Рішення № 88667652, 31.03.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

31 березня 2020 р. Справа № 120/280/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Луганський обласний військовий комісаріат

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із включенням до складу (розміру) його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди за безпосередню участь в АТО та ООС та сум індексації доходів військовослужбовців.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди за участь в АТО та ООС та сум індексації доходів військовослужбовців, згідно довідки Луганського обласного військового комісаріату №ВФЗ-852 від 18.07.2019 року.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що у період з 04.06.2016 року по 19.07.2019 року, проходив військову службу у Луганському обласному військовому комісаріаті, на різних посадах, в тому числі, на посаді заступника начальника відділу фінансового забезпечення Луганського обласного військового комісаріату.

25.04.2019 року, майора ОСОБА_1 звільнено з військової служби з посади заступника начальника відділу фінансового забезпечення Луганського обласного військового комісаріату, згідно наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 25.04.2019 року №71 у відставку за пп. "а" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

19.07.2019 року Наказом №175, військового комісара Луганського обласного військового комісаріату, ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Вказує, що з 20.07.2019 року перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При цьому наголошує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області при призначенні йому пенсії не були враховані додаткові види грошового забезпечення з яких сплачено єдиний соціальний внесок, у зв`язку із чим, останній звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, однак отримав відмову у здійсненні такого перерахунку, мотивовану відсутністю на такий перерахунок підстав, оскільки зазначені в заяві виплати не входять до грошового забезпечення з якого нараховується пенсія військовослужбовцям.

Ухвалою суду від 03.02.2020 року відкрите провадження у даній справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

24.02.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому вказує, що спірні виплати не можуть бути зараховані в грошове забезпечення з якого обчислюється пенсія особи, оскільки такі виплати не належать до щомісячних виплат та додаткових видів грошового забезпечення, так як не мають систематичного характеру, залежать від певних обставин, їх розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, а тому вказує на відсутність підстав для зарахування до складу грошового забезпечення виплат, які зазначені у довідці Луганського обласного військового комісаріату №ВФЗ-342 від 26.03.2019 року для обчислення пенсії позивачу.

Також, від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначає, що наведені у відзиві заперечення не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються виключно на припущеннях, які не відповідають чинному законодавству України, та викладені вони без належного врахування всіх суттєвих обставин, що мають значення для вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У період з 04.06.2016 року по 19.07.2019 року, проходив військову службу у Луганському обласному військовому комісаріаті, на різних посадах, в тому числі, на посаді заступника начальника відділу фінансового забезпечення Луганського обласного військового комісаріату.

25.04.2019 року, майора ОСОБА_1 звільнено з військової служби з посади заступника начальника відділу фінансового забезпечення Луганського обласного військового комісаріату, згідно наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 25.04.2019 року №71 у відставку за пп. "а" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

19.07.2019 року Наказом №175, військового комісара Луганського обласного військового комісаріату, ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.

З 20.07.2019 року, ОСОБА_1 призначено та виплачується пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Згідно довідки Луганського обласного військового комісаріату від 18.07.2019 року №ВФЗ-852 про додаткові види грошового забезпечення, з якого сплачено податки до державного та місцевого бюджету України (копія додається), до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 відносяться: «Винагорода за участь в АТО та ООС» та до інших видів грошового забезпечення: «Індексація доходів військовослужбовців».

15.12.2019 року, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 15.12.2019 року, якою просив здійснити перерахунок призначеної йому пенсії з врахуванням отриманої ним винагороди за участь в АТО та ООС яка належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, та з врахуванням індексації доходів визначених в довідці Луганського обласного військового комісаріату від 18.07.2019 року №ВФЗ-852. До заяви додав копію зазначеної довідки.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, листом від 03.01.2020 року №ВЕБ-12001-Ф-С-19-038529, відмовило ОСОБА_1 у проведенні зазначеного у його заяві перерахунку пенсії, вказавши на непостійний характер винагороди за участь в АТО та ООС та індексації доходів військовослужбовців.

Позивач, вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011), вказаний Закон також регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст. 1 Закону №2011 визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 9 Закону №2011 передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (ч.ч 2, 3 ст. 9 цього ж Закону).

Проаналізувавши вищевказані норми, суд відмічає, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових, зокрема посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

При цьому, однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №2011, пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Разом з тим, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-XII) визначаються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Вказаний Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Так, ч.3 ст.43 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 5 п.7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року №393 (далі - Порядок із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103) для осіб, які звільнені із служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, відряджених до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших підприємств, установ та організацій, зокрема у довготермінові закордонні відрядження, у разі, коли строк військової служби після повернення з відрядження до звільнення на пенсію становив менше ніж 24 календарні місяці, з 1 березня 2018 р. та пізніше, або осіб, які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менше ніж 24 календарні місяці служби, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з 1 березня 2018 р. на кількість таких місяців.

У силу п.2 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), яка набрала чинності з 01.03.2018 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Аналіз вищевказаних норм, дає підстави вважати, що з 01.03.2018 року розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням, починаючи з 01.03.2018 року на кількість таких місяців.

Стосовно включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, щомісячної додаткової грошової винагорода суд вказує наступне.

Законом №2262-ХІІ, передбачено включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Таким чином, слід звернути увагу, що при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Крім цього, факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення із розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону №2262-ХІІ, який є вичерпним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17.

Так, відповідно до п.п. 1, 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" від 22.09.2010 №889 (далі - Постанова №889) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду.

При цьому, слід звернути увагу на той факт, що виплата щомісячної додаткової грошової винагороди скасована Постановою №704 та підстави для її виплати з 01.03.2018 року відсутні.

Як свідчать матеріали справи, позивача звільнено з військової служби 25.04.2019 року (виключено зі списків 19.07.2019), тобто після 01.03.2018.

Згідно з п. 2 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Отже, суд проаналізувавши викладені обставини справи та норми, які регулюють спірні правовідносини, вважає за необхідне вказати, що до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється його пенсія та який звільнений з військової служби після 01.03.2018 року отримана ним щомісячна додаткова грошова винагорода з 01.03.2018 не входить, незважаючи навіть на сплату єдиного соціального внеску.

Стосовно включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації чи в антитерористичній операції (далі - винагороди за безпосередню участь в АТО та ООС), яка визначена у довідці Луганського обласного військового комісаріату №ВФЗ-852 від 18.07.2019 року та виплачувалась позивачу з березня 2018 року до липня 2019 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських" №18 від 20.01.2016, Інструкції про розміри і порядок виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої наказом МО України від 10.02.2016 №67, суд дійшов висновку про те що виплата зазначеної винагороди залежить від участі у воєнних конфліктах, у заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду та обраховується в залежності від часу такої участі, тобто не має щомісячного характеру, саме тому не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який повинен враховуватись при нарахуванні пенсії.

Окрім того, суд зауважує, що винагорода за безпосередню участь в АТО та ООС не віднесена до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідно до додатку 15 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, яка набрала чинності з 01.03.2018. Згідно з п.2 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, який видано відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, винагороди належать до одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що винагорода за безпосередню участь в АТО та ООС належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а тому відсутні підстави для її врахування у складі грошового забезпечення з якого обраховується пенсія.

Відтак, під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не допущено протиправні дії щодо відмови у здійсненні перерахунку і виплати пенсії позивачу з урахуванням у складі його грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за безпосередню участь в АТО та ООС, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за період з березня 2018 року по липень 2019 року включно згідно з довідкою Луганського обласного військового комісаріату №ВФЗ-852 від 18.07.2019 року.

Щодо позовної вимог про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації сплаченої позивачу з березня 2018 року до липень 2019 року, суд зазначає, що вказану виплату слід врахувати в грошове забезпечення з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум позивачем.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі №638/9697/17.

Зокрема, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ містить відсилочну норму, механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011-XII або Закону № 2262-ХІІ.

При цьому, колегія суддів судової палати у цій справі, відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення, викладеного у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 6 та 13 березня 2019 року у справах №522/11262/16-а (провадження № К/9901/18884/18, К/9901/18886/18) та №522/7855/17 (провадження №К/9901/5388/17, № К/9901/5385/17) відповідно, та вважає за необхідне сформулювати наступний правовий висновок.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Такий висновок не суперечить також правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10 березня 2015 року (справа №21-70а15) щодо наявності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сформулювала критерії включення до нього саме тих складових, які передбачені Законом №2262-ХІІ.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною сум для розрахунку пенсії військовослужбовцям.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями ст.90 КАС України, визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягаю частковому задоволенню.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених понесених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із включенням до складу (розміру) його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, сум індексації доходів військовослужбовців.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, сум індексації доходів військовослужбовців, згідно довідки Луганського обласного військового комісаріату №ВФЗ-852 від 18.07.2019 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 ),

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9 код ЄДРПОУ 21782461, тел. (064) 51-702-680 адреса електродної пошти - gu.lg@pfu.gov.ua),

Третя особа - Луганський обласний військовий комісаріат (93402, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, 38, код ЄДРПОУ 07668758, тел.: 099-079-85-83, адреса електродної пошти - finlovk@ukr.net)

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар