Рішення № 88669819, 09.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2020 р. № 520/2972/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал-декор" до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп`янському, Шевченківському районах та місту Куп`янську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корал-декор" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати постанову Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп`янському, Шевченківському районах та місту Куп`янську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 11.01.2020 р. про арешт коштів боржника винесену в рамках виконавчого провадження № 60914654.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп`янському, Шевченківському районах та місту Куп`янську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 11.01.2020 р. про арешт коштів боржника винесена в рамках виконавчого провадження № 60914654, якою накладено арешт на кошти боржника, які перебувають на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки згідно виписки по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» валюта UAH980, за період з 01.12.2019 по 01.12.2019, підприємство позивача використовує саме цей рахунок при виконанні своїх зобов`язань щодо сплати заробітної плати, податків, зборів та інших платежів, виокремити (встановити), які саме грошові кошти і в яких саме обсягах (сумах), що знаходяться на вказаному рахунку, призначені для виплати саме заробітної плати працівникам боржника, а які на інші цілі – неможливо.

Крім того, в ході розгляду справи представник позивача заявляв клопотання про залучення до участі у справі №520/2972/2020 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, засновника ТОВ "Корал-декор" Александрова Ростислава Валерійовича, оскільки відповідно до банківської виписки за період з 01.02.2020 по 26.02.2020, залишок на рахунку №UA573515330000026004052218229 складає 94074,34 грн., який є неотриманими дивідендами ОСОБА_1 . Отже, Головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп`янському, Шевченківському районах та місту Куп`янську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) при накладенні арешту на кошти боржника постановою від 11.01.2020 р. порушено право учасника ТОВ "Корал-декор" на отримання належних йому дивідендів за 3-й квартал 2019 року. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання на 01.04.2020 р.

У зв`язку з ненаданням Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Куп`янському, Шевченківському районах та місту Куп`янську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) до суду витребуваних судом матеріалів виконавчого провадження №60914654, судове засідання було відкладено на 09.04.2020 р. о 10:00 год.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи, розгляд справи просив проводити за відсутності представника відділу.

Згідно наданого до суду відзиву на позов заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість, зазначивши, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв в межах та спосіб, передбачені чинним законодавством України. Зазначив, що боржником жодних доказів, що рахунок №UA573515330000026004052218229, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, не надано.

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, оскільки неприбуття у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, встановлено скорочені строки для розгляду таких справ, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Міжрайонному відділу державної виконавчої служби по Куп`янському, Шевченківському районах та місту Куп`янську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває виконавче провадження ВП №60914654 з примусового виконання постанови Головного управління Держпраці у Харківській області від 08.11.2019 №ХК6727/1160/2НД/АВ/П/ТД-ФС про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал-декор" на користь держави штрафу у розмірі 2378610,00 грн.

Постановою головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп`янському, Шевченківському районах та місту Куп`янську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 11.01.2020 р. про арешт коштів боржника, винесену в рамках виконавчого провадження № 60914654, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Не погоджуючись із оскаржуваною постановою про накладення арешту на кошти, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404).

Відповідно до статті 1 Закону №1404, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №1404-VIII, заходами примусового виконання рішень, серед іншого, є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно пункту 7 частини третьої статті 18 Закону №1404, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону №1404 передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в т.ч., шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Аналізуючи приписи вищевказаної норми Закону, суд зазначає, що накладення арешту на кошти боржника є правовим механізмом створення можливості забезпечення належного і своєчасного виконання виконавцем у межах суми стягнення за виконавчим документом із врахуванням додаткових платежів.

Частинами 1-3 статті 52 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Таким чином, у випадку накладення державним виконавцем арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, передбачено відповідний порядок дій банку, іншої фінансової установи, при цьому постанова про арешт коштів боржника в цій частині не підлягає до виконання.

Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону №1404 закріплено заборону звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону №1404, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно з приписами п.1 ч. 4 ст. 59 Закону №1404, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Так, постановою головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп`янському, Шевченківському районах та місту Куп`янську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 11.01.2020 р. про арешт коштів боржника, винесену в рамках виконавчого провадження № 60914654, накладено арешт на грошові кошти, що містяться, зокрема, на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк».

Як встановлено судом та вбачається з наявної в матеріалах справи заключної банківської виписки АТ КБ «ПриватБанк» за період з 01.12.2019 по 28.12.2019, Товариством з обмеженою відповідальністю "Корал-декор" у вказаний період з 01.12.2019 по 28.12.2019 по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», не тільки здійснювалась сплата заробітної плати, податків і зборів, а також, проводилась оплата за послуги згідно Договору №03/17 від 02.10.2017 р. у сумі 119200,00 грн., оплата послуг згідно рахунку №3496 від 30.11.2019 на суму 714,52 грн., оплата послуг згідно Договору №422973 від 01.09.2006 у сумі 898,08 грн., сплата рахунку №75 від 27.11.2019 р., №77 від 04.12.2019 р. на суму 270,00 грн., №1627 від 20.11.2019 р. на суму 513,60 грн., оплата за послуги згідно договору №03/17 від 02.10.2017 на суму 136000,00 грн., сплата за екскурсійні послуги згідно рахунку №0001/19 від 09.12.2019 на суму 3528,00 грн., сплату судового збору до Харківського окружного адміністративного суду в сумі 21131,00 грн., тощо. (а.с.15-18).

Тобто, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», з підстав використання останнього також у власній господарській діяльності, не є рахунком зі спеціальним режимом використання та звернення стягнення на кошти, що перебувають на ньому не заборонено законом, а правовим механізмом створення можливості забезпечення реального, належного і своєчасного виконання виконавцем рішення державного органу про накладення штрафу в рамках виконавчого провадження № 60914654 є накладення арешту на кошти боржника у межах суми стягнення за виконавчим документом із врахуванням додаткових платежів.

При цьому, суд звертає увагу на положення абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону №1404-VIII, яким передбачено, що виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Всупереч наведеному, виконавець жодних повідомлень щодо спеціального режиму використання вказаного розрахункового рахунку та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом від банку АТ КБ «ПриватБанк», після винесення спірної постанови не отримував. Згідно долученого до матеріалів справи повідомлення банку АТ КБ «ПриватБанк» на адресу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп`янському, Шевченківському районах та місту Куп`янську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 11.01.2020 №20.1.0.0.0/7-200111/976 банком повідомлено, що арешт накладений у сумі 2616680,00 грн., на рахунках недостатньо коштів для виконання постанови Відділу.

Позивач жодних доказів щодо спеціального режиму використання вказаного розрахункового рахунку №UA573515330000026004052218229 ні до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп`янському, Шевченківському районах та місту Куп`янську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ні до суду, не надав.

Згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджених постановою Національного банку України від 17 червня 2004 року № 280, рахунками зі спеціальним режимом використання є балансові рахунки 2604 "Цільові кошти на вимогу суб`єктів господарювання".

При цьому, рахунки 2600 за яким позивач звернувся до суду є коштами на вимогу суб`єктів господарювання. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.03.2019 у справі №344/8982/17.

Посилання позивача на правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 17.01.2020 у справі № 340/1018/19, від 27.06.2019 у справі №916/73/19 та від 10.10.2019 року у справі №916/1572/19, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Оскаржуваною постановою накладено арешт на грошові кошти, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, а не на сам рахунок.

Відповідно до положень частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Таким чином, у випадку накладення державним виконавцем арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, передбачено відповідний порядок дій банку, іншої фінансової установи, при цьому постанова про арешт коштів боржника в цій частині не підлягає до виконання. Разом з тим, закон не передбачає у такому випадку необхідності скасування чи зміни постанови державного виконавця про арешт коштів боржника.

Окрім того, оскаржувана постанова містить застереження щодо поширення арешту на кошти позивача, звернення стягнення на які заборонено законом, а отже арешт накладений оскаржуваною постановою не поширюється на кошти позивача із спеціальним призначенням «заробітна плата» та супутні виплати.

При цьому, проведення суб`єктом господарювання інших платежів, а саме, як зазначає позивач, виплата дивідендів своєму засновнику, не має пріоритету перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства та законодавство таких приписів не містить.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що кошти, наявні на розрахунковому рахунку №UA573515330000026004052218229, відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», не є заробітною платою або податком до моменту їх нарахування та складання підприємством позивача платіжного доручення з відповідним призначенням платежу.

З підстав вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не було допущено накладення арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, відповідно, дотримані всі приписи закону та вжито своєчасних і належних заходів для реального, належного і своєчасного примусового виконання виконавчих документів.

Наведені обставини свідчать, що під час виконання рішення суду державний виконавець діяв з дотриманням правил чинного законодавства, отже, підстави для скасування рішення відповідача відсутні.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, вимоги позивача є необґрунтовані, а отже, такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 241-243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал-декор" (смт. Ківшарівка, Куп`янський район, Харківська область, 63736, код 30136436) до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куп`янському, Шевченківському районах та місту Куп`янську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (провулок Куп`янський, буд. 4, м. Куп`янськ, Харківська область, 63701, код 41430620) про скасування постанови - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення (підписання).

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин