Рішення № 88668847, 08.04.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/733/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі управління Укртрансбезпеки в Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №134861 від 11.02.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що є власником транспортного засобу на праві власності, однак, станом на момент проведення габаритно-вагового контролю вказаний транспортний засіб перебував у фактичному користуванні ТОВ "Хрещатий вимір". Відтак, на думку позивача, він не є перевізником у розумінні положень Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому не має нести відповідальність за порушення норм вказаного Закону.

Представником відповідача було подано відзив на позов, в якому наголошено на правомірності дій посадових осіб управління і вказано, що штраф застосовано за вчинення порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт". (а.с.29-75).

Позивач подав відповідь на відзив та зазначив, що відповідачем не спростовано доводи позову, тому просить суд його задовольнити повністю. (а.с.51-52)

Заперечення на таку відповідь до суду від відповідача не надходило.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд враховує наступні фактичні обставини.

05.02.2020 р. посадовими особами відповідача, на підставі направлення на перевірку від 04.02.2020 р. №007779, на а/д Н-14 "Олександрія-Кропивницький-Миколаїв" 75 км. + 812 м., було проведено рейдову перевірку транспортних засобів, в ході якої був зупинений транспортний засіб марки МАN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , про що було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №212049. (а.с.67)

Водій Іванов О.В. зі змістом акту ознайомлений, однак від підпису та пояснень відмовився.

За результатами проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу встановлено те, що навантаження на одну вісь становить 13020 кг., при нормативно допустимому 11000 кг (18,36 %).

За вказаним фактом було складено Довідку № 030527 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 05.02.2020 р. та Акт №034046 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.02.2020 р. (а.с.63-64)

На підставі довідки та акту нараховано плату за проїзд 16,20 євро. (а.с.65).

11.02.2020 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт було винесено постанову №134861 про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,0 грн. за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, передбачене частиною 1 абзацом 15 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". (а.с.66)

Не погоджуючись з такою постановою та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонам, регулюються Законами України "Про дорожній рух", Законом України "Про автомобільний транспорт", Законом України "Про автомобільні дороги" та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно положень статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно пункту 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування , міському електричному, залізничному транспорті (підпункт 1 пункту 1 Положення №103).

Згідно п.п.2 , 9 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Відповідно пункту 15 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок №1567), під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 зазначеного Закону передбачено те, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Таким чином, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством

За визначенням, наведеним у розділі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Форму товарно-транспортної накладної наведено у додатку 7 цих Правил, згідно до якої у товарно-транспортній накладній має бути зазначено автомобільний перевізник, замовник, вантажовідправник та вантажоодержувач.

Встановлено, що при проведенні перевірки транспортного засобу МАN, державний номерний знак НОМЕР_1 , контролюючими особами Укртрансбезпеки не було перевірено у водія товарно-транспортну накладну, згідно якої він перевозив вантаж, що підтверджується самим актом перевірки від 05.02.2020 р. №212049, оскільки у ньому відсутня інформація про товарно-транспортну накладну, відтак не встановлено належними документами автомобільного перевізника.

При цьому, як пояснив представник відповідача у відзиві, при винесенні 11.02.2020 р. оскаржуваної постанови особа перевізника встановлювалась на підставі відомостей, які були відображені безпосередньо у акті перевірки від 05.02.2020 р. №212049.

З спірної постанови №134861 від 11.02.2020 р. вбачається, що адміністративно-господарська санкція була застосована до позивача у зв`язку з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за що передбачена абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлює відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

За змістом абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення є саме автомобільний перевізник, тому спірним питанням в межах даної справи є встановлення факту чи позивач є перевізником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст. 33 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі за перевезення вантажу без відповідного дозволу, є автомобільний перевізник.

Встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, основним видом діяльності якого є вантажний автомобільний транспорт. (а.с.5)

Позивач є власником транспортного засобу-вантажного автомобіля марки МАN, модель TGX18.440, тип: сідловий тягач-Е, державний номерний знак НОМЕР_1 , та напівпричепу марки DONBUR, модель: РМ39 , державний номерний знак НОМЕР_3 . (а.с.17-18)

24.11.2019 року між ФОП ОСОБА_1 (позичкодавець) та ТДВ "Хрещатий вимір" (користувач) було укладено договір позички № П-21/11-19, за змістом якого позичкодавець надає, а користувач приймає в строкове оплатне користування транспортні засоби: транспортний засіб - вантажний автомобіль марки МАN, модель: TGX18.440, тип: сідловий тягач-Е, державний номерний знак НОМЕР_1 , та напівпричіп марки DONBUR, модель: РМ39 , державний номерний знак НОМЕР_3 . (а.с.14-15)

Відповідно до п.п.2.1 п.2 Договору, транспортні засоби за цим договором передаються користувачеві в оплатне користування з метою надання послуг з перевезення вантажів по Україні, як самостійно так і за участі третіх осіб.

Об`єкти позички передані у користування відповідно акту приймання-передачі майна від 21.11.2019 р. (а.с.16) та в подальшому закріплені за водієм ОСОБА_2 з 17.01.2020 р.. (а.с.19-20)

Відповідно товарно-транспортної накладної від 04.02.2020 р. № 1, складеної ТДВ "Хрещатий вимір" на автомобіль марка МАN, державний номерний знак НОМЕР_1 , та напівпричіп DONBUR, державний номерний знак НОМЕР_3 , вбачається, що автомобільним перевізником є ТДВ "Хрещатий вимір", водієм - ОСОБА_2 (водійське посвідчення НОМЕР_4 ). (а.с.13, 68)

Під час проведення перевірки посадовими особами відповідача не було з`ясовано та не встановлено належними доказами особу автомобільного перевізника, не витребувано товарно-транспорту накладну, яка є основним документом на перевезення вантажів та інші документи щодо перевезення вантажу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що акт рейдової перевірки №212049 від 05.02.2020 р., який складено без встановлення належного суб`єкта відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, не може бути належним для притягнення такого суб`єкта до адміністративно-господарської відповідальності.

Відповідно п.25 Порядку№1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Таким чином, 11.02.2020 року при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, на підставі вищевказаного акту рейдової перевірки, відповідачем визначено не автомобільного перевізника, відтак не встановлено належних обставин справи та не забезпечено гарантування дотримання основоположних прав та інтересів охоронюваних Конституцією та законами України позивача.

Встановлені судом обставини є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування спірного рішення. Судом не надається юридична оцінка суті порушення визначеного в спірній постанові, оскільки позивач не має обов`язку доводити чи спростовувати суть господарського порушення, яке він не вчиняв.

Статтею 19 Конституції України передбачено те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови, оскільки така прийнята на підставі матеріалів, які складено без встановлення належного суб`єкта відповідальності, чим фактично перекладено тягар доказування у суді відсутності порушення норм Закону України "Про автомобільний транспорт" на позивача, що суперечить принципу презумпції невинуватості, істотною ознакою якого є те, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні протиправного діяння.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваної постанови, в той час як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позов підлягає до задоволення.

Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 260-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №134861 від 11.02.2020 року.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 ) судові витрати з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі управління Укртрансбезпеки в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 39816845) у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії. Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько