Рішення № 88667773, 09.04.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року ЛуцькСправа № 140/370/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправною відмови про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дня звернення, а саме 14 червня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України Волинської області та отримує пенсію за віком. На день звернення за призначенням пенсії позивачу 21.10.2016 року було зараховано 12 років 10 місяців 29 днів пільгового стажу - підземні роботи. Також за рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року у справі №140/2243/19 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду у Волинській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 1 квітня 2017 року по 29 травня 2019 року та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням даного страхового стажу з дня звернення.

Відповідачем було здійснено перерахунок його пенсії з урахуванням вищевказаного стажу та продовжено виплату пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 повторно звернувся до відповідача із заявою про виплату пенсії відповідно до вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». 28.12.2019 року відповідач повідомив, що оскільки рішенням суду від 27.08.2019 року не зобов`язано зараховувати згаданий період роботи до пільгового стажу, який дає право на пенсії за віком відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», тому у нього відсутні необхідні 15 років на підземних роботах для призначення пенсії.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки пільговий стаж на підземних роботах становить більше 15 років, що дає йому право на призначення пенсії відповідно до вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

На підставі вищенаведеного позивач просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 року прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 26.02.2020 року відповідач проти позову заперечив, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки оскільки рішенням суду від 27.08.2019 року не зобов`язано зараховувати згаданий період роботи до пільгового стажу, який дає право на пенсії за віком відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Новолинсько-Іваничівському ОУ ПФУ та з 06.10.2016 рку отримує пенсію за віком, повний страховий стаж позивача станом на день призначення пенсії становить 30 років 3 місяців 15 днів, в тому числі додаткові роки за Списком №1 - 11 років 7 місяців 4 дні, що підтверджується протоколом про призначення пенсії.

На звернення позивача в червні 2019 року щодо перерахунку стажу ГУ ПФУ листом від 27.06.2019 №636/П-01 повідомило, що для врахування до стажу та заробітної плати періоду з квітня 2017 по травень 2019 при обчисленні розміру пенсії немає підстав. Зарахування до страхового стажу згаданого періоду роботи можливе за умови повної сплати страхових внесків роботодавцем та відображення їх у системі персоніфікованого обліку. Стосовно призначення пенсії за віком відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», то цим Законом визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Оскільки, пільговий стаж роботи за матеріалами пенсійної справи складає 12 років 10 місяців 29 днів, на нього не поширюються норми Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Не погодившись з вказаною відмовою в зарахуванні пільгового стажу, позивач звернувся до суду, де рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року у справі №140/2243/19, яке набрало законної сили, визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01 квітня 2017 року по 29 травня 2019 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 для обчислення пенсії за віком на пільгових умовах період роботи з 01 квітня 2017 року по 29 травня 2019 року та зобов`язано здійснити перерахунок пенсії з врахуванням даного страхового стажу з дня звернення, де визнано, що пільговий стаж ОСОБА_1 за списком №1 становить понад 15 років.

На виконання вказаного рішення відповідачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням вищевказаного стажу та продовжено виплату пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

13.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою в якій просив здійснювати нарахування та виплату пенсії за Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» чи надати відмову у застосуванні престижності.

28.12.2019 року листом №14-16/П-01 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило, що оскільки рішенням суду від 27.08.2019 року не зобов`язано зараховувати визначений період роботи до пільгового стажу, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», тому відсутні підстави для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI (далі - Закон № 345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону № 345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

З аналізу зазначених норм вбачається, що необхідною умовою для набуття права на отримання пенсії в порядку передбаченому Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» є зайнятість на підземних роботах повний робочий день не менш як 15 років.

Пунктом 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383, передбачено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу, встановленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Як встановлено судом, виконувана позивачем робота у спірний період згідно записів у трудовій книжці, передбачена Списком 1, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Тобто, з зазначеного суд приходить до висновку про те, що позивача можливо віднести до працівників зайнятих повний робочий день під землею.

З аналізу вищезазначених положень суд приходить до висновку, що положення Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» розповсюджуються на професію позивача, оскільки останній був зайнятий повний робочий день під землею, що підтверджується записами у трудовій книжці.

Щодо необхідного стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджується рішенням суду від 27.08.2019 року в справі №140/2243/19, яке набрало законної сили, на день звернення за призначенням пенсії йому було зараховано 12 років 10 місяців 29 днів пільгового стажу - підземні роботи. Також за рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року до пільгового стажу позивача було зараховано періоди роботи з 01 квітня 2017 року по 29 травня 2019 року та проведено перерахунок пенсії позивача з врахуванням зазначеного стажу. З врахуванням зазначеного його пільговий стаж на підземних роботах становить понад 15 років.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно із частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року в справі №140/2243/19, яке набрало законної сили, підтверджено пільговий стаж ОСОБА_1 , який становить понад 15 років.

Враховуючи, що ОСОБА_1 відпрацював на підземних роботах не менш як 15 років, він має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Однак, суд задовольняє позовну вимогу щодо перерахунку пенсії з 13.12.2019 року, з дати звернення щодо перерахунку відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а не з першого звернення до УПФ щодо перерахунку стажу, оскільки при поданні даної заяви ОСОБА_1 не просив провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відтак, з наведених вище підстав позовні вимоги про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії належить задовольнити шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправною та скасування відмови від 28.12.2019 року №1416/П-01 про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 13.12.2019 року, в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Щодо вимог позивача, заявлених в порядку статті 382 КАС України, відносно встановлення судового контролю суд зазначає, що в силу положень частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зазначене є правом суду, а не обов`язком, водночас, позивачем не наведено обставин, які б викликали у суду сумнів у тому, що відповідач може ухилятись від виконання судового рішення, а примусове виконання рішень суду у даній категорії справ забезпечується органами державної виконавчої служби.

Таким чином, у даному випадку суд не знаходить підстав для застосування приписів статті 382 КАС України щодо встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На думку суду на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 768,40 грн., що підтверджуються квитанцією від 28.01.2020 року №61390.

Щодо відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути на його користь з відповідача понесені витрати на правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи у сумі 3000,00 грн.

Відповідно до ч.1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 та 6 статті 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Як встановлено судом, в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги від 01 грудня 2019 року, укладений з адвокатом Свередюк Юлією Анатоліївною; квитанція до прибуткового касового ордера від 27.01.2020 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Разом з тим, позивачем в порушення вимог ч. 4 статті 134 КАС України не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивачем не надано необхідних доказів, які надають можливість достеменно визначити розмір його витрат на правничу допомогу у зв`язку з неможливістю детально визначити обсяг виконаних робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. А тому суд вважає неможливим вирішити питання про стягнення таких витрат на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 840,80 грн.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 28.12.2019 року №1416/П-01 про призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 13.12.2019 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок). Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22В, ідентифікаційний код 13358826).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич