Рішення № 88668896, 09.04.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 квітня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1074/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), відповідно до якого позивач просив суд скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про накладення штрафу ВП № 61304658 від 05 березня 2020 року.

Ухвалою суду від 17.03.2020 позовну заяву управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про скасування постанови про накладення штрафу,- залишено без руху.

24.03.2020 та 25.03.2020 позивачем через канцелярію суду усунуто недоліки позовної заяви та надано уточнену позовну заяву, а також платіжне доручення №93 від 23.03.2020 про сплату судового збору в сумі 2102,00 грн.

Відповідно до уточненої позовної заяви позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про накладення штрафу від 05.03.2020 у виконавчому провадженні № 61304658.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 05 березня 2020 року ВП № 61304658 накладено штраф у розмірі 5100,00 грн на управління Пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку Луганської області за невиконання рішення суду у справі №360/431/19. Позивач вважає неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо винесення постанови про накладення штрафу від 05.03.2020 ВП № 61304658.

Ухвалою суду від 30.03.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07 квітня 2020 року.

Ухвалою від 07.04.2020 задоволено клопотання управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області та замінено неналежного відповідача - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на належного відповідача - відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибули.

Від представника відповідача 08.04.2020 надійшов відзив на адміністративний позов, у якому просив розглянути справу без його участі та заперечував проти позовних вимог з таких підстав.

17.02.2020 на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 № 360/431/19 про зобов`язання Управління пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01 листопада 2015 року по 31 серпня 2018 року.

17.02.2020 державним виконавцем, керуючись вимогами ст. ст. З, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

17.02.2020 державним виконавцем, керуючись вимогами ст. ст. З, 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

На адресу відділу надійшла відповідь від боржника з якої встановлено, що у листопаді 2019 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області Стебловій О.О. профінансовано виплату пенсії за листопад 2015 року у розмірі 1 573, 49 грн в межах суми стягнення за один місяць. Заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 31.08.2018 року у розмірі 54 571, 00 грн нараховано на виплатні відомості та включено до загальної потреби в коштах.

05.03.2020 державним виконавцем, відповідно до ст. ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5 100 грн. Копію постанови направлено боржнику для виконання.

На думку відповідача, відсутність фінансування боржника не доведена документально, не надано доказів вчинення будь - яких дій на отримання фінансування для виконання судового рішення на момент накладення штрафу на боржника.

На підставі викладеного, представник відповідача із посиланням на норми Закону України "Про виконавче провадження", просив суд відмовити у задоволенні позову.

Згідно із частиною дев`ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі №360/431/19 позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області щодо не виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01 листопада 2015 року по 31 серпня 2018 року;

- зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01 листопада 2015 року по 31 серпня 2018 року (а.с.80-84).

Згідно з даними комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вищевказане рішення суду набрало законної сили 11.06.2019 та 17.02.2020 позивачем (стягувачем) отримано виконавчий лист.

17.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про відкриття виконавчого провадження (а.с.78,79).

Постановою від 17.02.2020 державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження ВП № 61304658 з примусового виконання виконавчого листа № 360/431/19, виданого 17.02.2020 Луганським окружним адміністративним судом про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01 листопада 2015 року по 31 серпня 2018 року, яка була надіслана сторонам виконавчого провадження (а.с.76,77).

Листом від 27.02.2020 № 4134/03-22 (вх.№3706 від 05.03.2020) УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області повідомило відповідача, що рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі № 360/431/19 виконано в межах суми стягнення за один місяць. Також зазначено, що відповідно до постанови Правління Пенсійного фонду України від 13.12.2018 №27-1 «Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсій» фінансування пенсійних виплат здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду; управління Пенсійного фонду Ураїни в м.Сєвєродонецьку Луганської області не є розпорядником коштів та не має відповідних банківських рахунків. У листопаді 2019 року ГУ ПФУ в Луганській області ОСОБА_1 профінансовано виплату пенсії за листопад 2015 року у розмірі 1573,49 грн в межах суми стягнення за один місяць. Щодо заборгованості з виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 31.08.2018 у розмірі 54571,00 грн повідомлено, що вона нарахована на виплатні відомості та включена до загальної потреби в коштах. Одночасно позивачем зазнеачено у листі, що відповідно до постанови КМУ від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо - переміщеним особам» суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного КМУ; Порядок її виплати на цей час КМУ не визначено. На підставі викладеного, позивачем повідомлено відповідача про здійснення УПФУ в м.Сєвєродонецьку всіх заходів для виконання рішення суду (а.с.74,75).

05.03.2020 державним виконавцем, відповідно до ст. ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5 100 грн (а.с.72,73).

Вважаючи постанову відповідача від 05.03.2020 протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першою статті 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята), за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Судом з вищеописаних письмових доказів встановлено, що УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області рішення суду у встановлений державним виконавцем строк не виконано.

Так, згідно з мотивувальною частиною рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2019, суд під час розгляду та вирішення адміністративної справи № 360/431/19 дійшов висновку, що посилання відповідача на постанову Правління Пенсійного фонду України від 13.12.2018 № 27-1 (далі - постанова № 27-1), в якій зазначено, що з 01.01.2019 фінансування пенсійних виплат отримувачів пенсій, які обліковуються в УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, проводиться головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, є незмістовним, оскільки Постанова № 27-1 має міжвідомчий характер, не пройшла обов`язкову державну реєстрацію та офіційне опублікування. Крім того, судом було зазначено, що дана постанова не містить у собі прямого посилання на те, що з 01.01.2019 фінансування пенсійних виплат отримувачів пенсій, які обліковуються в УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, проводиться головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, як це зазначив відповідач у своєму відзиві, а лише містить у собі вимогу до начальників головних управлінь перелічених областей забезпечити у порядку, встановленого законом, укладання договорів з ПАТ "Укрпошта" та банками, уповноваженими на право виплати пенсій через поточні рахунки одержувачів.

Посилання позивача у даній справі на норми постанови КМУ від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо - переміщеним особам», якою визначено, що суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного КМУ, суд вважає неприпустимими, оскільки Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Більш того, суд вважає за необхідне зазначити, що постанова КМУ від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо - переміщеним особам», жодним чином не поширюється та не врегульовує правовідносини щодо виплати соціальних виплат за судовим рішенням.

Листом від 27.02.2020 № 4134/03-22 управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області повідомило відповідача про часткове виконання рішення суду, а саме в межах виплати пенсії за один місяць. Одночасно позивачем було повідомлено, що заборгованість за період з 01.12.2015 по 31.08.2018 нарахована та включена до загальної потреби в коштах, проте не виплачена.

Тобто, станом на час винесення відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу, судове рішення в добровільному порядку боржником належним чином не виконано.

Суд зазначає, що порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду визначений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 (далі - Порядок № 649).

Відповідно до п.3 Порядку № 649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Боржником є орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення (п. 2 Порядку № 649)

Пунктом 4 Порядку № 649 черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

Відповідно до п.5 Порядку № 649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України:

документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника;

копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа;

розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Таким чином, з огляду на зазначені пункти Порядку № 649, саме управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області подає до Пенсійного фонду України документи, відповідно до п. 5 Порядку № 649, на підстави яких приймається рішення про виділення коштів для виплати.

Разом з тим, ані під час повідомлення відповідача про хід виконання судового рішення, ані під час розгляду справи судом, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження направлення документів до Пенсійного фонду України з метою вирішення питання про виділення коштів.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність поважності причин не виконання судового рішення у повному обсязі.

Суд зазначає, що не виконання в повному обсязі рішення судів, які набрали законної сили щодо пенсійних виплат, позбаляють пенсійонерів права отримати заборгованість з перерахованої (нарахованої) пенсії на виконнаня рішень судів, що в свою чергу, позбавляє їх гарантованого Коституцією України (стаття 46) права на соціальний захист в повному обсязі.

Так, у рішенні ЄСПЛ від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Крім того, відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено п.1 ст.1 Першого протоколу.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вимог Конвенції (рішення у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 (№ 67534/01).

З огляду на встановлені обставини справи та не підтвердження поважності причин не виконання судового рішення в частині виплати нарахованої суми заборгованості по виплаті пенсії у визначений державним виконавцем строк, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог УПФУ в м.Сєвєродонецьку та наявності підстав для відмови у задоволенні позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

В межах спірних правовідносин суб`єктом владних повноважень є відповідач, правомірність рішення якого оскаржено позивачем - учасником виконавчого провадження.

Таким чином, оскільки у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено, витрати зі сплати судового збору не підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.Є. Петросян