Рішення № 88669778, 08.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2020 р. № 520/4196/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "НОВЕ ЖИТТЯ" до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Валківському та Коломацькому районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство "НОВЕ ЖИТТЯ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати постанову від 24.03.2020 р. по виконавчому провадженню ВП №61310747 винесеною заступником начальника відділу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Валківському та Коломацькому районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків Абрамовим Романом Михайловичем, в частині накладення арешту на розрахунковий рахунок №UA303057490000002600831357001 в АТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО”, код банку 305749.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова від 24.03.2020 р. по виконавчому провадженню ВП №61310747, винесена заступником начальника відділу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Валківському та Коломацькому районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків Абрамовим Романом Михайловичем про накладення арешту, зокрема, на розрахунковий рахунок №UA303057490000002600831357001 в АТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО”, код банку 305749, є незаконною та підлягає скасуванню оскільки останні роки зазначений рахунок використовується Приватним сільськогосподарським підприємством "НОВЕ ЖИТТЯ" для виплати заробітної плати та сплати податків, тобто, підпадає під категорію захищених коштів. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи, розгляд справи просив проводити за відсутності представника відділу.

Згідно наданого до суду відзиву на позов заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість, зазначивши, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв в межах та спосіб, передбачені чинним законодавством України. Зазначив, що постановою про арешт коштів боржника від 24.03.2020 було накладено арешт саме на кошти, які містяться на рахунку UA303057490000002600831357001 в АТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО”. Арешт на зазначений рахунок не накладався.

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, оскільки неприбуття у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, встановлено скорочені строки для розгляду таких справ, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Валківському та Коломацькому районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків знаходиться зведене виконавче провадження ВП №61310747 про стягнення коштів з Приватного сільськогосподарського підприємства "НОВЕ ЖИТТЯ" за виконавчим листом №625/19/18, виданим 20.01.2020 Коломацьким районним судом Харківської області та за наказом №922/4014/19, виданим 18.02.2020 Господарським судом Харківської області.

Постановою про арешт коштів від 24.03.2020 у ВП № 61310747 заступником начальника відділу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Валківському та Коломацькому районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків Абрамовим Романом Михайловичем накладено арешт на кошти боржника, зокрема, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО”, код банку 305749, та на всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Не погоджуючись із оскаржуваною постановою про накладення арешту на кошти, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404).

Відповідно до статті 1 Закону №1404, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №1404-VIII, заходами примусового виконання рішень, серед іншого, є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно пункту 7 частини третьої статті 18 Закону №1404, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону №1404 передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в т.ч., шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Аналізуючи приписи вищевказаної норми Закону, суд зазначає, що накладення арешту на кошти боржника є правовим механізмом створення можливості забезпечення належного і своєчасного виконання виконавцем у межах суми стягнення за виконавчим документом із врахуванням додаткових платежів.

Частинами 1-3 статті 52 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Таким чином, у випадку накладення державним виконавцем арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, передбачено відповідний порядок дій банку, іншої фінансової установи, при цьому постанова про арешт коштів боржника в цій частині не підлягає до виконання.

Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону №1404 закріплено заборону звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону №1404, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно з приписами п.1 ч. 4 ст. 59 Закону №1404, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Як встановлено судом з матеріалів справи та зазначено самим представником позивача у додаткових поясненнях, Приватне сільськогосподарське підприємство "НОВЕ ЖИТТЯ" в господарській діяльності використовує лише 1 розрахунковий рахунок, а саме № НОМЕР_1 , відкритий в АТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО” згідно договору банківського рахунку № НОМЕР_2 (для юридичних осіб) від 30.08.2017 р., оскільки інші рахунки, які відображені в оскаржуваній постанові, а саме, розрахункові рахунки, відкриті в АТ «Укрексімбанк», після зміни власників підприємства, тобто з січня 2017 року не використовувались та не використовуються взагалі та рахунок відкритий в АТ КБ «Приватбанк» використовується виключно для виплати орендної плати власникам землі, в яких наявні рахунки в АТ КБ «Приватбанк».

При цьому, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО”, використовується підприємством позивача як для виплати заробітної плати, податків, зборів та обов`язкових платежів, так і для здійснення поточної господарської діяльності.

Кошти на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО”, потрапляють шляхом безготівкових надходжень, від здійснення господарської діяльності ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ», а саме від продажу молока, також від банку (кредитні кошти) та від контрагентів за майбутній товар (форвардні договори) та вже вирощений врожай (восени).

Тобто, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО”, код банку 305749, з підстав використання останнього також у власній господарській діяльності, не є рахунком зі спеціальним режимом використання та звернення стягнення на кошти, що перебувають на ньому не заборонено законом, а правовим механізмом створення можливості забезпечення реального, належного і своєчасного виконання виконавцем рішення та наказу суду у зведеному виконавчому провадженні ВП №61310747 є накладення арешту на кошти боржника у межах суми стягнення за виконавчим документом із врахуванням додаткових платежів.

При цьому, суд звертає увагу на положення абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону №1404-VIII, яким передбачено, що виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Всупереч наведеному, виконавець жодних повідомлень від банку АТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО” після винесення спірної постанови не отримував, а позивач жодних доказів щодо спеціального режиму використання вказаного розрахункового рахунку №UA303057490000002600831357001 ні до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Валківському та Коломацькому районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків, ні до суду, не надав.

Згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджених постановою Національного банку України від 17 червня 2004 року № 280, рахунками зі спеціальним режимом використання є балансові рахунки 2604 "Цільові кошти на вимогу суб`єктів господарювання".

При цьому, рахунки 2600 за яким позивач звернувся до суду є коштами на вимогу суб`єктів господарювання. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.03.2019 у справі №344/8982/17.

Посилання позивача на правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 17.01.2020 у справі № 340/1018/19, від 27.06.2019 у справі №916/73/19 та від 10.10.2019 року у справі №916/1572/19, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Оскаржуваною постановою накладено арешт на грошові кошти, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, а не на сам рахунок.

Відповідно до положень частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Таким чином, у випадку накладення державним виконавцем арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, передбачено відповідний порядок дій банку, іншої фінансової установи, при цьому постанова про арешт коштів боржника в цій частині не підлягає до виконання. Разом з тим, закон не передбачає у такому випадку необхідності скасування чи зміни постанови державного виконавця про арешт коштів боржника.

Окрім того, оскаржувана постанова містить застереження щодо поширення арешту на кошти позивача, звернення стягнення на які заборонено законом, а отже арешт накладений оскаржуваною постановою не поширюється на кошти позивача із спеціальним призначенням «заробітна плата» та супутні виплати. При цьому, проведення суб`єктом господарювання інших платежів не має пріоритету перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства та законодавство таких приписів не містить.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що кошти, наявні на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО”, код банку 305749, не є заробітною платою або податком до моменту їх нарахування та складання підприємством позивача платіжного доручення з відповідним призначенням платежу.

З підстав вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не було допущено накладення арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, відповідно, дотримані всі приписи закону та вжито своєчасних і належних заходів для реального, належного і своєчасного примусового виконання виконавчих документів.

Наведені обставини свідчать, що під час виконання рішення суду державний виконавець діяв з дотриманням правил чинного законодавства, отже, підстави для скасування рішення відповідача відсутні.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, вимоги позивача є необґрунтовані, а отже, такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 241-243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства "НОВЕ ЖИТТЯ" (вул. Центральна, буд. 3, с. Олександрівка, Валківський район, Харківська область, 63054, код 30957436) до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Валківському та Коломацькому районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків (вул. Харківська, буд. 2, м. Валки, Валківський район, Харківська область, 63002, код 41430602) про скасування постанови - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення (підписання).

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 09 квітня 2020 року.

Суддя Д.А. Волошин