Ухвала суду № 88664290, 07.04.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6238/16-к

Провадження № 1-р/645/6/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.,

секретар судового засідання - Романюк А.О.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Грошевого А.О.,

засудженого - ОСОБА_1 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова в режимі відеоконференції з Державною установою «Диканівська виправна колонія (№ 12)» заяву начальника Державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» Гуменюк А . В. про роз`яснення вироку Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2020 року відносно засудженого ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява начальника Державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» полковника внутрішньої служби Гуменюк А.В., яким в порядку ст.ст. 379, 380 КПК України просили уточнити та роз`яснити застосування міри запобіжного заходу та застосування ч. 5 ст. 72 КК України, у вироку Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.02.2020 року.

В обґрунтування зазначалося, що в резолютивній частині вироку Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.02.2020 року не зазначено рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили. Також в резолютивній частині вироку відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання період з 03.04.2018 року до дня набрання вироком законної сили (не зазначено яким саме вироком) із розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі. Але не весь період з 03.04.2018 року до набрання вироком (не зазначено яким) законної сили є попереднім ув`язненням за вироком від 26.02.2020 року. Оскільки 02.12.2019 року засуджений ОСОБА_1 вибув до державної установи «Харківській слідчий ізолятор» на підставі ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.10.2019 року для участі в судовому засіданні щодо розгляду кримінального провадження за обвинуваченням у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України та повернувся 02.03.2020 року, враховуючи що злочин за вироком від 26.02.2020 року скоєний до 20.06.2017 року, то тільки період з 02.12.2019 року по 02.03.2020 року слід зарахувати із розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі, а не весь період відбування покарання з 03.04.2018 року до набрання вироком законної сили. Також вказувалося, що злочин за вироком суду від 30.05.2019 року скоєний після 20.06.2017 року, тому не підлягає зарахуванню період попереднього ув`язнення з 03.04.2017 року по 12.09.2019 року згідно ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі.

У судовому засіданні прокурор, засуджений ОСОБА_1 заперечували проти задоволення вищевказаної заяви.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.02.2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України, і призначено покарання:

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 років 4 місяців позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначено покарання у виді 4 років 4 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до покарання призначеного ОСОБА_1 за даним вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.03.2016 року з врахуванням ч. 1 п. б) ст. 72 КК України (одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі) у виді 3 місяців позбавлення волі та остаточно призначено покарання у виді 4 років 7 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.05.2019 року, більш суворим покаранням, призначеним даним вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова, ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання з 03.04.2018 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року), зараховано ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 03.04.2018 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Необхідно наголосити, що в рамках даного кримінального провадження відносно ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 05.12.2016 року було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк дії ухвали слідчого судді сплив та більше запобіжний захід відносно ОСОБА_1 в рамках даного об`єднаного кримінального провадження не обирався.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.10.2019 року на підставі п. 12 ст. 537 КПК України ОСОБА_1 тимчасово залишений в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на час судового розгляду даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Згідно ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 11 від 21 грудна 1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних з виконанням вироків» роз`яснює, що суди мають право вирішувати питання, що виникають при виконанні вироків в наслідок їх недоліків: про усунення неточностей, допущених у вироку при написанні прізвища, ім`я, по батькові, та інших біографічних даних засудженого, а також описок та арифметичних помилок, якщо вони очевидні та їх виправлення не стосується суті вироку та не тягне за собою погіршення положення засудженого.

Що стосується кінцевої дати зазначеної у заяві ДУ «Диканівська виправна колонія (№ 12)», а саме 02.03.2020 року, то на час ухвалення вироку, - 26.02.2020 року, у суду були відсутні дані коли саме ОСОБА_1 буде повернутий до ДУ «Диканівська ВК № 12».

Що стосується початку попереднього ув`язнення, а саме з 02.12.2019 року, то необхідно зазначити наступне.

Відповідно до вироку Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.02.2020 року на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.05.2019 року, більш суворим покаранням, призначеним даним вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова, ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.

У зв`язку з тим, що судом застосовано ч. 4 ст. 70 КК України (сукупність злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.05.2019 року, більш суворим покаранням, призначеним даним вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова), строк відбування покарання ОСОБА_1 рахується з моменту його затримання Жовтневим районним судом м. Харкова, а саме з 03.04.2018 року.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 29 серпня 2018 року, в разі, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону № 838-VII, а саме: зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Враховуючи, що злочини, які інкримінуються ОСОБА_1 були вчинені, у тому числі, до 20 червня 2017 року, судом застосована ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VII, а саме: з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.10.2019 року на підставі п. 12 ст. 537 КПК України ОСОБА_1 тимчасово залишений в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на час судового розгляду даного кримінального провадження та 02.12.2019 року ОСОБА_1 прибув до Харківського слідчого ізолятора.

Фрунзенським районним судом м. Харкова ухвалено вирок, яким вже зазначено, що відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року), зараховано ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 03.04.2018 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудна 1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних з виконанням вироків», роз`яснив, що не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст. 411 КПК України, питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого.

На підставі викладеного вищевказані уточнення в резолютивній частині вироку, про які зазначено у поданні, можуть призвести до погіршення становища засудженого ОСОБА_1 , а тому суд позбавлений можливості зазначити у вироку строк попереднього ув`язнення останнього саме з 02.12.2019 року. Крім того, в іншій частині вирок суду від 26.02.2020 року роз`ясненню не підлягає, оскільки чітко зазначено, що відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року) зараховано ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 03.04.2018 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Проте, відповідно до вимог ст.ст. 392, 393 КПК України вищевказаний вирок суду в частині зарахування строку попереднього ув`язнення із застосуванням ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону № 838-VIII може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Керуючись ст.ст. 374, 379 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви начальника Державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» Гуменюк А.В. про роз`яснення вироку Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2020 року відносно засудженого ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складено 08.04.2020 року.

Суддя -