Рішення № 88670, 11.07.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.07.06 р. Справа № 17/165

Господарський суд Донецької області у складі судді В.М.Татенко, розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу:

за позовом: Державного підприємства «Донецький науково-дослідний вугільний інститут», м. Донецьк,

до відповідача: Державного підприємства «Шахта № 3-біс», м. Торез

про стягнення 500,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Перехов М.К., Бузік Ю.М.

від відповідача: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Донецький науково-дослідний вугільний інститут»звернулося з позовом до Державного підприємства «Шахта № 3-біс», про стягнення 500,00 грн. заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 21-81/2220258081 від 05.04.2002р. щодо оплати вартості виконаних робот згідно акту від 30.09.2002р.; норми ст. 264 Цивільного кодексу («ЦК») України, ст. 193 Господарського кодексу («ГК») України.

Відповідач свого представника для участі у розгляді справи до суду не направив, хоча про день, час та місце розгляду справи був судом належним чином повідомлений; проти задоволення позову заперечує, посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності.

Розгляд справи був закінчений 21.06.2006р. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 11.07.2006р. для підготовки рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на умовах укладеного сторонами договору № 21-81/2220258081 від 05.04.2002р. (далі – «Договір») позивач виконав для відповідача роботи загальною вартістю 500,00 грн., що підтверджується актом «здачі-прийняття науково-технічної продукції за договором» від 30.09.2002р. та відповідачем не оспорюється.

Виходячи з п. 2 Договору сторони обумовили, що за виконання роботи відповідач перераховує позивачу 500,00 грн. на умовах попередньої оплати. Проте, конкретний строк такого перерахування сторонами визначений не був. Відтак згідно вимог ст. 165 ЦК УРСР, який діяв під час виникнення спірних правовідношень, та ст. 530 ЦК України, що набрав чинності з 01.01.2004р., оплата вартості цієї продукції мала бути здійснена впродовж 7 днів від дня пред’явлення позивачем відповідної вимоги.

27.10.2004р. та 24.05.2005р. позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями №№, відповідно, 01-849 та 01-378 про оплату спірної суми. Ці претензії розцінюється судом саме як вимога у розумінні ст. 165 ЦК УРСР та ст. 530 ЦК України. Зазначені претензії були залишені відповідачем без відповіді.

Однак, актами звіряння розрахунків станом на 01.08.2003р. та – 01.07.2005р. відповідач наявність боргу у спірній сумі неодноразово підтверджував

Виходячи з абз. 2 ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Виходячи з умов п. 2 Договору право на пред’явлення вимоги відповідачу щодо спірної суми у позивача виникло з 06.04.2002р. (дня наступного за датою підписання Договору)

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України, яка має застосовуватись до спірних правовідношень згідно ч. 6 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Саме таким свідченням є зазначені акти звірення звіряння розрахунків станом на 01.08.2003р. та – 01.07.2005р.

За ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Тобто, строк позовної давності, перебіг якого почався з 06.04.2002р., перервався первісно 01.08.2003р., а потім – 01.07.2005р.

З позовом до господарського суду позивач звернувся 23.05.2006р. (відмітка канцелярії суду). З огляду на зазначене висновок відповідача про пропущення позивачем строку позовної давності щодо вимог про сплату спірної суми є помилковим.

Згідно чч. 1, 7 ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не припустима.

Судові витрати відносяться на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 22, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта № 3-біс» (86600, м. Торез-2, вул.. Ташкентська, Ташкентська, ЄДРПОУ 32367056) на користь Державного підприємства «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» (83048, м. Донецьк, вул.. Артема, 114, ЄДРПОУ 00185790) суму заборгованості 500,00 грн.; на відшкодування витрат по сплаченому держмиту – 102,00 грн.; на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 118,00 грн.

Суддя Татенко В.М.