Вирок № 88659636, 31.03.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/461/2020

Справа № 428/2643/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський су д Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М.,

за участю секретаря Солошенка П.В.,

прокурора Першиної В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130370000496 від 11.03.2020 та за № 12020130370000405 від 01.03.2020 у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Сєвєродонецька Луганської області, українця, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, розлученого, який має на утриманні малолітню дитину, сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, групи інвалідності не має, у лікарів - психіатра та нарколога на обліку не перебуває, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в порядку ст.89 КК України,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22.02.2020 року близько 12:30 годин ОСОБА_1 перебував в приміщенні магазину «Снабженець» ТОВ «Юляна» та в торговельному залі побачив алюмінієву телескопічну драбину «TECHNICS», яка належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в цей час у нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, незаконно, усвідомлюючи противоправний характер своїх злочинних дій, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, маючи ціль на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_1 остаточно переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і не може йому перешкодити, таємно викрав вищевказану драбину.

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим майном на свій власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №19/113/9/1-352е від 13.03.2020 року, ринкова вартість, викраденого майна, а саме: драбини алюмінієвої телескопічної торговельної марки «TECHNICS» артикул 70-145, на момент скоєння кримінального правопорушення станом на 22.02.2020 року може становити 1571 гривня 82 копійки.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці).

29.02.2020 близько 12 години 15 хвилин ОСОБА_1 перебував в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4 » ФОП ОСОБА_4 та на виставковому стелажі в торговельному залі побачив газовий кульковий кран торговельної марки «SANTAN» тип розмір «DN 50 «2», в цей час у нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), шляхом вільного доступу, повторно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, керуючись корисливим мотивом, маючи на меті незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_1 остаточно переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і не може йому перешкодити, таємно, шляхом вільного доступу, повторно, відрізав кріплення, якими був прикріплений газовий кульковий кран до виставкового стелажу, за допомогою бокорізів, що знаходились при ньому, та обернув кульковий кран торговельної марки «SANTAN» тип розмір «DN 50 «2» капюшоном, який відстебнув від куртки, та затиснув під лівою рукою.

Після цього ОСОБА_1 , не розплатившись на касі за вказаний товар, та виконавши всі дії, необхідні для доведення злочину до кінця, намагався з викраденим майном зникнути з місця скоєння злочину, однак був зупинений співробітниками магазину за межами вказаного магазину, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи ринкова вартість викраденого майна, а саме: газового кулькового крану торговельної марки «SANTAN» тип розмір «DN 50 «2», в новому стані, на момент скоєння кримінального правопорушення станом на 29.02.2020, могла становити 463 гривні 67 копійок.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненні повторно, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті, які відповідають дійсності і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що приблизно 22.02.2020 року близько 12:30 годин він перебував в приміщенні магазину « Снабженець » де і побачив алюмінієву телескопічну драбину, яку вирішив викрасти. Він впевнившись, що за ним не спостерігають, викрав драбину та втік з магазину, розпорядившись викраденим майном на свій власний розсуд, продавши за 500 гривень. 29.02.2020 близько 12 години 15 хвилин він перебував в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4» та побачив на стелажі газовий кульковий кран, який вирішив викрасти. Він впевнившись, що за ним не спостерігають, відрізав кріплення, якими був прикріплений газовий кульковий кран до виставкового стелажу, за допомогою бокорізів, що знаходились при ньому, та обернувши кран капюшоном, затиснув під лівою рукою. Він намагався зникнути, але його затримали.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, в яких просив розглянути справу без його участі, завданий збиток відшкодований шляхом повернення майна, покарання призначити на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, в яких просив розглянути справу без його участі, завданий збиток відшкодований шляхом повернення майна, покарання призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Це узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, покази якого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочинів, добровільності та істинності його позиції, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена поза розумним сумнівом.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані: - за ч. 1 ст. 185 КК України, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці); - за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненні повторно, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

П.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Суд, призначаючи обвинуваченому покарання, також враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Отже таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, які відповідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, даних про притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності суду не надано, офіційно не працевлаштований, має на утриманні малолітню дитину 2012 року народження, на обліку у лікарів - психіатра та нарколога не перебуває, групи інвалідності не має, щиро розкаявся у вчиненому, завданий збиток відшкодований, шляхом повернення майна.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, наявність на утриманні малолітньої дитини. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладених вище обставин у кримінальному провадженні, характеру вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідків, особи обвинуваченого, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставин, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованих йому злочинів, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, а також враховуючи думку потерпілих, які просили призначити покарання на розсуд суду, суд вважає, що відповідно до вимог ст. 50 КК України, виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, призначивши покарання у виді позбавлення волі, але зі звільненням від його відбуття на підставі ст. 75 КК України, тобто з іспитовим строком.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України на ОСОБА_1 підлягають покладенню обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а також передбачені п. 3 ч. 2 ст. 76 КК України, зокрема працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

До даних висновків суд прийшов з тих підстав, так як у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 вчинив злочини через відсутність коштів на особисті потреби, не намагаючись отримати їх законним шляхом. А отже, при призначенні покарання з випробуванням, а також обов`язком працевлаштування, суд надає можливість ОСОБА_1 виправити свою поведінку.

Призначення ОСОБА_1 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Суд наголошує, що призначення покарання є дисикрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.

У даному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався. Таким чином, враховуючи те, що під час судового розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників судового провадження на розгляд суду не надходили, а тому підстав передбачених ст. 177, 178 КПК України для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність зняття накладеного арешту ухвалами слідчих суддів Сєвєродонецького міського суду Луганської області на тимчасове вилучене майно, оскільки на даний час підстави, які потягли за собою накладення арешту на майно, відсутні.

Цивільний позов не заявлений. Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України. Долю процесуальних витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України, які підлягають стягненню з обвинуваченого, оскільки витрачені на доведення його вини.

Керуючись ст. 7, 100, 124, 368-371, 373, 376, 392, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

- за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речовий доказ по кримінальному провадженню: - зняти арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.03.2020 - механічні бокорізи з двома ручками з гумовими накладками жовтого та чорного кольору торгівельної марки Soma SM-MP115, які передані на зберігання до камери схову речових доказів Сєвєродонецького ВП ГУНП Луганської області, знищити; - зняти арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12.03.2020 - алюмінієвої телескопічної драбини «TECHNICS», яка передана під розписку на відповідальне зберігання потерпілому, ОСОБА_3 , залишити власнику - ОСОБА_3 ..

Речові докази по кримінальному провадженню: - газовий кульковий кран торговельної марки «SANTAN» тип розмір «DN 50 «2» (For Gas iso 13927-2004), який передано на відповідальне зберігання потерпілому, ОСОБА_4 , повернути власнику; - оптичні диски, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах провадження протягом всього строку його зберігання.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню за проведення судово - товарознавчих експертиз: № 19/113/9/1-346е від 12.03.2020 у розмірі 942 грн. 06 коп.; № 19/113/9/1-352е від 13.03.2020 у розмірі 785 грн. 05 коп., стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно ст. 376 ч. 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.М. Олійник