Рішення № 88654331, 06.04.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року м. Черкаси справа № 925/282/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ) до Комунального підприємства "Звенигородське підприємство теплових мереж" Звенигородської міської ради (м. Звенигородка, Черкаська область) про стягнення 191 440,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 191 440,75 грн., з яких: 132 534,03 грн. пені, 18 933,44 грн. як 3 % річних та 39 973,28 грн. інфляційних втрат на підставі договору № 2593/1617-БО-36 постачання природного газу від 31.10.2016, укладеного між сторонами у справі.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, явка обов`язковою не визнавалась, що не перешкоджає суду вирішити спір.

Доказів примирення чи відмови від позову суду не подано, сторони не просять відкласти вирішення спору.

Відповідач проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов від 19.03.2020 заперечував повністю, зокрема, через повну сплату основного боргу, несвоєчасну оплату споживачами послуг відповідача, що призвело до прострочення розрахунків та просив суд відмовити у задоволенні позову через його безпідставність.

В судовому засіданні 06.04.2020 в порядку ст. 233 Господарського процесуального кодексу України виготовлено та приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини рішення.

У відповідності до ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

31.10.2016 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в особі начальника департаменту реалізації газу Лужанського Вячеслава Георгійовича, який діє на підставі довіреності від 13.06.2016 № 14-96 (далі - Постачальник, позивач по справі) та Звенигородським підприємством теплових мереж, в особі директора Писанка Ігоря Вікторовича, що діє на підставі Статуту (далі - Споживач, відповідач по справі) укладено договір № 2593/1617-БО-36 постачання природного газу (далі - Договір, а.с. 15-23), у відповідності до якого Постачальник зобов`язався поставити Споживачеві у 2016-2017 роках (з жовтня по березень) природний газ, а Споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1 Договору).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016 року до 31 березня 2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1. Договору).

Згідно п. 10.3. Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) природний газ обсягом до 1145 тисяч куб. метрів (один мільйон сто сорок п`ять тисяч куб. метрів), у тому числі за місяцями (тис. куб. метрів):

- жовтень - 75;

- листопад - 190;

- грудень - 230;

- ІV кв. 2016 р. - 495;

- січень - 230;

- лютий - 230;

- березень - 190;

- І кв. 2017 р. - 650.

Відповідно до п. 5.2. Договору ціна за 1000 куб. метрів природного газу за цим договором з 01 жовтня 2016 року становить 5 916,00 грн., крім того податок на додану вартість (20 %) - 1 183,20 грн.

До сплати за 1000 куб. метрів природного газу з ПДВ - 7 099,20 грн. (сім тисяч дев`яносто дев`ять грн. 20 коп.)

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України). За змістом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Загальні умови виконання господарських зобов`язань визначені ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. ст. 599, 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Між сторонами у справі було підписано ряд додаткових угод: № 1 від 31.10.2016 (а. с. 24), № 2 від 22.11.2016 (а. с. 25), № 3 від 30.12.2016 (а. с. 26) та № 4 від 23.01.2017 (а. с. 27).

Додатковою угодою № 1 від 31.10.2016 було, зокрема, викладено п. 5.2. Договору у такій редакції:

"5.2. Ціна за 1000 куб. м газу за цим договором з 01 листопада 2016 року становить 6 819,00 грн., крім того податок на додану вартість (20 %) - 1 363,80 грн.

До сплати за 1000 куб. м природного газу з ПДВ - 8 182,80 грн. (вісім тисяч сто вісімдесят дві грн. 80 коп.)".

Додатковою угодою № 2 від 22.11.2016 було, зокрема, викладено п. 5.2. Договору у такій редакції:

"5.2. Ціна за 1000 куб. м газу за цим договором з 01 грудня 2016 року становить 7 148,00 грн., крім того податок на додану вартість (20 %) - 1 429,60 грн.

До сплати за 1000 куб. м природного газу з ПДВ - 8 577,60 грн. (вісім тисяч п`ятсот сімдесят сім грн. 6 коп.)".

Додатковою угодою № 3 від 30.12.2016 було, зокрема, викладено п. 5.1. Договору у такій редакції:

"5.1. Регульована ціна на природний газ (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до відповідно до податкового кодексу України), який постачається за цим договором, визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів від 1 жовтня 2015 р. № 758".

Було викладено п. 5.2. Договору у такій редакції:

"5.2. Ціна за 1000 куб. м газу за цим договором з 01 листопада 2016 року становить 6 819,00 грн., крім того податок на додану вартість (20 %) - 1 363,80 грн.

До сплати за 1000 куб. м природного газу з ПДВ - 8 182,80 грн. (вісім тисяч сто вісімдесят дві грн. 80 коп.)".

Було викладено п. 5.3. Договору у такій редакції: відповідно п. 5.4. та 5.5. вважати пунктами 5.3. та 5.4. Договору.

Додатковою угодою № 4 від 23.01.2017 було, зокрема, викладено п.п. 2.3., 2.4. та 2.5 Договору у такій редакції:

"2.3. Перегляд та коригування планових обсягів природного газу, що планується передати за цим договором відповідно до п. 2.1., може змінюватись за ініціативою споживача шляхом підписання додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного місяця постачання газу".

"2.4. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом відповідного місяця постачання газу в розмірі +- 5 відсотків (плюс/мінус п`ять відсотків) від підтвердженого постачальником планового обсягу без узгодження сторін

Підписаний сторонами акт приймання-передачі природного газу, відповідно до п. 3.4. цього договору, вважається узгодженням сторонами загального обсягу переданого газу у відповідному місці постачання газу".

"2.5. У разі коли протягом дії договору у споживача в окремих точках комерційного обліку з`являється іншій постачальник/постачальники природного газу, споживач зобов`язаний не менше ніж за 15 днів письмово повідомити про це постачальника, зазначивши в листі ЕІС-коди точок комерційного обліку споживача, про яких буде здійснюватися постачання природного газу за цим договором.

Споживач також зобов`язаний надати додаткову угоду щодо зміни планового обсягу за цим договором."

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 5 098 353,38 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу:

- від 31.10.2016 на загальну суму 557 344,00 грн. (а.с. 29);

- від 30.11.2016 на загальну суму 1 056 284,92 грн. (а.с. 30);

- від 31.12.2016 на загальну суму 1 149 243,94 грн. (а.с. 31);

- від 31.01.2017 на загальну суму 976 345,48 грн. (а.с. 32);

- від 28.02.2017 на загальну суму 858 858,32 грн. (а.с. 33);

- від 31.03.2017 на загальну суму 500 276,69 грн. (а.с. 34).

Між сторонами немає спору з приводу обсягу, вартості, якості, ціни та повного виконання відповідачем свого обов`язку сплати основного боргу за газ.

За твердженням позивача відповідач оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначений договором строк, чим порушив умови п. 6.1. Договору.

Доказів про своєчасність виконання зобов`язання по сплаті за газ відповідачем суду не подано.

Також відповідачем не надано доказів оплати газу коштами державних субвенцій згідно відповідних Постанов Кабінету міністрів України № 20, 256, 493, що б змінювало порядок розрахунків між сторонами.

У призначеннях платежів при оплаті газу відповідач посилався лише на договір між сторонами № 2593/1617-БО-36 постачання природного газу від 31.10.2016 (а.с. 36-73).

Розрахунки за газ відповідачем проводилися після 30.11.2016 року, а тому норми ЗУ "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" № 1730 від 03.11.2016 до правовідносин сторін не застосовуються.

За змістом п. 1 ст. 199 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Зазначені статті узгоджуються з приписами п. 8.2. Договору між сторонами, згідно з яким у разі прострочення споживачем оплати згідно умов п. 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21 % річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років (п. 10.3. Договору).

Позивач просить стягнути з відповідача за прострочення розрахунків з оплати поставленого газу пеню в загальній сумі 132 534,03 грн. за період з 26.11.2016 по 01.10.2017 (а.с. 11-14).

У відповідності до положень ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені позивачем проведено вірно та у відповідності до обставин справи.

Доказів сплати пені в сумі 132 534,03 грн. відповідач суду не надав, тому суд задовольняє позов в цій частині повністю.

В порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Позивач, користуючись своїм правом, на підставі прострочення відповідачем проведення розрахунку за газ по договору від 31.10.2016, просить суд стягнути з відповідача 18 933,44 грн. як 3 % річних за період з 26.11.2016 по 01.10.2017 та 39 973,28 грн. інфляційних за період з 01.01.2017 по 02.10.2017.

Розрахунок інфляційних та 3 % річних позивачем зроблено вірно (а.с. 11-14).

Оскільки доказів сплати інфляційних та 3 % річних відповідач суду не надав, то до примусового стягнення з відповідача на користь позивача також належить 8 933,44 грн. як 3 % річних та 39 973,28 грн. інфляційних втрат.

Відповідач у відзиві на позов не заперечує, що розрахунок за газ по договору між сторонами проведено ним із простроченням.

Заперечень проти математичних розрахунків всіх складових позовних вимог позивача у відповідача немає.

Доказів проведення відповідачем розрахунків за нарахуваннями згідно позовних вимог у справі нема.

Прострочення оплати споживачами вартості послуг відповідача, підвищення ціни на газ, невчасне відшкодування різниці тарифів на газ, збитковість діяльності відповідача не є згідно чинного законодавства підставами для звільнення відповідача від сплати пені, інфляційних та процентів річних за прострочення зобов`язання.

Правомірність позовних вимог доведена зібраними у справі доказами, тому позов підлягає до повного задоволення і з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути 132 534,03 грн. пені, 18 933,44 грн. як 3 % річних, 39 973,28 грн. інфляційних втрат на підставі договору № 2593/1617-БО-36 постачання природного газу від 31.10.2016, укладеного між сторонами у справі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України при задоволенні позову з відповідача на користь позивача слід повністю стягнути судовий збір в розмірі 2 871,61 грн.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Звенигородське підприємство теплових мереж" Звенигородської міської ради (ідентифікаційний код 02082717, вул. Кримського, 25, м. Звенигородка, Черкаська область, 20202) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 20077720, вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601)-- 132 534,03 грн. пені, 18 933,44 грн. як 3 % річних, 39 973,28 грн. інфляційних втрат на підставі договору № 2593/1617-БО-36 постачання природного газу від 31.10.2016 та 2 871,61 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 08 квітня 2020 року.

Суддя Н.М. Спаських