Рішення № 88665822, 12.02.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2048/19

Провадження № 2/761/838/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Бондар О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна Страхова Компанія «ОРАНТА», ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «ДОМІНАНТА» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

15 січня 2019 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах з врахуванням заяви поданої до суду 19.07.2019 року позивач просить:

стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача відшкодування майнової шкоди в розмірі 19 818,00 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн., витрати на проведення оцінки в розмірі 700,00 грн.;

стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 8 555,88 грн.;

стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача франшизу в розмірі 1 000,00 грн., майнову шкоду в розмірі 3 694,15 грн.. витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн., витрати на проведення оцінки у розмірі 700,00 грн.

стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 16 123,85 грн.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 23.07.2018 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Шевроле», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , автомобіля «Шкода», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Шевроле», державний номер НОМЕР_3 , що належить на праві власності позивачу. Внаслідок пригоди всі автомобілі отримали механічні ушкодження.

Згідно з постановою суду ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та пошкодженні автомобіля «Шевроле», державний номер НОМЕР_1 , а відповідача ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та пошкодженні автомобілів «Шкода», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Шевроле», державний номер НОМЕР_3 .

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ТзДВ СТ «Домінанта» згідно з полісом №АМ/7554594; цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» згідно з полісом №АМ/7554594.

24.07.2018 року позивач повідомив страхову компанію у якій була застрахована його цивільно-права відповідальність - ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» про страховий випадок, а до ПАТ «НАСК «Оранта» подав повідомлення про ДТП та заяву про виплату страхового відшкодування, надавши всі необхідні документи. За адресою знаходження ТзДВ «Домінанта» було виявлено відсутність працівників страхової компанії та зачинені двері, що унеможливило подати документи про страховий випадок.

07.06.2018 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг винесла розпорядження у якому постановила анулювати ліцензію ТзДВ СТ «Домінанта» на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг та 03.07.2018 року ТзДВ СТ «Домінанта» втратило членство в МТСБУ.

З метою визначення розміру матеріальної шкоди, яка була заподіяна позивачу, у зв`язку з пошкодженням автомобіля, 25.07.2018 року позивач замовив проведення оцінки та згідно із звітом вартість заподіяного матеріального збитку становить 32 247,69 грн. та за послуги проведення оцінки позивач сплатив 1 400,00 грн.

На підставі положень п.36.3 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір матеріального збитку в сумі 32 247,69 грн. має бути виплачений порівну між двома страховиками - ПАТ «НАСК «Оранта» та ТзДВ СТ «Домінанта» за виключенням розміру франшизи, яка передбачена у полісі ПАТ «НАСК «Оранта» в сумі 1 000,00 грн., тобто з ТзДВ СТ «Домінанта» підлягає стягненню 16 123,85 грн., а з ПАТ «НАСК «Оранта» 15 123,85 грн.

На момент звернення до суду з позовом ТзДВ СТ «Домінанта» не виплатила страхове відшкодування.

В той же час ПАТ «НАСК «Оранта» без узгодження із позивачем суми страхового відшкодування перерахувала страхове відшкодування в сумі 6 567,97 грн., а тому оскільки позивач не погоджується із виплаченою сумою так як страхова компанія не обгрунтувала розміру страхової виплати, позивач вважає, що з ПАТ «НАСК «Оранта» має бути стягнуто страхове відшкодування в розмірі 8 555,88 грн. (16 123,85 грн. - 1 000,00 грн. - 6 567,97 грн.).

На підставі положень статті 36.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст.1194 ЦК України оскільки за проведені роботи та запасні частини позивач здійснив відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля та сплатив 39 636,00 грн., з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає стягненню по 3 694,15 грн. з кожного (39 636,00 грн. -32 247,69 грн. - 7 388,31 грн.).

Крім того, з відповідача ОСОБА_3 має бути стягнуто 1 000,00 грн. франшизи, а всього 4 694,15 грн. (3 694,15 грн. + 1 000,00 грн.).

З відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках на користь позивача мають бути стягнуті витрати на правову допомогу в сумі 8 000,00 грн. та витрати на замовлення оцінки в сумі 1 400,00 грн., тобто по 4 000,00 грн. та 700,00 грн. з кожного.

27 березня 2019 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_3 в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що його цивільна відповідальність як власника автомобіля була застрахована ПАТ «НАСК «Оранта» згідно з полісом №АМ7554594 яким встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну в сумі 100 000,00 грн. на одного потерпілого. А тому позивач має пред`являти вимоги саме до страхової компанії так як розмір спричиненої шкоди не перевищує встановлений ліміт відповідальності. Позивачем не надано доказів що правова допомога надавалась в зазначеній справі. Витрати на проведення експертизи має відшкодувати страховик згідно з положеннями п.3 ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо представник страховика не з`явився у визначений строк.

02 травня 2019 року до суду надійшов відзив представника ПАТ «НАСК «Оранта» на заявлені вимоги в яких він просить відмовити в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що 24.07.2018 року позивач подав повідомлення про подію на підставі якого в цей же день за участю ОСОБА_1 було оглянуто автомобіль CHEVROLET LACETTI, державний номер НОМЕР_3 за результатами якого було складено Звіт-дослідження згідно висновків якого прямий матеріальний збиток (з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) становить 15 135,94 грн. Претензій чи зауважень до проведеного огляду пошкодженого автомобіля позивач не мав і власним підписом підтвердив правильність та повноту проведеного огляду і належну фіксацію його результатів. Від позивача не надходило заяви про проведення додаткового огляду транспортного засобу, що свідчить про його згоду з результатами огляду. З урахуванням положень п.36.6 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також за мінусом франшизи в розмірі 1 000,00 грн. (15 135,94 грн. : 2) - 1000,00 грн. = 6 567,97 грн. було виплачено позивачу страхове відшкодування.

Також представник зазначив, що ПАТ «НАСК «Оранта» належним чином виконало власні зобов`язання передбачені п.п.34.2, 34.3 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Щодо наданого позивачем звіту представник зазначив, що він не може бути підставою для перегляду розміру страхового відшкодування, оскільки розмір страхового відшкодування був встановлений Страховиком належним чином і у встановлені строки, відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Методики. Оскільки згідно з положеннями п.8.5.6 Методики передбачено можливість корегування вартості ремонту за умови документального підтвердження відновлення автомобіля, проте позивач не надав документів на підтвердження проведення ремонту пошкодженого автомобіля (актів виконаних робіт, первинних фінансових документів про оплату виконаних робіт, тощо). Також у звіті додатково включено нарахування 20% ПДВ та при відсутності доказів проведення ремонтних робіт суперечить положенням ч.2 п.36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також в калькуляцію включені зайві деталі, а саме: шарніри задні правий та лівий, замок кришки багажника, задній ліхтар, лонджерон задній лівий, панель випуску газу (та інші) та відповідні роботи по ним, що не включено до протоколу огляду. А тому вимоги позивача в цій частині безпідставні.

В судовому засіданні, яке відбулось 16.05.2019 року представник позивача надав для приєднання до матеріалів справи відповідь на відзив ПАТ «НАСК «Оранта» в якій зазначає, що він не погоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 року, оскільки таким чином звужуються права позивача.

27.05.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив відповідача ОСОБА_3 в якій представник позивача зазначає, що страховиком виплачується страхове відшкодування, що становить вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, а не фактично понесені витрати потерпілою особою, якщо вони перевищують оцінену шкоду з урахуванням зносу. Розмір страхової виплати не покриває повну шкоду, завдану позивачу, а тому надлишок підлягає відшкодуванню саме винною в пошкодженні транспортного засобу особою.

В судове засідання представник позивача та позивач не з`явились, звернулись до суду із заявою про слухання справи в їх відсутність та просили задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про слухання справи в його відсутність та просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на заявлені вимоги до суду не надійшов.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Відповідач Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «ДОМІНАНТА» в судове засідання представника не направило, хоча належним чином повідомлялось за адресою знаходження, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомили, відзив до суду не надходив.

А тому на підставі положень статті 223 ЦПК України суд ухвалив про подальше слухання справи у відсутність сторін, які не з`явились в судове засідання.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Вивчивши матеріали справи, врахувавши заяви сторін, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених вимог за наступних підстав.

Статтею 988 ч.1 ЦК України передбачено, що страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч.2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно п.3 ст. 20 Закону України «Про страхування» при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Стаття 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) визначає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою, другою та п`ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана, зокрема, з використанням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Положеннями статті 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як встановлено в судовому засіданні, автомобіль CHEVROLET LACETTI, державний номер НОМЕР_3 належить на праві власності ОСОБА_1 , як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

23.07.2018 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів «Шкода», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , «Шевроле», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Шевроле», державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 28.09.2018 року (справа №761/29599/18) визнано ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Як зазначено в постанові, 23.07.2018 року о 17.51 годин в м.Києві по просп. Перемоги, 84, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Шкода» д.н.з. НОМЕР_2 , порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості руху, не вибрав безпечної дистанції в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «Шевроле» д.н.з. НОМЕР_3 , який зупинився попереду, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками.

Постанова набрала законної сили.

Крім того, постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 28.09.2018 року (справа №761/29598/18) визнано ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Як зазначено в постанові, 23.07.2018 року о 17 год. 30 хв. в м.Києві на просп. Перемоги, 84, водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «Chevrolet» д.н.з НОМЕР_1 , порушив вимоги п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Skoda» д.н.з. НОМЕР_2 , після чого останній здійснив самовільний рух та зіткнення з транспортним засобом «Chevrolet» д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого всі транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Також з постанови вбачається, що ОСОБА_3 визнав свою вину в порушенні ПДР України.

Постанова набрала законної сили.

У відповідності до положень частини 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність власника автомобіля «Шкода», державний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_4 була застрахована ТДВ «СТ «Домінанта» згідно з полісом №АМ/3198472 яким встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 100 000,00 грн., франшиза полісом не встановлена.

В той же час цивільна відповідальність власника автомобіля «Шевроле», державний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована ПАТ «НАСК «Оранта» згідно з полісом №АМ/7554594 яким встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 100 000,00 грн., франшиза полісом встановлена в розмірі 1 000,00 грн.

24.07.2018 року позивач повідомив ПАТ «НАСК «Оранта» про настання страхового випадку та надав необхідні документи.

24.07.2018 року представником ПАТ «НАСК «Оранта» було оглянуто автомобіль CHEVROLET LACETTI, державний номер НОМЕР_3 за участі ОСОБА_1 в якому зазначено перелік пошкоджень з якими погодився позивач, підписавши його.

Згідно із Дослідженням №АІ9635НК-1 від 25.07.2018 року, який складений ТОВ «Гарант-АСІСТАНС» на замовлення ПАТ «НАСК «Оранта» матеріальний збиток визначений на підставі протоколу огляду автомобіля, завданий власнику автомобіля CHEVROLET LACETTI, державний номер НОМЕР_3 в результаті його пошкодження при ДТП складає 15 135,94 грн.

На підставі страхового акту від 31.10.2018 року ПАТ «НАСК «Оранта» було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 6 567,97 грн.

Згідно з положеннями статті 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (стаття 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з положеннями статті 32 Закону, відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує, зокрема, шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

Крім того, згідно із ст.36.1 Закону, Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно з ст.36.2 Закону, Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Стаття 36.3 Закону передбачає, що у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування (стаття 36.6 Закону).

Положенням пункту 34.2 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно із пунктом 34.3 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо представник страховика (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Як встановлено судом, ПАТ «НАСК «Оранта» виконало зазначені норми Закону та в день коли повідомив позивач про настання страхової події було оглянуто автомобіль позивача.

В той же час, за договором, укладеним з ОСОБА_1 , ТОВ «Клевер Експерт» 25.07.2018 року надало Звіт №400/07-18 про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу згідно з яким вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля CHEVROLET LACETTI, державний номер НОМЕР_3 становить 32 247,69 грн.

За проведення оцінки ОСОБА_1 сплатив 1 400,00 грн., що підтверджується копією квитанції від 27.07.2018 року.

Оскільки позивачу на день звернення до ТОВ «Клевер Експерт» не було відомо суми страхового відшкодування, яку мала сплатити страхова компанія, він не мав законом передбачених підстав для оцінки пошкоджень автомобіля.

ПАТ «НАСК «Оранта» сплатило на користь позивача 6 567,97 грн. страхового відшкодування.

Позивач не обгрунтував в позові свою не згоду із розміром шкоди, яка визначена страховою компанією.

Також варто зауважити, що при здійсненні розрахунків страхового відшкодування у дослідженні № АІ9632НК-1 від 25 липня 2018 року, виконаного на замовлення ПАТ «НАСК «Оранта», та у висновку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 400/07-18 від 25 липня 2018 року, виконаного на замовлення ОСОБА_1 , спеціалістами визначено матеріальний збиток з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля без втрати його товарної вартості (ВТВ = 0), що відповідає положенням статтей 29, 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Беручи до уваги те, що у матеріалах справи містяться два висновки визначення вартості матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок ДТП, які мають однакову формулу розрахунку, проте суттєво відрізняються між собою, оскільки містять різні вартісні показники ринкової вартості автомобіля та відповідно в зв`язку з цим змінюються інші показники, проте оскільки суд не має спеціальних знань, тому позбавлений можливості оцінити обидва висновки.

Позивач не порушував клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи для визначення вартості завданого матеріального збитку у зв`язку із ДТП та не довів що розмір страхового відшкодування страховою компанією виплачений неправильно.

Отже, оскільки в судовому засіданні не встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Національна Акціонерна Страхова Компанія «ОРАНТА» в порушення вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснило нарахування та виплату страхового відшкодування, тому суд не вбачає підстав для стягнення суми страхового відшкодування.

В той же час, оскільки згідно з положеннями ст.12.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту, тому суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача 1 000,00 грн. франшизи, так як відповідач не надав суду доказів її сплати на користь позивача.

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

На підтвердження проведення ремонтних робіт автомобіля позивач надав копію Акту здачі-прийняття робіт від 10.08.2018 року. В зазначеному акті зазначено перелік робіт, які були проведені для відновлення автомобіля на загальну суму 24 936,00 грн..

Крім того, 02.08.208 року ТОВ «Гермес-Авто Плюс» надало позивачу рахунок-фактуру на виконані роботи на суму 24 936,00 грн. В рахунку зазначено, що він дійсний до сплати до 02.08.2018 року.

Суду не надано доказів сплати коштів за вказаним рахунком-фактурою.

Також позивач, як він зазначає, 30.07.2018 року придбавав запасні частини для відновлення автомобіля на загальну суму 14 700,00 грн., проте оскільки суду не надано доказів що придбані запасні частини були використані для відновлення пошкодженого автомобіля позивача та не надано доказів сплати за проведені ремонтні роботи, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрат за проведений ремонт автомобіля.

В той же час позивач не скористався своїм правом та не звернувся до Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна Страхова Компанія «ОРАНТА» про виплату ПДВ у зв`язку з відновленням автомобіля.

Крім того, суд не вбачає законом передбачених підстав для стягнення із зазначених відповідачів витрат позивача за проведення оцінки, оскільки як зазначив позивач він відремонтував автомобіль та відсутні підстави для проведення оцінки на замовлення позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення страхового відшкодування з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «ДОМІНАНТА» суд вважає за можливе зазначити наступне.

На підставі розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 866 від 07.06.2018 року анульовано ліцензію ТзДВ СТ «Домінанта» на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг.

03.07.2018 року ТзДВ СТ «Домінанта» втратило членство в МТСБУ.

Згідно із ст.37.3 Закону, незадовільне фінансове становище страховика (МТСБУ) не є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

В той же час позивач не надав суду доказів, що він на виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повідомляв страхову компанію про настання страхового випадку, оскільки позбавлення страховика ліцензії не звільняє позивача від його обов`язку звернутись із повідомленням про настання страхової події та заявою про виплату страхового відшкодування.

Позивач зазначав, що офіс компанії не працював, працівники були відсутні, а тому не подав повідомлення про настання події внаслідок якої пошкоджено його автомобіль та заяву про виплату страхового відшкодування, проте суд не може взяти до уваги зазначене, оскільки позивач не був позбавлений можливості направити повідомлення та заяву про виплату страхового відшкодування засобами поштового зв`язку.

Отже, так як позивач не повідомив страхову компанію про настання страхового випадку та не звертався із заявою про виплату страхового відшкодування, йому не було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, тому суд приходить до висновку, що позивач не довів порушення своїх прав, а тому не вбачає законом передбачених підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Позивач просив стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрати на правову допомогу та на підтвердження сплати таких витрат на рахунок ТОВ «Клевер Експерт» в сумі 8 000,00 грн. позивач надав копію квитанції від 14.08.2018 року.

В той же час як вбачається з матеріалів справи правову допомогу позивачу надавали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі довіреності від 14.08.2018 року.

Суду надано докази, що ОСОБА_5 працює в ТОВ «Клевер Експерт». В той же час суду не надано доказів, що ОСОБА_6 займає будь-яку посаду в ТОВ «Клевер Експерт».

Так, ч. 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 3 ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Отже, оскільки діючим законодавством передбачено віднесення до судових витрат, витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, а суду не надано доказів, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є адвокатами, тому суд не вбачає законом передбачених підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги частково обгрунтовані на вимогах закону, а тому підлягають частковому задоволенню.

Крім того, на підставі положень статті 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-83, 89, 95, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП не відомий, ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 ), Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна Страхова Компанія «ОРАНТА» (ЄДРПОУ 00034186, адреса: м.Київ, вул.Здолбунівська. буд.7-Д), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 ), Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «ДОМІНАНТА» (ЄДРПОУ 35265086, адреса: м.Дніпро, вул.Василя Макухи, буд.1) про стягнення страхового відшкодування та відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 франшизу в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок та судовий збір в сумі 20,44 грн.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна Страхова Компанія «ОРАНТА» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г. Притула