Ухвала суду № 88657692, 08.04.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/927/20

Провадження № 1-кс/0203/557/2020

УХВАЛА

08 квітня 2020 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

слідчого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.

за участю прокурора Мачушака О.В.

захисника Карчагіна С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчої відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області Сидорчук Вікторії Олександрівни про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, одруженого, працюючого на посаді заступника директора ТОВ «Камнеоборона компанія України», маючого на утриманні двох малолітніх дітей, маючого вищу освіту, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі–КК), заявлене у рамках кримінального провадження №12020040000000085 від 24.01.2020 року,

у с т а н о в и в:

07 квітня 2020 року слідча відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області Сидорчук В.О. звернулася до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, в якому зазначила, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб, відповідно до розподілених функцій та ролей, упродовж 2019-2020 рр. без передбаченого законом дозволу розповсюджують серед населення на території Дніпропетровської області вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини, вибухові пристрої, за що отримують прибуток. Зокрема злочинні роль та функції ОСОБА_1 полягають у незаконному, з метою подальшого збуту, придбанні вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових пристроїв, вибухових речовин, а також у їх незаконному збуті.

05 квітня 2020 року під час проведення обшуку у транспортному засобі MERCEDES-BENS VITO 111 CDI, (н.з НОМЕР_1 ), постійним користувачем якого є ОСОБА_1 , було вилучено споряджений корпус ручної осколкової оборонної гранати Ф-1 та запал типу УЗРГМ-2, які відносяться до категорії вибухових пристроїв, придатні для використання за цільовим призначенням – до вибуху, які ОСОБА_1 незаконно, без передбаченого законом дозволу придбав та зберігав.

06.04.2020 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

Того ж дня ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч.1 ст.263 КК України.

У клопотанні слідча просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Необхідність застосування до підозрюваного саме такого виду запобіжного заходу слідча мотивувала можливістю його переховування від органів досудового розслідування та вчинення іншого кримінального правопорушення, наявністю судимості за аналогічний злочин та вчинення кримінального правопорушення саме у період відбуття покарання за такий самий злочин, можливістю здійснення незаконного впливу на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, а саме: будучи обізнаним у доказах, які на теперішній час наявні в матеріалах кримінального провадження, своїми порадами та вказівками підозрюваний ОСОБА_1 може допомогти особам, яких органами досудового розслідування ще не встановлено та до кримінальної відповідальності не притягнуто (джерело придбання останнім вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових пристроїв, вибухових речовин), а також співучаснику злочину ОСОБА_2 , який з місця скоєння злочину втік, ухилитися від притягнення до кримінальної відповідальності, що, як наслідок, потягне за собою можливість отримання підозрюваним ОСОБА_1 більш м`якого покарання.

У судовому засіданні прокурор та слідча клопотання підтримали.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання слідчої заперечували, просили призначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімума для працездатних осіб.

Заслухавши пояснення слідчої, підозрюваного і його захисника та прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити.

За змістом статей 131, 132, 176, частини 2 статті 177, частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) запобіжний захід, різновидом якого є тримання під вартою, застосовується під час досудового розслідування до особи на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою кримінального правопорушення, а також за наявності хоча б одного з ризиків вчинення особою дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК.

Відповідно до частини 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно з частиною 1 статті 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Підсумовуючи викладене, приймаючи до уваги обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення, за яким законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 7 років, наявність ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється), а також ураховуючи обставини, визначені статтею 178 КПК (відсутність хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню під вартою), доходжу висновку про те, що необхідним і достатнім для досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків є застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Також, судом взято до уваги той факт, що зазначене кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 , вчинено у період відбуття покарання за аналогічне кримінальне правопорушення за вироком, ухваленим 13 березня 2019 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області, що набрав законної сили 15 квітня 2019 року.

Суд вважає цілком обгрунтованим клопотання в частині застосування до підозрюваного положень абзацу п`ятого частини 5 ст. 182 КПК, проте доходить висновку про можливість зменшення запропонованого слідчою розміру застави до 800 (вісімсот) розмірів прожиткового мінімума для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 182, 183, 193, 194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчої відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області Сидорчук Вікторії Олександрівни про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 04 червня 2020 року 08 годин 45 хвилин.

Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених законом, в сумі 1 681 600, 00 грн. (один мільйон шістсот вісімдесят одна тисяча шістсот).

У разі внесення застави на підозрюваного будуть покладені обов`язки прибувати до слідчої за кожним викликом; не відлучатися з місця мешкання без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі його неявки за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення обов`язків, покладених у цій ухвалі, застава звертається на користь держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя М.О. Католікян

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу отримав_____