
№ провадження 2/646/1334/2020
Справа № 646/1923/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.04.2020 м. Харків
Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Єжов В.А., розглянувши заяву представників позивачів адвокатів Юшко Т.Г. та Куц Ю.В. про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Перша Харківська міська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова знаходиться вищезазначена цивільна справа.
Ухвалою судді від 01.04.2020 відкрито провадження по даній цивільній справі.
Як вбачається з уточненої позовної заяви, предметом спору є право відповідача – ОСОБА_3 на отримання спадщини, що відкрилася після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме нерухомого майна: житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 78,5 кв.м, житловою площею 34, 5 кв.м, який розташований на земельній ділянці, яка була надана за договором у безстрокове користування для будівництва індивідуального житлового будинку від 20.06.1958.
Одночасно із уточненою позовною заявою позивачем через канцелярію суду подано уточнену заяву про забезпечення позову, яка вмотивована тим, що не застосування заходів забезпечення у вигляді арешту спадщини і заборони нотаріусу видавати відповідачу свідоцтва про право на спадщину зробить в подальшому неможливим виконання рішення в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд, за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема пунктами 1, 2, 7 зазначеної статті встановлені таки види забезпечення позову як накладення арешту на майно, що належить відповідачеві, заборона вчиняти певні дії, а також передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору.
Згідно роз`яснень, що містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи-підприємця; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням цих заходів.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку. Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідальності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права, про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Відповідно до положень п.2 ч.1, ч.2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується в тому числі шляхом накладення арешту на майно та/або забороною вчиняти певні дії.
Враховуючи, що предметом спору є усунення відповідача від спадкування, то можливість отримання ним, до набрання рішенням у цій справі законної сили, свідоцтва на спадщину за законом і розпорядження в подальшому цією спадщиною, у разі задоволення позову невжиття заходу забезпечення позову у вигляді заборони нотаріусам першої Харківської міської державної нотаріальної контори вчиняти дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , може істотно ускладнити або унеможливити виконання такого рішення суду.
В той же час, вимогу про забезпечення позову шляхом арешту майна, що є спадковим майном, не може бути задоволено, оскільки законом передбачено накладення арешту на майно, що належить відповідачеві. Право власності належало особі, що померла, тому, до виконання нотаріальних дій, можливість розпорядження цим майном відсутня.
Проаналізувавши фактичні обставини по справі, характер спірних правовідносин, оцінивши надані докази, суддя дійшов висновку, що клопотання позивача про забезпечення позову до винесення рішення по справі є обґрунтованим і підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись статтями 151, 152 і 153 Цивільного процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
Заяву про забезпечення позову – задовольнити частково.
Забезпечити позов шляхом заборони нотаріусам Першої Харківської міської державної нотаріальної контори вчиняти дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , до набрання рішенням законної сили.
У задоволенні вимог про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.
Ухвалу про забезпечення позову направити в першу Харківську міську державну нотаріальну контору, яка знаходиться за адресою: майдан Конституції, 1 Палац праці, 7-підїзд, 4 поверх.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала про забезпечення позову набирає чинності з моменту її підписання суддею, строк пред`явлення до примусового виконання ухвали становить три роки та обчислюється з наступного дня після її прийняття.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня її складання. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Суддя: В.А. Єжов
Судове рішення № 88663732, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова) було прийнято 01.04.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 646/1923/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: