Рішення № 88660741, 30.03.2020, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/4030/19

Провадження №2/654/325/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2020 року Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Сіянко В. М.,

секретаря Петришак В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гола Пристань Херсонської області у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

у с т а н о в и в:

25 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 01.06.2019 між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики, за яким він надав відповідачу 150000 грн зі сплатою 10 відсотків щомісяця. Відповідач грошові кошти не повернув та уникає будь-яких розмов стосовно повернення боргу. Станом на день звернення до суду з позовом сума боргу складає 210000 грн. Позивач з посиланням на ст.ст. 526, 527, 530, 625, 1046-1048, 1050 ЦК України просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу за договором позики у розмірі 150000 грн, 60000 грн процентів за користування коштами, а також 10100 грн судових витрат, які складаються з судового збору у розмірі 2100 грн та 8000 грн за надання правових послуг.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Коваленко В.В. позов підтримали, наполягали на його задоволенні з підстав, зазначених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Рахімов В.А. позов не визнали, подали відзив, в якому зазначено, що розписку написано під тиском з боку позивача, грошові кошти відповідач у борг не отримував, тому просили відмовити у задоволенні позову повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, допитавши свідків, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що згідно з складеної розписки від 01 червня 2019 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 150000грн зі сплатою 10% щомісяця.

Відповідач жодного платежу на погашення боргу не здійснив.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Зміст власноручно написаної ОСОБА_3 розписки свідчить про фактичне отримання грошей та про наявність у ній зобов`язання їх повернення.

Відповідач договір позики не оспорював. Презумпція правомірності укладеного між сторонами правочину у встановленому порядку відповідачем не спростована.

В силу положень статті 204 ЦК України договір позики, укладений між сторонами у справі є правомірним та чинним, тому підлягав виконанню сторонами.

В судовому засіданні відповідач не спростовував те, що розписку він дійсно підписав.

Суд не може прийняти доводи ОСОБА_2 про те, що він підписав розписку через застосування до нього фізичної сили та погроз, оскільки будь-яких доказів на підтвердження цього відповідачем не надано.

Таким чином, судом не встановлено обставин, яки б свідчили про те, що договір позики між позивачем та відповідачем був укладений не добровільно, та мали місце при його укладенні обман, насильство, тяжкі обставини.

Допитані в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили, що вони були присутні при написанні розписки ОСОБА_2 , при цьому ніякого тиску на нього не здійснювалось, погрози не висловлювались, писав добровільно. Свідки також поставили свої підписи на розписці та підтвердили факт передачі 150000 гривень ОСОБА_1 . ОСОБА_2 .

Таким чином, вказана розписка є одночасно документом, який підтверджує передання грошей позикодавцем позичальнику і укладення договору позики, а той факт, що оригінал розписки знаходиться у позикодавця свідчить про невиконання відповідачем умов договору.

Установивши факт існування між сторонами договірних правовідносин з приводу позики, а також факт невиконання позичальником своїх зобов`язань перед кредитором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми позики.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У розписці від 01 червня 2019 року визначено розмір процентів за користування коштами – 10 % щомісяця, а тому, враховуючи положення ст. 1048 ЦК України, суд стягує з відповідача на користь позивача 60000 грн процентів (за період 01.06.2019 – 01.10.2019).

В силу ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові втрати в сумі 10100 гривень, які складаються з судового збору (2100 грн), та витрат за надання правових послуг (8000 грн).

Керуючись ст.ст. 1046-1049 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , борг за договором позики від 01 червня 2019 року у розмірі 210000 грн, а також стягнути 10100 грн судових витрат, а всього 220100 (двісті двадцять тисяч сто) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Голопристанський районний суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 08 квітня 2020 року.

Суддя В. М. Сіянко