Рішення № 88663660, 08.04.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4958/19

Провадження № 2/645/229/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2020 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі :

головуючого судді - Сілантьєвої Е.Є.,

за участю секретаря судових засідань - Ятлової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, зареєстрованого 22 червня 2012 року Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 212.

Позивач в обґрунтування своїх вимог за позовом зазначила, що вони знаходяться з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 22 червня 2012 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя між сторонами не склалось, з причин різності характерів та вподобань, втрачено почуття поваги та любові один до одного. Позивач вважає, що збереження родини не є можливим, на примирення вона не згодна, тому просила розірвати шлюб.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, повідомлялась про дату та час слухання справи своєчасно та належним чином, надала суду заяву, з якої вбачається, що позивач просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить шлюб розірвати. Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище « ОСОБА_1 ».

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій зазначає, що позовну заяву отримав, проти розірвання шлюбу заперечує, просив шлюб не розривати.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харків від 09 серпня 2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

14.08.2019 ОСОБА_1 до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, примирення не можливо.

22.08.2019 ОСОБА_2 надав до суду заяву про відкладення підготовчого судового засідання та надання йому часу для надання відзиву на позовну заяву.

29.08.2019 ОСОБА_2 подав до суду відзив на позов про розірвання шлюбу, згідно якому позов про розірвання шлюбу вважає не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки в позовній заяві позивач ОСОБА_1 посилається, що 22 червня 2012 року вона вступила в шлюб з відповідачем. Від шлюбу народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказані дані, зазначає відповідач, є об`єктивними та відповідають дійсності. Крім того відповідач вказує, що шлюб було укладено 22 червня 2012 року на ґрунті щирої та взаємної любові, поваги та взаєморозуміння один до одного. Через два роки, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина дочка ОСОБА_3 , яку з нетерпінням та радістю чекали. Після народження дочки дружина ОСОБА_1 знаходилась у відпустці по догляду за дитиною на протязі 3-х років, він працював на декількох роботах, заробляв кошти для утримання сім"ї. Незважаючи на свою зайнятість на роботі, він завжди знаходив час для сім"ї, допомагав дружині доглядати за немовлям. Фактично, в нічний час, коли донька потребувала, він пробуджувався та піклувався за дитиною, змінював гігієнічні засоби, коли треба кормив, напоював, та заколихував дитину. Крім цього, саме займався домашнім господарством, купував продукти харчування, готував їжу для сім"ї в межах своїх можливостей, прибирав у квартирі, мив посуд. Весь цей час вони проживали в квартирі за адресою АДРЕСА_1 , власником якої є його мати ОСОБА_6 . На початку липня 2018 року ОСОБА_1 вирішила поїхати разом із дочкою до місця проживання своєї матері на тимчасово окуповану територію України в Донецьку область з метою погостювати строком не більше 2-х місяців. З цією метою 5 липня 2019 року він видав нотаріально посвідчену заяву, якою надавав їй згоду на виїзд та зворотній в"їзд разом з дитиною. Приблизно 11 липня 2019 року дружина разом з донькою виїхала до місця проживання своєї матері на тимчасово окуповану територію України в Донецьку область. Через два місяці, вона не повернулась, а почала звати його на тимчасово окуповану територію України в Донецьку область. В вересні 2018 року, фактично ризикуючи життям, він поїхав до своєї сім`ї на тимчасово окуповану територію України в Донецьку область, знаходився там близько тижня, проживав разом з дружиною, були звичайні сімейні стосунки, він вмовляв дружину повернутися разом з дитиною до Харкова. Однак, порозуміння не знайшов, та сам повернувся до Харкова . Після цього, дружина в телефонному спілкуванні стала поступово повідомляти мене, що її почуття до нього втрачені, що спільне життя не склалось. Пізніше, через якийсь час дружина в спілкуванні по телефону стала демонструвати своє небажання розмовляти, під будь-яким приводом відмовляла в спілкуванні по телефону з донькою. Крім того відповідач зазначив, що твердо впевнений в тому, що подальше спільне життя як подружжя і збереження шлюбу можливе, відповідає їхнім інтересам та інтересам малолітньої дитини. ОСОБА_2 також зазначає, що обставини, на які посилається ОСОБА_2 , а саме "в період спільного проживання систематично та постійно виникали конфлікти та сварки, в тому числі в присутності дитини, що негативно впливатиме на її виховання та розвиток" не відповідають дійсності, не підтверджені та не можуть бути підтверджені ніякими доказами.

18.09.2019 ОСОБА_1 до суду повторно надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, примирення не можливо.

13.09.2019 стороною відповідача через канцелярію суду надано клопотання про надання строку для примирення, в обгрунтування якої відповідач заперечував проти задоволення позову та просив суд надати строк для примирення, оскільки вважає за можливо зберегти родину, на утримання мають неповнолітню дитину, яка є єдиною у обох сторін. Він дуже любить свою сім*ю та вважає що можна її зберегти.

11.11.2019 ОСОБА_1 до суду надала заяву, якою заперечувала проти строку на примирення, позовні вимоги підтримала та вказала, що примирення не можливе.

Ухвалою суду від 03.12.2019 сторонам надано строк для примирення у вигляді двох місяців.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харків від 3 лютого 2020 року в задоволенні клопотання про повторне надання строку на примирення відмовлено, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

28.02.2020 ОСОБА_1 до суду повторно надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, примирення не можливо.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову, з наступних підстав:

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 22 червня 2012 року Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 212(свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 видане повторно 6 серпня 2019 року).

Від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 27 серпня 2014 року). Батьками є сторони по справі.

Згідно ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.

У ході судового розгляду встановлено, що шлюбно-сімейні відносини припинені, сторони не ведуть спільне господарство, у них відсутній єдиний сімейний бюджет. Позивач вважає, що збереження родини не є можливим, на примирення вона не згодна, строк наданий на примирення позитивних результатів не дав..

Суд, з`ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємостосунки подружжя, а саме, що сторони не ведуть спільне господарство, у них відсутній сімейний бюджет, не підтримують шлюбно-сімейні відносини, вважає необхідним шлюб розірвати, так як подальше сумісне життя подружжя і збереження сім`ї за неможливе.

Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивач при реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».

Суд, з`ясувавши фактичні взаємовідносини подружжя, вважає подальше сімейне життя подружжя і збереження сім`ї неможливим. При таких обставинах, суд вважає, що шлюб підлягає розірванню.

За письмовою заявою позивача, суд зазначає про вибір прізвища позивача, яка просить після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_1 ».

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

На підставівикладеного, керуючисьст.ст. 110, 111, 112, 114 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 206, 247, 258-259, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 22 червня 2012 року Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 212(свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 видане повторно 6 серпня 2019 року).

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_1 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНН НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНН НОМЕР_4 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_3 ,

Повне судове рішення складено 08.04.2020 року.

Головуючий суддя -