Постанова № 88665697, 21.02.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/3821/20

Провадження №3/760/2602/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2020 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., за участю секретаря Каліш С.В., представника Київської митниці Держмитслужби Державної митної служби України Глущенко Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Київської митниці Держмитслужби Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ознаками порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 471 Митного кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

12.02.2020 р. до Солом`янського районного суду м. Києва від Київської митниці Держмитслужби Державної митної служби України надійшов адміністративний матеріал з протоколом про порушення митних правил №0074/10000/20 від 19.01.2020 року, складений відносно громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 471 Митного кодексу України.

Відповідно до протоколу №0074/10000/20 про порушення митних правил від 19.01.2020 року, вбачається, що 18.01.2020 р. о 23 год. 00 хв. в зоні митного контролю «Приліт» терміналу А митного посту «Аеропорт Київ «Жуляни» Київської митниці Держмитслужби при здійсненні митного контролю пасажира та багажу рейсу В2847 сполученням «Мінськ - Київ» для проведення вибіркового митного контролю було зупинено громадянку України ОСОБА_1 , яка слідувала одна.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 366 Митного кодексу України, громадянин самостійно обирає "зелений коридор" або "червоний коридор" для проходження митного контролю.

Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Перетин громадянином зеленої лінії, яка позначає початок „зеленого коридору", вказує, що для проходження митного контролю ним обрано „зелений коридор", і декларування здійснюється шляхом вчинення дій, відповідно до п. V.2 Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 671, та після перетину якої настає відповідальність за порушення митних правил, про що зазначено на інформаційному стенді, розміщеному в зоні митного контролю.

Для здійснення митних формальностей пасажирку було запрошено до службового приміщення для проведення огляду багажу та ручної поклажі.

Під час проведення митного контролю було встановлено, що громадянка України ОСОБА_1 , яка слідувала сама, переміщувала через митний кордон два місця багажу та одне місце ручної поклажі. В ході проведення митного огляду встановлено, що окрім особистих речей, що були в використанні, у багажі знаходились: нове жіноче взуття в кількості 3 пари, один ремінь, чотири сумки, одна пара брюк, один светр, одна майка, два жакета, одна футболка, одна кофта, загальною вартістю 6666,69 євро (179 335,96 грн.).

Норму в 1000 євро громадянці ОСОБА_1 пропущено без оподаткування.

З частини вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро на одну особу громадянка України ОСОБА_1 самостійно забажала сплатити митні платежі за квитанцією МД-1 РА №234051 від 19.01.2020 року.

В поясненнях громадянка України ОСОБА_1 вказала, що не знала про норму в 1000 євро.

Товари переміщувались без ознак приховування.

Частиною 5 статті 366 МК України встановлено, що обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 МК України товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами.

Своїми діями пасажирка - ОСОБА_1 порушила встановлений Митним кодексом України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через «зелений коридор», перемістив товари в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого(передбачених) статтею 471 Митного кодексу України.

В зв`язку з чим, 19.01.2020 р. працівниками Державної митної служби України відносно громадянки України ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0074/10000/20, за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.

Представник Київської митниці Держмитслужби Державної митної служби України в судовому засіданні вважала обставини викладені в протоколі про порушення митних правил №0074/10000/20 від 19.01.2020 р. доведеними та просила притягнути гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст. 471 МК України, застосувавши до неї адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів правопорушення, посилаючись на те, що матеріали адміністративної справи містять достатньо доказів на підтвердження порушення митних правил з боку останньої.

В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил - гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не з`явилася, будучи повідомленою про дату та час судового засідання. Заперечення проти викладеного в протоколі про порушення митних правил не подавала та викладених у ньому обставин не спростувала.

З урахуванням вимог ст. 526 МК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення представника митного органу, дослідивши та оцінивши зібрані матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Згідно ч. 1 ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно з ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналогічні вимоги також закріплені в ст. 489 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об`єктивний і суб`єктивний характер. Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил, інспектором митниці повинні бути враховані ознаки складу правопорушення та відповідати диспозиції статті до якої притягується, особа за порушення митних правил. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Судом встановлено, що 18.01.2020 р. о 23 год. 00 хв. в зоні митного контролю «Приліт» терміналу А митного посту «Аеропорт Київ «Жуляни» Київської митниці Держмитслужби при здійсненні митного контролю пасажира та багажу рейсу В2847 сполученням «Мінськ - Київ» для проведення вибіркового митного контролю було зупинено громадянку України ОСОБА_1 , яка слідувала одна.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 366 Митного кодексу України, громадянин самостійно обирає "зелений коридор" або "червоний коридор" для проходження митного контролю.

Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Перетин громадянином зеленої лінії, яка позначає початок „зеленого коридору", вказує, що для проходження митного контролю ним обрано „зелений коридор", і декларування здійснюється шляхом вчинення дій, відповідно до п. V.2 Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 671, та після перетину якої настає відповідальність за порушення митних правил, про що зазначено на інформаційному стенді, розміщеному в зоні митного контролю.

Перетин пасажиром «зеленої лінії», згідно Наказу Міністерства Фінансів України № 671 від 03.08.2018 р. «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю ним обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю.

Для здійснення митних формальностей пасажирку було запрошено до службового приміщення для проведення огляду багажу та ручної поклажі.

Під час проведення митного контролю було встановлено, що громадянка України ОСОБА_1 , яка слідувала сама, переміщувала через митний кордон два місця багажу та одне місце ручної поклажі. В ході проведення митного огляду встановлено, що окрім особистих речей, що були в використанні, у багажі знаходились: нове жіноче взуття в кількості 3 пари, один ремінь, чотири сумки, одна пара брюк, один светр, одна майка, два жакета, одна футболка, одна кофта, загальною вартістю 6666,69 євро (179 335,96 грн.).

Товари переміщувались без ознак приховування.

Норму в 1000 євро громадянці ОСОБА_1 пропущено без оподаткування.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування переміщуваних товарів не зверталась.

Відповідно до ст. 374 МК України товари, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 1000 євро, але загальна фактурна вартість не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 1000 євро.

Судом встановлено, що з частини вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро на одну особу громадянка України ОСОБА_1 самостійно забажала сплатити митні платежі за квитанцією МД-1 РА №234051 від 19.01.2020 року.

Частиною 5 статті 366 МК України встановлено, що обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Ст.ст. 196, 197 МК України, встановлено порядок переміщення через митний кордон України окремих видів товарів, на які встановлені заборони або обмеження.

Відповідно до ст. 369 МК України особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово, не оподатковуються митними платежами та звільняються від подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, а також від застосування до них видів державного контролю, визначених частиною першою статті 319 цього Кодексу.

Статтею 370 МК України визначений перелік товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей громадян, зокрема стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук (п. 11 ч.1 ст. 370 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 374 МК України товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Таким чином, своїми діями пасажир - гр. України ОСОБА_1 порушила встановлений Митним кодексом України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через «зелений коридор», перемістивши товари в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

В наданих письмових поясненнях від 19.01.2020 р. гр. України ОСОБА_1 вказала, що не знала про норму в 1000 євро.

Згідно ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 471 МК України передбачає відповідальність особи за вчинення дій щодо порушення встановленого порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.

Таким чином, переміщення гр. України ОСОБА_1 товарів в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, є порушенням митних правил, передбачене ст. 471 МК України, а саме, порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

На підставі зазначеного, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, повністю підтверджується дослідженими у судовому засідання доказами, зокрема, даними протоколу про порушення митних правил №0074/10000/20 від 19.01.2020 року, письмовими поясненнями від 19.01.2020 р., даними акту про проведення огляду товарів, ручної поклажі та багажу № 22, даними уніфікованої митної квитанції МД-1 РА №234051 від 19.01.2020 року, та іншими документами в їх сукупності.

Згідно зі ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді адміністративної справи органом (посадовою особою) повинно бути вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного і об`єктивного дослідження доказів та з`ясовано: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи в сукупності надані докази, суддя знаходить їх належними та допустимими, у зв`язку з чим приходить до висновку, що факт вчинення порушення митних правил передбаченого ст. 472 МК України повністю підтверджений в ході розгляду справи.

З огляду на наведене, в діях гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ст. 471 МК України.

Частиною 1 ст. 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Стаття 33 КУпАП визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до санкції ст. 471 МК України, вчинення правопорушення передбаченого диспозицією цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.

З огляду на викладене, гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід визнати винною у порушенні митних правил за статтею 471 Митного Кодексу України та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, згідно квитанції МД-1 РА №234051 від 19.01.2020 року громадянка ОСОБА_1 сплатила готівкові кошти (митні платежі) за нові товари на загальну суму в розмірі 48779,42 грн.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Правопорушення, яке вчинила гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , полягало у переміщенні через митний кордон незадекларованого митному органу товару в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, що підлягає обов`язковому декларуванню.

Об`єктивна сторона правопорушення, яке вичинила гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , полягає в недекларуванні товару при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно зі ст. 471 МК України за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти або товару.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так, при вирішенні питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.

Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що конфіскація товару, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища правопорушника, оскільки позбавить правопорушника можливості використати цей товар за призначенням і ніяк не сприятиме вихованню гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та попередженню вчиненню нею нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про конфіскацію предмета правопорушення, суд враховує характер скоєного, особу правопорушника , дотримується «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3 ст. 462 МК України матеріали справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суд дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.).

З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації предметів правопорушення у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суд вважає достатнім для виправлення та належної поведінки гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в подальшому.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 3, 10, 366, 462, 471, 520 Митного кодексу України, ст.ст. 8, 23, 33, 40-1 , 251-252, 280, 283, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Застосувати до громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп., який необхідно сплатити на наступні реквізити: Отримувач: Управління Державної казначейської служби України у Солом`янському районі; Код ЄДРПОУ отримувача: 38050812; МФО: 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р № UA568999980313040106005026010, призначення платежу: номер справи про ПМП №, П.І.Б. (порушника).

Стягнути з гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя С.І. Кушнір