Ухвала суду № 88663165, 08.04.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/13309/16-к н/п 1-кс/953/2885/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2020 р. Слідчий суддя Київський районний суд м. Харкова Колесник С.А., вивчивши скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката Башакова Олексія Миколайовича на повідомлення про підозру та бездіяльність слідчого, прокурора у кримінальному провадженні №12012220490000045 від 21.11.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2018 до Київського районного суду м. Харкова надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката Башакова О.М. на повідомлення про підозру та бездіяльність слідчого, прокурора, у якій скаржник просить:

1. Скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_1 , від 06.02.2013 року по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12012220490000045 від 21.11.2012 року;

2. Зобов`язати слідчого, прокурора закрити кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12012220490000045 від 21.11.2012 року, у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення та відсутністю в діяннях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, дослідивши скаргу та долучені до скарги матеріали, приходить до висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження за скаргою, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Згідно із загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплено в частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з утратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце (офіційне тлумачення цього конституційного положення наведено в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99).

Водночас Конституція України в статті 58 допускає зворотну дію законів у часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Формою реалізації частини першої статті 58 Конституції України є положення частини першої статті 5 КПК 2012 року, яка регулює дію норм кримінального процесуального закону в часі та згідно з якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається відповідно до положень цього Кодексу, чинних на момент початку виконання дії або прийняття такого рішення. На відміну від кримінального (матеріального) закону, чинний кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження. Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147 - VIII частина перша статті 303 КПК 2012 року була доповнена пунктом 10, а отже, згаданий пункт за загальним правилом підлягає застосуванню з дати набрання чинності цим Законом, в частині таких змін.

Згідно п. 4 § 2 «Прикінцеві положення» Розділу 4 Закону № 2147-VIII положення п.10 ч.1 ст.303 КПК України вводиться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії у часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань, після введення в дію цих змін, тобто з 16 березня 2018 року.

Підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Отже, з підстав указаних у п.10 ч.1 ст.303 КПК України, слідчий суддя уповноважений розглянути скаргу на повідомлення слідчого, прокурора про підозру, у справах (кримінальних провадженнях), по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань, після введення в дію цих змін, тобто з 16 березня 2018 року.

Як вбачається зі скарги, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному проваджені № 12012220490000045 в межах якого ОСОБА_1 повідомлено про підозру, яка ним оскаржується, внесено 21.11.2012 року.

А тому дія положення п.10 ч.1 ст.303 КПК України, яка набрала чинності 16 березня 2018 року, не має зворотної дії у часі та у даному випадку застосуванню не підлягає.

На час внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні № 12012220490000045 в межах якого ОСОБА_1 повідомлено про підозру, діяла редакція КПК України 2012 року зі змінами відповідно до Закону № 767-VII від 23.02.2014 року.

У вказаній редакції кримінального процесуального законодавства, положеннями ч.1 ст.303 КПК України, не передбачалось можливості оскарження повідомлення про підозру.

А тому, у даному випадку, підлягають застосуванню положення ч. 4 ст. 304 КПК України, згідно яких слідчий суддя має відмовити у відкритті провадження, у разі, якщо скарга подана на рішення слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Враховуючи викладене вище, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою в частині скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 , від 06.02.2013 року по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12012220490000045 від 21.11.2012 року.

Крім того, слідчий суддя відмовляє й у відкритті провадження за скаргою в частині зобов`язання слідчого, прокурора закрити кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12012220490000045 від 21.11.2012 року, у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення та відсутністю в діяннях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, при цьому виходить з наступного.

Порядок звернення до слідчого судді у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.

Так, у ч.1 ст. 303 КПК України наведено вичерпний перелік випадків і суб`єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення при досудовому розслідуванні.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Згідно ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Як вбачається з доданих до скарги матеріалів, 24.01.2020 захисник ОСОБА_1 - адвокат Башаков О.М. звернувся до прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 та до слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області Мудрої І.В. з клопотанням про закриття кримінального провадження.

19.02.2020 до Київського районного суду м.Харкова зі скаргою звернувся адвокат Башаков О.М., що діяв в інтересах ОСОБА_1 , у якій просив зобов`язати слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області Мудру І.В. та прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 розглянути його клопотання від 24.01.2020 про закриття кримінального провадження №12012220490000045 від 21.11.2012 та надати відповідь про прийняте рішення.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 26.02.2020 року скаргу адвоката Башакова Олексія Миколайовича,що діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області Мудрої І.В. та прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 щодо не розгляду клопотання у встановлений законом строк – задоволено. Зобов`язано слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області Мудру І.В. розглянути клопотання адвоката Башакова Олексія Миколайовича від 24.01.2020 року про закриття кримінального провадження №12012220490000045 від 21.11.2012 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, відповідно до вимог ст. 220 КПК України, про результати розгляду якого належним чином повідомити особу, яка заявила клопотання. Зобов`язано прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2, який є процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 12012220490000045 розглянути клопотання адвоката Башакова Олексія Миколайовича від 24.01.2020 року про закриття кримінального провадження №12012220490000045 від 21.11.2012 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, відповідно до вимог ст. 220 КПК України, про результати розгляду якого належним чином повідомити особу, яка заявила клопотання.

Як зазначено вище, скаржник просить також зобов`язати слідчого, прокурора закрити кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12012220490000045 від 21.11.2012 року, у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення та відсутністю в діяннях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.

Тобто, не оскаржує бездіяльність прокурора чи слідчого в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на яку посилається у скарзі.

За таких обставин приходжу до висновку про відмову у відкритті провадження й в частині зобов`язання слідчого, прокурора закрити кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12012220490000045 від 21.11.2012 року, у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення та відсутністю в діяннях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.

Керуючись ст.ст. 5, 26, 303, 304 КПК України, п. 4 § 2 «Прикінцеві положення» Розділу 4 Закону № 2147-VIII, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

У відкритті провадження за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката Башакова Олексія Миколайовича на повідомлення про підозру та бездіяльність слідчого, прокурора у кримінальному провадженні №12012220490000045 від 21.11.2012 року - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Оскільки ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка може її оскаржити, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя Колесник С.А.