Рішення № 88669558, 09.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 р. Справа № 520/1719/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, оформлену листом за № 11-8323/0-4342/0/95-19 від 18.07.2019 року у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Перекіпської сільської ради Банківського району Харківської області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Перекіпської сільської ради Банківського району Харківської області з урахуванням висновків суду по даній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновком №3829/82-19 від 03.05.2019 року Головного управління Держгеокадастру у Харківській області йому погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 за рахунок земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя (рілля), для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Перекіпської сільської ради Валківського району Харківської області. Однак листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 11-8323/0-4342/0/95-19 від 18.07.2019 року у затвердженні проекту землеустрою відмовлено. Позивач вважає підстави для відмови в погодженні проекту землеустрою такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов, а позивачу - відповідь на відзив

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що за результатами розгляду було встановлено невідповідність документації із землеустрою, що подавалась на затвердження, вимогам чинного законодавства і необхідність її доопрацювання із урахуванням зауважень, оскільки матеріали геодезичних вишукувань частково не відповідають вимогам Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України № 56 від 09.04.1998 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1998 р. № 393/2833. Крім того, у витязі з Державного земельного кадастру, доданому позивачем до заяви, форма власності земель, за рахунок яких передбачається відведення земельної ділянки не визначена (а.с. 72 - 76).

У відповіді на відзив позивач підтримав свою правову позицію, викладену у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги повністю (а.с. 78).

Ухвалою суду від 03 березня 2020 року в задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по справі №520/1719/2020 відмовлено, оскільки позивачем не було пропущено строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце якого повідомлялися належним чином у відповідності до вимог ст. 126 КАС України.

В наданих до суду клопотаннях представники сторін просили слухати справу без їх участі в порядку письмового провадження. Представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а представник відповідача відмовити в їх задоволенні.

В листі Ради суддів України від 16 березня 2020 року № 9рс-186/20 зазначено, що враховуючи постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" судам рекомендовано на період з 16 березня до 3 квітня 2020 року встановити особливий режим роботи, а саме по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження.

Постановою КМУ від 02 квітня 2020 року № 255 внесено зміни до постанови КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, зокрема, установлено з 12 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначені вище положення, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджено копією посвідчення серія НОМЕР_1 , виданого 10 червня 2015 року ГУМВС України в Харківській області (а.с. 48).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 03.10.2018 року № 7222-СГ було надано гр. ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Перекіпської сільської ради Валківського району Харківської області. Орієнтований розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с. 26).

На підставі вищевказаного наказу позивачем було замовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та укладеного договір б/н від 22.11.2018 року, на підставі чого було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 за рахунок земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя (рілля), для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Перекіпської сільської ради Валківського району Харківської області (а.с. 15 - 58).

Висновком №3829/82-19 від 03.05.2019 року погоджено вказаний проект землеустрою (а.с. 15).

Згідно Витягу є Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6309859952019 від 17.05.2019 року, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 03.05.2019 року відділом у Валківському районі Міжрайонного управління у Валківському та Коломацькому районах Головного управління Держгеокадастру у Харківській області 17.05.2019 року зареєстровано земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6321286000:03:000:0483, площею 2,0000 га, розташованої за межами населених пунктів на території Перекіпської сільської ради Валківського району Харківської області (а.с. 12 - 14).

Позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га, розташованої за межами населених пунктів на території Перекіпської сільської ради Валківського району Харківської області з подальшою передачею у власність зазначеної земельної ділянки.

Проте, листом за № 11-8323/0-4342/0/95-19 від 18.07.2019 року Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повідомило позивача про встановлення, що подана позивачем документація із землеустрою не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства і підлягає доопрацюванню з наступних підстав: зміст та склад документацій не в повній мірі відповідає вимогам ст. 55 Закону України «Про землеустрій» та Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Держкомзему від 18.05.2010 № 376. Копії документів не завірені належним чином. У складі документації у довідці що містить узагальнену інформацію про землі (території) відсутній правовий статус земельної ділянки, а також не визначено чи відносяться вище зазначені агровиробничі групи грунтів до особливо цінних грунтів. Матеріали геодезичних вишукувань частково не відповідають вимогам Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України № 56 від 09.04.1998, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1998 № 393/2833. Для виправлення зазначених невідповідностей, згідно з вимогами ст. 28 Закону України «Про землеустрій», Вам необхідно звернутися до розробника документації із землеустрою.

У зв`язку з вказаними недоліками позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та повернуто зазначений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та матеріали до нього на доопрацювання (а.с. 11).

Позивач, не погодившись з зазначеною відмовою, звернувся за захистом своїх прав до суду.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі по тексту – ЗК України) та Законом України «Про землеустрій».

За приписами абз.1 ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 2, 3 ст.116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 118 ЗК України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (ч.6 ст.118 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст.118 ЗК України).

Статтею 186 ЗК України унормовано загальні приписи щодо погодження та затвердження документації із землеустрою.

Так, ч.ч. 15, 17, 20 вказаної статті передбачено наступне:

- оригінал відповідної документації із землеустрою подається розробником для погодження територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а іншим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та іншим суб`єктам, які здійснюють погодження документації із землеустрою, - копії такої завіреної розробником документації;

- підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації;

- погодження документації із землеустрою здійснюється за місцем розташування земель (земельних ділянок) територіальними органами центральних органів виконавчої влади, утвореними у районі, місті обласного, республіканського значення (Автономної Республіки Крим), містах Києві та Севастополі, або міжрегіональним територіальним органом, у разі якщо повноваження його поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до ч.1 ст. 186-1 ЗК України, якою визначені повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з ч.ч. 5, 6, 8 ст. 186-1 ЗК України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Частиною дев`ятою статті 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина десята статті 118 ЗК України).

Отже, системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

При цьому з вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 жовтня 2018 року по справі №820/4852/17, яка враховується судом при розгляді даної справи у відповідності до ч.5 ст. 242 КАС України.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалося відповідачем, що позивачем до заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, поданої до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, було долучено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 за рахунок земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя (рілля), для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Перекіпської сільської ради Валківського району Харківської області, який погоджено висновком Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 03.05.2019 року №3839/82-19, термін дії якого необмежений, а також витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.05.2019 року (а.с. 12, 50).

Отже, посилання відповідача в обґрунтування незатвердження проекту землеустрою у надісланому на адресу позивача листі № 11-8323/0-4342/0/95-19 від 18.07.2019 року на те, що документація із землеустрою не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства і підлягає доопрацюванню, є необґрунтованими та таким, що свідчать про порушення відповідачем порядку затвердження проекту землеустрою, поданого позивачем.

Суд зауважує, що статтею 118 ЗК України не передбачено надання органами державної влади відповідей у формі листів, натомість зобов`язує протягом двох тижнів після надходження погодженого проекту землеустрою прийняти владне управлінське рішення у формі наказу про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Відсутність належним чином оформленого рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його затвердженні у формі наказу, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що відповідач, відмовляючи позивачу у затвердженні проекту землеустрою, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Законом України «Про землеустрій», а тому наявні підстави для визнання вказаної відмови протиправною.

Крім того, розглядаючи дану справу, суд виходить з того, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

З приводу тверджень представника відповідача про те, що задоволення позовної вимоги та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву позивача є втручанням у дискреційні повноваження, суд зазначає, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку (постанова Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №825/602/17).

Таким чином, вказане твердження відповідача щодо втручання у дискреційні повноваження є необґрунтованим та свідчить про нерозуміння поняття “дискреційні повноваження”, оскільки взагалі таке втручання є можливим, а не обов`язково наявним, виключно у разі зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення, прямо вказане судом, за наявності у органа влади права на власний розсуд обирати рішення з декількох правомірних.

Відповідно до ч. ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням викладеного належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є саме зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Перекіпської сільської ради Банківського району Харківської області, із прийняттям відповідного владного рішення та з урахуванням висновків суду по даній справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Питання щодо повернення сплаченого судового збору у відповідності до положень ст. 139 КАС України не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Згідно ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.3 Прикінцевих положень, п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822, адреса: вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, оформлену листом № 11-8323/0-4342/0/95-19 від 18.07.2019 року, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Перекіпської сільської ради Банківського району Харківської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Перекіпської сільської ради Банківського району Харківської області, із прийняттям відповідного владного рішення та з урахуванням висновків суду по даній справі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Обчислення строків оскарження рішення суду здійснюється з урахуванням положень п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Повне рішення виготовлено 09 квітня 2020 року.

Суддя Шевченко О.В.