Рішення № 88669744, 09.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

09 квітня 2020 р. справа № 520/3667/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ 41430683, 61001, м. Харків, м-н Захисників України, 7/8, 7-й поверх) про скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову №50521005 видану 26.12.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 256813,02 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 12 березня 2020 року про відкриття виконавчого провадження №61538303;

- визнати протиправною та скасувати постанову №61538303 від 12 березня 2020 р. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанов в частині позовних вимог визнати протиправною та скасувати постанову №50521005 видану 26.12.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 256813,02 грн. залишено без розгляду.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що на примусовому виконанні у міжрайонному відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) знаходився виконавчий лист №755/9983/15-ц, виданий Дніпровським районним судом м. Києва 07.08.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості по договору кредиту в сумі 2542630 (два мільйони п`ятсот сорок дві тисячі шістсот тридцять) грн. 24 коп. та третейського збору у розмірі 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. В подальшому, стягувачем - АТ «УКРСОЦБАНК» була подана заява від 10.12.2019 про повернення виконавчого документа на примусове виконання якого було відкрито виконавче провадження №50521005, яка зареєстрована 17.12.2019 року вх.№27468/32). 26 лютого 2020 року головним державним виконавцем Коник О.В. у ВП №50521005, на підставі заяви представника АТ «Укрсоцбанк» про повернення виконавчого документа, керуючись п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. В тексті постанови жодної згадки про фактичне (повне або часткове) стягнення заборгованості не зазначено. Також виконавець постановив винести в окреме виконавче провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору №50521005 від 26.12.2019 року. 12 березня 2020 року державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - Коник О.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61538303 з примусового виконання постанови №50521005 виданої 26.12.2019 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 256813,02 грн. та постанову №61538303 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Позивач вважає постанову №50521005 від 26.12.2019 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 256813,02 грн., постанову про відкриття виконавчого провадження №61538303 від 12 березня 2020 року та постанову №61538303 від 12 березня 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження протиправними та такими, що підлягають скасуванню оскільки підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника грошових коштів на користь стягувача та наявність фактично стягнутих коштів в примусовому порядку, пропорційно до якої й обраховується виконавчий збір.

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що на примусовому виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження ВП №50521005 з виконання виконавчого листа №755/9983/5-ц виданого 07.08.2015 Дніпровським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк заборгованість по договору кредиту в сумі 2542630 (два мільйони п`ятсот сорок дві тисячі шістсот тридцять) гри. 24 коп. та третейський збір в сумі 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.. 01.03.2016 року державним виконавцем відділу було винесено постанову про відкриття виконавчого з виконання вищезазначеного виконавчого документа, копія якої направлена сторонам виконавчого провадження. 08.03.2016 року державним виконавцем відділу було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 2550,00 грн. 17.12.2019 року до відділу надійшла заява АТ «УКРСОЦБАНК» про повернення вказаного виконавчого документа. 26.12.2019 державним виконавцем відділу винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 254263,02 грн. та 26.02.2020 року виконавчий документ - виконавчий лист № 755/9983/5-ц виданий 07.08.2015 Дніпровським районним судом м. Києва повернуто стягувачу. Керуючись нормами ст. ст. 3, 40 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем відділу 12.03.2020 винесено постанову ВП №61538303 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанов про стягнення з боржника виконавчого збору, винесених в рамках виконавчого провадження ВП №50521005 на загальну суму 256813,02 грн. Відповідно до Розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, виконавець виносить настанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. 12.03.2020 державним виконавцем відділу в рамках виконавчого провадження ВП №61538303 винесено постанову про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 200,00 грн. Враховуючи вищевикладене, державним виконавцем були вчинені виконавчі дії відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». З огляду на викладене, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи. Від представника позивача заяв або клопотань до суду не надходило.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи. Представник відповідача надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з положеннями ч.1, ч.3 та ч.9 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З огляду на те, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанов в частині позовних вимог визнати протиправною та скасувати постанову №50521005 видану 26.12.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 256813,02 грн. залишено без розгляду, предметом розгляду в межах даної справи є виключно правомірність постанови від 12 березня 2020 року про відкриття виконавчого провадження №61538303 та постанови №61538303 від 12 березня 2020 р. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, та наявність підстав для їх скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі по тексту – Закон №1404) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Спірні правовідносини склались з приводу правомірності вчинення державним виконавцем дії з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, а відтак при розв`язанні спору слід виходити з положень Закону України “Про виконавче провадження”, згідно зі ст.1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебувало виконавче провадження ВП №50521005 з виконання виконавчого листа №755/9983/5-ц виданого 07.08.2015 Дніпровським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк заборгованості по договору кредиту в сумі 2542630 (два мільйони п`ятсот сорок дві тисячі шістсот тридцять) гри. 24 коп. та третейського збору в сумі 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп..

01.03.2016 року державним виконавцем відділу було винесено постанову про відкриття виконавчого з виконання вищезазначеного виконавчого документа, копія якої направлена сторонам виконавчого провадження.

08.03.2016 року державним виконавцем відділу було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 2550,00 грн.

17.12.2019 року до відділу надійшла заява АТ «УКРСОЦБАНК» про повернення вказаного виконавчого документа.

26.12.2019 державним виконавцем відділу винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 254263,02 грн.

26.02.2020 року постановою державного виконавця виконавчий документ - виконавчий лист № 755/9983/5-ц виданий 07.08.2015 Дніпровським районним судом м. Києва повернуто стягувачу.

Керуючись нормами ст. ст. 3, 40 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем відділу 12.03.2020 винесено постанову ВП №61538303 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанов про стягнення з боржника виконавчого збору, винесених в рамках виконавчого провадження ВП №50521005 на загальну суму 256813,02 грн.

Відповідно до Розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, виконавець виносить настанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

12.03.2020 державним виконавцем відділу в рамках виконавчого провадження ВП №61538303 винесено постанову про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 200,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з постановою про відкриття виконавчого провадження №61538303 від 12 березня 2020 року та постановою №61538303 від 12 березня 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Статтею 1 Закону № 1404 передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 Закону України “Про виконавче провадження”, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Частиною 3 статті 40 Закону №1404 передбачено, що виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.

З огляду на викладене, постанови про стягнення виконавчого збору від 08.03.2016 року та від 26.12.2019 року, після повернення виконавчого документа стягувачу підлягають виконанню в якості самостійних виконавчих документів та виконуються в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, державний виконавець у повній відповідності до приписів ст.3,, 4, 24, 25, 26, 27 Закону №1404 прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №50521005 від 26.12.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 , виконавчого збору у розмірі 256813,02 грн.

Відносно правомірно винесення державним виконавцем постанови №61538303 від 12 березня 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Таким чином, дії державного виконавця з винесення оскаржуваної постанови регламентовані законодавчо та вчинені правомірно.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця під час винесення оскаржуваних постанов є правомірними та як наслідок відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ 41430683, 61001, м. Харків, м-н Захисників України, 7/8, 7-й поверх) про скасування постанов - відмовити.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та проголошено 09.04.2020 року.

Суддя Біленський О.О.