Рішення № 88659425, 08.04.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/10533/19

2/415/591/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2020 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря - Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю «Лисичанський желатиновий завод» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Зміст позовних вимог

Товариство з додатковою відповідальністю «Лисичанський желатиновий завод» звернувся до Лисичанського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики. В позовній заяві зазначив, що 28.02.2019 між ТДВ «Лисичанський желатиновий завод» та ОСОБА_1 був укладений договір грошової позики № 37.

Відповідно п. 1 Договору, позивач надав відповідачу позику в сумі 40000,00 (сорок тисяч) грн. із погодженим щомісячним графіком погашення по 1667,00 (одна тисяча шістсот шістдесят сім) грн. в місяць.

Відповідно п. 4 Договору, позивач має право розірвати договір позики та вимагати від відповідача повернення суми позики у випадку звільнення відповідача з підприємства позивача.

21.05.2019 відповідач звільнився з підприємства позивача.

10.07.2019 відповідачу було вручено під розпис претензію від 10.07.2019 р. вих. № 1407/130, відповідно до якої його було повідомлено про розірвання Договору та пред`явлена вимога щодо повного погашення боргу за раніш отриманої позики.

Станом на 01.10.2019 за відповідачем обліковується борг в сумі 26812,42 (двадцять шість тисяч вісімсот дванадцять)грн. 42 коп. у зв`язку із непогашенням боргу за раніш отриманої позики за Договором.

Станом на день подачі позову, відповідач запозичені грошові кошти так і не повернув. Тому позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Щодо визначення строку прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання слід зазначити, що позивач його обліковує з дня звільнення відповідача, а саме з 21.05.2019 р.

Таким чином, строк простроченого зобов`язання відповідача починає перебігати з 22.05.2019 року по день подачі позову 07.10.10.2019 р. включно, що становить 138 днів.

З огляду на вищевикладене, надає розрахунок суми трьох річних та розрахунок збитків, завданих інфляцією:

Розрахунок 3 % річних розраховується за формулою:

Сума санкції = С х 3 ж Д ; 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення

В нашому випадку сума заборгованості складає 26812,42 грн.

Кількість днів прострочення складає: з 22.05.2019 р. по 07.10.2019 р. - 138 днів.

Сума санкції = 26812,42 * 3 *138 : 365 : 100 = 304,12 гривень.

Всього сума заборгованості із врахуванням трьох відсотків річних, дорівнює 27116,54 грн.

На підставі викладеного, просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в розмірі 27116,54 грн. з яких 26812,42 грн. та три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 304,12грн.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

03.02.2020 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/10533/19 було відкрито провадження у цій цивільній справі.

08.04.2020 року представник позивача надав до суду письмове клопотання, в якому просив справу розглядати без його участі.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що відповідач в добровільному порядку не повертає грошові кошти, отримані за договором позики.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, до суду подав письмову заяву, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує. Просив суд розглядати справу без участі їх представника, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, до суду клопотань про відкладення розгляду справи або відзиву на позов не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає встановленими наступні обставини.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до заяви від 18.02.2019, відповідач просив у відповідача позику в сумі 40000 грн. терміном на два роки.

Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 1МВМ Лисичанського МВ УМВС України в Луганській області від 20.11.1997 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Лисичанськ, Луганської області, на російській мові « ОСОБА_2 ».

Згідно з договору № 37 від 28 лютого 2019 року ТДВ «Лисичанський желатиновий завод» в особі Директора ОСОБА_3 . - позикодавець, і ОСОБА_1 - позичальник уклали договір, за яким позикодавець надав позичальнику позику в сумі 40000 грн., яку позичальник зобов`язується повернути в повному обсязі на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2 цього договору повернення суми позики буде здійснюватися шляхом утримання із заробітної плати позичальника відповідної суми згідно розрахунку, а саме в період з березня 2019 року по грудень 2020 року сума 1667,00 грн., а за січень 2021 р. сума 1659 грн.

Відповідно до п. 3 цього договору позикодавець має право розірвати договір позики і вимагати повернення даної суми у випадку звільнення позичальника в період дії договору позики за власним бажанням або за ініціативи позикодавця.

Відповідно до п. 4 даний договір є безоплатним, тобто оплата відсотків позикодавцю не здійснюється.

Згідно з видаткового касового ордеру від 18 березня 2019 року, ОСОБА_1 , відповідно до договору № 37 від 28.02.2019 отримав від ТДВ «Лисичанський желатиновий завод» 40000грн.

Згідно з ордеру та відомості по рахунку за 9 місяців, за ОСОБА_1 залишилась заборгованість за договором позики в сумі 26821,42 грн.

Згідно з наказу № 68/к від 21.05.2019 «Про припинення трудового договору (контракту)» ОСОБА_1 , транспортний цех, водій автотранспортних засобів на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України звільнити за прогули без поважних причин, підстави звільнення - доповідна записка, згода проф.. комітету від 07.06.2019 р.

Згідно з претензії про неналежне виконання договору позики № 37 від 28.02.2019 за вих. №1405/130 від 10.07.2019 р., адресованої на ім`я ОСОБА_1 , ТДВ «Лисичанський желатиновий завод» вимагає повного повернення суми позики.

Мотивувальна частина

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язання - це правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до положень ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнений 21.05.2019 р., а отже в період дії договору позики. Позикодавець скористався своїм правом, передбаченим п. 4 договору позики №37 від 28.02.2019 р., та розірвав договір позики 10.07.2019 р. - коли претензією вимагав повного всієї суми позики. Отже, ОСОБА_1 не виконав зобов`язання щодо повернення суми позики в строки, встановлені договором.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, згідно з договором № 37 від 28.02.2019 року, а тому вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг за договором № 37 від 28.02.2019 року в сумі 26812,42грн.

Також, суд приходить до висновку, що вимоги позивача і додані розрахунки заборгованості з вимогою стягнути 3% річних в сумі 304,12 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням № 6216 від 08.11.2019 року про сплату судового збору в сумі 1921,00 грн.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 625, 626, 629,1049, 1050 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Лисичанський желатиновий завод» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Лисичанський желатиновий завод» заборгованість за договором позики в сумі 26812 (двадцять шість тисяч вісімсот дванадцять) грн. 42 коп., та 3% річних від простроченої суми позики в сумі 304 (триста чотири) грн. 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Лисичанський желатиновий завод» судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн..

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку в Луганському апеляційному суді шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, тобто апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «Лисичанський желатиновий завод», місцезнаходження за адресою: м. Лисичанськ, Луганська область, 93107, Україна, код ЄДРПОУ 00418030.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

СУДДЯ Ю.О. КАЛМИКОВА