Рішення № 88669746, 08.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"08" квітня 2020 р. № 520/648/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Ліпчанська Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46), третя особа - Акціонерне товариство "ОТП Банк" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу №2065 від 22.03.2019 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки громадянки ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 )".

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.08.2019 р. за №0007601305, №0007611305, №0007591305.

В обґрунтування позову зазначено, що дії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу №2065 від 22.03.2019 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки громадянки ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) є незаконними, оскільки наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не було вручено позивачу до початку перевірки, що порушенням норм чинного законодавства України, а тому податкові повідомлення-рішення від 29.08.2019 р. за №0007601305, №0007611305, №0007591305 є такими, що підлягають скасуванню.

Крім цього як підстави для скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень позивачем зазначено факт того, що банк зобов`язаний був подати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ, за ознакою доходу « 126» та вказати суму прощеного боргу за 3 квартал 2015 року.

Разом з тим, подібних дій зроблено не було.

Як встановлено контролюючим органом в ході проведення перевірки вказаний розрахунок за формою № 1ДФ, за ознакою доходу « 126» було відображено лише у 3 кварталі 2016 року.

Більше того, банком не було повідомлено позивача про прощення боргу у 3 кварталі 2016 року, адже позивач не отримував жодних повідомлень про таке прощення, будь-яких інших додаткових угод після 28 серпня 2015 року не укладалося, під підпис також нічого не повідомлялося.

З вказаних обставин вбачається, що банком не виконано належним чином своїх зобов`язань, а тому останній має виконувати роль податкового агента у подібних правовідносинах.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Наддав до суду клопотання в якому просив суд відкласти розгляд справи у зв`язку з запровадженням карантину.

Відповідно до ч. 1, 2. 3 ст. 205 КАС України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

З огляду на вищевикладене та з урахування того, що в матеріалах справи наявні всі докази, на підставі яких суд приймає рішення, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що відповідно до наказу №2065 від 22.03.2019 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки громадянки ОСОБА_1 » (РНОКПП НОМЕР_2 )» відповідачем призначено документальну позапланову невиїзну перевірку з 10.05.2019р., тривалістю 5 робочих днів з підстав передбачених приписами пп.78.1.1, п. 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

За наслідками перевірки 24.05.2019р. був складений акт №1785/20-40-13-05-08/ НОМЕР_2 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року».

Відповідно до висновків зазначеного вище акту перевірки №1785/20-40-13-05-08/ НОМЕР_2 встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства:

- п.49.1 п.49.2, пп.49.18.4 п.49.18 ст. 49, пп. 168.1.3 п. 168.3. ст.168, "в" п. 176.1 ст.176, п. 179.1 ст.179 Податкового Кодексу України 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями - не подано декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік; пп. "Д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового Кодексу України 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської (незалежної професійної) діяльності за період, що перевірявся на суму 88199.15грн;

- п. 16 прим. 1 підрозділ 10 Розділу XX Податкового Кодексу України 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, а саме: військовий збір у сумі 7349,93 грн.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки, ГУ ДПС у Харківській області винесене податкове повідомлення-рішення:

№0007601305 від 29.08.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 110403,96 грн. в тому числі за податковим зобов`язанням -88323,17 грн. та за штрафними санкціями - 22080,79 грн.;

№0007611305 від 29.08.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 9200,33 грн. в тому числі за податковим зобов`язанням - 7360,26 грн. та за штрафними санкціями - 1840,07 грн.;

№0007591305 від 29.08.2019 року, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 170 грн.

Також судом встановлено, що позивач отримував наказ № 2065 від 22.03.2019 року, акт №1785/20-40-13-05-08/ НОМЕР_2 від 24.05.2019р. та податкові повідомлення-рішення від 29.08.2019р. за №0007601305, №0007611305, №0007591305, 26.12.2019р. разом з відповіддю на адвокатський запит Гордейчук В.В..

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу №2065 від 22.03.2019 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки громадянки ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 )" то в цій частині позов не підлягає задовленню, оскільки пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України (далі -ПКУ) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу, (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПКУ).

Статтею 78 ПКУ передбачений порядок проведення документальних позапланових перевірок. Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

Платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансферного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом (п.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПКУ).

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79 ПКУ).

Як було встановлено судом (а.с.91-95) відповідачем було дотримано порядок визначений ст. 42 ПК України позивачу було направлено наказ але останнім його отримано не було, конверт повернувся з відміткою « за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи вище викладене суд доходить до висновку, що дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу №2065 від 22.03.2019 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки громадянки ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 )" є таким що вчинено в межах чинного законодавства України.

Щодо позовних вимог про скасування податкових повідомленнь-рішеннь від 29.08.2019 р. за №0007601305, №0007611305, №0007591305 то в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що між громадянкою ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «ОТП БАНК» (на даний час це AT «ОТП БАНК») укладено кредитний договір №ML700/1038/2008 від 18 березня 2008 року, за яким позивач отримала 51000 (п`ятдесят одну тисячу) дол. США для купівлі нерухомого майна.

Також згідно листа Закритого акціонерного товариства «ОТП БАНК» від 10 березня 2020 року вих. № 68-3-68-3-1-68-3-2/3717 судом встановлено, що між Клієнтом та Банком було укладено Додатковий договір №5 від « 28» серпня 2015 р. до Кредитного договору (надалі - Додатковий договір), відповідно до якого Банком було прощенно (анульовано) основну суму боргу (суму кредиту) у розмірі 23018,38 дол. США (двадцять три тисячі вісімнадцять доларів США 38 центів), що в еквіваленті по курсу НБУ на дату укладення Додаткового договору становить 490684,30 гривень (чотириста дев`яносто тисяч шістсот вісімдесят чотири гривень 30 копійок). Прощена (анульована) сума боргу складалась лише з тіла кредиту.

На виконання вимог податкового законодавства України, Банк повідомив Клієнта (п.2.1.2 п.2 вище зазначеного додаткового договору № 5) та контролюючий орган про суму прощеного (анульованого) боргу згідно з Додатковим договором.

У подальшому позивачем виконано умови договору та сплачено банку частини боргу у розмірі 23500,00 (двадцять три тисячі п`ятсот) дол.. США,

Також судом встановлено, що згідно з відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів, фізична особа — платник податку ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_2 ) у 2016 році отримав дохід за ознакою « 126»- дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми фінансової допомоги, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства відповідно до пп. 164.2.17 «д» п. 164.2 ст.164 ПКУ, у сумі 490 648,30 грн., яку відображено AT «ОТП БАНК» у податковому розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми, отриманого з них податку за формою 1-ДФ.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або Інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Припинення зобов`язання прощенням боргу, зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст.605 Цивільного кодексу України).

Підпунктом 14.1.56 пункту 14.1 ст.14 ПКУ визначено, що доходи - це загальна сума доходу платника податків від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальні або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, та за її межами.

Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПКУ передбачено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до пп «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу (редакція чинна на момент виникнення правовідносин) до загального місячного (річного) доходу платника податків включається, зокрема дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, а у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку -«боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що обов`язок щодо самостійної сплати податку на доходи фізичних осіб внаслідок анулювання кредитором суми боргу виникає у платника податків за наявності таких умов:

- отримання платником податку доходу у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; надіслання (вручення) платнику податку кредитором повідомлення про анулювання боргу або укладення з платником відповідного договору;

- включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду.

Пунктом 179.1 статті 179 ПКУ передбачено, що платник податків зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Податкові декларації, крім випадків передбачених цим кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період , що дорівнює зокрема календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п.п. 49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ).

Фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 -167.5 цієї статті), у тому числі, а не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат та винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Судом встановлено, що згідно з відповіддю AT «ОТП БАНК» від 30.10.2017р. № 01-055-19-6/3644-65 (вх.ТУ ДФС у Харківській області від 21.11.2017 № 24472/10) ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) у 2016 року нараховано та отримано доход, як додаткове благо (ознакою « 126» у вигляді анулювання основної суми кредиторської заборгованості, не пов`язаною з процедурою банкрутства у сумі 490 648,30 грн.

ОСОБА_1 за перевіряємий період, що перевірявся до ГУ ДФС у Харківській області декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік декларація не подавалась.

Відповідно до п.п 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п.п 164.2.17(Д) п. 164.2 ст. 164 ПК України дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку -боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно з п 179.1 ст.179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.п 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Згідно з п. 167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що контролюючим органом дотримані вимоги пп «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, а саме:

- позивачем у 2016 року отримано дохід як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, у сумі 490 648,30 грн, що підтверджується відповіддю AT «ОТП БАНК» від 30.10.2017р. №01-055-19-6/3644-65, дане твердження підтверджується договором про прощення частини боргу (за кредитним договором № ML 700/1038/2008 від 18.03.2008) від 28.08.2015року.

- відповідно до п. 2 ( договору про прощення частини боргу) позивач повідомлений про прощення (анулювання) частини боргу (кредиту) та обов`язок самостійно сплатити податок на доходи з фізичних осіб з суми прощеної основної заборгованості за кредитом і відобразити такий дохід у річній податковій декларації відповідно до вимог п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

- відповідно до Відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної фіскальної служби України про суми виплачених доходів за формою 1-ДФ в 2016 року ОСОБА_1 отримав дохід у сумі 490 684,30 грн. з ознакою « 126» - додаткове благо.

- ОСОБА_1 не подано декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік.

Таким чином суд зазначає, що доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, є додатковим благом та підлягають оподаткуванню відповідно до вимог пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Вище зазначена позиція суду узгоджується з позицією викладеною у Постанові ВС від 19.03.2019 року у справі № 803/201/17 (№ в ЄДРСР 80580327).

Щодо твердження позивача про невірність обрахунку відповідачем суми прощеного боргу то вказане посилання є необґрунтованим оскільки вказана сума були виразова на не відповідачем, а самим банком (а.с. 125), що ОСОБА_1 було прощено борг на суму в еквіваленті по курсу НБУ на дату укладання додаткової угоди яка становила 490 684,30 грн., яка й була визначена відповідачем як об`єкт оподаткування.

Щодо твердження позивача про ту обставину, що банком було зазначено, що позивачкою отримано дохід в 2016 році то вказана обставина не спростовує вище встановлених фактів, що позивачкою в 2015 році було отримано дохід та вона відповідним чином його не задекларувала та сплатила відповідні подати до 1 травня 2016 року.

Отже враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що висновки відповідача викладені в акті перевірки від 24.05.2019р. №1785/20-40-13-05-08/ НОМЕР_2 знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому приймаючи податкове повідомлення-рішення від 29.08.2019 № 0007591305, № 0007601305, № 0007611305 про визначення грошових зобов`язань з податку на доходи з фізичних осіб у загальному розмірі 88 323,17 грн., про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 22 080,79 грн., та оподаткування військовим збором 7 360,26 грн. ГУ ДФС у Харківській області діяло на підставі та в межах повноважень, визначених Податковим законодавством.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46), третя особа - Акціонерне товариство "ОТП Банк" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 09 квітня 2020 року.

Суддя Спірідонов М.О.