Вирок № 88667495, 08.04.2020, Рубіжанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2020 428/2648/15-к

1-кп/425/74/20

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі колегії суддів:

головуючого судді Синянської Я.М.,

суддів М`якінченко Н.В., Ткачука Ю.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Брудницької О.В.,

прокурора Карпенко О.В.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника потерпілого Кізіми В.В.

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника Свистуна Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Рубіжне Луганської області кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краснодон Луганської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не працює, зареєстрованого за місцем проживання: АДРЕСА_1 , раніше не засуджений,

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 115, ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Епізод 1,2.

21 листопада 2014 року, приблизно о 23 годині, ОСОБА_4 разом зі своїми знайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прийшов до розважального закладу «Shale de club», який розташований за адресою Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 24, з метою відпочинку. Знаходячись у приміщенні закладу «Shale de club» ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вживали алкогольні напої, спілкувалися між собою. При собі ОСОБА_4 мав не встановлену вогнепальну зброю калібру 9 мм., якою міг бути пістолет системи Макарова , та невизначену кількість бойових припасів.

22 листопада 2014 року, приблизно о 02 годині 40 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись у приміщенні для куріння на третьому поверсі закладу «Shale de club» спровокував словесний конфлікт з раніше незнайомим йому громадянином ОСОБА_8 . Під час триваючого словесного конфлікту ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_8 вийти на вулицю та продовжити з`ясування стосунків там. Прямуючи на вулицю до ОСОБА_5 приєдналися ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , а до ОСОБА_8 його знайомі ОСОБА_9 , ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , які теж відпочивали у цьому розважальному закладі.

Вийшовши на майданчик, розташований між проїжджою частиною та адміністративною будівлею № 3 по вулиці Вілєсова міста Сєвєродонецька, навпроти закладу «Shale de club», між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з однієї сторони та ОСОБА_8 і ОСОБА_10 з іншої, продовжився словесний конфлікт.

У той же час у ОСОБА_4 , який стояв на майданчику відокремлено від групи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 і ОСОБА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до групи ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 і ОСОБА_1 , виник злочинний намір спрямований на навмисне вбивство двох осіб.

Реалізуючи свій злочинний намір направлений на навмисне вбивство двох осіб ОСОБА_4 , продовжуючи знаходитись на вищезазначеному майданчику, використовуючи невстановлену зброю калібру 9 мм. та набої до неї, навмисно, з відстані не більше 3 метрів, здійснив 2 прицільних постріли в напрямку ОСОБА_9 та 2 постріли в напрямок ОСОБА_1 , які також спостерігали за конфліктом та своїми діями не виказували загроз життю, та здоров`ю як самого ОСОБА_4 так і інших осіб. Здійснюючи прицільні постріли із вогнепальної зброї, ОСОБА_4 розумів, що в наслідок його дій може настати смерть потерпілих та бажав настання саме таких наслідків.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_1 було спричинено тілесне ушкодження у вигляді наскрізного вогнепального поранення лівого стегна, посттравматичної невропатії малогомілкового нерва зліва з порізом тильних згиначів лівої стопи, яке згідно з висновком судово-медичного експерта № 61 від 17.03.2015 за ступенем тяжкості кваліфікується, як тілесне ушкодження середньої тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров`я.

Після завданих ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, останній був доставлений до медичного закладу, йому своєчасно була надана медична допомога та настання смерті потерпілого вдалося уникнути. Таким чином ОСОБА_4 виконав усі необхідні дії, спрямовані на заподіяння смерті ОСОБА_1 , проте свій злочинний намір не зміг довести до кінця з причин, не залежних від його волі.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_9 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення передньої поверхні грудної клітини проникаючого в черевну порожнину з ушкодженням 8-го ребра зліва, черевної частини аорти, лівої долі печінки, селезінки, шлунка, тонкого кишечнику, гребеня правої клубової кістки; вогнепального поранення передньої черевної стінки проникаючого в черевну порожнину з ушкодженням сигмовидної кишки; дотичної рани лівого передпліччя, які згідно з висновком судово-медичного експерта № 496 від 03.12.2014 утворилися від дії снарядів, випущених із ствола вогнепальної зброї калібру 9 мм та стосовно живої людини за ступенем тяжкості кваліфікуються: дотична рана лівого передпліччя - легке тілесне ушкодження; проникаючі кульові поранення грудної клітини та черева - тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння.

Після завданих ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, останній був доставлений до медичного закладу, де йому була надана медична допомога, але ІНФОРМАЦІЯ_9 о 4 годині 30 хвилин настала його смерть. Згідно з висновком судово-медичного експерта № 496 від 03 грудня 2014 року, смерть ОСОБА_9 настала внаслідок вогнепального поранення черева з ушкодженням внутрішніх органів, значною внутрішньою крововтратою.

ОСОБА_4 після вчинення злочину з місця події зник. У подальшому ОСОБА_4 позбувся знаряддя вчинення злочину, постійно змінював місця проживання, переховуючись від органів досудового слідства та був затриманий лише 30 листопада 2014 року.

Згідно з обвинувальним актом від 24 березня 2015 року ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 4 ст. 296 КК України при таких обставинах.

Епізод 3.

22 листопада 2014 року приблизно о 02 годині 45 хвилин, ОСОБА_4 знаходячись на майданчику розташованому між проїжджою частиною та адміністративною будівлею № 3 по вулиці Вілєсова міста Сєвєродонецька, продовжуючи свої протиправні дії, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю та нехтуючи загальнолюдськими правилами, використовуючи невстановлену вогнепальну зброю, безпідставно, здійснив 1 постріл у бік легкового автомобіля SHEVROLET LACETTI р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 що був припаркований на непарній стороні проїжджої частині вулиці Вілєсова навпроти розважального закладу «Shale de club». Пострілом ОСОБА_4 здійснив одне попадання в заднє скло автомобіля, де в салоні куля зрикошетила об дах автомобіля та влучила водію ОСОБА_2 в тім`яну область голови, який в той час сидів у салоні автомобіля.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_2 було спричинено тілесне ушкодження у вигляді садна в центрі тім`яної області (дотичне кульове поранення), яке згідно з висновком судово-медичного експерта № 335 від 25.11.2015 за ступенем тяжкості кваліфікується, як легке тілесне ушкодження. Крім того, пошкодженням цілісності заднього та переднього скла на автомобілі SHEVROLET LACETTI р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , як власнику автомобіля, було завдано матеріальний збиток на суму 5150 гривень.

Епізод 4.

Крім того, 21 листопада 2014 року приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , маючи намір на незаконне носіння вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, в невстановленому місці, у невстановленої під час досудового розслідування особи отримав вогнепальну зброю калібру 9 мм, яким може бути пістолет Макарова «ПМ», або пістолет «АПС», «Форт-12», «Иж-71», або пістолет конструкції PA-63, P-64. RK-59, R-61 та невизначену кількість бойових припасів, але не менше 5 шт., а саме патронів калібру 9 мм.

Вказаний пістолет та бойові припаси ОСОБА_4 , діючи умисно, без передбаченого дозволу незаконно носив при собі, а саме 21 листопада 2014 року, приблизно о 22 годині, ОСОБА_4 , із невстановленою зброєю прибув до розважального закладу «Shale de club», який розташований за адресою Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 24, де 22 листопада 2014 року, о 02 годині 40 хвилин здійснив навмисне вбивство ОСОБА_9 , замах на вбивство ОСОБА_1 та хуліганські дії відносно ОСОБА_2 .

Згідно з висновком експерта № 128 від 25.11.2014: 5 гільз вилучених під час огляду майданчику біля будівлі розважального закладу «Shale de club» за адресою місто Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 24, є частинами боєприпасів - гільзами 9 мм проміжних патронів та 3 кулі вилучені з трупа, автомобіля DACIA LOGAN реєстраційний номер « НОМЕР_2 », автомобіля SHEVROLET LACETTI реєстраційний номер « НОМЕР_1 » вистріляні з одного екземпляру зброї, з 9 мм пістолета Макарова «ПМ», або з пістолетів «АПС», «Форт-12», «Иж-71», а також можуть використовуватися як замінники в пістолетах конструкції PA-63, P-64. RK-59. R-61.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_9 № 496 від 03.12.2014, вогнепальні поранення могли бути спричинені при пострілі із зброї калібру 9 мм.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_1 № 61 від 17.03.2015, вогнепальне поранення лівого стегна у потерпілого утворилося від дії снаряду, випущеного із ствола вогнепальної зброї калібру 9 мм, але не виключається можливість утворення даного ушкодження від дії снаряду, випущеного із ствола вогнепальної зброї калібру 7,62 мм.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_2 № 335 від 25.11.2014, садно в центрі тім`яної області (дотичне кульове поранення), можливо утворилося від снаряду випущеного із ствола вогнепальної зброї.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнає, цивільний позов ОСОБА_12 не визнає, показання суду відмовився давати.

Потерпіла ОСОБА_12 просила розглядати кримінальне провадження без її участі, про що подала заяву до суду від 07.08.2018 (а.с. 149 т. 7), цивільний позов підтримує у повному обсязі, покарання просила призначити максимально суворе. В судовому провадженні її інтереси представляв представник потерпілої адвокат Кизими В.В.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні надав суду наступні показання, що 21.11.2014 він зустрівся у вечірній час з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та товаришем ОСОБА_8 і усі разом завітали до « Шалє », яке знаходиться в м. Сєвєродонецьк по вулиці Гагаріна. Там вони вечеряли та випивали спиртні напої. 22.11.2014, після першої години ночі, він та ОСОБА_9 вже збирались йти додому, і в цей час до них підійшов знайомий ОСОБА_8 , який запропонував їм вийти на вулицю покурити. Він також відпочивав у цьому закладі разом із ОСОБА_10 . Потім він, ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вийшли на вулицю і побачили там знайомого їм ОСОБА_19 . В цей час незнайомий раніше йому чоловік (як потім з`ясувалось це був ОСОБА_20 ), високого зросту, у світлій сорочці та в джинсах, який був на протилежній стороні від закладу, біля «Укртелеком», покликав ОСОБА_8 . Для чого ОСОБА_20 покликав ОСОБА_8 він не розумів, але ОСОБА_8 казав, що ОСОБА_20 - людина неадекватна. Чому ОСОБА_8 характеризував ОСОБА_20 неадекватним, ні йому, ні ОСОБА_9 не відомо так, як знаходячись в цьому закладі вони не перебували разом з ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_19 . Після цього, всі перейшли через дорогу від «Шале де клаб» та стали на тротуарі, а ОСОБА_19 залишився. Він пішов за ОСОБА_8 підтримати його на прохання останнього. ОСОБА_8 стояв від нього та ОСОБА_9 по ліву сторону, приблизно на відстані 2 метрів. ОСОБА_10 стояв позаду ОСОБА_8, а ОСОБА_20 знаходився навпроти ОСОБА_8. Причина конфлікту між ОСОБА_8 та ОСОБА_20 була йому не відома, але потім з`ясувалось, що між ними був конфлікт у курилці. Він чув лише те, що ОСОБА_20 голосно кричав, що він служить у «Луганськ-1», також продовжував висловлюватися в сторону ОСОБА_8 нецензурною лайкою, та висловлювати всілякі погрози. Відповіді на це від ОСОБА_8 ОСОБА_20 не було. Далі ОСОБА_10 почав словесно заспокоювати ОСОБА_20 , але у зв`язку із тим, що ОСОБА_20 знаходився в стані алкогольного сп`яніння, він не припинив конфлікт. Він також намагався урегулювати конфлікт. Потім ОСОБА_20 схопив його за руки та наніс йому пару ударів в обличчя, але він відштовхнув ОСОБА_20 , відійшов від нього та повернувся на попереднє своє місце. Після цього він побачив ОСОБА_4 , який стояв навпроти, до них обличчям. ОСОБА_4 був одягнений в темні штани та в сорочку. У правій руці у ОСОБА_4 був пістолет Макарова , який він направив у бік ОСОБА_9 на рівні грудної клітини. ОСОБА_9 попросив ОСОБА_4 забрати пістолет, але натомість ОСОБА_4 здійснив 2 постріли, від яких ОСОБА_9 впав. Потім від третього пострілу здійсненого обвинуваченим він впав та втратив свідомість. Постріл в нього прийшовся в область коліна лівої ноги. Коли він прийшов до тями, він побачив, що ОСОБА_9 лежав від нього з правої сторони. З зусиллям піднявшись, дійшов до входу бару «Шале», де впав і потім його доставили у лікарню. На його думку обвинувачений та ОСОБА_20 , під час тих подій, були у стані наркотичного та/чи алкогольного сп`яніння. А зі слів ОСОБА_19 він знає, що ОСОБА_4 вживав якісь пігулки. Наслідки тих подій для нього були тяжкими, він багато часу провів у лікарні, постраждав як матеріально, так і морально. Від позовних вимог до ОСОБА_4 відмовився. Просив призначити обвинуваченому суворе покарання.

Після перегляду відео с камер спостереження «Шалє де клаб», яке загубилось, він бачив, що після пострілів, ОСОБА_20 бив ОСОБА_8 , ця бійка була біля таксі. ОСОБА_4 в цей час стояв весь час біля ОСОБА_20 мовчки.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 , пояснив, що з обвинуваченим та потерпілими не знайомий. 22.11.2014 він був на роботі у службі «Таксі». Під`їхав на автомобілі марки «CHEVROLET LACETTI» номер НОМЕР_1 до «Шалє де клаб», і так як паркова була зайнята, він зупинився навпроти через дорогу, між перехрестям та будівлею «Укртелеком». Він зупинився та сидів в автомобілі. Потім він почув постріл та дзвін розбитого скла. На його думку, пострілів було більше трьох. Ці постріли були з пістолету. Від одного з пострілів, заднє скло його автомобіля було простріляне наскрізь, а переднє тріснуло від рикошету. Від пострілу, в нього було дотичне-кульове поранення. Він вийшов з машини та побачив натовп людей на відстані 5-10 метрів від його автомобіля, бачив, що хтось біг в кафе, була метушня. Коли він підходив ближче до місця, де відбувався конфлікт, обличчя людей він не розгледів, але пам`ятає, що людина в синій куртці піднімала на нього зброю. І так як зброя була направлена на нього, а на землі лежав потерпілий, він розвернувся та пішов до своїх колег дізнатися, що трапилось. Інших людей зі зброєю в руках, він не бачив.

Після того, як на місце злочину приїхала поліція, він сам підійшов до робітників поліції та повідомив їх про стан свого автомобіля. На місці злочину, за його згодою, без пред`явлення ухвали суду, оглядали його автомобіль і на передньому пасажирському сидінні знайшли кулю, яку забрали робітники поліції.

Шкоду за цивільним позовом відшкодувала йому мати обвинуваченого. Від цивільного позову відмовився. Покарання обвинуваченому просив призначити на розсуд суду.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , пояснив, що з обвинуваченим та потерпілим ОСОБА_2 незнайомий. Із загиблим перебував у дружніх відносинах, як і з потерпілим ОСОБА_1 22.11.2014 він знаходився в «Шалє де клаб» з ОСОБА_8 . Піднявшись у «Візаві», там він зустрів ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , які повідомили, що у ОСОБА_8 виник з кимось конфлікт. Разом із ОСОБА_1 він вийшов на вулицю, де вони побачили, що хлопець високого зросту у клітчастій сорочці світлого кольору розмовляв на підвищених тонах з ОСОБА_8 . Коли вони підійшли ближче до конфліктуючих, то побачили, що хлопець, який конфліктував з ОСОБА_8 , вже був не один, з ним було ще двоє людей. Між ОСОБА_8 та хлопцем у сорочці був лише словесний конфлікт, бійки між ними не було, проте у словесному конфлікті ОСОБА_20 підтримував другий чоловік, а ОСОБА_4 стояв мовчки. Чоловік, який був поруч з ОСОБА_20 та ОСОБА_4 був одягнений у темну одежу. Під час конфлікту вони намагались розняти конфліктуючих. Потім ОСОБА_9 сказав, щоб ОСОБА_4 прибрав ствол, зброя була схожа на пістолет Макарова , а хлопець високого зросту - ОСОБА_20, зробив випад в їх бік. У цей момент почались постріли з бойової зброї, хто робив ці постріли, він не бачив. Його збили з ніг. Пострілів було не менше шести. Він піднявся та побіг до входу, там знаходився поранений ОСОБА_1 і вони почали викликати швидку допомогу. В цей час їх повідомили, що ОСОБА_9 лежить на вулиці і вони побігли його забирати для того, щоб відвезти до лікарні. Бачив, що на місці тих подій, було таксі з розбитим заднім склом, характер пошкоджень автомобіля, на його думку, був від кулі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснив, що з обвинуваченим незнайомий. У 2014 році, в якому місяці він не пам`ятає, але пам`ятає, що було прохолодно, він знаходився в кафе «Шалє». Там він зустрівся з ОСОБА_1 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 . Вони всі разом були у курилці на третьому поверсі та спілкувались. Туди зайшли два чоловіка та почали поводити себе зухвало, чим звернули на себе увагу. Обвинувачений був вдягнений у темний верх. Ці чоловіки підійшли до них та почали вживати нецензурну лексику, запитуючи чому вони тут стоять та інше, в цілому, це були безпідставні претензії до ОСОБА_8 . Після того, як вони вийшли та через деякий час повернулись, і сказали ОСОБА_8 , щоб той виходив на вулицю, ОСОБА_8 мовчки вийшов на вулицю. Коли він спустився, то побачив, що 6-7 людей, серед яких були ОСОБА_10 , ОСОБА_1 та ОСОБА_9 переходили на іншу сторону дороги від кафе. Там вони стали розмовляти на підвищених тонах. Він був на сходинах і не чув розмови, відстань між ними була близько 25-30 метрів. Бійки там не було. Розмова, що була між ними, продовжувалась нетривалий час, а потім почулися постріли, їх було два-три. Постріли лунали зі сторони від тієї групи людей. Після першого пострілу, він почув звук розбитого скла, злякався і пішов до адміністрації закладу повідомити про постріли та щоб адміністрація викликала поліцію. Повернувшись на вулицю, він побачив велику кількість людей, в тому числі і біля ОСОБА_1 , у якого йшла кров. За допомогою людей постраждалих помістили в машину, щоб відвезти їх до лікарні. Коли він повернувся на вулицю, ОСОБА_4 і ОСОБА_20 взагалі не бачив. Постріли за звуком були схожими на постріли з пістолету його товаришів, але зброї у них не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_32 пояснив, що з обвинуваченим він знайомий. У листопаді 2014 року, дату він не пам`ятає, він разом із ОСОБА_4 , який був товаришем по службі його знайомого та ОСОБА_20 були у « Шалє ». Там вони випивали пиво, танцювали. Приблизно о 9 чи 10 годині вечора, вони вирішили піти на дискотеку. Тоді він вже був достатньо п`яний. Там він танцював з дівчатами, з якими раніше познайомився. Що робили в цей час ОСОБА_4 та ОСОБА_20 він не знає. О 12 годині ночі, коли вони збирались поїхати додому, він вийшов на вулицю та побачив словесний конфлікт між його знайомими та людьми, кількість яких була більша, і саме це, на його думку, створювало загрозу його товаришам. У суть конфлікту він не вникав. Він підходив до тієї групи людей, однак коли на нього один з чоловіків намагався накинутись, він відійшов відштовхнувши його. Потім разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_20 сіли в машину таксі та поїхали до воєнкомату м. Сєвєродонецьк. Звуків пострілів він того вечора не чув, і йому не відомо чи була в ОСОБА_20 та ОСОБА_4 зброя. Він знає, що у ОСОБА_4 не було дозволу на носіння зброї, за ним не було закріплено зброї, так як він був не атестований.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 дав показання про те, що йому знайомий обвинувачений ОСОБА_4 , а потерпілі йому не знайомі. З обвинуваченим він познайомився в батальйоні «Луганськ 1», він був на службі, а обвинувачений збирався вступати до батальйону. Він став проживати у м. Сєвєродонецьк з 22.06.2014, коли до міста зайшов батальйон.

21 листопада 2014 року ввечері, ближче до ночі, точного часу він не пам`ятає, він з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 поїхали на таксі відпочивати до « Шалє ». Там вони розмовляли, відпочивали, танцювали. Всі вони були одягнені у цивільний одяг. Чи вживали вони там алкогольні напої не пам`ятає. У час коли він перебував біля барної стійки і з кимось спілкувався, у нього виник конфлікт з якимось чоловіком, якого він не знає. Конфлікт стався на ґрунті неприязні до українських військових. Яким чином конфліктуюча сторона з`ясувала, що вони військові він не знає, можливо його бачили раніше, так як він стояв на блок постах, ходив по вулиці у камуфляжному одязі.

Конфлікт стався на вулиці, там його почали штовхати, проте розмова почалась у закладі, а потім вони вийшли на вулицю. ОСОБА_6 та ОСОБА_4 вийшли за ним на вулицю. ОСОБА_4 був одягнутий в куртку темного кольору, а який верхній одяг був у ОСОБА_6 не пам`ятає. Конфлікт у нього відбувався з однією людиною. Ініціатором конфлікту була не їхня сторона, а протилежна, кількість осіб з протилежної сторони було десь 8-10, тому він хвилювався за безпеку свого життя та здоров`я. Люди з протилежної сторони були агресивні, але чи були на підпитку, він не знає. Його почали штовхати в обличчя, груди, потім вони перейшли на інший бік від « Шалє », де конфлікт продовжувався приблизно 15 хвилин. Скільки людей одночасно його штовхали, він не зрозумів. Що робили в цей час ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , він не бачив та описати не може, оскільки був сконцентрований на людях, які йому щось пред`являли. Тоді йому був спричинений фізичний біль, при цьому він нікому фізичного болю не спричиняв. Тих, хто його штовхав, він від себе відштовхував. Люди, які його штовхали, не відпускали його, не давали піти. Він втікав тому, що переживав за себе, у заклад не заходили, тому, що думав, що там небезпечно. Стояв обличчям до входу в «Шалє», а позаду від нього, з лівого боку, чув постріли зі зброї. Після того, як він почув два постріли, він відбіг від людей та присів за машину таксі. До нього підійшли ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , сказали йому, що треба швидше виїжджати, бо тут стріляють. Напрямок, звідки доносились постріли, він сказати не може. Поранених та лежаче тіло під час події, що сталась, він не бачив, звук битого скла - не чув. Потім вони сіли у таксі і поїхали у батальйон. Таксі, на якому вони поїхали, вже стояло. Свій верхній одяг під час конфлікту та виходу на вулицю, він залишав у « Шалє », потім в той же день повертався за ним, але коли вони виїжджали з « Шалє », він поїхав без верхнього одягу, так як був наляканий пострілами. В батальйоні існував режим входу/виходу та реєстрації, але відмічатись в той вечір, вони були не зобов`язані. Тієї ночі до батальйону з ними приїхав і ОСОБА_4 , так як він збирався ночувати там. Вже в машині, коли вони їхали в частину, ОСОБА_4 чи ОСОБА_6 питали: «хто стріляв?», він сказав, що сам не знає. Більше про це не розмовляли. У батальйоні розійшлись по кімнатам, потім він поїхав за курткою. Того ж дня, коли він повернувся за верхнім одягом, він був затриманий співробітниками поліції.

Чи повідомляли вони про цей випадок в батальйоні він не пам`ятає, а у правоохоронні органи він не повідомляв.

На період проходження служби, він мав вогнепальну зброю, проте під час подій зброї не було. Зброя була інколи при них, а інколи вони зброю здавали, інколи залишати зброю у сейфі, всі дії щодо видачі зброї були відмічені у відповідному журналі. Відповідальним за видачу зброї був хтось з командування.

Станом на 21-22 листопада 2014 року ОСОБА_4 не мав статусу військовослужбовця та зброї за ним закріплено не було, і взагалі зброї у ОСОБА_4 він не бачив. Взагалі ні в кого з конфліктуючих зброї він не бачив. У нього після цих подій забирали табельну зброю пістолет Макарова (НОМЕР_9), причетності його до пострілів не було.

У закладі «Шалє» в листопаді 2014 року він був не перший раз, але чи є у закладі охорона, йому не відомо. Персоналу закладу вони не повідомляли про те, що для них є загроза життю та здоров`ю.

Коли їхали до батальйону ОСОБА_6 був наляканий, в свідомості, міг ходити, говорити, в машині не спав, ОСОБА_4 теж.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_34 після огляду висновку експерта № 128 (т.2, а.с. 70-77), висновки експерта № 133 (т.2 а.с. 80-85) пояснив, що в обох висновках експерта, в частині дослідження, експерт вказує, що гільзи 1-5 були відстріляні з одного екземпляру зброї. Та розбіжність, яка виникла в пунктах 8 висновків експерта, на його думку, могла бути технічною помилкою. З огляду на дослідницьку частину висновків, вбачається, що відстріляні гільзи були з одного екземпляру зброї. (а.с. 75 останній абзац, 1 висновок, а.с. 83 передостанній абзац).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_35 пояснив, що він був експертом при проведенні судово-балістичних експертиз у даному кримінальному провадженні і складав висновки №№ 128, 133. Після оголошення двох висновків експертів № 128 а.с 70-77 та № 133 а.с. 80-85, в частині пунктів № 8, вказував на те, що в першому висновку експертизи була допущена помилка, а саме вказівка про те, що надані гільзи 1-5 були вистріляні з різних екземплярів зброї. Стверджував, що вірним необхідно вважати пункт 8 другого висновку № 133, де вказано, що гільзи № 1-5 були вистрілені з одного екземпляру зброї.

Підстави, які слугували повторному проведенню експертизи, він не пам`ятає.

У судовому засіданні суд оголосив та дослідив надані стороною обвинувачення наступні докумнети, а саме:

- витяг з кримінального провадження № 12014130370003995 відповідно до якого зазначена правова кваліфікація кримінальних правопорушень за ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України, ч.1 ст. 115 КК України, ч.1 ст. 263 КК України, ч.4 ст. 296 КК України; дата 21.03.2015; орган досудового розслідування: Сєвєродонецький МВ ГУМВСУкраїни в Луганській області, слідчий: Мороз А.М., Сафронова С.М., Кузнецов В.П., Смалій К.Д., Живаго О.О., прокурор: Карпенко О.В., Гайдидей О.В. (т.2 а.с. 1-3);

- протокол огляду місця події від 22.11.2014 (територія біля клубу «Шале де клаб», який розташований за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Космонавтів, 24, що є пересіченням пр-т Космонавтів та вул. Вілєсова) та фото таблиця до нього. В ході огляду місця події виявлено та вилучено: 5 гільз калібром 9 мм с маркіруванням «LCW 13»; змив та контрольний змив речовини бурого кольору з перших сходів розважального клубу «Шале де Клаб», якім надано маркування № 1; змив та контрольний змив речовини бурого кольору з других сходів розважального клубу «Шале де Клаб», якім надано маркування № 2; змив та контрольний змив речовини бурого кольору з тротуарної доріжки біля сходів розважального клубу «Шале де Клаб», якім надано маркування № 3. Крім того, в ході огляду місця події також зафіксовано місця виявлених плям бурого кольору, виявлених гільз, які купчасто одна до одної лежали на тротуарній доріжці, а також транспортні засоби, які мають ушкодження, а саме: транспортний засіб - легковий автомобіль «Шевролет Лачети», д/н НОМЕР_1 , на якому виявлено пошкодження лобового та заднього скла, які зовні схожі на кульові отвори; транспортний засіб - легковий автомобіль «Дача Лонаг», д/н НОМЕР_2 , на якому виявлено пошкодження бокового скла (т. 2 а.с. 4-22);

- висновок експерта № 9 від 18.12.2014, в якому зазначено, що кров ОСОБА_1 відноситься до групі А з ізомагглютиніном анти-В, при цьому виявлено супутній антиген Н. У крові трупа ОСОБА_9 виявлений антиген Н. У змивах № 1,2, вилучених з ганку, виявлена кров чоловіка, при встановленні групової належності якої виявлені антигени А та Н. Кров могла належати особі з групою А з ізомагглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н. Ним міг бути ОСОБА_1 . Присутність крові ОСОБА_9 можлива в якості домішки до крові ОСОБА_1 В змивах № 3, вилучених з асфальту, виявлена кров людини, де антигени А та В не виявлені, а були виявлені ізомагглютиніни анти-А та анти-В. Ним міг бути ОСОБА_9 . Походження крові від ОСОБА_1 виключено. (т. 2 а.с. 23-25);

- протокол роз`яснення власнику (користувачу) житла чи іншого володіння положень міжнародного законодавства і законодавства України щодо гарантій від довільних дій, що порушують недоторканність зазначеної власності від 22.11.2014, відповідно до якого ОСОБА_2 дозволив зробити огляд свого автомобіля (т.2, а.с. 26);

- протокол огляду місця події від 22.11.2014. У ході якого оглянуто раніше виявлений транспортний засіб - легковий автомобіль «Шевролет Лачети», д/н НОМЕР_1 , на якому виявлено пошкодження лобового та заднього скла, що зовні схожі на кульові отвори. В салоні даного транспортного засобу на підлозі переднього пасажирського сидіння виявлено та вилучено, предмет, зовні схожий на кулю. (т. 2 а.с. 28-35). Вказаний автомобіль на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_2 (т. 3 , а.с. 73);

У своєму письмовому клопотанні вказаний доказ сторона захисту просить визнати недопустимим доказом і зазначає, що на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення, оскільки старший слідчий СВ Сєвєродонецького ГУМВС України в Луганській області Мороз А.М. з метою відшукання знаряддя кримінального правопорушення, по суті провів обшук автомобіля без ухвали слідчого судді, підмінивши цю слідчу дію оглядом місця події (т. 8 а.с. 15).

- заява ОСОБА_2 про притягнення до кримінальної відповідальності особу, яка 22.11.2014, приблизно о 2-40 год., біля розважального клубу «Шале де Клаб», завдала йому тілесних ушкоджень, а також матеріальні збитки на суму 5150 грн. До заяви додано товарний чек на суму 5150 грн. за придбання лобового та заднього скла (т. 2 а.с. 38);

- товарний чек від 20.03.2015 про придбання ОСОБА_2 лобового та заднього скла на «Шеврове Лачети» на загальну суму 5150 грн. (т. 2 а.с. 40);

У своєму письмовому клопотанні вказаний доказ сторона захисту просить визнати недопустимим, оскільки з матеріалів кримінального провадження не вбачається яким саме шляхом було витребувано та отримано від ОСОБА_2 товарний чек від 20.03.2015, а отже він з`явився в матеріалах кримінального провадження у непередбачений КПК України спосіб, тому він є недопустимим доказом і на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. (т.8 а.с. 16).

- висновок експерта № 335 від 25.11.2014, яким встановлено, що при огляді у ОСОБА_2 встановлена садна в центрі тім`яної області (дотичне кульове поранення). Дане ушкодження утворилось можливо від снаряда випущеного зі стовбура вогнепальної зброї. Вказане ушкодження могло утворитись в строк і при обставинах, вказаний в постанові слідчого. Вказане ушкодження по ступеню тяжкості кваліфікується як легке тілесне ушкодження (т. 2 а.с. 41);

- протокол роз`яснення власнику (користувачу) житла чи іншого володіння положень міжнародного законодавства і законодавства України щодо гарантій від довільних дій, що порушують недоторканність зазначеної власності від 22.11.2014, відповідно до якого ОСОБА_36 дозволив зробити огляд свого автомобіля (т.2, а.с. 42)

- протокол огляду місця події від 22.11.2014. В ході огляду даного місця події оглянуто раніше виявлений транспортний засіб - легковий автомобіль «Дача Лонаг», д/н НОМЕР_2 , на якому виявлено пошкодження бокового скла. В салоні даного транспортного засобу на підлозі заднього лівого пасажирського сидіння виявлено та вилучено, предмет, зовні схожий на кулю (т. 2 а.с. 44-50),

- протокол огляду трупа від 22.11.2014, відповідно до якого в ході огляду трупа ОСОБА_9 встановлені тілесні ушкодження у вигляді рани округлої форми діаметром 1 см., яка проникає у черевну порожнину, а також рану округлої форми діаметром 1 см., яка проникає у черевну порожнину. Крім того, на зовнішній поверхні стегна під шкірою визначається щільне утворення, при розрізі якого знайдений фрагмент метала золотистого кольору, довжиною 1,3 см., діаметром 0,9 см. Також в ході огляду відібрано зразки крові трупа ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 57-61);

- висновок експерта № 496 від 22.11.2014, яким встановлено, що у лікарні у ОСОБА_9 встановлено «Основний: Політравма. Вогнепальні кульові поранення грудної клітини зліва, передньої черевної стінки зліва проникаючі в черевну порожнину з пошкодженням аорти, шлунка, лівої частки печінки, тонкого кишечнику. Внутрішньочеревна кровотеча тяжкого ступеня. Закрита тупа травма грудної клітки справа. Закритий посттравматичний напружений пневмоторакс справа. ЗЧМТ. Забій головного мозку? САК? Чужорідне тіло в / 3 правого стегна (куля). ОСЛ.: геморагічний шок Зст. ОССН Зет. ОДН 3. Соп .: Алкогольне сп`яніння». При експертизі трупа встановлено: садно правої скроневої області; синець на верхньому столітті правого ока; синець навколо лівого ока з переходом на ліву виличну область і ліву скроневу область; забита рана лівої скроневої області; вогнепальне поранення передньої поверхні грудної клітини проникає в черевну порожнину, з ушкодженням 8-го ребра зліва, черевної частини аорти, лівої частки печінки, селезінки, шлунка, тонкого кишечнику, гребеня правої клубової кістки, рановий канал спереду назад, зліва направо, зверху вниз, глибиною близько 48 см), вогнепальне поранення передньої черевної стінки проникає в черевну порожнину з пошкодженням сигмовидної кишки (рановий канал спереду назад, зліва направо, зверху вниз, сліпо закінчується в м`яких тканинах правого стегна), дотична рана лівого передпліччя, наявність в черевній порожнині 1900 мл крові; травматичний крововилив в м`які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні в лівій лобно-скроневої області; лінійний перелом луски лівої скроневої кістки з переходом на верхню стінку лівої очниці, верхню стінку правої очниці і на луску правої скроневої кістки, недокрів`я внутрішніх органів. Встановлені пошкодження утворилися: вогнепальне поранення грудної клітини та животу, дотична рана лівого передпліччя - від дії снарядів, випущених зі стволу вогнепальної зброї; садно правої скроневої частини, забита лівої скроневої області, синець навколо лівого ока, синець верхньої повіки правого ока, травматична крововилив в м`які покрови голови з боку їх внутрішньої поверхні, перелом луски лівої скроневої кістки, верхньої стінки лівої і правої очниць, луски правої скроневої кістки від дії тупих твердих предметів.

Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень на трупі не визначається. Стосовно до живої особи тілесні ушкодження, установлені у ОСОБА_9 кваліфікувалися б: садно правої скроневої області як дотична рана лівого передпліччя - як легкі тілесні ушкодження; синець правого ока, синець лівого ока з переходом на ліву виличну і скроневу область, забита рана лівої скроневої області, травматичний крововилив в м`які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні, перелом кісток черепа в своїй сукупності - тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, проникаючі вогнепальні поранення грудної клітини та живота з пошкодженням внутрішніх органів - як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

При експертизі трупа у ОСОБА_9 встановлено 3 вогнепальних рани.

Враховуючи характер і локалізація ушкоджень, встановлених при експертизі трупа ОСОБА_9 і обставини справи експерт припускає, що вогнепальні поранення грудної клітини та живота за характером поранень могли бути завдані з одного і того ж виду зброї. Судити про зброю з якої в випущено снаряд, який заподіяв дотичне поранення, не представляється можливим оскільки для цього недостатньо судово-медичних даних.

Враховуючи характер і локалізацію пошкодження, встановлених експертизі трупа ОСОБА_37 і обставини справи експерт робить припущення, що вогнепальні поранення є кульовими.

Питання щодо зразку зброї з якої були випущені кулі не входить до компетенції судово-медичного експерта.

З огляду на характер і локалізацію пошкодження, встановлених при експертизі трупа ОСОБА_9 і обставини справи експерт припускає, що вогнепальне поранення грудної клітини та животу є сліпими, вогнепальне поранення лівого передпліччя є дотичним.

З огляду на дані експертизи трупа встановлено, що вхідні рани розташовуються: на передній поверхні грудної клітки зліва на рівні 8-го ребра по середньо-ключичній лінії і на передній черевній стінці зліва. Враховуючи дані експертизи трупа можна сказати, що вогнепальні поранення ОСОБА_9 заподіяні кулею з кульової зброї.

Враховуючи характер вхідних ран, а так же металевий предмет, витягнутий з тіла, експерт припускає, що вогнепальні ушкодження могли бути причиною пострілів зі зброї калібру 9 мм.

Враховуючи характер і локалізацію пошкоджень, встановлених при експертизі трупа експерт припускає, що потерпілий ОСОБА_9 в момент пострілу був розташований передньою поверхнею тіла до зрізу стовбура вогнепальної зброї.

За даними медичної документації з моменту заподіяння ушкоджень до моменту смерті минуло приблизно 2 години.

За даними медичної документації смерть ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_9 в 4-30.

Смерть ОСОБА_9 настала від вогнепального поранення животу з пошкодженням внутрішніх органів, рясної внутрішньої крововтрати.

З огляду на характер і локалізацію ушкоджень, встановлених під час експертизи трупа встановлено, що пошкодження на тілі ОСОБА_9 розташовуються в областях, доступних для заподіяння власною рукою.

За даними медичної документації, на момент надходження до лікарні ОСОБА_9 перебував в стані алкогольного сп`яніння. (т. 2 а.с. 63-68);

Вказаний доказ сторона захисту просить визнати недопустимим доказом і зазначає, що на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення, оскільки у даному висновку немає вказівки на опис отриманих експертом матеріалів та матеріалів, які були використані експертом при проведенні судово-медичної експертизи. Посилання судово-медичного експерта ОСОБА_49 в дослідницький частині зазначеного висновку на дослідження медичної картки стаціонарного хворого № 23999 - не є описом отриманих експертом матеріалів у розумінні п.5 ч.1 ст. 102 КПК України. Медична картка стаціонарного хворого могла бути надана експерту на дослідження виключно слідчим, який до цього повинен отримати її в медичному закладі у спосіб, передбачений ст. 93 КПК України, або у спосіб, передбачений ст.ст. 159-165 КПК України, тобто через тимчасовий доступ до документів, що взагалі не вбачається з документів, наданих стороною обвинувачення. Також в матеріалах кримінального провадження відсутня ухвала слідчого судді щодо доступу до речей і документів. (т.8 а.с. 17).

- висновок експерта № 128 від 25.11.2014 яким встановлено, що на гільзах № 1-5 вилучених під час огляду майданчику біля будівлі розважального закладу «Шеле де Клаб» за адресою: місто Сєвєродонецьк, пр-т Космонавтів, 24, є сліди зброї придатні для ідентифікації.

На представленому фрагменті металу вилученому під час судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_9 , є сліди зброї придатні для ідентифікації.

На представленому фрагменті металу вилученому під час огляду автомобіля «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є сліди зброї придатні для ідентифікації.

На представленому фрагменті металу вилученому під час огляду автомобіля «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є сліди зброї придатні для ідентифікації.

Гільзи є частинами боєприпасів - гільзами 9 мм проміжних патронів.

Три кулі, які вилучені з трупа ОСОБА_9 , автомобіля «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобіля «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є частинами 9-мм патронів кільцевого займання. Патрони, частинами яких є представлені кулі, призначені для стрільби з 9 мм пістолета Макарова «ПМ», або з пістолетів «АПС», «Форт-12», «Иж-71», а також можуть використовуватись як в пістолетах конструкції РА-63, Р-64, RK-59, R-61.

Встановити «Чи є представлені гільзи № 1-5 та фрагменти металу вилучені з трупа, автомобіля «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобіля «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , одного питання?» не виявилось можливим, у зв`язку з тим, що на кулях та гільзах наданих на дослідження, не відобразились ідентифікаційні ознаки, які свідчили б про єдине ціле наданих на дослідження куль та гільз.

Вистріляні гільзи № 1-5 з 9 мм пістолета Макарова «ПМ», або пістолетів «АПС», «Форт-12», «Иж-71», а також можуть використовуватися як замінники в пістолетах конструкції РА-63, Р-64, RK-59, R-61.

Вистріляні кулі з 9 мм пістолета Макарова «ПМ», або з пістолетів «АП «Форт-12», «Иж-71», а також можуть використовуватися як замінники в пістолетах конструкції РА-63, Р-64, RK-59, R-61.

Надані на дослідження гільзи № 1-5 вистріляні з одного екземпляру зброї.

Надані на дослідження кулі вилучені з трупа, автомобіля «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобіля «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вистріляні з різних екземплярах зброї (пункт експертизи зазначений з уточненням експерта, яке надане ним у судовому засіданні).

Пістолет є вогнепальною зброєю - 9-мм пістолетом конструкції - Макарова (ПМ), № НОМЕР_3 - 1987 року випуску, виробництва СРСР. Пістолет на момент дослідження знаходиться в справному стані та до стрільби придатний.

Пістолет є вогнепальною зброєю - 9-мм пістолетом конструкції Макарова (ПМ), № НОМЕР_7 - 1988 року випуску, виробництва СРСР. Пістолет момент дослідження знаходиться в справному стані та до стрільби придатний.

Пістолет є вогнепальною зброєю - 9-мм пістолетом конструкції Макарова (ПМ), № НОМЕР_16 - 1962 року випуску, виробництва СРСР. Пістолет на момент дослідження знаходиться в справному стані та до стрільби придатний.

Питання «Яка давність останніх пострілів зі зброї з маркуванням НОМЕР_3, НОМЕР_7, НОМЕР_16?» не вирішувалося у зв`язку з тим, що дане питання не входе в компетенцію експерта балістичної експертизи.

Гільзи № 1-5 вистріляні не з вогнепальної зброї з маркуванням НОМЕР_3, НОМЕР_7, НОМЕР_16.

Кулі вилучені з трупа, автомобіля «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобіля «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вистріляні не з вогнепальної зброї з маркуванням НОМЕР_3, НОМЕР_7 , НОМЕР_16.

Патрони у кількості 16 шт., вилучені у громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є бойовими припасами. Патрони до стрільби придатні.

Патрони у кількості 8 шт., вилучені у громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є бойовими припасами. Патрони до стрільби придатні.

Патрони у кількості 16 шт., вилучені у громадянина ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є бойовими припасами. Патрони до стрільби придатні. (т. 2 а.с. 70-77)

Вказаний доказ (в частині п.8), сторона захисту просить визнати недопустимим доказом, як похідним доказом, отриманим від первинних процесуальних джерел доказування і зазначає, що на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення, оскільки зазначений висновок грунтується на доказах, які є очевидно недопустимими, а тому експертні дослідження та зроблений за їх результатами висновок про обставини вчинення кримінального правопорушення є також недопустимим доказом. (т.8 а.с. 15).

- висновок експерта № 133 від 02.12.2014 в якому зазначено, що на гільзах № 1-5 вилучених під час огляду майданчику біля будівлі розважального закладу «Шале де Клаб», розташованого за адресою: місто Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 24, є сліди зброї придатні для ідентифікації.

Гільзи є частинами боєприпасів - гільзами 9 мм проміжних патронів.

Три кулі вилучені з трупа, автомобіля «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобіля «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , частинами 9-мм патронів кільцевого займання. Патрони, частинами яких є представлені кулі, призначені для стрільби з 9 мм пістолета Макарова «ПМ». пістолетів «АПС», «Форт-12», «Иж-71», а також можуть використовуватись як в пістолетах конструкції РА-63, Р-64, RK-59, R-61.

Встановити «Чи є представлені гільзи № 1-5 та фрагменти металу вилучені з трупа, автомобіля «Dacia Logan» реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобіля «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , частками одного питання?», не виявилося можливим у зв`язку з тим, що на кулях та гільзах наданих на дослідження, не відобразилися ідентифікаційні ознаки, які свідчать про єдине ціле наданих на дослідження куль та гільз.

Вистріляні гільзи № 1-5 з 9 мм пістолета Макарова «ПМ», пістолетів «АПС», «Форт 12», «ИЖ-71», а також можуть використовуватись замінники в пістолетах конструкції РА-63, Р-64, RK-59, R-61.

Вистріляні кулі з 9 мм пістолета Макарова «ПМ», або з пістолетів «Форт-12», «Иж-71 можуть використовуватись як замінники в пістолетах конструкції РА-63, Р-64, RK-59, R-61.

Надані на дослідження гільзи № 1-5 вистріляні з одного екземпляру зброї.

Надані на дослідження кулі вилучені з трупа, автомобіля «Dacia Logain», реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобіля «Chevrolet Lacetti», реєстраційні номер НОМЕР_1 , вистріляні з одного екземпляру зброї.

Пістолет є вогнепальною зброєю - 9-мм пістолетом конструкції Макарова (ПМ), № НОМЕР_9 - 1990 року випуску, виробництва СРСР. Пістолет на момент дослідження знаходиться в справному стані та до стрільби придатний.

Питання «Яка давність останніх пострілів зі зброї з маркуванням № НОМЕР_9?» не вирішувалося у зв`язку з тим, що дане питання не входить до компетенції експерта балістичної експертизи.

Гільзи № 1 -5 вистріляні не з вогнепальної зброї з маркуванням № НОМЕР_9

Кулі вилучені з трупа, автомобіля «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_6 , автомобіля «Chevrolet Lacetti», реєстраційні номер НОМЕР_1 , вистріляні не з вогнепальної зброї з маркуванням № НОМЕР_9.(т. 2 а.с. 80-85);

Вказаний доказ (в частині п.8), сторона захисту просить визнати недопустимим доказом, як похідним доказом, отриманим від первинних процесуальних джерел доказування і зазначає, що на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення, оскільки зазначений висновок грунтується на доказах, які є очевидно недопустимими, а тому експертні дослідження та зроблений за їх результатами висновок про обставини вчинення кримінального правопорушення є також недопустимим доказом. (т.8 а.с. 15).

- карта травматологічного хворого від 22.11.2014, щодо встановлення ушкоджень у ОСОБА_1 при надходження до лікарні, які зі слів отримані внаслідок конфлікту (т. 2 а.с. 90);

Вказаний доказ, сторона захисту просить визнати недопустимим доказом і зазначає, що на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення, оскільки з матеріалів кримінального провадження не вбачається яким саме шляхом було витребувано та отримано від травмпункту КУ «Сєвєродонецька багатопрофільна лікарня» вказану копію карти травматологічного хворого від 22.11.2014, а отже вона з`явилась в матеріалах провадження у непередбачений КПК України спосіб, а також написанні дати, а саме місяця в графі «1. Дата, время, обращения» мається виправлення чорнилами синього кольору, що неприпустимо та викликає сумнів у його достовірності та напис про засвідчення копії вище вказаного документу не містить, зокрема, ані найменування посади та прізвища особи, яка засвідчила копію документу, ані підпису, ані будь-якої печатки. (т.8 а.с. 111).

- висновок експерта № 61 від 17.03.2015 з якого вбачається, що під час огляду у ОСОБА_1 встановлено рубець м`яких тканин на зовнішній поверхні лівого стегна в нижній третині (вхідний) і внутрішньої поверхні лівого стегна в нижній третині (вихідне). У лікарні у ОСОБА_1 встановлений діагноз «Наскрізне вогнепальне поранення лівого стегна. Постравматична невропатія малоберцового нерву зліва з порізом тильних згиначів лівої стопи, забій синець лівої виличної ділянки, синець верхньої третини плеча».

Дані ушкодження могли утворитися в строк і при обставинах зазначених в постанові. Дані ушкодження утворилися: синці обличчя і правого плеча від травмуючої дії твердих предметів з обмеженою поверхнею, індивідуальні особливості травмуючої поверхні яких на пошкодженнях не відобразились, або зіткненні з ними. Наскрізна вогнепальна рана лівого стегна - від дії снаряда випущеного зі стовбура вогнепальної зброї.

Синці обличчя і правого плеча за ступенем тяжкості кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, як окремо так і в своїй сукупності. Наскрізне вогнепальне поранення лівого стегна, посттравматична невропатія малогомілкового нерву з порізом тильних згиначів лівої стопи - як тілесне ушкодження середньої тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров`я.

Поранення лівого стегна, встановлене у ОСОБА_1 є вогнепальним кульовим, наскрізним.

Питання щодо пулі з якої зброї здійснено постріл не входять до компетенції судово-медичного експерта.

З огляду на дані експертизи встановлено що вхідний отвір розташовується на зовнішній поверхні лівого стегна в нижній третині, вихідний отвір на внутрішній поверхні лівого стегна в нижній третині.

З огляду на дані експертизи, встановлено, що рановий канал проходив зліва направо, кілька спереду-назад. Рановий канал проходить через шкіру і м`які тканини.

З огляду на дані експертизи потерпілого припускаю, що вогнепальне поранення лівого стегна у потерпілого утворилося від дії снаряда, який випущений зі ствола вогнепальної зброї калібром 9 мм., Але експерт не виключає можливості утворення даного ушкодження від дії снаряда, випущеного з стовбура вогнепальної зброї калібром 7,62 мм.

З огляду на дані експертизи потерпілого експерт припускає, що в момент здійснення пострілу потерпілий був звернений лівим боком до стовбура вогнепальної зброї.

З огляду на дані експертизи потерпілого, експерт вважає, що ушкодження у останнього розташовуються в областях доступним для заподіяння власною рукою (т. 2 а.с. 91-93);

Вказаний доказ, сторона захисту просить визнати недопустимим доказом і зазначає, що на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення, оскільки у даному висновку немає вказівки на опис отриманих експертом матеріалів та матеріалів, які були використані експертом при проведенні судово-медичної експертизи. Посилання судово-медичного експерта ОСОБА_49 в дослідницький частині зазначеного висновку на дослідження медичної картки стаціонарного хворого № 2400 - не є описом отриманих експертом матеріалів у розумінні п.5 ч.1 ст. 102 КПК України. Медична картка стаціонарного хворого могла бути надана експерту на дослідження виключно слідчим, який до цього повинен отримати її в медичному закладі у спосіб, передбачений ст. 93 КПК України, або у спосіб, передбачений ст.ст. 159-165 КПК України, тобто через тимчасовий доступ до документів, що взагалі не вбачається з документів, наданих стороною обвинувачення. Також в матеріалах кримінального провадження відсутня ухвала слідчого судді щодо доступу до речей і документів. (т.8 а.с. 112).

- супровідний лист КУ «Сєвєродонецька міська багато профільна лікарня» (а.с. 203 т.8) відповідно до якого медична карта стаціонарного хворого №2400 на ім`я ОСОБА_1 була вилучена 06.02.2015 та повернута за непотрібністю 28.03.2015 слідчим. Що підтверджується копією запиту про надання слідчому КУ «Сєвєродонецька міська багато профільна лікарня» історію хвороби на ім`я ОСОБА_1 для проведення судово-медичної експертизи потерпілого (а.с. 204 т. 8);

- протокол огляду предмета від 18.03.2015, яким встановлено, що на оптичному диску формату CD-R, серійний номер CR308202310, видно, що на диску міститься два файли. При відкритті першого файлу відкривається відеозапис. Як видно з відомостей, які розташовані у лівому верхньому куті це запис з камери 43, дата та час запису 2:25:21 22.11.14. Загальний час тривалості відеозапису 06 хвилин 56 секунд.

При відкритті файлу № 1 подвійник кликом комп`ютерної миші відкривається аудіо- відео програвач «Проигрыватель Windows Media», за допомогою якого починає відтворюватися відео фрагмент.

У лівому верхньому куті відеозапису міститься надпис білого кольору «02:25:21 22.11.14 Камера 43», що відповідає даті та часу здійснення відеозапису. Наприкінці відеофайлу міститься напис білого кольору «02:34:21 22.11.14 Камера 43». Загальний час тривалості відеозапису 06 хвилин 56 секунд. Вказаний відео фрагмент був переглянутий на персональному комп`ютері слідчого за участі потерпілого ОСОБА_1 та його представника Малік О.І. В ході перегляду було встановлено наступне: відеозапис чорно-білого кольору, аудіо супровід відсутній.

На початку відеозапису відображається, як відвідувачі знаходяться на третьому поверсі розважального закладу «Шале де Клаб» в кімнаті для паління. В центрі кімнати знаходиться ОСОБА_8 який вдягнутий в кофту чорного кольору з білим малюнком посередні та брюки сірого кольору має коротку зачіску чорного кольору. Навпроти $ ОСОБА_8 знаходиться невідомий чоловік, який вдягнутий в сіру кофту зі світлими рукавами, чорні брюки та світлі туфлі. На відрізку часу «00:27» в приміщення вказаної у) кімнати входить ОСОБА_5 який вдягнутий в світлу сорочку з довгим рукавом га темні брюки та чорні туфлі, має коротку зачіску чорного кольору з вираженим лобним облисінням На вказаному фрагменті відеофайлу між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 відбувається словесний конфлікт, в ході якого останній запрошує ОСОБА_8 на вулицю для вирішення стосунків. Потім ОСОБА_40 виходить із приміщення кімнати для паління (02:31:09), а ОСОБА_8 сідає на лавочку. Потім (02:33:46) в кімнату повертається ОСОБА_5 , разом з яким входить ОСОБА_4 .. ОСОБА_5 кличе ОСОБА_8 на вулицю, а ОСОБА_4 стоїть позаду ОСОБА_5 , по його рухи вказують, на те що останній мовчить та не влазить в розмову. Потім всі учасники виходять із приміщення. Відеофрагмент закінчений.

При відкритті файлу № 2 подвійник кликом комп`ютерної миші відкривається аудіо- відео програвач «Проигрыватель Windows Media», за допомогою якого починає відтворюватися відео фрагмент.

У лівому верхньому куті відеозапису міститься надпис білого кольору «02:29:00 22.11.14 Вход в клуб», що відповідає даті та часу здійснення відеозапису. Наприкінці відеофайлу міститься напис білого кольору «02:31:19 22.11.14 Вход в клуб». Загальний час тривалості відеозапису 02 хвилини 05 секунд. Вказаний відео фрагмент був переглянутий на персональному комп`ютері слідчого за участі потерпілого ОСОБА_1 та його представника Малік О.І.. В ході перегляду було встановлено наступне: кольоровий, аудіо супровід відсутній.

На початку відеозапису відображається, як на сходах при вході в клуб стоїть два в двідувача. яких ОСОБА_1 не знає. Далі (02:29:46) на крильце виходить ОСОБА_5 а за ним ОСОБА_4 .. ОСОБА_5 залишається стояти на площадці, а ОСОБА_4 спускається нижче по сходам та дивиться у протилежний бік вулиці Вілєсова. Дат:. (02:30:02) ОСОБА_4 вказує ОСОБА_5 лівою рукою у напрямок протилежне: сторони вул. Вілєсова, та показує ОСОБА_5 питальних жест. Далі у проміжок часу з 02:30:30 до 02:30:56 на із дверей виходять ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 ОСОБА_1 та ОСОБА_19 . Потім учасники залишають дільницю, ЯКІ охоплювала зону входу в клуб. Відеофрагмент закінчений 02:31:19 22.11.14 (т. 2 а.с. 98);

Вказаний доказ, сторона захисту просить визнати недопустимим доказом через його отримання всупереч порядку, встановленому КПК України і зазначає, що на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення, оскільки відповідно до заяви потерпілого ОСОБА_1 від 18.03.2015, диск CD-R серійний № 308202310 надав саме він, при цьому саме він, нібито, самостійно записав два відео фрагменту з камер відео спостереження клубу «Шале де клаб», які йому надала адміністрація вищезазначеного клубу, а отже він з`явився у потерпілого ОСОБА_1 без відповідного запиту в порядку ст. 93 КПК України, чи в порядку ст.ст. 159-166 КПК України, а отже відповідно в матеріалах кримінального провадження у непередбачений КПК України спосіб. (т.8 а.с. 113).

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.11.2014 з якого вбачається, що при пред`явленні ОСОБА_10 фотознімків, останній впізнав чоловіка, зображеного на фото № 2, яким є ОСОБА_4 , який при подіях біля ресторану «Шале» 22.11.2014 , мав при собі пістолет та здійснив постріли в ОСОБА_1 та ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 102-103);

- висновок експерта № 21-496 від 03.12.2014 у зв`язку проведення додаткової судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_9 , яким встановлено, що при експертизі трупа в області голови ОСОБА_37 виявлені: садно правої скроневої області; синець на верхньому столітті правого ока; синець навколо лівого ока з переходом на ліву скулову область і ліву скроневу область; забита рана лівої скроневої області; травматичний крововилив в м`які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні, перелом кісток черепа. Дані ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів.

Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень на трупі не визначається. Стосовно до живої особи тілесних ушкоджень, встановлені у ОСОБА_9 кваліфікувалися б: садно правої скроневої області - як легкі тілесні ушкодження; синець правого ока, синець лівого ока з переходом на ліву скулову і скроневу область, забита рана правої скроневої області, травматичне крововилив в м`які покрови голови з боку їх внутрішньої поверхні, перелом кісток черепа в своїй сукупності - як тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Враховуючи характер і локалізацію пошкодження, встановлених під час експертизи трупа ОСОБА_9 можна сказати, що тілесні ушкодження встановлені на голові ОСОБА_9 не могли утворитися в результаті падіння з положення стоячи і ударі головою об тверду поверхню з необмеженою поверхнею контакту.

Враховуючи характер і локалізацію пошкодження, встановлених під час експертизи трупа ОСОБА_9 можна сказати, що тілесні ушкодження, встановлені на голові трупа ОСОБА_9 розташовуються в областях, доступних для заподіяння власною рукою.

Враховуючи характер і локалізацію пошкодження, встановлених під час експертизи трупа встановлено, що тілесні ушкодження встановлені на голові ОСОБА_9 могли бути заподіяні за обставин, вказаних в протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 30.11.2014 (т. 2, а.с. 138-142);

Вказаний доказ, сторона захисту просить визнати недопустимим доказом через його складання всупереч порядку, встановленому КПК України і зазначає, що на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення, оскільки у даному висновку немає вказівки на опис отриманих експертом матеріалів та матеріалів, які були використані експертом при проведенні судово-медичної експертизи. Посилання судово-медичного експерта ОСОБА_49 в дослідницький частині зазначеного висновку на дослідження медичної картки стаціонарного хворого № 23999 - не є описом отриманих експертом матеріалів у розумінні п.5 ч.1 ст. 102 КПК України. Медична картка стаціонарного хворого могла бути надана експерту на дослідження виключно слідчим, який до цього повинен отримати її в медичному закладі у спосіб, передбачений ст. 93 КПК України, або у спосіб, передбачений ст.ст. 159-165 КПК України, тобто через тимчасовий доступ до документів, що не взагалі вбачається з документів, наданих стороною обвинувачення. Також в матеріалах кримінального провадження відсутня ухвала слідчого судді щодо доступу до речей і документів. (т.8 а.с. 164).

- висновок судово-психіатричної експертизи № 31 від 12.02.2015 яким встановлено, що ОСОБА_4 хронічним психічним захворюванням, недоумством або іншим хворобливим станом в період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, не страждав і в даний час не страждає.

У період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, випробуваний не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності, коли він міг віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) і керувати ними.

У даний час за своїм психічним станом випробуваний також може віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) і керувати ними, може сприймати обставини, що має значення для справи, і може давати про них правильні показання.

У застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Питання №№ 10-12, а саме чи знаходився ОСОБА_4 в стані фізіологічного афекту, чи розумів повною мірою значення своїх дій характер і значення своїх дій, чи міг контролювати і передбачати їх можливі наслідки, та чи знаходився в емоційному станій (стресі, фрустації, розгубленості) яке могло істотно вплинути на його свідомість і діяльність, виходять за рамки компетенції даного виду експертизи. (т. 2 а.с. 156-159);

- матеріали, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 (паспорт громадянина України, вимога про судимість, довідка, карта травматологічного хворого, витяг з наказу, довідка Управління кадрового забезпечення МВС України в Київській області, характеристика, службова характеристика, відповідь щодо неможливості допиту родичів обвинуваченого, копія військового квитка, копія витягу з трудової книжки, копія залікової книжки) (т.2, а.с. 178-191);

- протокол допиту потерпілого від 20.03.2015, оголошено 3 останні речення: «Таким чином мені було завдано матеріальної шкоди на суму 5150 грн. Оригінал товарного чека додаю до матеріалів кримінального провадження. Раніше я не міг їх купити, тому що не мав на це грошей» (т.2 а.с. 39).

- доручення старшому слідчому СВ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області Мороз А.М. про проведення досудового розслідування від 22.11.2014 (т. 3, а.с. 4).

- постанова про призначення групи прокурорів від 24.11.2014 у кримінальному провадженні № 12014130370003995 (т.3, а.с. 11).

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 30.11.2014, ознайомившись з підставами затримання та правами і обов`язками затриманого ОСОБА_4 пояснив, що клопотань та зауважень не має (т.3, а.с. 44-45).

- постанова про призначення судово-медичної експертизи ОСОБА_9 від 22.11.2014 (т.3, а.с. 66).

- постанова про призначення судово-медичної експертизи ОСОБА_1 від 24.11.2014 (т.3, а.с. 74).

- постанова про призначення судово-медичної експертизи ОСОБА_9 від 01.12.2014 (т.3, а.с. 77).

- постанова про призначення балістичної експертизи від 23.11.2014 (т.3, а.с. 84-85).

- супровідний лист № 54/15632 від 23.11.2014, відповідно до якого старший слідчий СВ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області Живаго О.О. направляє до НДЕКЦ при ГУМВС України у Луганській області копію постанови про призначення балістичної експертизи та речові докази: 5 гільз калібру 9 мм. з маркуванням «LCW 13» які упаковані у спец пакет експертна служба» № 1445809; фрагмент металу, вилучений під час огляду салону автомобіля «Chevrolet Lacetti» номер НОМЕР_1 , який упакований у паперовій саморобний конверт з пояснювальним текстом; фрагмент металу, вилучений під час огляду салону автомобіля «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який упакований у паперовій саморобний конверт з пояснювальним текстом; фрагмент металу, вилучений під час судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_9 , який упакований у паперовій саморобний конверт з пояснювальним текстом; предмет схожий на пістолет Макарова , який має маркування серія НОМЕР_3 , два магазини та 16 патронів калібру 9 мм., які упаковані у спец пакет «Експертна служба № 2102348»; предмет схожий на пістолет Макарова, який має маркування серія НОМЕР_7 , один магазин та 8 патронів калібру 9 мм., які упаковані у спец пакет «Експертна служба № 1732506; предмет схожий на пістолет Макарова який має маркування серія НОМЕР_16, два магазини та 16 патронів калібру 9 мм., які упаковані у спец пакет «Експертна служба № 0180598» (т.3, а.с. 86);

- постанова про призначення балістичної експертизи від 01.12.2014 (т.3, а.с. 89-90);

- супровідний лист № 54/16043 від 01.12.2014, відповідно до якого старший слідчий СВ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області Живаго О.О. направляє до НДЕКЦ при ГУМВС України у Луганській області копію постанови про призначення балістичної експертизи та речові докази: предмет схожий на пістолет Макарова , який має маркування серія НОМЕР_8 ; супровідний лист у кримінальному провадженні № 1201413037003995 (т.3, а.с. 88);

- рапорт старшого слідчого СВ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області Мороз А.М. № 2308 від 20.03.2015, відповідно до якого в ході досудового розслідування даного кримінального провадження ним було встановлено, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України (т.3, а.с. 178);

- повідомлення старшого слідчого СВ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області Мороз А.М. про початок досудового розслідування від 21.03.2015 за ч. ст. 263 КК України (т.3, а.с. 180);

- рапорт старшого слідчого СВ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області Мороз А.М. № 2309 від 20.03.2015, відповідно до якого в ході досудового розслідування даного кримінального провадження ним було встановлено, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України (т.3, а.с. 183);

- повідомлення старшого слідчого СВ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області Мороз А.М. про початок досудового розслідування від 21.03.2015 (т.3, а.с. 185);

- постанова про долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 23.11.2015 (т.3 а.с. 192);

- постанова про долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 23.11.2014 (т.3 а.с. 195);

- постанова про долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 23.11.2014 (т.3 а.с. 196);

- постанова про долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 01.12.2014 (т.3 а.с. 197);

- постанова про долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 14.01.2015 (т.3 а.с. 198-199);

- постанова про долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 18.03.2015 (т.3 а.с. 200);

- постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 23.03.2015, відповідно до якої старший прокурор прокуратури м. Сєвєродонецька Карпенко О.В. постановив виділити з матеріалів досудового розслідування за об`єднаним № 12014130370003995 матеріали досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України згідно з переліком (т.3, а.с. 201-203);

- ухвала Апеляційного суду Луганської області від 11.10.2016 (в частині доводів апеляції захисника - адвоката Свистуна Г.В. т.4, а.с. 65, 70, 72);

- повідомлення КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» про витребування слідчим медичної документації стаціонарного хворого № 2400 на ім`я потерпілого ОСОБА_1 (т.8, а.с. 203);

- копія запиту старшого слідчого СВ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області Мороз А.М. в порядку ст.93 КПК України до Головного лікаря КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» про надання історії хвороби ОСОБА_1 (т.8, а.с. 204);

- копія запиту прокурора місцевої прокуратури м. Сєвєродонецька Карпенко О.В. до Сєвєродонецького міського суду Луганської області № 33-1558 від 07.11.2019 (т.8, а.с. 182);

- копія вироку Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28.05.2015, яким ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України (т.8, а.с. 183-186);

- копія ухвали Апеляційного суду Луганської області від 05.08.2015 (т.8, а.с. 187-191);

- копія ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.03.2016 (т.8, а.с. 192-196);

- копія ухвали Апеляційного суду Луганської області від 12.05.2016 (т.8, а.с. 197-200);

- копія ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2017 (т.8, а.с. 201-202).

Також, судом у судовому засіданні переглянуто відеозапис, який розміщено на оптичному диску формату CD-R, серійний номер CR308202310, із записом камер відео спостереження клубу «Шале де клаб» 22.11.2014 (а.с. 98 т.2).

За клопотанням сторони захисту судом було оголошено та досліджено наступні документи:

- повідомлення від 21.03.2015 про призначення прокурора (групи прокурорів) у кримінальному провадженні № 12015130370000800 від 21.03.2015 за ч. 1 ст. 263 КПК України та в кримінальному провадженні № 12015130370000801 від 21.03.2015 за ч. 4 ст. 296 КПК України (т. 3 а.с. 181,186 - не містять особистого підпису особи яка склала повідомлення);

- постанови від 21.03.2015 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12015130370000800 від 21.03.2015 за ч. 1 ст. 263 КПК України та в кримінальному провадженні № 12015130370000801 від 21.03.2015 за ч. 4 ст. 296 КПК України (т. 3 а.с. 182, 187 - не містить особистого підпису особи яка приймала рішення);

- постанова від 21.03.2015, якою об`єднано в одне провадження матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014130370003995 від 22.11.2014 року за ч. 2 ст. 15, п.1,7 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 115 КК України, кримінальному провадженні № 12015130370000800 від 21.03.2015 за ч. 1 ст. 263 КК України та кримінальному провадженні № 12015130370000801 від 21.03.2015 за ч.3 ст. 296 КК України, підписана прокурором Карпенко О.В. (т. 3 а.с. 188);

- повідомлення ОСОБА_4 від 21.03.2015 про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.1 ч. 2 ст. 115, та ч.1 ст. 115, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України (т. 3 а.с. 189-191);

- обвинувальний акт від 24.03.2015 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , внесеного в ЄРДР за об`єднаним № 12014130370003995 від 22.11.2014, складений слідчим СВ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України в Луганській області старшим лейтенантом міліції Морозом А.М., затверджений 24.03.2015 старшим прокурором прокуратури м. Сєвєродонецька молодшим радником юстиції Карпенко О.В. (т. 1 а.с. 2-4).

Вказані докази, сторона захисту просить визнати недопустимим доказом і зазначає, що на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення, оскільки повідомлення про призначення прокурорів у кримінальному провадженні № 12015130370000800 від 21.03.2015, постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12015130370000800 за ч.1 ст. 263 КК України від 21.03.2015, повідомлення про призначення прокурорів у кримінальному провадженні № 12015130370000801 від 21.03.2015, постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12015130370000801 за ч.4 ст. 296 КК України від 21.03.2015, якими до складу групи прокурорів включено старшого прокурора прокуратури м. Сєвєродонецька Карпенко О.В., не підписані прокурором м. Сєвєродонецька Мітасовим С.В., у зв`язку з чим, прокурор Карпенко О.В. станом на 21.03.2015 не мала повноважень прокурора у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, передбачених ст. 36 КПК України. Тому, постанова старшого прокурора прокуратури м. Сєвєродонецька Карпенко О.В. про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 21.03.2015 та повідомлення про підозру ОСОБА_4 було складено слідчим за погодженням з прокурором, який на час винесення даної постанови та на час складання повідомлення про підозру, не мав повноважень прокурора у кримінальному провадженні № 12014130370003995 від 22.11.2014 в частині підозри за ч.1 ст. 263 та ч.4 ст. 296 КК України. ОСОБА_4 висунуто обвинувачення за ч.1 ст. 263 та ч. 4 ст.296 КК України без фактичного повідомлення про підозру в цій частині, тобто, без дотримання встановленої кримінальним процесуальним законом процедури та за відсутності належних даних про повноваження прокурора Карпенко О.В. у кримінальному провадженні, яка також затвердила обвинувальний акт.

Дослідивши докази у кримінальному провадженні суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 8 КПК України).

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч.ч. 1,2 ст. 84 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст.22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч.3 ст.26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що внесені на розгляд сторонами та віднесені до їх компетенції цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 26 КПК України, судом були створені всі умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею (ч. 1 ст. 337 КПК України).

Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Статтею 86 КПК України встановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч. 1 ст. 87 КПК України).

За клопотанням сторони обвинувачення судом досліджено протокол роз`яснення власнику (користувачу) житла чи іншого володіння положень міжнародного законодавства і законодавства України щодо гарантій від довільних дій, що порушують недоторканність зазначеної власності від 22.11.2014, відповідно до якого ОСОБА_36 дозволив зробити огляд свого автомобіля (т.2, а.с. 42) та протокол огляду місця події від 22.11.2014. В ході огляду даного місця події оглянуто раніше виявлений транспортний засіб - легковий автомобіль «Дача Лонаг», д/н НОМЕР_2 , на якому виявлено пошкодження бокового скла. В салоні даного транспортного засобу на підлозі заднього лівого пасажирського сидіння виявлено та вилучено, предмет, зовні схожий на кулю (т. 2 а.с. 44-50),

Так як у даному кримінальному провадженні відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 не пред`явлено обвинувачення за пошкодження легкового автомобіля «Дача Лонаг», д/н НОМЕР_2 тому, так як суд розглядає кримінальне провадження в рамках пред`явленого обвинувачення, то дані докази суд не приймає до уваги.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 КПК України, вирішуючи питання допустимості доказів, зокрема, з огляду на викладені захисником аргументи у його клопотаннях щодо їх недопустимості, суд вважає їх неприйнятними, з огляду на наступне.

Щодо надання потерпілим ОСОБА_1 органу досудового розслідування оптичного диску з відеозаписом з камер спостереження клубу від 22.11.2014 (а.с. 89 т. 2).

Однією із засад кримінального провадження, закріпленої у п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК, є змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин 1-3 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, встановленими цим Кодексом, і вони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Натомість суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

На підставі статей 3, 56 КПК потерпілий є стороною кримінального провадження і має право подавати докази не тільки суду, але й і слідчому. Крім того, за правилами ч. 2 ст. 84 вказаного Кодексу показання потерпілого є процесуальним джерелом доказу.

Отже, виходячи із законодавчих норм, потерпілий наділений правом безпосередньо надавати докази на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди здоров`ю, а слідчий зобов`язаний прийняти ці докази для виконання завдань кримінального провадження та з`ясування всіх обставин, що згідно зі ст. 91 КПК належать до предмета доказування.

Таким чином порушень норм закону при отриманні цього доказу суд не вбачає.

Щодо отримання медичної документації відносно ОСОБА_9 з порушеннями КПК України при проведенні експертизи трупа тамедичної документації відносно потерпілого ОСОБА_1 не в передбачений законом спосіб, а також використання її експертом під час проведення судово-медичної експертизи та складання висновку експерта.

Згідно з висновками експерта № 496 та №21-496 при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 , досліджено медичку карту №23999 хірургічного відділення КУ «Сєвєродонецька міська багато профільна лікарня» на ім`я ОСОБА_9 (т. 2 а.с 63-66, 138-142) експертизи призначені на підставі постанов слідчого.

На підтвердження отримання медичної документації щодо ОСОБА_1 судом досліджено копію запиту старшого слідчого СВ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області Мороз А.М. в порядку ст.93 КПК України до Головного лікаря КУ «Сєвєродонецька багато профільна лікарня» про надання історії хвороби ОСОБА_1 (т.8, а.с. 204) та супровідний лист КУ «Сєвєродонецька міська багато профільна лікарня» (а.с. 203 т.8) відповідно до якого медична карта стаціонарного хворого №2400 на ім`я ОСОБА_1 була вилучена 06.02.2015 та повернута за непотрібністю 28.03.2015 слідчим. Що підтверджується копією запиту про надання слідчому КУ «Сєвєродонецька міська багато профільна лікарня» історію хвороби на ім`я ОСОБА_1 для проведення судово-медичної експертизи потерпілого.

Усилу ч. 2 ст. 242 КПК України призначення експертизи для встановлення причини смерті та встановлення ступеня тяжкості та характеру тілесних ушкоджень є обов`язковим.

Якщо стороною обвинувачення використано висновок експерта на підтвердження винуватості особи, саме цей висновок з детальним аналізом медичної документації має бути відкритий стороні захисту при виконанні вимог ст. 290 КПК. Водночас захист не позбавлений процесуальної можливості за необхідності клопотати про надання доступу до матеріалів, які досліджував експерт. За відсутності такого клопотання, з урахуванням ст. 22 вказаного Кодексу слід розуміти, що сторона захисту, самостійно обстоюючи свою правову позицію, не вважала за доцільне скористатися на згаданій стадії провадження правом на відкриття їй також і медичної документації.

Таким чином, зважаючи на статті 22, 86, 242, 290 КПК у їх взаємозв`язку, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону було би невідкриття слідчими органами стороні захисту саме висновку експерта, що могло потягнути за собою визнання його недопустимим доказом на підставі ст. 87 зазначеного Кодексу. Разом із цим, безспірно встановлена свідома добровільна мовчазна відмова сторони захисту від реалізації права заявляти клопотання про надання на стадії виконання ст. 290 КПК доступу до документів, які досліджував експерт, автоматично не ставить під сумнів допустимість висновку цього експерта. Більш того, таке право могло бути реалізоване під час судового розгляду кримінального провадження, що не суперечить меті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Сторона захисту не порушувала питання про надання їй доступу до медичної документації, за результатами дослідження якої експертом було сформовано висновки.

Слідчий разом із відповідною постановою скеровує до експертної установи медичну документацію, яка є об`єктом експертного дослідження. За інших обставин, тобто якщо б потерпілий ОСОБА_1 не був згодний на використання його медичної документації, то для отримання дозволу на тимчасовий доступ до них слідчий, застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, звертається до суду за правилами глави 15 розділу II КПК. Наявності заяв ОСОБА_1 про порушення слідчим лікарської таємниці суду не надано.

Незастосування заходів забезпечення кримінального провадження при отриманні медичної документації для проведення судово-медичної експертизи, на думку суду, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в аспекті ст.ст. 86, 87 КПК України, автоматично не тягне за собою визнання експертного дослідження недопустимим доказом.

Також, суд визнає, що потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та свідки дали суду правдиві показання, які відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою та іншими доказами, дослідженими судом. Підстав не довіряти їх показанням, у суду не має, стороною захисту доказів зворотнього, суду не надано. Судом у нарадчій кімнаті оцінено показання свідків ОСОБА_5 , який зазначає, що не бачив хто саме здійснив постріли, ОСОБА_32 , який зазначив, що не чув пострілів,, а також, що їх компанія перебувала у небезпеці під час конфлікту, суд ставиться до цього критично, приймаючи до уваги дружні відносини з обвинуваченим, а також перебування цих осіб під час конфлікту з протилежної сторони.

Показання потерпілого ОСОБА_1 , який зазначає, що постріли, як в його бік, так і в бік ОСОБА_9 здійснені саме ОСОБА_4 , узгоджуються між собою і підтверджуються протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 22.11.2014 за участю свідка ОСОБА_10 , який впізнав ОСОБА_4 , як особу, що була з пістолетом біля клубу «Шале де клаб» та здійснила постріл у його друзів, показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який зазначив, що з пістолетом у руці стояв чоловік у темному одязі. Те, що саме ОСОБА_4 був у темному одязі, на відміну від ОСОБА_5 , підтверджується переглянутим судом відеозаписом з камер відеоспостереження «Шалє де клаб».

Суд вважає, що всі докази, висновки експертів узгоджуються між собою, не містять протиріч та доповнюють один одного.

Оцінюючи досліджені судом документи, суд визнає їх належними, такими, які прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, зокрема час, місце, спосіб здійснення обвинуваченим пострілів з вогнепальної зброї, та допустимими, так як досліджені судом докази отримані в порядку встановленому КПК України, при їх отриманні не було допущено істотних порушень прав та свобод людини гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Невизнання обвинуваченим вини суд розцінює їх як спосіб захисту, спрямований на уникнення відповідальності за вчинені злочини, що спростовуються показаннями потерпілих, свідків, висновками експерта, а також іншими дослідженими доказами під час судового розгляду у їх сукупності.

При встановлених обставинах, провівши судовий розгляд в межах пред`явленого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 115 КК України у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Своїми умисними діями за Епізодом №1,2 які виразились у закінченому замаху на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людини, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, та які виразились у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людини, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.

Також, суд, дослідивши матеріали справи в частині пред`явленого обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, вважає, що обвинувачений підлягає виправданню за недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, виходячи з наступного.

У кримінальному провадженні внесенному до ЄРДР № 12015130370003995 від 24.11.2014 постановою призначено групу прокурорів: Пивоварова К.М., Карпенко О.В., Гайдидей О.В. (а.с. 11, т. 3).

Постановою старшого прокурора Карпенко О.В. від 21.03.2015 об`єднано в одне провадження матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014130370003995 від 22.11.2014 за ч. 2 ст. 15, п.п 1,7 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 115 КК України, кримінальному провадженні № 12015130370000800 від 21.03.2015 за ч. 1 ст. 263 КК України та кримінальному провадженні № 12015130370000801 від 21.03.2015 за ч.3 ст. 296 КК України, яке зареєстроване в ЄРДР за №12014130370003995 (т. 3 а.с. 188).

Повідомлення ОСОБА_4 від 21.03.2015 про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.1 ч. 2 ст. 115, та ч.1 ст. 115, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України (т. 3 а.с. 189-191) погоджено з прокурором Карпенко О.В.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , внесеного в ЄРДР за об`єднаним № 12014130370003995 від 22.11.2014, складений слідчим СВ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України в Луганській області старшим лейтенантом міліції Морозом А.М., яким пред`явлені обвинувачення у тому числі за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, був затверджений прокурором Карпенко О.В. 24.03.2015 (т. 1 а.с. 2-4).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, будь-яких процесуальних документів щодо визначення прокурора, зокрема і Карпенко О.В., які здійснювали процесуальне керівництво у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №12015130370000800 від 21.03.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР № 12015130370000801 від 21.03.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, керівником органу прокуратури не виносилося, а досліджені постанови про призначення групи прокурорів від 21.03.2015 не містять підпису керівника, інших відповідних процесуальних рішень суду не надано, серед документів, які сторона обвинувачення вважала за необхідне дослідити у судовому засіданні таких рішень не має.

Рішення, яке не містить підпису особи, яка її прийняла, тобто не оформлений належним чином, не може бути сприйнятим судом, як відповідний документ, що містить будь-які відомості.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Частиною 2 ст. 37 КПК України передбачено, що прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, зазначених ч. ч. 4, 5 ст. 36, ч. 3 ст. 37, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 341 КПК України.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також, коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Отже, виходячи із зазначених положень кримінального процесуального закону, постанова про призначення прокурора, якою надаються конкретному прокурору (групі прокурорів) повноваження, передбачені ст. 36 КПК України, у кримінальному провадженні, є обов`язковою.

У дослідженому судом вигягу з ЄРДР № 12015130370003995 від 23.03.2015 прокурорами у кримінальному провадженні є Карпенко О, В. та Гайдидей О.В. , у тому числі за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, даний витяг сформований після складання не підписаних постанов. Тобто, до нього повинні бути внесені відомості на підставі, зокрема, процесуальних рішень.

Зі змісту п.п.1, 3 Глави 2, п.1 Глави 3 Розділу І Положення про ведення Єдиного державного реєстру судових рішень випливає, що внесення відомостей до ЄРДР відбувається на підставі відповідних процесуальних рішень, оформлених відповідно до вимог законодавства. Унесення відомостей до Реєстру про призначення слідчого, процесуального керівника, прийняття до провадження вносяться невідкладно.

При цьому Реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у п.1 Глави 2 Розділу І Положення, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру. Реєстр утворено та ведеться з метою забезпечення єдиного обліку, оперативного контролю та аналізу процесів досудового розслідування. Отже, сам факт внесення відповідних відомостей до Реєстру не робить ці відомості юридично значимими. Юридичну значимість відповідним відомостям надають належним чином оформлені процесуальні рішення, які і є підставою внесення цих відомостей до Реєстру.

Така ж правова позиція міститься в постановах колегій суддів Верховного суду від 11 лютого 2020 року у справі №761/33311/15-к та від 19 квітня 2018 року у справі № 754/7062/15-к, відповідно до якої витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за відсутності відповідного процесуального рішення керівника органу прокуратури не наділяє прокурора повноваженнями здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оскільки суду не надано відповідної постанови про призначення процесуальним керівником прокурора Карпенко О.В. та не надано жодних документів, які б підтверджували взагалі визначення прокурора - процесуального керівника по кримінальним провадженням по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, то процесуальне рішення про об`єднання в одне провадження матеріалів досудового розслідування від 21.03.2015 прийнято неуповноваженою особою.

Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу (ч. 4 ст. 110 КПК України).

Тобто, уданому випадку обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, здійснено невповноваженою особою.

Докази, на які сторона обвинувачення посилається, для доведеності вини ОСОБА_4 у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, а саме: висновок експерта № 133 від 02.12.2014; висновок експерта № 128 від 25.11.2014; висновок експерта № 335 від 25.11.2014, яким встановлено, що при огляді у ОСОБА_2 встановлені тілесні ушкодження; заява ОСОБА_2 про притягнення до кримінальної відповідальності винну особу, щодо подій 22.11.2014; протокол огляду місця події від 22.11.2014, у ході якого оглянуто раніше виявлений транспортний засіб - легковий автомобіль «Шевролет Лачети», д/н НОМЕР_1 ; протокол роз`яснення власнику (користувачу) житла чи іншого володіння положень міжнародного законодавства і законодавства України щодо гарантій від довільних дій, що порушують недоторканність зазначеної власності від 22.11.2014; протокол огляду місця події від 22.11.2014, під час якого виявлено ушкоджений автомобіль «Шевро лет Лачети» та гільзу у ньому, та які були зібрані в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 12015130370003995 від 22.11.2014, суд не приймає до у ваги на підтвердження винуватості у вчиненні цих злочинів, оскільки повідомлення про підозру, пред`явлення обвинувачення ОСОБА_4 здійснено за погодженням з неуповноваженим на ці дії прокурором.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторона обвинувачення, яка була вільна у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведенності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Таким чином, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, безпосередньо дослідивши, надані докази стороною обвинувачення, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, враховуючи сукупність порушень вимог закону, приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_4 за епізодами 3, 4 за злочинами, передбаченими ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, на підставі п. 2 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що дані кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує:

- ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115, ч.1 ст.115 КК України, які віднесені кримінальним законом до категорії особливо тяжких злочинів;

- особу обвинуваченого, який раніше не судимий, проходив службу у батальйоні патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець», проходив службу з відрядженнями у зону проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей, за час проходження служби зарекомендував себе з позитивної сторони, як і за час проходження навчання у Молодогвардійському професійному будівельному ліцеї.

Обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено. Вчинення злочину обвинуваченим саме у стані алкогольного сп`яніння належними та допустимими доказами у судовому засіданні не доведено.

Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, котра вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують покарання.

Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст. 3 Загальної Декларації прав людини кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. Згідно з положеннями ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на життя є невід`ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України. Зокрема, у ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 27 Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов`язок держави - захищати життя людини. Формою державного захисту життя та особистої недоторканності людини є встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти життя і здоров`я.

Також, при призначенні покарання суд враховує імперативну норму, визначену ч. 2 ст. 416 КПК України, що при новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання.

Вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.07.2016 ОСОБА_4 визнано винним у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання на підставі ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 12 років. Виправдано за ч.4 ст. 296 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 11.10.2016 цей вирок було скасовано та призначено новий розгляді в суді першої інстанції через порушення права засудженого на захист та порушення принципу доступу до правосуддя.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 50 КК України, повинно бути призначене покарання у виді позбавлення волі на певний строк, з урахуванням ч. 1 ст. 70 КК України. І таке покарання відповідає вимогам справедливості при застосуванні покарання, і відображує співмірність злочину та кари, таке покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

30 листопада 2014 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 02.12.2014 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 19.10.2016, 20.10.2016 не перебував під вартою. Потім ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 21.10.2016 відносно нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 21.10.2016 і ухвалами суду дія цього запобіжного заходу продовжувалась та цей запобіжний захід діє по 17.05.2020.

У зв`язку з тим, що обвинувачений вчинив злочини 21-22.11.2014, тобто до 20.06.2017, то суд у строк покарання враховує строк попереднього ув`язнення відповідно до ч.5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015), з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. З урахуванням висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, який міститься у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 440/853/17 (провадження № 51-22км17), в силу ч. 6 ст. 368 КПК України.

Цивільні позови у кримінальному провадженні

Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Користуючись своїм правом у судовому засіданні потерпілі ОСОБА_1 відмовився від позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я та потерпілий ОСОБА_2 відмовився від позову про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Наслідки відмови судом їм були роз`яснені та зрозумілі.

Окрім того, цивільним позивачем ОСОБА_12 до ОСОБА_4 було заявлено цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої смертю потерпілого, яка є матір`ю потерпілого ОСОБА_9 , а саме у розмірі 18420 грн., що є витратами на поховання ОСОБА_9 та 78926,40 грн. у вигляді моральної шкоди, оскільки у судовому засіданні безперечно встановлено, що смерть ОСОБА_9 наступила внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_4 .

Цивільний позивач ОСОБА_12 підтримала позовні вимоги з викладених підстав та просила позов задовольнити. Представник потерпілої підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

ОСОБА_4 та його захисник не визнали позовні вимоги повністю, просили відмовити у задоволенні.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши надані ними докази з точки зору належності і допустимості, та розглянувши сам спір у кримінальному провадженні, на підставі ч. 5 ст. 128 КПК України, за правилами, встановленими цим Кодексом та в частині процесуальних відносин, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, які цим Кодексом не врегульовані, застосувавши норми Цивільного процесуального кодексу України в частині, що не суперечать засадам кримінального судочинства, вважає за необхідне зазначити про таке.

Щодо відшкодування матеріальної шкоди

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Положеннями статті 1201 ЦК України, встановлено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодовувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Стаття 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» визначає поховання померлого як комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству.

Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв`язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Тобто, виходячи із визначення поняття поховання, відповідно до закону, до таких витрат можна віднести ті, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу.

Суд приймає документи (а.с. 35,36 Т.1), як належні докази витрат пов`язаних з похованням.

Таким чином, з урахуванням наданих цивільним позивачем доказів на підтвердження понесених ним втрат, пов`язаних з похованням на користь ОСОБА_12 слід стягнути з ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 16420 гривень. Оскільки суд приходить до висновку про відсутність визначених законом підстав для стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 коштів витрачених на поминальний обід після поховання у сумі 2000 гривень, так як витрати на проведення поминального обіду, не є витратами пов`язаними з похованням.

Щодо відшкодування моральної шкоди

Частиною 2 статті 23 ЦК України передбачено у чому полягає моральна шкода, а саме: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд, також бере до уваги роз`яснення, зазначені в п.п. 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами від 25.05.2001 та від 27.02.2009), що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності та інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими та при настанні інших негативних явищ. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. При вирішені спору про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в який матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору».

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд визначає з урахуванням вимог цивільного позивача ОСОБА_12 , враховуючи, що сам факт умисних дій обвинуваченого внаслідок яких настала смерть сина ОСОБА_12 , пов`язаний з цим душевний біль, страждання, безперечно завдало значну моральну шкоду й спричинило моральні переживання і страждання потерпілій.

Тому, враховуючи характер правопорушення, фактичні обставини вчинення злочину, ступеня вини обвинуваченого, глибини моральних та душевних страждань цивільного позивача у зв`язку зі смертю сина, а також з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає за необхідне визначити розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 78926 (сімдесят вісім тисяч дев`ятсот двадцять шість) 40 (сорок) копійок, цей розмір за даних конкретних обставин не може вважатися явно завищеною чи надмірною. І цей розмір підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_12 .

Підстав для стягнення на користь держави з обвинуваченого витрат на залучення експертів, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у суда не має, так як вони документально не підтверджені під час судового розгляду.

Питання про долю речових доказів підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років;

- за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років.

ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України та виправдати його за недоведеністю вчинення ним інкримінованих кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, залишити до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши, йому у строк покарання термін попереднього ув`язнення з 30.11.2014 по 19.10.2016 та з 21.10.2016 по дату набрання вироком законної сили, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону № 838-VIII, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні ОСОБА_12 до ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок злочину задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )на користь ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) грошові кошти на відшкодуванняматеріальної шкоди у сумі 16420 (шістнадцять тисяч чотириста двадцять) гривень та грошові кошти на відшкодуванняморальної шкоди у сумі 78926 (сімдесят вісім тисяч дев`ятсот двадцять шість) 40 (сорок) копійок.

В іншій частині у задоволенні цивільного позову - відмовити.

Провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на суму 89964 грн. 56 коп., - закрити.

Провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на суму 5150 гривень,- закрити.

Речові докази:

- пістолет Макарова , який має маркування серії НОМЕР_9 ; пістолет Макарова , який має маркування серії НОМЕР_16 та 16 патронів калібру 9 мм., до нього; пістолет Макарова , який має маркування серії НОМЕР_3 , та два магазини і 16 патронів до нього калібру 9 мм.; пістолет Макарова , який має маркування серії НОМЕР_7 , один магазин та 8 патронів до нього калібру 9 мм., які передані відповідальним особам батальйону спеціального призначення «Луганськ-1» - залишити у володінні батальйону спеціального призначення «Луганськ-1»;

- диск оптичний CD-R х16х32х52 марки «Esperanto, evur quality is your confidence», розміром 700 MB 80 min, серійний номер CR308202310, який зберігається в матеріалах даного кримінального провадження- залишити в матеріалах провадження протягом всього строку його зберігання;

- 3 змиви та 3 контрольні змиви речовини бурого кольору, зразки крові ОСОБА_1 та трупу ОСОБА_9 , чоловічі туфлі фірми «Clarks», розміром 9/13, які упаковані в пакет експертної служби № 1732542 та зберігаються в камері схову речових доказів Сєвєродонецького відділу поліції ГУНП України у Луганській області - знищити;

- 5 гільз, 3 кулі, зберігаються в камері схову речових доказів Сєвєродонецького відділу поліції ГУНП України у Луганській області - передати до складу озброєння Головного управління Національної поліції в Луганській області, місто Сватово Луганської області;

- документи в файлі на 19 аркушах; документи в файлі на 12 аркушах; упаковку зі стартового пакету Київстар на номер НОМЕР_10 ; трудову книжку на ім`я ОСОБА_4 НОМЕР_11 ; довідку лікаря № 2670 від 02.10.2014; залікову книжку НОМЕР_21 від 07.08.2012; аркуш паперу формату А-4 з інформацією про ООО «ДЖОБ Вест»; 8) військовий квиток № НОМЕР_17 на ім`я ОСОБА_4 ; закордонний паспорт НОМЕР_12 на ім`я ОСОБА_4 ; додаток до свідоцтва про базову загальну середню освіту № НОМЕР_13 на ім`я ОСОБА_4 ; свідоцтво про базову загальну середню освіту № НОМЕР_13 на ім`я ОСОБА_4 ; додаток до диплому кваліфікованого робітника НОМЕР_18 на ім`я ОСОБА_4 ; диплом кваліфікованого робітника № НОМЕР_19; НОМЕР_20 від 30.06.2010; свідоцтво про народження НОМЕР_14 на ім`я ОСОБА_4 , 3 зошити з рукописним текстом; квитанцію № 08592218 на 1 аркуші; квитанцію Приватбанку від 08.09.2014 № 1113058 на 1 аркуші; 2 фрагменти аркушу з рукописним текстом; поштовий конверт з аркушем формату А-4 з текстом; гроші в сумі 293 грн.; флеш карту Micro SD 4 GB; фрагмент аркушу паперу з рукописним текстом, які упаковані до пакету Експертна служба № 2102356, які зберігаються в камері схову речових доказів Сєвєродонецького відділу поліції ГУНП України у Луганській області - повернути ОСОБА_4 ;

- джинси чоловічі синього кольору розмір W34L34 фірми SEENS; куртку чорного кольору із тканевими комірцями фірми TOPMAN; светр чорного кольору фірми OODJI, які упаковані до пакету Експертна служба № 2060899, камуфльовану куртку; шкіряні берци чорного кольору, які упаковані до пакету Експертна служба № 2060526, чоловічу сорочку в червоно-білу полосу, які упаковані в пакет Експертна служба № 0179691; светр чоловічий сірого кольору фірми GEORGE; чоловічі джинси синього кольору DISVOCAS; куртку чорного кольору фірми CITY SAVANI; кросівки чорного кольору фірми CENTRO, які упаковані до пакету Експертна служба № 2060749, що зберігаються в камері схову речових доказів Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області - залишити в камері схову до вирішення питання щодо їх належності та при встановленні власника - повернути цьому власнику.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк та в тому ж порядку з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Головуючий суддя Я.М. Синянська

Судді Н.В. М`якінченко

Ю.А. Ткачук