Ухвала суду № 88669071, 09.04.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

м. Миколаїв.

09 квітня 2020 р.справа № 400/1258/20

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомвиконувача обов`язків прокурора Миколаївської області, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030

до відповідачаМиколаївської обласної ради, вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001

провизнання протиправними та нечинними п. п. 3, 4, 13, 14, 15 рішення Миколаївської обласної ради від 26 грудня 2019 р. № 15 "Про обласний бюджет Миколаївської області на 2020 рік" В С Т А Н О В И В:

20 березня 2020 р. виконувач обов`язків прокурора Миколаївської області (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та нечинними п. п. 3, 4, 13, 14, 15 рішення Миколаївської обласної ради від 26 грудня 2019 р. № 15 "Про обласний бюджет Миколаївської області на 2020 рік" (надалі - Рішення № 15).

24 березня 2020 р. за даним позовом відкрито провадження в адміністративній справі № 400/1258/20 (суддя Мельник О.М.).

Як вбачається з ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі, оскільки предметом оскарження є нормативно-правовий акт, провадження у справі відкрито з особливостями, передбаченими ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень).

08 квітня 2020 року прокурор Миколаївської області подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити дію спірного Рішення № 15 в частині оскаржених пунктів.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заява про забезпечення позову розподілена судді Морозу А.О.

В обґрунтування заяви позивач послався на наступні обставини: Бюджетним кодексом України (надалі - БК України) та Порядком передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 р. № 18 (надалі - Порядок № 18), встановлено ефективну спрощену процедуру перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів. Так, за приписами БК України, перерозподіл бюджетних коштів здійснюється за погодженням відповідної комісії місцевої ради. В той же час, Миколаївська обласна рада (надалі - відповідач), прийнявши Рішення № 15, змінила порядок перерозподілу бюджетних коштів, визначений БК України та Порядком № 18, встановивши, що погодження повинні надавати всі постійні комісії відповідача. На переконання позивача, це встановлює додаткові, непередбачені законом перепони в швидкому та ефективному перерозподілі коштів, що в умовах поширення коронавірусної хвороби ( COVID -19) може завдати суттєвої шкоди інтересам держави та суспільства в усіх сферах життєдіяльності. За таких обставин, на переконання позивача, спірне Рішення № 15 має очевидні ознаки протиправності.

Відповідно до ст. 154 ч. 1 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частини 2 і 3 наведеної статті передбачають, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Суд не вбачає підстав для розгляду заяви про забезпечення позову в судовому засіданні або виклику представника позивача для надання ним пояснень з приводу його заяви, а тому розглядає заяву про забезпечення позову без виклику учасників справи.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 150 ч. 1 і 2 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Як вже зазначалось судом вище, при відкритті провадження у справі, суд дійшов висновку про те, що Рішення № 15 є нормативно-правовим актом, а тому провадження у справі відкрито з особливостями, передбаченими ст. 264 КАС України.

Одночасно, ст. 151 ч. 5 КАС України передбачає особливості забезпечення позову у випадку оскарження нормативно-правового акта. Так, зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Таким чином, порівняно із загальною нормою ст. 150 КАС України, ст. 151 ч. 5 КАС України є спеціальною і вона визначає єдину підставу для забезпечення позову у справах про оскарження нормативно-правового акту. Такою підставою є наявність очевидних ознак протиправності спірного нормативно-правового акту, при цьому, одночасно, такий нормативно-правовий акт повинен порушувати права саме тієї особи, яка звернулась з позовом.

Цій нормі кореспондує вимога ст. 264 ч. 2 КАС України, відповідно до якої право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Що стосується доводів позивача про те, що Рішення № 15 є вочевидь протиправним, то суд зазначає, що очевидна протиправність може мати місце у випадку, наприклад, прийняття відповідачем рішення поза межами своєї компетенції, тобто такого рішення, прийняття якого за ним законом взагалі не передбачено. Наведені позивачем аргументи свідчать про спірність Рішення № 15, але очевидна протиправність та спірність є суть різними категоріями, які позивач помилково ототожнює.

Крім того, оскільки прокурор звернувся в інтересах держави, без визначення органу, в інтересах якого мав би діяти, він має зазначити яким чином Рішення № 15 порушує інтереси саме його, прокурора, як це і передбачено ст. 151 ч. 5 і ст. 264 ч. 4 КАС України, тоді як заява про забезпечення позову такого обґрунтування не містить - в ній лише вказано про порушення інтересів держави та суспільства.

З приводу доводів позивача про можливість настання тяжких наслідків без вжиття заходів забезпечення позову через поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), слід зазначити, що вони взагалі не мають юридичної оцінки та не можуть слугувати підставою для задоволення заяви.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 256 ч. 2 КАС України, ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Керуючись ст. ст. 154, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви прокурора Миколаївської області про забезпечення позову, відмовити.

2. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання.

3. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст. ст. 295-297 та п. 15.5. Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Суддя А. О. Мороз