Ухвала суду № 88669437, 09.04.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"09" квітня 2020 р. Справа № 480/1049/20

Сумський окружний адміністративний суд в особі судді Гелети С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, треті особи - Соснівська сільська рада Конотопського району Сумської області, приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Соснівська" про визнання протиправними та скасування наказів,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває справа за вищевказаним позовом. Ухвалою від 16.03.2020 відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 24.03.2020 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, ухвалою від 01.04.2020 відмовлено в задоволенні клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

06.04.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Гелети С.М. Заява мотивована тим, що головуючим було відмовлено у забезпеченні позову, що призвело до утруднення, а можливо й взагалі зробило неможливим виконання рішення суду, оскільки земельні ділянки, на які видавалися спірні накази, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав за приватною формою власності.

Також заявлений відвід позивач обґрунтовує тим, що судом було відмовлено в задоволенні його клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. На думку ОСОБА_1 необґрунтована відмова в задоволенні необхідних заяв про забезпечення позову завдали колективним інтересам майнової шкоди орієнтовно в сумі 2625714,00 грн.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід, суд виходить з наступного.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено ст. 36 КАС України, відповідно до частини 1 якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Водночас суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим. Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.

Проаналізувавши викладені в заяві від 01.04.2020 доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Гелети С.М. у даній справі. Заява не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді Гелети С.М. у розгляді цієї справи, відповідно до ст. 36 КАС України, а доводи заяви та зазначені у ній міркування зводяться до припущень та не доводять наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об`єктивності судді при розгляді даної справи.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. У рішенні ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що під час вирішення того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Із заяви позивача про відвід вбачається, що в ній фактично викладено незгоду з процесуальним рішенням судді про відмову в забезпеченні позову та відмову в розгляді справи з викликом сторін.

Тому доводи заяви не свідчать про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Незгода сторони з процесуальним рішенням суду, що прийняте в межах його повноважень, не може слугувати підставою для його відводу, наявність ухвал про відмову у забезпеченні позову не може бути підставою для відводу складу суду та свідчити про будь-яку зацікавленість суду у вирішенні спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

З доводів та меж заяви позивача в цій справі не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість чи необ`єктивність суду, якому заявлено відвід, суб`єктивна думка позивача щодо постановлених судом ухвал, чи наявність змови суду із відповідачем, в т.ч. керівництвом відповідача - суб`єкта владних повноважень, є оціночною, не підтверджена належними та допустимими доказами, не може свідчити про наявність обґрунтованих сумнівів у безсторонності суду стосовно сторін у цій справі. У відповідності до ст.262 КАС України учасники справи не позбавлені права надавати суду докази в обґрунтування своєї позиції по справі, письмові пояснення по суті спору, всі документи та докази, що надходять до суду долучаються до матеріалів справи. Крім того, судом витребовуються у сторін всі необхідні докази та досліджуються всі документи, надані учасниками справи, в тому числі і позивача, з огляду на норми КАС України, судом враховується принцип офіційності з`ясування всіх обставин у справі. Посилання позивача на те, що порушуються права КПС «Соснівське», суд зазначає, що на даний час зазначена юридична особа залучена судом третьою особою без самостійних вимог на предмет спору ухвалою суду про відкриття провадження у справі, повідомлена про наявність спору між позивачем та відповідачем, долучено судом до матеріалів справи її письмові пояснення.

З огляду на наведені норми процесуального права та проаналізувавши викладені в заяві доводи, суд дійшов до висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді у цій справі.

Керуючись ст. ст. 39, 40, 248, 256 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гелети С.М. по справі № 480/1049/20 визнати необґрунтованою.

Передати заяву про відвід судді Гелети С.М. у справі № 480/1049/20 на автоматизований розподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про заявлений відвід, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 09.04.2020.

Суддя С.М. Гелета