Рішення № 88664770, 08.04.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13163/19

Провадження № 2/752/2198/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 квітня 2020 року Голосіївський районний суд м.Києва у

складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.

за участю секретаря - Лисенко Т.І.

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМ СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «ДОМ СЕРВІС» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 11 579,02 грн. за надані житлово-комунальні послуги (за утримання і обслуговування паркомісць), а також 832,54 грн. - 3 % річних та інфляційні втрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту приймання передано підземний паркінг за адресою: АДРЕСА_1 на обслуговування позивачу. Освітлення паркінгу здійснюється на підставі договору, укладеного між ТОВ «ДОМ СЕРВІС» і ПАТ «Київенерго» № 42807 від 25.12.2013року (о/р 42807013), а водопостачання на підставі договору № 13542/4-1-01 від 25.12.2013 року з ПАТ «АТ «Київводоканал». Позивач зазначає, що надає відповідачу послуги з утримання та обслуговування паркомісць № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 в АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_1 з 03.10.2017 року та 05.10.2017 року, а тому на підставі ст. ст. 1, 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 322, 625 ЦК України просить задовольнити заявлені вимоги. Позивач просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01.07.2019 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Після відкриття провадження у справі представник відповідача адвокат Заєць А.С. подала відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав відсутності між сторонами справи будь-яких договірних чи інших двосторонніх зобов`язальних правовідносин. Посилається на те, що ТОВ «ДОМ СЕРВІС» не зверталося до ОСОБА_1 з пропозицією надавати будь-які послуги щодо її майна, не направляло пропозицій щодо укладення договору (оферти), не погоджувало послуг, їх переліку та вартості, не надсилало платіжних документів (рахунків) на оплату послуг та не повідомляло про надання послуг в порядку та з підстав, передбачених законом. Зазначає, що позивачем не надано жодних доказів фактичного надання будь-яких послуг, документів, які підтверджували б правові підстави для надання власникам машиномісць (паркомісць) послуг з обслуговування паркінгу, а також не зазначені конкретні послуги, які надавалися. Відповідач вважає, що надані позивачем докази не свідчать про існування права і можливості ТОВ «ДОМ СЕРВІС» надавати послуги ОСОБА_1 , а положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не поширюються на спірні правовідносини, у зв`язку з чим вимоги позивача не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та фактичних обставинах справи. Також відповідач стверджує про порушення позивачем законодавства про захист прав споживачів, оскільки товариство вимагає оплатити послуги, на придбання якої споживач не давав прямої та недвозначної згоди, чим ТОВ «ДОМ СЕРВІС» порушує вимоги п. 4 ч. 5. ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Разом з відзивом на позовну заяву було подано письмове опитування позивача як свідка, в якому директору ТОВ «ДОМ СЕРВІС» ОСОБА_2 .В. поставлено 10 запитань. На вказане опитування надано заяву свідка, яка оформлена з порушенням ч. 4 ст. 93 ЦПК України. У вказаному документі ТОВ «ДОМ СЕРВІС» зазначено: паркінг не передавався на баланс ТОВ «ДОМ СЕРВІС»; позивач звертався до ОСОБА_1 з пропозицією (офертою) щодо укладення договору про надання послуг, проте докази цього не збереглися; ТОВ «ДОМ СЕРВІС» не узгоджувало з ОСОБА_1 переліку послуг, які товариство має намір надавати, а також їх вартості, оскільки ОСОБА_1 уникала процедури укладення договору; позивач повідомляв ОСОБА_1 про необхідність оплати наданих послуг; законодавство України не регулює питання прямої та недвозначної згоди, а тому ТОВ «ДОМ СЕРВІС» не вбачає можливості надати відповідь на запитання «Чи отримувало ТОВ «ДОМ СЕРВІС» пряму та недвозначну згоду ОСОБА_1 на отримання і оплату послуг позивача (надати докази згідно ч. 5 ст. 93 ЦПК)?»; На запитання «Які житлово-комунальні послуги, передбачені статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідачу надає ТОВ «ДОМ СЕРВІС» (надати докази згідно ч. 5 ст. 93 ЦПК)» відповіді не надано, а лише зазначено, що перелік житлово-комунальних послуг було надано раніше на адвокатський запит представника відповідача.

Також позивач направив письмове опитування ОСОБА_1 №81-03/12 від 03.12.2019року, на яке представник відповідача надав пояснення, що після засідання 05.12.2019 року та надання сторонами низки заяв (позов, відзив і т.д.) по справі було направлено вказане опитування, проте згідно ч. 1 ст. 93 ЦПК України право поставити запитання ТОВ «ДОМ СЕРВІС» мало лише в першій заяві по суті справи, тобто в позовній заяві, а відповіді на такі запитання могли бути надані лише до першого судового засідання. З огляду на викладене, відсутні правові підстави для надання відповідей на письмове опитування ОСОБА_1 № 81-03/12 від 03.12.2019 року, оскільки воно подане не в першій заяві по суті справи і не в заяві чи додатку до будь-якої з заяв по справі, а також воно подано з порушеннями строків, що свідчить про втрату ТОВ «ДОМ СЕРВІС» процесуального права поставити запитання згідно ст. 93 ЦПК України.

Позивач і відповідач не просили суд розглядати справу в судовому засіданні з повідомленням сторін. Представник відповідача подала клопотання про розгляд справи за відсутності сторін, зокрема відповідача ОСОБА_1 . Позивач в позовній заяві просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд враховує, що постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 року з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин з метою запобігання поширенню респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Постановою КМУ від 25.03.2020 № 239 запроваджено режим надзвичайної ситуації на всій території України до 24.04.2020 року. Листом Ради суддів України від 16.03.2020 № 9-рс-186/20 рекомендовано судам на період карантинних заходів запровадити особливий режим роботи судів, зокрема, по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступні обставини справи.

Відповідач є власником машиномісць НОМЕР_1, НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 з жовтня 2017 року.

26.02.2018 року між ТОВ «УМК» (Замовник) і ТОВ «ДОМ СЕРВІС» (Виконавець) укладено договір про надання послуг з обслуговування об`єкту нерухомості «Паркінгу», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до умов договору Виконавець зобов`язується надавати Замовникові послуги з обслуговування об`єкту нерухомості «Паркінгу» на АДРЕСА_1 (п. 1 договору). Замовник є власником об`єкта на момент його передачі в обслуговування Виконавцю (п. 2 договору).

26.02.2018 року між ТОВ «Обслуговуюча контора» і ТОВ «ДОМ СЕРВІС» складено «АКТ ПРИЙМАННЯ-ПЕРЕДАЧІ ПІДЗЕМНОГО ПАРКІНГУ з обслуговування ТОВ «Обслуговуюча контора» на обслуговування ТОВ «ДОМ СЕРВІС»».

Матеріали справи не містять доказів звернення ТОВ «ДОМ СЕРВІС» до ОСОБА_1 з пропозицією надавати будь-які послуги щодо належних їй машиномісць, відсутні докази направлення пропозицій щодо укладення договору, погодження послуг, їх переліку та вартості, надсилання платіжних документів на оплату послуг, повідомлення про надання послуг в порядку та з підстав, передбачених законом, відсутня згода відповідача на отримання відповідних послуг від позивача, а також відсутній перелік послуг, за які позивач просить стягнути заборгованість. Позивач не надав таких доказів і в порядку ч. 5 ст. 93 ЦПК України з наданням заяви свідка.

Позивач не надав доказів надання житлово-комунальних послуг відповідачу і фактичне отримання таких послуг ОСОБА_1 .

Наведене свідчить про не доведення позивачем існування зазначених вище обставин.

Із заяв позивача по суті справи вбачається, що підставою для надання послуг з обслуговування об`єкту нерухомості «Паркінгу» по АДРЕСА_1 є Договір про надання послуг з обслуговування об`єкту нерухомості «Паркінгу», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 » від 26.02.2018 року, укладеного між ТОВ «ДОМ СЕРВІС» і ТОВ «УМК».

Проте, в силу п. 1 наведеного договору ТОВ «ДОМ СЕРВІС» зобов`язується надавати послуги ТОВ «УМК», а не ОСОБА_1 , остання не є стороною вказаного договору, а тому відсутні підстави для його застосування у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно ч. 4 ст. 203, п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, а для правочинів між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, встановлено письмову форму.

В силу ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Вказаний вище договір є двостороннім правочином, укладеним між ТОВ «ДОМ СЕРВІС» і ТОВ «УМК», тобто погодженою дією двох осіб, що створює юридичні наслідки для вказаних юридичних осіб, а не для відповідача.

Договір між ТОВ «ДОМ СЕРВІС» і ТОВ «УМК» не може бути підставою для надання послуг ОСОБА_1 і виникнення у відповідача відповідних зобов`язань з оплати таких послуг в силу ст. ст. 11, 14, 202, 203, 208, 509 ЦК України, оскільки відповідач не є стороною вказаного договору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що між ОСОБА_1 і ТОВ «ДОМ СЕРВІС» не виникали взаємні права і обов`язки з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, оскільки між сторонами не укладалися договори чи інші правочини.

В спірних правовідносинах відсутні правові підстави (договір чи акт цивільного законодавства) для сплати відповідачем коштів позивачу, ОСОБА_1 немає жодних зобов`язань щодо вчинення дій на користь ТОВ «ДОМ СЕРВІС», а тому в силу ч. 2 ст. 14 ЦК України відповідач не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Суд погоджується з твердженнями відповідача про відсутність між ТОВ «ДОМ СЕРВІС» і ОСОБА_1 погоджених дій (правочину), докази протилежного позивач не надає, а відсутність переписки між сторонами, направлення і погодження умов договору, проведення розрахунків і т.д. свідчить про відсутність погоджених дій між сторонами, а тому між сторонами справи не вчинялося двостороннього правочину (ст. 202 ЦК України).

Між ТОВ «ДОМ СЕРВІС» і ОСОБА_1 відсутній правочин (договір), вчинений у письмовій формі, відсутні докази пропозиції щодо укладення відповідного договору, а тому відсутні підстави стверджувати, що між сторонами виникли двосторонні зобов`язання з підстав, передбачених ЦК України.

Суд погоджується з доводами відповідача про неможливість застосування в даних правовідносинах положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 2 вказаного Закону встановлено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно ст. 5 наведеного Закону до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Отже, Закон України «Про житлово-комунальні послуги» не регулює правовідносини з утримання і обслуговування паркінгу, оскільки останній не є багатоквартирним будинком, житловим, садибним, садовим, дачним будинком, а житлово-комунальні послуги за самим визначенням (п. 5 ч. 1 ст. 1, ст. 5 закону) не можуть надаватися щодо підземного паркінгу, враховуючи предмет регулювання наведеного закону (постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону).

Позивач не спростував наведених доводів відповідача, а також не надав переліку житлово-комунальних послуг, які надаються і докази фактичного отримання відповідної послуги ОСОБА_1 від ТОВ «ДОМ СЕРВІС».

Суд погоджується з доводами відповідача, що позивач не може надавати комунальні послуги на кшталт послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, оскільки такі послуги в м. Києві надаються підприємствами монополістами АК «Київводоканал», ТОВ «Київські енергетичні послуги» і т.д.

Також з листа ТОВ «Київські енергетичні послуги» від 13.03.2020року № 25/4/7/3/8775 вбачається, що між ОСОБА_1 і ТОВ «Київські енергетичні послуги» відсутні договірні відносини, у зв`язку з чим неможливо надати інформацію про наявність чи відсутність заборгованості. Наведене розцінюється судом як відсутність заборгованості.

Обґрунтованими є посилання відповідача на неможливість ТОВ «ДОМ СЕРВІС» укласти договори з ПАТ «Київенерго» № 42807 від 25.12.2013 року (о/р 42807013) та з ПАТ «АТ «Київводоканал» від 25.12.2013 року № 13542/4-1-01, оскільки юридичну особу ТОВ «ДОМ СЕРВІС» зареєстровано (створено) 19.08.2017 року, що свідчить про безпідставність і необґрунтованість доводів позивача в цій частині. Доказів на спростування наведених тверджень відповідача суду надано не було.

Обґрунтовані твердження відповідача і в частині порушення ТОВ «ДОМ СЕРВІС» положень Закону України «Про захист прав споживачів».

Позивач не зазначає які послуги він надає, не надає доказів надання послуг, що позбавляє можливості встановити якість наданої послуги, її фактичне надання, необхідність цієї послуги споживачу (відповідачу) і т. д., чим порушено п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

ТОВ «ДОМ СЕРВІС» не повідомляло про бажання надавати послуги з обслуговування паркінгу, не пропонувало свої послуги, не направляло оферти та не повідомляло про надання послуг, не повідомляло переліку послуг, які бажає надавати, їх якість, ціну і т.д., що порушує ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно п. 4 ч. 5. ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

З матеріалів справи вбачається, що сторони не погоджували надання жодних послуг, відповідач не давала прямої та недвозначної згоди на придбання послуг у ТОВ «ДОМ СЕРВІС», а також відсутні докази надання і отримання послуг, тому спірні правовідносини підпадають під положення п. 4 ч. 5, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», що свідчить про безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Позивач не надає доказів, що спростовували б наведене.

Порушення наведених вище положень законодавства підтверджується наданими ТОВ «ДОМ СЕРВІС» розрахунками за послуги паркінгу та розрахунки заборгованості за послуги паркінгу.

Суд погоджується, що вказані розрахунки є неналежними та недопустимими доказами, оскільки вони не містять даних про вид послуг, їх назву, кількісний та якісний показник, вартість/ціну послуги і т.д. Формулювання ж «послуги паркінгу» є незрозумілим і дослівно дає підстави стверджувати, що позивач надає відповідачу послугу з користування паркінгом, проте ОСОБА_1 є власником машиномісць (паркомісць), а тому користується ними на правовому титулі власника і не потребує такої послуги щодо власного майна від ТОВ «ДОМ СЕРВІС».

Підсумовуючи наведене вище суд дійшов висновку, що відсутність договору між сторонами з визначеними правами сторін, переліку послуг, ціни і т.д., що є істотними умовами договору, свідчить про відсутність двосторонніх зобов`язань між сторонами. За таких обставин позовні вимоги ТОВ «ДОМ СЕРВІС» не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, не доведені належними і допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11-14, 202, 203, 509 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 15, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 1, 2, 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України,суд-

у х в а л и в:

В задоволенні позову - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя