Рішення № 88668963, 09.04.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/991/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2020 року

м. Львів, вул. Чоловського, 2

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження, без виклику сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова, про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

31.01.2020 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій позивачі просять суд: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання до управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% з операції купівлі продажу нерухомого майна в сумі 6708 (шість тисяч сімсот вісім) грн 90 коп, сплаченого за квитанцією №0001291 від 13.10.2018 та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% з операції купівлі продажу нерухомого майна в сумі 6708 (шість тисяч сімсот вісім) грн 90 коп, сплаченого за квитанцією №0001290 від 13.10.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості придбаного нерухомого майна позивачами сплачено помилково, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж. Відтак, кошти в сумі 13417,80 грн, (6708,90 грн+6708,90 грн), сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню. Оскільки відповідач відмовив у поверненні коштів добровільно, позивачі звернувся із цим позовом до суду.

Відповідач позов не визнав, 24.02.2020 за вх. №10137до суду надійшов відзив ГУ ПФ України у Львівській області на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що органи ПФ України не володіють інформацією щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, а тому не мають можливості встановити факт придбання житла фізичними особами вперше. Пояснює, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу ПФУ, а питання звільнення від сплати збору повинно було вирішуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору.

02.03.2020 за вх. №11673 від третьої особи надійшли пояснення щодо позову, у яких зазначено, що Управління казначейської служби за своєю суттю є банківською установою, яка забезпечує виконання судових рішень в частині стягнень коштів або повернення помилково чи надміру сплачених коштів до бюджету на підставі звернення контролюючого органу з поданням.

02.03.2020 за вх. № 11856 від позивачів надійшли заперечення на відзив у яких зазначено, що відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Ухвалою судді від 10.02.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Управління державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області.

Ухвалою від 09.04.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13.10.2018 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Сиротяком М.Р. та зареєстрований в реєстрі за №817. Згідно вказаного договору ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 31. Договору, продаж квартири за домовленістю сторін вчинено за 1341780,00 грн.

При укладенні договору купівлі продажу позивачі сплатили збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна в загальній сумі 13417,80 грн (6708,90 грн ОСОБА_1 + 6708,90 грн ОСОБА_2 ) на бюджетний рахунок управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області, що підтверджується квитанціями №0001291 від 13.10.2018 та №0001290 від 13.10.2018.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, фізичної особи з РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є власником об`єкта житлової нерухомості: Ѕ частки квартири 3, у будинку АДРЕСА_2 ; відомості про інше нерухоме майно ОСОБА_1 - відсутні.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, фізичної особи з РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 є власником об`єкта житлової нерухомості: Ѕ частки квартири 3, у будинку АДРЕСА_2 ; відомості про інше нерухоме майно ОСОБА_2 - відсутні.

Позивачі стверджують, що 13.10.2018 помилково сплатили збір в загальній сумі 13417,80 грн. (по 6708,90 грн кожен), оскільки цього дня вперше придбали житло. Вважають, що на підставі пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" вони не повинні були сплачувати з цієї операції збір у розмірі 1% від вартості квартири.

Окрім того, судом з матеріалів справи встановлено, що позивачам на праві власності належить квартира АДРЕСА_3 , набута шляхом приватизації згідно з Законом України «Про приватизацію житлового фонду», про що свідчить свідоцтво про право власності на квартиру НОМЕР_3 від 06.11.2009.

Позивачі звернулися до територіального органу ПФ України із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору за обов`язкове державне пенсійне страхування та отримали відмову, оформлену листом №609/05-78 від 10.02.2020. Рішення територіального органу ПФУ обґрунтоване тим, що органи ПФУ не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а видача довідок щодо звільнення від сплати збору осіб, які придбавають майно вперше, не належить до його компетенції; згаданий збір адмініструють органи Держказначейства.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Згідно з п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об`єктом оподаткування для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 (далі - Порядок).

Згідно з абз. 1 п. 15-1 Порядку збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до п. 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З аналізу наведених норм слідує, що із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Судом встановлено, що факт придбавання позивачами нерухомого майна вперше підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Так, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок № 787).

Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до пп. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 15.04.2015, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФ України покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивачів про придбання ними житла вперше та свідчили б про відсутність у них права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні відсутні механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміну "придбавають житло вперше", що міститься у п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України №29-у/2000 від 23.03.2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Таким чином, покликання на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.

З огляду на наведене, суд зазначає про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача сформувати подання щодо повернення помилково сплаченого позивачами збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6708,90 грн ОСОБА_1 та 6708,90 грн ОСОБА_2 .

Суд при вирішенні справи враховує аналогічну правову позицію, викладену Верховним Судом, зокрема у постановах від 30.01.2018 у справі № 819/1498/17 (адміністративне провадження № К/9901/412/17), від 31.01.2018 у справі № 819/1667/17 (адміністративне провадження № К/9901/400/17), 20.03.2018 у справі № 819/1249/17 (адміністративне провадження № К/9901/396/17), від 19.06.2018 у справі № 607/14722/16-а (адміністративне провадження № К/9901/45763/18), від 13.12.2018 у справі № 813/969/17 (адміністративне провадження № К/9901/30016/18).

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд також враховує, що позивачі є власниками квартири АДРЕСА_4 . Підставою виникнення права власності на вказану квартиру є свідоцтво про право власності № С 08609 від 06.11.2009 року, видане управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради.

З цього приводу, суд зазначає, що в законодавстві України відсутнє визначення терміну «придбавання майна», проте системний аналіз використання цього терміну у законодавстві України дозволяє зробити висновок, що цей термін на відміну від більш широкого поняття «набуття майна», означає не будь-який спосіб набуття майна, а конкретний - купівля-продаж, в той же час як набуття майна внаслідок приватизації, спадкування, дарування тощо поняттям «придбавання майна» не охоплюється.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивачі, дійсно 13.10.2018 вперше придбали квартиру №3 , за договором купівлі-продажу квартири від 13.10.2018, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , при оформленні документів безпідставно сплатили збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 6708,90 грн згідно квитанції від 13.10.2018 №0001290 - ОСОБА_2 та в сумі 6708,90 грн згідно квитанції від 13.10.2018 № 0001291 ОСОБА_1 , який підлягає поверненню.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України належить стягнути на користь позивачів з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 251, 255, 257-258, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ЄДРПОУ 13814885) сформувати подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% з операції купівлі продажу нерухомого майна в сумі 6708 (шість тисяч сімсот вісім) грн 90 коп, сплаченого за квитанцією №0001291 від 13.10.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ЄДРПОУ 13814885) сформувати подання про повернення ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% з операції купівлі продажу нерухомого майна в сумі 6708 (шість тисяч сімсот вісім) грн 90 коп, сплаченого за квитанцією №0001290 від 13.10.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ідентифікаційний код 13814885) на користь ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ідентифікаційний код 13814885) на користь ОСОБА_2 місце реєстрації: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір в сумі 841 (вісімсот сорок одна) грн 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.04.2020.

Суддя Грень Н.М.