Ухвала суду № 88669153, 23.03.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1222/20

У Х В А Л А

23 березня 2020 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Державної екологічної інспекції в Одеській області про закриття провадження у справі за позовом громадської організації «Спілка Юристів Одеської області» до Державної екологічної інспекції в Одеській області про визнання бездіяльності щодо не направлення запитів на отримання публічної інформації належному розпоряднику та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов громадської організації «Спілка Юристів Одеської області» до Державної екологічної інспекції в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати бездіяльність Державної екологічної інспекції в Одеській області щодо не направлення запитів на отримання публічної інформації за вих. №318/01/20 від 20.01.2020 року та вих. №319/01/20 від 20.01.2020 року належному розпоряднику протиправною;

- зобов`язати Державну екологічну інспекцію в Одеській області направити запити на отримання публічної інформації за вих. №318/01/20 від 20.01.2020 року та вих. №319/01/20 від 20.01.2020 року належному розпоряднику;

- судовий збір у розмірі 2102,00 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн. покласти на відповідача.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання по справі призначено на 10 березня 2020 року.

05 березня 2020 року від представника Державної екологічної інспекції в Одеській області надійшло клопотання про закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України (вхід. №10190/20), яке обґрунтоване тим, що запити від 20.01.2020 року №318 та №319 на отримання копій посадових інструкцій є фактично зверненнями про надання інформації згідно із Законом України «Про звернення громадян», а тому відповідач вважає, що дана справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

16 березня 2020 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача в порядку письмового провадження (вхід. №ЕП/2554/20).

В судове засідання 18 березня 2020 року сторони не з`явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи, докази належного повідомлення наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи неявку сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, керуючись ч.9 ст.205 та ч.4 ст.229 КАС України суд продовжив розгляд клопотання представника Державної екологічної інспекції в Одеській області в порядку письмового провадження.

Розглянувши подане клопотання, а також вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі слід відмовити з наступних підстав та мотивів.

Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 2 частини 1 цієї ж статті визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Головне завдання адміністративної юстиції - утвердження верховенства права над адміністративним свавіллям, захист прав і законних інтересів громадян від неправомірних дій і рішень органів виконавчої влади і, врешті-решт, забезпечення законності у сфері публічного управління.

Публічно-правові відносини можна визначити як врегульовані правом суспільні відносини, що складаються в процесі здійснення державою, її органами та посадовими особами, іншими суб`єктами владних повноважень. Публічне право є певним чином функціонально-структурною підсистемою права, яка виражає державні, міждержавні і суспільні відносини. До предмета правового регулювання публічним правом належать такі об`єкти: побудова і функціонування держави та її інститутів; інститути громадянського суспільства; механізм і рівні самоврядування; засади правової системи, правотворчості і правозастосування; принципи, норми та інститути міждержавних відносин і міжнародних організацій.

Як зазначено у п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов`язаних із соціальними виплатами" від 9 вересня 2010 року N 19-рп/2010 475, головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура.

Згідно з п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 54 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (щодо принципу інстанційності в системі судів загальної юрисдикції) від 12 липня 2011 року N 9-рп/2011 476 принцип спеціалізації полягає у створенні відповідних спеціалізованих судів для здійснення цивільного, кримінального, адміністративного, господарського судочинства.

Обов`язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про право публічне, тобто спору про права і обов`язки в публічних правовідносинах.

Таким чином, особливістю правовідносин, що виникають, є їх публічно - правовий характер, пов`язаність із сферою реалізації публічної влади.

Проте, слід зазначити, що специфіку публічно - правового спору визначає не тільки його суб`єктний склад, а й підстави виникнення цього спору і тісно пов`язане з цим питання межі повноважень адміністративного суду.

Отже, загальними критеріями для того, щоб визначити за спірними правовідносинами адміністративну юрисдикцію, є суб`єктний склад сторін (однією із сторін повинен бути суб`єкт владних повноважень) та предмет спору відповідно до природи спірних правовідносин (наявність публічно-правових відносин між сторонами під час виконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій на основі законодавства, тобто при реалізації цим суб`єктом своїх владних функцій та повноважень, визначених законодавством). Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин до адміністративної юрисдикції не відносяться.

Згідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судом було встановлено, що предметом розгляду даної справи є направлення запитів на отримання публічної інформації від 20.01.2020 року за вих. №318/01/20 та №319/01/20 належному розпоряднику.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Згідно абз.1 ст.3 Закону України «Про звернення громадян», під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Аналізуючи викладені норми, суд зазначає, що запит - це прохання надати певну інформацію, а звернення - прохання вчинити певні дії, викладені у пропозиціях, заявах чи скаргах.

Крім того, запит на інформацію подається з метою реалізації конституційного права на отримання інформації, передбаченого ст.34 Конституції України, а звернення - з метою реалізації низки конституційних прав, за допомогою яких громадяни можуть реалізовувати не тільки право на звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування, але й право брати участь в управлінні державними справами.

Отже, посилання представника відповідача на те, що запити позивача від 20.01.2020 року №318 та №319 на отримання копій посадових інструкцій є фактично зверненнями про надання інформації згідно із Законом України «Про звернення громадян» є помилковим.

Таким чином, враховуючи суб`єктний склад сторін та характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому в задоволенні клопотання представника Державної екологічної інспекції в Одеській області про закриття провадження по справі слід відмовити.

Керуючись ст.ст.2, 4, 238, 243 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника Державної екологічної інспекції в Одеській області про закриття провадження по справі - відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Стефанов