо виплати коштів за вкладом, однак йому повідомлено, що його не включено до переліку вкладників.

При цьому, суд звертає увагу, що у вказані позовній заяві позивачем власне було зазначено, що «повідомленнями від 02.12.2015 №05-3158662 та від 24.12.2015 №053212401 Банк посилається на те, що за результатами проведеної перевірки на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів)», що є нікчемними, було виявлено, що Договір №001-08503-130215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 13.02.2015 є нікчемним відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Суд звертає увагу, що спірні правовідносин, як в адміністративній справі №640/25034/19 так і в адміністративній справі №809/660/16 виникли у зв`язку не внесення позивача до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів вкладу за рахунок Фонду саме відповідно до одного й того ж договору від 13.02.2015 року №001-08503-130215.

З наведених вище обставин вбачається, що позивач ще в 2015 році дізнався про порушення його прав, при цьому, доводи представника позивача, викладені в клопотанні від 22.01.2020 про відкриття провадження у справі не відповідають дійсності, представник позивача намагається ввести суд в оману, зазначаючи неправдиві відомості щодо строків, коли позивач дізнався про порушення його прав та таким чином, зловживає своїми правами, які йому надані Кодексом адміністративного судочинства України.

Отже, судом встановлено, що про порушення своїх прав позивач дізнався ще в грудні місяці 2015 року, у зв`язку з чим він вже звертався до суду, про що представником позивача в клопотанні від 22.01.2020 також було надано неправдиву інформацію.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 4 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Так, представником позивача було надано суду недостовірні відомості щодо строків, з яких позивач дізнався про порушення його прав - 15.11.2019, відтак, відкриваючи провадження в адміністративній справі №640/25034/19 суд дійшов помилкового висновку щодо дотримання позивачем строків звернення до суду з даним позовом, натомість, встановлені вище судом обставини свідчать, що позивачем порушено такий строк, більш того, представник позивача, зловживаючи своїми процесуальними правами намагався ввести суд в оману щодо дотримання строків звернення до суду.

Суд звертає увагу представника позивача, що відповідно до ч. 6 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України , за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

При цьому, що стосується триваючого правопорушення, суд вважає за необхідне зазначити, що такі доводи представника позивача є безпідставними, оскільки, відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином, законом визначені строки для формування Уповноваженою особою повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також для затвердження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб реєстру вкладників для здійснення виплат. Такі строки на час вручення позивачеві повідомлень від 02.12.2015 №05-3158662 та від 24.12.2015 №053212401 закінчилися.

Аналогічна правова позиція щодо триваючого характеру порушення прав в даних категоріях справ, викладена в постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі № 826/8339/16.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропущено встановлений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду з даним позовом, а попередні висновки суду щодо дотримання таких строків, у зв`язку з чим було відкрито провадження у справі є помилковими.

Суд вважає за доцільне наголосити на практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, щодо дотримання строків звернення до суду.

Так, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що реалізуючі пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

З огляду на вказане, дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті статті 6 Конвенції є справа "Gradescolo S.R.L. проти Молдови".

У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпритації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд.

Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Як зазначив Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.02.2018 по справі №800/499/17, строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов`язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов`язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника відповідача та представника третьої особи про залишення позову без розгляду в адміністративній справі №640/25034/19 - задовольнити.

2. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк", третя особа : Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом поадання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя Вєкуа Н.Г.