Вирок № 88659754, 23.03.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/431/2020

Справа № 428/1883/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Олійник В.М.,

за участю секретаря Солошенка П.В.,

прокурора Гайовича П.І.,

представника потерпілого Шатрова О.П.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130370000304 від 17.02.2020 року у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Сєвєродонецька, Луганської області, українки, громадянки України, з середньо - спеціальною освітою, заміжньої, не працюючої, яка має на утриманні малолітню дитину - доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у лікарів - нарколога, психіатра на обліку не перебуває, групи інвалідності не має, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

16.02.2020 року приблизно о 18 год. 30 хв. ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, прийшла до магазину № 168 торгівельної мережі «Сільпо» ТОВ «Сільпо-Фуд», який розташований за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, 46.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи умисно, протиправно, незаконно, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає і не може перешкодити, таємно, шляхом вільного доступу, взяла з торгівельного стелажу у приміщенні магазину та поклала під куртку наступний товар: кава торгової марки «Tchibo» артикул «Exclusive» об`ємом 100 г в кількості 1 шт., кава розчинна торгової марки «Jacobs» артикул «Мііісапо» об`ємом 95 г в кількості 1 шт., кава торгової марки «Davidoff» артикул «Rieh Aroma» об`ємом 100 г в кількості 2 шт.

Після чого, з метою доведення кримінального правопорушення до кінця та подальшого розпорядження викраденим майном, ОСОБА_1 , сховала під одягнену на неї куртку банки з кавою, після чого почала виходити із приміщення магазину та виносити товар мимо каси не заплативши за нього, в результаті чого була зупинена охороною магазину № 168 торгівельної мережі «Сільпо» ТОВ «Сільпо-Фуд», тобто ОСОБА_1 виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залажали від її волі.

В результаті замаху на таємне викрадення майна, яке належить ТОВ «Сільпо-Фуд», код ЄДРПОУ 40720198, в особі представника потерпілого - Шатрова Олега Петровича, Омелечко В.М., спричинила ТОВ «Сільпо-Фуд» шкоду, згідно висновку товарознавчої експертизи, на загальну суму 542 грн. 31 коп.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), виконавши усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

26.02.2020 року під час досудового розслідування кримінального провадження між представником потерпілого Шатровим О.П. та підозрюваною ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.ст.468, 469, 471 КПК України укладена угода про примирення, яка разом з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 була направлена до суду.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрювана повністю визнала себе винною в інкримінованому їй органом досудового розслідування злочину та остаточно примирилася з представником потерпілого, сторони досягли відповідних домовленостей: підозрювана зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, погоджуючись на призначення покарання за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена винною себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України визнала повністю, вказавши, що час, місце та спосіб вчинення нею кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. Майнові збитки відшкодовані. У вчиненому - щиро розкаялася. Уклавши відповідну угоду про примирення, вона цілком розуміє надані їй законом права, а також роз`яснені їй судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованих кримінальних правопорушень, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявляти клопотання, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого вона визнає себе винною, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до неї у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України. При цьому зазначила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просила суд затвердити угоду про примирення та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачена вказала, що вищезазначена угода про примирення укладена нею з представником потерпілого добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Представник потерпілого Шатров О.П. в підготовчому судовому засіданні пояснив, що він цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між ним та обвинуваченою, визначені у ст. 473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України, підтримавши надану угоду наполягав на її затвердженні судом. Крім того, представник потерпілого зазначив, що угода укладена ним з ОСОБА_1 добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Майнова шкода відшкодована в повному обсязі, матеріальних претензій до обвинуваченої не має.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення вказуючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України, КК України, просив суд затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченій узгоджене сторонами покарання.

Заслухавши пояснення обвинуваченої та представника потерпілого, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваної про повне розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого обвинувачення, виду його розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, з`ясувавши у представника потерпілого розуміння наслідків затвердження угоди, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.

На підставі ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а її дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), виконавши усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, яке в силу ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачена усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до неї застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченій роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Також судом з`ясовано, що представник потерпілого цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення між представником потерпілого та підозрюваною в зазначеному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст. 469, ст. 471 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченою та представником потерпілого скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч.1 ст.185 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченого ст.65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченої - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину,наявність на утриманні малолітньої дитини та відсутністю обставин, що його обтяжують, що відповідає загальним засадам призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Очевидної неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченій узгодженого сторонами покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що під час досудового розслідування запобіжний захід у відношенні обвинуваченої не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників судового провадження на розгляд суду не надходили, а тому підстав для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов у провадженні не заявлений. Питання процесуальних витрат підлягає вирішенню в порядку ст. 124 КПК України, а саме витрати на проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченої. Питання речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 474,475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 26 лютого 2020 року між представником потерпілого Шатровим Олегом Петровичем та підозрюваною ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020130370000304 від 17.02.2020 року у відношенні ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, і призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили, не обирати.

Речові докази: кава торгової марки «Tchibo» артикул «Exclusive» об`ємом 100 г в кількості 1 шт., кава розчинна торгової марки «Jacobs» артикул «Мііісапо» об`ємом 95 г в кількості 1 шт., кава торгової марки «Davidoff» артикул «Rieh Aroma» об`ємом 100 г в кількості 2 шт., які передані на відповідальне зберігання представнику Шатрову О.П. магазину № 168 торгівельної мережі «Сільпо» ТОВ «Сільпо-Фуд», залишити власнику.

Процесуальні витрати: за проведення експертизи № 19/113/9/1-248е від 18.02.2020 у сумі 785, 05 грн. стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя В.М. Олійник