
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про забезпечення позову
Справа № 500/342/20
09 квітня 2020 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі: судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Дочірнього підприємства «Західдорвибухпром» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Дочірнього підприємства «Західдорвибухпром» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство «Західдорвибухпром» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №123916 від 02.01.2020 в сумі 17 000,00 грн.
Ухвалою суду від 07.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 03.03.2020 о 11.30 год.
У судовому засіданні 03.03.2020 оголошено перерву до 15.30 год 24.03.2020.
Ухвалою суду від 24.03.2020 розгляд справи відкладено до 14.00 год 07.04.2020.
Ухвалою суду від 07.04.2020 розгляд справи відкладено до 10.00 год 28.04.2020.
08.04.2020 до суду від Дочірнього підприємства «Західдорвибухпром» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - Підприємство, позивач, заявник) надійшла заява про забезпечення позову, в заявник просить зупинити стягнення на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №61640447 від 26.03.2020, у тому числі скасувати постанову про арешт майна Дочірнього підприємства «Західдорвибухпром» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
Заява Підприємства про забезпечення позову та матеріали, які надійшли разом із такою заявою, відповідають вимогам статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
З урахуванням наведеного вирішується питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову обґрунтована наступними обставинами.
31.03.2020 заявником отримано постанову про відкриття виконавчого провадження №61640447, винесену 26.03.2020 головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Борецькою Х.В. щодо стягнення з Підприємства штрафу у сумі 17 000,00 грн на підставі постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №123916 від 02.01.2020, винесеної Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області. Одночасно надійшов виклик державного виконавця, який зобов`язує керівника Підприємства з`явитися до виконавця та надати відомості за фактом невиконання виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання.
З автоматизованої системи виконавчих проваджень заявнику стало відомо про винесення державним виконавцем 26.03.2020 постанови про арешт майна боржника, арешт накладено на все рухоме та нерухоме майно.
Заявник наводить положення статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) та вказує, що постанова про арешт майна Підприємства стосується арешту всього майна, а не конкретного індивідуально визначеного, арешт накладено на майно без проведення його опису, сума стягнення є значно меншою по відношенню до накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно.
Прийняті державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника блокують діяльність Підприємства, призводять до зупинення господарської діяльності, у тому числі розпорядження, користування майном, що завдає матеріальних збитків, тягне за собою невиконання договірних зобов`язань як з юридичними особами, які знаходяться на території України, так і з іноземними; призводять до неотримання прибутку.
Оскільки судовий розгляд справи №500/342/20 щодо оскарження постанови, за якою відкрите виконавче провадження, не завершився, тому Підприємство звернулася з заявою про забезпечення позову, вважає, що наявні підстави для забезпечення позову, передбачені КАС України.
Частиною першою статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову (частина друга статті 154 КАС України).
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк (частина третя статті 154 КАС України).
Суд, ознайомившись з заявою Підприємства про забезпечення позову та доданими до неї документами, дійшов висновку, що її розгляд не потребує отримання додаткових пояснень від заявника (позивача) та додаткових доказів.
Отож, у зв`язку з відсутністю необхідності заслухати пояснення заявника та отримати від нього додаткові докази для вирішення питання щодо забезпечення позову, із врахуванням достатності доказів для розгляду заяви про забезпечення позову, вказана заява розглянута судом без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову згідно з частиною другою статті 150 КАС України допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина четверта статті 150 КАС України).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Частиною першою статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити про те, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Отже, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина перша статті 90 КАС України).
Дослідивши подану Підприємством заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення частково та вжиття заходів забезпечення позову з огляду на таке.
Предметом дослідження у межах спірних правовідносин є правомірність постанови Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №123916 від 02.01.2020 в сумі 17 000,00 грн. Така постанова є виконавчим документом у розумінні Закону №1404-VIII.
Зазначеною постановою Підприємство притягнуто до відповідальності на підставі абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Цією нормою визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритних норм при перевезенні великогабаритного вантажу без відповідного дозволу.
Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до пунктів 28, 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований суб`єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову. У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Як визначено пунктами 32, 33 вказаного Порядку скарга на постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю. Подання в установлений строк скарги зупиняє виконання постанови до розгляду скарги по суті.
Судом встановлено, що головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Борецькою Х.В. 26.03.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61640447 про стягнення з Підприємства на користь Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000,00 грн., та 1 700,00 грн. виконавчого збору.
Одночасно 26.03.2020 державним виконавцем в межах цього виконавчого провадження винесено постанову про арешт майна боржника, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно Підприємства у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження 18 850,00 грн. Копію постанови направлено на виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника.
За наведеним визначенням у Законі №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Суд зазначає, що відкриття виконавчого провадження на підставі постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №123916 від 02.01.2020, яка є предметом судового оскарження в цій справі, зумовлює вжиття органами виконавчої служби заходів примусового стягнення та тягне за собою інші наслідки, передбачені Законом №1404-VIII. Вказане, в свою чергу, може негативно вплинути на майновий стан Підприємства, оскільки передбачає стягнення не лише суми штрафу на підставі постанови, яка є спірною, а й витрат виконавчого провадження, а накладення арешту на майно боржника обмежує його у праві розпорядження рухомим та нерухомим майном.
Крім того, у разі вирішення спору на користь заявника (позивача) для повернення стягнутої суми штрафу та виконавчого збору доведеться вживати додаткових заходів.
Наведені обставини дають суду підстави для висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі внаслідок вчинення державним виконавцем виконавчих дій на підставі оскаржуваної постанови, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернулася до суду. Зазначені обставини є достатніми підставами для забезпечення позову відповідно до пункту 1 частини другої статті 150 КАС України.
Визначаючись із способом забезпечення позову у цій справі, суд звертає увагу на таке.
Пунктом 2 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Як зазначено вище одним із способів забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 151 КАС України, є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно із частиною третьою статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
З огляду на те, що постанови головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Борецької Х.В. від 26.03.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП №61640447 про стягнення з Підприємства адміністративно-господарського штрафу та про арешт майна боржника не є предметом оскарження у цій справі, суд не може забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі вказаної постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, а так само скасувати постанови про арешт майна боржника, як просить заявник.
Разом з тим, враховуючи обґрунтованість клопотання заявника про забезпечення позову в частині того, що заходи з примусового виконання оскаржуваної постанови, яка є виконавчим документом, можуть ускладнити виконання рішення суду та поновлення порушених прав (інтересів) позивача, суд дійшов висновку про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення саме на підставі постанови Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №123916 від 02.01.2020, за якою головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 26.03.2020 відкрито виконавче провадження ВП №61640447.
Такий спосіб забезпечення позову відповідає пункту 5 частини першої статті 151 КАС України та узгоджується з положеннями пункту 2 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII.
При цьому суд вважає, що вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу не порушить прав та законних інтересів відповідача (стягувача у виконавчому провадженні) щодо стягнення штрафу, адже застосування адміністративно-господарського штрафу оспорюється і оскільки розгляд адміністративної справи триває, то правомірність його застосування у встановленому порядку не доведена та судом наразі не встановлена.
Крім того, суд зауважує, що згідно з вимогами Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (пунктів 32, 33, які наведені вище), оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів до органу державного контролю вищого рівня передбачає зупинення виконання постанови до розгляду скарги по суті, а тому таке зупинення і під час судового розгляду не становить порушення прав відповідача.
Забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу стосується предмету позову і є співмірними з позовними вимогами. Незастосування заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника з огляду на дії та рішення державного виконавця. Також, суд вважає, що негативні наслідки (безпідставне стягнення коштів, арешт майна боржника), які можуть настати в результаті невжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник (позивач), є значно істотнішими, ніж негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову.
Застосування такого виду забезпечення позову до набрання рішенням суду законної сили виключає потребу вжиття інших видів забезпечення позову, оскільки наявність таких заходів відповідно до приписів пункту 2 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII зобов`язує державного виконавця зупинити виконавче провадження.
Відтак, належним і достатнім способом забезпечення позову суд вважає саме зупинення стягнення на підставі оскаржуваного рішення, позаяк судом достовірно встановлено факт відкриття виконавчого провадження за таким виконавчим документом.
У даному випадку судом встановлено існування спору та обрано адекватні заходи для забезпечення позову, передбачені пунктом 5 частини першої статті 151 КАС України, які будуть діяти до набрання законної сили судовим рішенням. Зазначений спосіб забезпечення позову матиме належний та дієвий засіб, яким досягається та мета на досягнення якої, такий спосіб був спрямований.
Вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Зазначене відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та завданням адміністративного судочинства, яке відповідно до статті 2 КАС України полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Зважаючи на положення статті 156 КАС України, ухвалу про забезпечення позову у цій справі слід надіслати Тернопільському міському відділу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 153, 154, 156, 243, 248 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву Дочірнього підприємства «Західдорвибухпром» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Дочірнього підприємства «Західдорвибухпром» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити частково.
Зупинити стягнення на підставі постанови Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №123916 від 02.01.2020, за якою головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Борецькою Х.В. 26.03.2020 відкрито виконавче провадження ВП №61640447 про стягнення з Дочірнього підприємства «Західдорвибухпром» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000,00 грн., та 1 700,00 грн. виконавчого збору, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Копію ухвали надіслати учасникам справи, а також Тернопільському міському відділу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (46008, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Острозького, 14).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Позивач (заявник): Дочірнє підприємство «Західдорвибухпром» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України03443666, 46400, Тернопільська область, місто Тернопіль, Гайова, 47.
Відповідач: Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39816845, 46027, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Тролейбусна, 12.
Повний текст ухвали складено та підписано 09.04.2020.
Суддя Чепенюк О.В.
З оригіналом згідно:
Суддя Чепенюк О.В.
Судове рішення № 88669532, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 09.04.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 500/342/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: