Рішення № 88668775, 08.04.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2020 року м. Київ № П/320/343/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеногопозовного провадження адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Одеської митниці Держмитслужби

про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000124/2.

Позов мотивовано протиправністю відмови у митному оформленні товару за ціною договору (контракту) та протиправністю коригування контролюючим органом митної вартості імпортованого позивачем товару, незважаючи на надання декларантом необхідних документів для митного оформлення та визначення митної вартості товару за першим (основним) методом. Також в обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про порушення відповідачем приписів законодавства, що регламентує митну справу в Україні, з огляду на безпідставне застосування відповідачем другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів при винесенні оскаржуваного рішення без наявності для того встановлених митним законодавством підстав.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що надані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. З метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових складових митної вартості позивачу було запропоновано надати додаткові документи, які в подальшому ним надано не було, у зв`язку з чим митницею правомірно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець 26.03.2012, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №23530000000025972.

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та компанією «GUANGZHOU JING HUANG GLASSWARE COMPANY LIMITED» (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №22/10 від 22.10.2018, згідно якого Продавець зобов`язується, за узгодженням з покупцем, виготовляти та поставляти Покупцю товари народного використання (посуд, декоративні вироби, предмети інтер`єру і ін..), у подальшому - «Товар» у кількості, згідно ціни, передбачених даним контрактом і інвойсом на кожну партію Товару, який поставляється.

Контрактом поміж іншого встановлено, що: Покупець зобов`язується оплатити і прийняти товар у порядку, передбаченому даним контрактом (пункт 1.2); поставка товару відбувається партіями протягом всього строку дії даного контракту у кількості та асортименті і по цінах, попередньо узгоджених сторонами на кожну партію товару, що зазначається у інвойсах (пункт 3.1); поставка товару відбувається на умовах - FOB - Гуанчжоу/Циндао, Китай; CFR/CIP/CIF/CPT- Одеса; CFR/CIP/CIF/CPT - Чорноморськ, Україна, згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс-2010» (пункт 3.3); ціна товару є договірною і установлюється за згодою сторін в доларах США і включає в себе вартість товару, упаковки, маркування а також всіх видатки продавця у відповідності до умов поставки товару вказаних у пункті 3.3. даного контракту(пункт 4.1); ціна на кожну партію товару вказується в інвойсі на кожне відвантаження (пункт 4.2); оплата покупцем поставленого продавцем товару відбувається у наступному порядку: платіж за поставлений згідно даного контракту товар відбувається на умовах 100 % передплати за кожну партію товару (пункт 5.1); упаковка, в якій відвантажується товар, повинна відповідати міжнародним стандартам і забезпечувати цілісність товару під час транспортування товару з урахуванням перевалок (пункт 7.1); даний контракт вступає в силу з моменту його підписання і діє до 23.11.2023, а в частині оплати поставленого товару - до повного виконання покупцем своїх обов`язків по контракту (пункт11.5).

Позивачем та продавцем укладено 01.11.2018 додаткову угоду до контракту №22/10 від 22.10.2018, відповідно до якого поставка Товару здійснюється на умовах FOB - Нанкін, Китай згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс-2010».

Продавцем виставлено покупцю інвойс від 16.05.2019 №SGD190414800653 на загальну суму 17942,40 доларів США., контейнер: TSBU7184564.

Згідно платіжного доручення в іноземній валюті №47 від 16.05.2019, ФОП ОСОБА_1 перераховано на користь «GUANGZHOU JING HUANG GLASSWARE COMPANY LIMITED» 17946,80 доларів США в якості передоплати за товар по контракту №22/10 від 22.10.2018.

Відповідно до довідки ПП «ТРАНСКАРГО» від 21.08.2019 №472, транспортні витрати по доставці вантажу згідно коносамента №G0119061167 (контейнер: TSBU7184564, вага брутто: 22320,00 кг) на адресу ФОП ОСОБА_1 , від місця завантаження на умовах FOB QINGDAO, Китай) до митного кордону України (Одеський морський торгівельний порт, Одеська митниця ДФС) складають 44283 грн. 00 коп. Вантаж не був застрахований.

ФОП ОСОБА_1 подано до митного органу UA500000 (Одеська митниця) митну декларацію ІМ40ДЕ №UA500060/2019/026729, до якої додано документи відповідно до переліку, зазначеному в графі 44 митної декларації, та згідно якої умовами поставки товару є FOB NANGING, CN (графа 20 митної декларації), валюта та загальна сума за рахунком - 17942,40 доларів США (графа 22 митної декларації); курс валюти - 25,23229900 (графа 23 митної декларації); графа 45 митної декларації - 497011,00 грн.

Листом позивача від 30.08.2019 на повідомлення митниці про витребування додаткових документів на підтвердження митної вартості від 30.08.2019 за митною декларацією №UA500060/2019/026729 від 30.08.2019 повідомлено митні органи про відсутність можливості надати додаткові документи.

Відповідачем прийнято рішення від 30.08.2019 №UA500060/2019/000124/2 про коригування митної вартості та відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00558.

З метою здійснення митного оформлення товару та випуску товарів у вільний обіг, позивачем подано митну декларацію ІМ40ДЕвід 30.08.2019 №UA500060/2019/026838 з урахуванням рішення про коригування митної вартості, що призвело до завищення розміру сплачених позивачем митних платежів на 130377,48 грн.

Позивач, не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Основним нормативним актом, що регламентує питання митної справи,є Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга). В разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункти 1-8 частини третьої). В разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта).

Згідно статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу(частина друга). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя). Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; - проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; - звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; - застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п`ята). Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста).

Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України встановлено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

За висновком суду, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості не може ґрунтуватись на припущеннях, а може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, які було подано позивачем до митного оформлення, а саме: митна декларація ІМ40ДЕ №UA500060/2019/026729, зовнішньоекономічний контракт №22/10 від 22.10.2018, додаткова угода від 01.11.2018 до контракту №22/10 від 22.10.2018, інвойс від 16.05.2019 №SGD190414800653, довідка від 21.08.2019 №472 про вартість перевезення вантажу, - не містять у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей. За висновком суду, вказаних документів було достатньо для визначення ціни, що підлягає сплаті за товари, які ввозяться позивачем.

Водночас, у оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що: «1) відповідно до пункту 2 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включались до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно пункту 4.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22.10.2018 №22/10 витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначенням митної вартості самого товару; 2) відповідно до пункту 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Поставка товару здійснюється на умовах FOB-NANGING. У надахи до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Також згідно пункту 4.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22.10.2018 №22/10 вказано, що поставка товару здійснюється на умовах FOB-Гуанчжоу/Циндао».

За висновком суду, зазначені у спірному рішенні обставини не свідчать про наявність сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару, виходячи з наступного.

Так, пунктом 4.1 зовнішньоекономічного контракту №22/10 від 22.10.2018 визначено, що ціна товару є договірною і встановлюється за згодою сторін в доларах США і включає в себе вартість товару, пакування маркування а також всі витрати продавця у відповідності до умов поставки товару.

Як встановлено судом, продавцем виставлено покупцю інвойс від 16.05.2019 №SGD190414800653 на загальну суму 17942,40 доларів США., яку оплачено позивачем згідно платіжного доручення в іноземній валюті №47 від 16.05.2019.

Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту витрати на пакування включено до ціни товарів, яку сплачено позивачем покупцю, що підтверджено наданими до митного оформлення відповідними документами.

На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.

Умови поставки FОВ (Інкотермс 2010) передбачають, зокрема, що продавець виконав своє зобов`язання з поставки у момент переходу товару через поручні судна у порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту покупець має нести усі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару. За умовами FOB на покупця покладаються обов`язки з очищення товару від мита для його експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

При цьому умови поставки FОВ не вимагають обов`язкового страхування покупцем товару, а лише визначають покладення витрат по страхуванню, у разі його здійснення, на покупця.

Згідно пунктів 5, 6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України,при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

Таким чином,під час імпорту товару на умовах FОВ (Інкотермс 2010) вартість транспортування товару до митного кордону включається до митної вартості товару.

Судом встановлено, що на підтвердження транспортування задекларованого відповідно до митної декларації №UA500060/2019/026729 товару позивачем надано довідку ПП «ТРАНСКАРГО» від 21.08.2019 №472, згідно якої транспортні витрати по доставці вантажу до митного кордону України складають 44283 грн. 00 коп. і страхування вантажу не проводилось. Зазначену суму позивачем було включено до митної вартості товару в митній декларації №UA500060/2019/026729 (графа 45 митної декларації).

Крім того, вказані у декларації №UA500060/2019/026729 умови поставки FOB-NANGING відповідають умовам зовнішньоекономічного контракту №22/10 від 22.10.2018, оскільки додатковою угодою до контракту №22/10 від 22.10.2018 умови поставки змінено на FOB - Нанкін, Китай

Тому, суд вважає надані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження понесення ним витрат на транспортування належними та достатніми для цілей митного оформлення, й такими, що не містять будь-яких розбіжностей.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів та відомостей, поданих декларантом.

Як убачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів: «З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - 2,72 дол. США/кг нетто (1,41 дол. США/шт.), (митна декларація №UA209140/2019/162253 від 19.07.2019) ніж заявлено декларантом - 0,94 дол. США/кг нетто (0,49 дол. США/шт).».

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (частина перша). Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59 і 60цьогоКодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта). У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей59 і 60цьогоКодексуза основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу(частина п`ята). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста).

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (пункти 1-4).

Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З оскаржуваного рішення убачається, що підставою для застосування резервного методу слугували встановлені контролюючим органом розбіжності в документах, які судом спростовано та визнано необґрунтованими. Крім того, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В порушення наведених норм Митного кодексу України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки. Відповідачем не зазначено митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 30.08.2019 №UA500060/2019/000124/2, відтак вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1303,80 грн. (квитанція від 03.02.2020 №15 на суму 1303,80 грн.). Відтак, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1303,77 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Одеської митниці Держмитслужби.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000124/2.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1303,77 грн. (одна тисяча триста три грн. 77 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Одеської митниці Держмитслужби.

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Одеська митниця Держмитслужби (ідентифікаційний код 43333459, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Колеснікова І. С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 08 квітня 2020 року.