Ухвала суду № 88658797, 08.04.2020, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1506/19

1-кп/350/38/2020

У Х В А Л А

про розгляд клопотань

08 квітня 2020 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуюючої судді Калиній Г.В.

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальне провадження № 12019090220000221, яке внесене в ЄРДР 17 липня 2019 року, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з базовою середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, громадянина України, у вчиненні злочинів, передбачених статтями 185 ч. 1, 185 ч. 3, 289 ч. 2 КК України

за участю: прокурора Бованко Р.В.

захисника Гутник П.М. та законного представника обвинуваченого ОСОБА_2

представника Служби у справах дітей Рожнятівської РДА Попович В.В.

представника Рожнятівського РС філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області Матійчин Л.Г.

представника ювінальної превенції Рожнятівського ВП Янківа О.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 03 березня 2020 року надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді уримання під вартою.

08 квітня 2020 року обвинувачений доставлений до суду працівниками поліції.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді утримання під вартою, оскільки він тривалий час ухилявся від явки до суду та порушив раніше обраний щодо нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Вислухавши думки всіх учасників процесу з приводу зазначеного клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 16 січня 2020 року обвинуваченому обрано запобіжний захід у даному кримінальному провадженні у виді домашнього арешту із забороною залишати житло з 19 години 30 хвилин вечора до 6 години ранку, строком на 60 днів, до 15 березня 2020 року включно. Отже строк дії даного запобіжного заходу закінчився.

Незважаючи на обраний щодо нього запобіжний захід, обвинувачений ОСОБА_1 , не з`являвся у судові засідання, при виконанні ухвали про його привід до суду, він відмовився відчиняти вхідні двері та категорично відмовився виконати ухвалу суду і з`явитися у судове засідання. Отже є підстави вважати, що обвинувачений переховується від суду та перешкоджає кримінальному провадженню. За таких обставин суд приходить до висновку, що існують ризики передбачені частинами 1 та 4 ст. 177 КПК України.

Приймаючи рішення, суд враховує вимоги пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Зокрема, при обранні такого запобіжного заходу суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 2 ст. 492 КПК України затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

ОСОБА_1 є неповнолітнім, однак обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за вчинення яких передбачені покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років.

Враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК, безпідставні неодноразові ухилення обвинуваченого від явки до суду, суд приходить до висновку щодо необхідності обрання йому запобіжного заходу, який би давав можливість розглянути дане кримінальне провадження.

Дані про те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах позбавлення волі у наданих суду матеріалах кримінального провадження відсутні.

За таких обставин суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки будь - який інший запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до п. 3 статті 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні корисливих злочинів, не пов`язаних із застосуванням насильства, тому суд вважає за необхідне визначити йому заставу.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину застава визначається у розмірі від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, особу обвинуваченого та його матеріальне становище, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання покладених на обвинуваченого обов`язків з`являтися до суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім цього, суд вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов`язки передбачені ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись статтями 176 - 178, 183, 184, 331, 492 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою у державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» м. Івано - Франківськ, вул.Євгена Коновальця 70А, з можливістю внесення застави, на 60 днів, тобто до 7 червня 2020 року включно.

Розмір застави визначити межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 40540 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Рожнятівського районного суду (банк одержувача: ДКСУ м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647, код банку отримувача МФО: 820172, р/р: UA158201720355259002000002265).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент до закінчення розгляду справи внести заставу в розмірі, визначеному в даній ухвалі.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки :

1) своєчасно з`являтися у судові засідання;

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

3) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово Рожнятівський районний суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з часу її проголошення.

Суддя Г.В. Калиній