Ухвала суду № 88658660, 08.04.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7182/18

Провадження № 1-кп/344/187/20

У Х В А Л А

08 квітня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Лазаріва О.Б., з участю секретаря судового засідання Черепій Н.П., прокурора Гринишина В.Д., захисника Черепія О.Р., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебувають матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст.307 ч.2 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні подав письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів, посилаючись на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Захисник заперечив щодо продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , просив відмовити в задоволенні вказаного клопотання.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 травня 2018 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 29 липня 2018 року включно. В подальшому судом вирішувалось питання щодо продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

В той же час прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема можливість обвинуваченого: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Обставини, що слугували підставою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не змінилися, інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу, судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_1 слід продовжити на строк до двох місяців.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 196-199, 331, 370, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора - задовольнити.

Застосування запобіжного заходу, обраного щодо ОСОБА_1 , відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 травня 2018 року у вигляді тримання під вартою - продовжити до 06 червня 2020 року.

Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань № 12.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Суддя О.Б. Лазарів