Рішення № 88668206, 08.04.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/649/20

категорія 102000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Капинос О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Корольовського районного відділу у м.Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , у якомупросить:

- визнати протиправною Корольовського районного відділу у м.Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в оформленні та видачі неповнолітній ОСОБА_2 паспорта громадянина України у виді книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

- зобов`язати Корольовський районний відділ у м.Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у виді книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що звернувся до відповідача з письмовою заявою про оформлення та видачу неповнолітній ОСОБА_2 паспорта громадянина України у виді книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ. Проте відповідач відмовив в оформленні та видачі паспорта, що є на його думку протиправним.

Ухвалою від 03.02.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи.

02.03.2020 до суду надійшов відзив на позов. В обгрунтування відзиву відповідач зазначив, що позивач особисто звернувся до управління із заявою довільної форми щодо оформлення та видачі неповнолітній доньці паспорта громадянина України у вигляді книжечки по досягненню нею шістнадцятирічного віку. До вказаної заяви не було долучено жодного документа, необхідного для оформлення паспорта. Отже, така заява була розглянута у відповідності до Закону України "Про звернення громадян" та надано відповідь із роз`ясненням порядку оформлення паспорта громадянина України. Проти задоволення позову представник відповідача заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Згідно з положеннями ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 09.11.2019 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив видати його доньці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт у формі книжечки у зв"язку з його релігійними переконаннями та за результатами розгляду заяви надати письмову відповідь. (а.с.9)

За результатами розгляду заяви, відповідач направив позивачу лист від 16.11.2019 №Б-37/6/1810-19/1810/1154-19, в якому повідомив, що підстави для видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відсутні. Крім того, роз"яснено, що для здійснення оформлення паспорта громадянина України вперше відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 745, заявнику необхідно надати перелік документів.

Вказана відмова стала підставою для звернення до суду з адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи, регулюються Законом України від 20.11.2012 №5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон України №5492-VI).

Даний законодавчий акт є чинним станом на день звернення позивачів із заявою до відповідача та регулює спірні правовідносини.

Частиною 1 ст. 21 Закону України №5492-VI встановлено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, що також кореспондується з нормами Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2503-XII від 26.06.1992 (далі - Положення).

Відповідно до норм ч.2 ст.21 Закону України №5492-VI кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.5 ст.21 Закону України №5492-VI передбачено, що оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб`єктами, передбаченими п.4 ч.1 ст.2 цього Закону.

Станом на день виникнення спірних правовідносин (день подання заяви) оформлення та видача паспорта регулюється Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 (далі - Порядок №302).

Згідно п.п.1 п.7 Порядку №302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Пунктом 35 Порядку №302 визначений перелік документів, які необхідно подати заявнику для оформлення паспорта.

Відповідно до п.37 Порядку №302 працівник територіального підрозділу Державної міграційної служби, на якого згідно з його службовими обов`язками покладаються функції з оформлення паспорта, вчиняє дії, передбачені пунктами 24 - 29, 32 і 33 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи.

Згідно з п. 101 Порядку №302 у рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлені законодавством, зазначаються підстави відмови. У разі подання заяви-анкети через уповноваженого суб`єкта територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС надсилає письмове повідомлення про прийняте рішення до уповноваженого суб`єкта для подальшого вручення заявнику. Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими йому було відмовлено в оформленні чи видачі паспорта.

Пунктом 3 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВРУ від 26.12.1992 №2503-ХІІ визначено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порядок видачі, обміну паспорта і користування ним регулюється розділом ІІ Положення. Так, зокрема, п.13 Положення передбачено, що для одержання паспорта громадянин подає:

- заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України;

- свідоцтво про народження;

- дві фотокартки розміром 35 х 45 мм;

- у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Таким чином, провівши правовий аналіз спірних правовідносин суд дійшов висновку, що передумовою оформлення та видачі паспорта громадянина України є звернення особи до уповноваженого органу з відповідною заявою, з долученням визначеного переліку документів.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується позивачем у позовній заяві, позивач особисто подав заяву довільної форми, до якої передбаченого переліку документів не долучено, отже, не дотримано порядок оформлення паспорта за вказаною формою.

Зазначена позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2020 у справі № 807/88/18.

За результатами розгляду зазначеного звернення відповідачем була надана відповідь із роз`ясненням визначеного у Порядку №302 та Положенні алгоритму дій, необхідних для отримання паспорта громадянина України, зокрема звернуто увагу заявника на необхідність звернення із заявою встановленого зразка з долученням необхідних документів.

При цьому, сама по собі заява без необхідних додатків (документів) у довільній формі не є підставою для оформлення та видачі паспорта будь-якого зразка його доньці, у тому числі у вигляді книжечки.

Чинним законодавством не передбачено таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, за умови дотримання заявником порядку і способу оформлення останнього.

З огляду на вищенаведене суд не вбачає протиправності у діях відповідача щодо відмови в оформленні та видачі паспорта ОСОБА_2 , оскільки позивачами не було дотримано встановленої законодавством процедури. Суд зауважує, що уповноважений орган позбавлений можливості видати паспорт особі за відсутності його заяви та визначеного переліку документів.

На аргументи позивача про необхідність застосування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18), суд зазначає, що застосування правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у вказаній постанові в зазначеній справі та, як наслідок, задоволення позову, було б можливо у тому випадку, якби позивач звернувся до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України із заявою про видачу паспорта у формі книжечки, сформованою в установленій формі, та з доданим до неї обов`язковим переліком документів і, у свою чергу, за наслідками вирішення такої заяви, поданої саме в установленому порядку, а не на підставі Закону України "Про звернення громадян", йому було б відмовлено.

Аналогічна позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року в справі №0840/3992/18, від 19 липня 2019 року в справі №2340/2876/18, від 25 липня 2019 року в справі №807/85/18, від 27 листопада 2019 року в справі №589/4905/17 та від 29 листопада 2019 року в справі №260/1414/18.

Обставини у цій адміністративній справі не є тотожними з обставинами у типовій справі №806/3265/17. Позивачами не додано до заяви копії свідоцтва про народження неповнолітньої особи та фотографій, а надана суб`єктом владних повноважень відповідь містить роз`яснення щодо порядку отримання паспорта громадянина України (вперше) у формі ID-картки з безконтактним електронним носієм.

З огляду на викладене, суд не вбачає протиправності у діях відповідача щодо відмови в оформленні та видачі паспорта, оскільки не було дотримано встановленої законодавством процедури. Суд зауважує, що уповноважений орган позбавлений можливості видати паспорт особі за відсутності його заяви та визначеного переліку документів.

Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення, що має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами. Порушення прав, свобод чи інтересів особи це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності відповідного органу щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні наслідки.

Чинним законодавством повноваження щодо видачі паспорта громадянина України надано уповноваженим органам, визначеним у ст.2 Закону України №5492-VI. Вирішення цього питання належить до виключної компетенції такого органу та приймається за результатами розгляду поданих заявником документів.

Тому суд вважає, що оскільки право позивача на оформлення та видачу паспорта відповідачами на даний час не порушене, позовні вимоги щодо зобов`язання оформити та видати такий паспорт є передчасними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 242-246,295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт Серія НОМЕР_1 від 25.12.1999) в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , свідоцтво про народження Серія ОСОБА_2 від 16.09.2003) до Корольовського районного відділу у м.Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (пров.Львівський,4, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 37808497) про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос