Рішення № 88667942, 12.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року Справа № 160/11271/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Врони О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, в якому просить визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 15.01.2019 року, який видано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 щодо проведення позапланової перевірки об`єкта містобудування, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваним приписом, зазначаючи, що відповідачем проводилась перевірка без присутності позивача. Непред`явлення суб`єкту містобудування дозвільних документів є порушенням порядку проведення позапланової перевірки. Позивач, як фізична особа-підприємець, не є суб`єктом містобудування, зазначеним у частині 2 статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідач виходив виключно з наявності факту порушення ФОП ОСОБА_1 вимог частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» без врахування статусу замовника будівництва об`єктів або тих, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк, протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

Представником відповідача 12.02.2020 року надано суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що під час проведення позапланового заходу було встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , експлуатується не прийнятий в експлуатацію об`єкт містобудування, що є порушенням ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461. На сьогоднішній день в Реєстрі дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України (https://dabi.gov.ua/) відсутня інформація щодо введення в експлуатацію вищевказаного об`єкту будівництва. Таким чином, об`єкт будівництва за зазначеною адресою, експлуатується на даний момент в порушення норм законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна власником даного об`єкту є ОСОБА_1 . На підставі вищевикладеного, документи, які складаються за результатами позапланової перевірки вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, були складені на ім`я ОСОБА_1 як на суб`єкта будівництва - власника майна. Присутність під час позапланової перевірки є правом позивача, а не його обов`язком.

Також, представником відповідача надано суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду встановлений нормами КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.01.2019 року управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради було винесено наказ №20п «Про проведення позапланової перевірки на об`єкті містобудування, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Троїцька, 15, щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил» та виписано направлення від 09.01.2019 року за №0009.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, було складено акт від 15.01.2019, яким встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , експлуатується не прийнятий в експлуатацію об`єкт містобудування, що є порушенням ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04 2011 р. №461.

15.01.2019 року головним спеціалістом-інспектором управління ДАБК Дніпровської міської ради Мєшковим В.І. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до ст. 41 Закону, про те, що за результатами позапланової перевірки встановлено порушення ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04 2011 р. №461.

З протоколу вбачається, що розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 29.01.2019 року у приміщенні управління ДАБК Дніпровської міської ради.

15.01.2019 року відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 з 15.01.2019 року припинити експлуатацію об`єкту містобудування, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 до прийняття його в експлуатацію.

Примірник припису надіслано поштою, що підтверджується квитанцією ПАТ «Укрпошта» від 17.01.2019 року.

Не погоджуючись з прийнятим приписом, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» № 687-ХІV від 20.05.1999 р. будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України"Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно до ст. 27 вказаного Закону України замовники та підрядники під час створення об`єкта архітектури зобов`язані:забезпечувати будівництво об`єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов`язковою.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність»:

- проект - документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил;

- об`єкти архітектурної діяльності (об`єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об`єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Відповідно до ч. 1 п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 р. (далі Порядок № 553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно до п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно до п. 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно до п.п. 16-18 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п. 19 Порядку № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Позивач, зазначаючи на неправомірності винесеного припису вказує на те, що її не було повідомлено про проведення перевірки, чим порушене право бути присутньою під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пп. 8 п. 11 Порядку № 553).

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема: ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт (п. 12 Порядку № 553).

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (п. 13 Порядку № 553).

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (п. 14 Порядку № 553).

З аналізу наведених норм встановлено, що перед початком проведення перевірки, відповідач мав довести до відома позивача намір проведення перевірки за наказом 08.01.2019 року №20п та направленням від 09.01.2019 року за №0009.

У випадку не допуску відповідача до проведення перевірки, мав бути складений відповідний акт.

Судом досліджені надані представником відповідача документи складені під час проведення перевірки, з яких не встановлено повідомлення позивача про проведення перевірки, не надано доказів надіслання рекомендованим повідомленням наказу та направлення про проведення перевірки, не надано доказів особистого отримання позивачем наказу та/або направлення на проведення перевірки.

Таким чином, в порушення ст. 77 КАС України відповідачем не доведено суду дотримання процедури повідомлення позивача про проведення перевірки.

Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду винесено постанову по справі №210/3059/17 (2-а/210/148/17) з викладенням такої правової позиції: акт, складений за відсутності позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

Аналогічна позиція Верховного суду викладена в постанові у справі №201/3017/17 (2-а/201/281/2017).

Таким чином, порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування результатів цієї перевірки.

З огляду на викладене, суд вважає оскаржуваний припис від 15.01.2019 року таким, що винесений з порушенням процедури для його прийняття.

Суд зазначає, що скасовує оскаржуваний припис з підстав порушення процедури проведення перевірки. Предмет перевірки та обставини, що стали підставою для висновків перевіряючих, викладених в акті перевірки від 15.01.2019 року не розглядаються судом та відповідним правовідносинам не надається правова оцінка, оскільки порушення процедури проведення перевірки є самостійною підставою для скасування припису.

Стосовно твердження позивача про те, що позивач, як фізична особа-підприємець, не є суб`єктом містобудування, то суд відхиляє такі твердження позивача, оскільки фізична особа-підприємець, згідно до приписів ЦК України та податкового законодавства, це фізична особа, яка реалізує свою здатність до праці шляхом самостійної, на власний ризик діяльності з метою отримання прибутку.

Відповідно до ч.1 ст.52 ЦК України, фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Тобто, з вищезазначеного вбачається що за будь-які санкції накладені на ФОП, всім своїм майном відповідає особа «засновник».

Отже, фізична особа-підприємець та її засновник є однією і тією ж особою, а тому вказані доводи позивача не можуть бути достатньою підставою для скасування припису.

Однак, з огляду на порушення процедури проведення перевірки, оскаржуваний припис підлягає скасуванню.

Стосовно твердження представника відповідача про пропуск строку звернення до суду, то суд відхиляє вказані доводи, оскільки в матеріалах справи міститься адвокатський запит про надання оскаржуваного припису від 15.01.2019 року. Адвокатський запит подано до управління 30.05.2019 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на копії запиту.

Отримано оскаржуваний припис представником позивача лише 07.06.2019 року, що підтверджується записом на копії запиту.

Інших підтверджень отримання оскаржуваного припису матеріли справи не містять.

Частиною 2 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

До суду позивач звернулась з позовною заявою 11.11.2019 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1921,00 грн., що документально підтверджується квитанцією від 29.11.2019 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1921,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 29-А, код ЄДРПОУ 40498190) про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 15.01.2019 року, який видано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 щодо проведення позапланової перевірки об`єкта містобудування, який розташований за адресою: АДРЕСА_1

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 29-А, код ЄДРПОУ 40498190) судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона