Ухвала суду № 88652351, 03.04.2020, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 696/344/17

1-кп/703/352/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2020 року м.Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі

головуючого судді Кирилюк Н. А.,

з секретарем Римським Д.І.,

розглянувши клопотання прокурора, що здійснює процесуальне керівництво під час судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12017250170000026, відомості про яке внесено до ЄРДР 12.01.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Олянино Кам`янського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, тримається під вартою у ДП «Черкаське СІЗО»

у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.121 КК України

за участю

прокурора Лута І.В,

захисника-адвоката Карпова С.О.,

у присутності обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

у судовому засіданні прокурор заявив клопотання щодо продовження тримання під вартою обвинуваченого з огляду на те, що продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, які, на даний час не зменшилися. Зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та будучи обізнаним про суворість можливого покарання буде переховуватися від суду. Зауважив, що обвинувачений характеризується негативно, немає місця роботи, а тому, перебуваючи на волі, з метою отримання прибутку зможе вчинити інші кримінальні правопорушення. Вважає, що будь-який інший запобіжний захід є недостатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки. Крім того, вказував, що він особисто чув, як ОСОБА_1 перед судовим засіданням при попередньому судовому розгляді погрожував прокурорам та суддям.

Захисник просив у задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою відмовити посилаючись на те, що доводи сторони обвинувачення стосовно існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України будь-якими доказами не підтверджено. Вказав також, що його підзахисний тримається під вартою більше 3 років, та враховуючи закон, під час якого він був затриманий, може бути вже на даний час звільнений у зв`язку з відбуттям покарання. На запитання головуючого щодо обставин, які вказують, що особи, які були допитані під час попереднього розгляду справу, під час повторного допиту не пам`ятають певних обставин, пояснював це тим, що, на його думку, збирання доказів здійснювалося однобоко лише в обвинувальну сторону. Крім того, вказував, що потерпілий за ч.2 ст.125 КК України, який в подальшому відмовився підтримувати обвинувачення, деякі обставини не пам`ятає, так як був у стані сильного алкогольного сп`яніння.

Обвинувачений просив у задоволенні клопотання про продовження строків тримання його під вартою відмовити, посилаючись на те, що ризики, про які зазначив прокурор не підтверджуються будь-якими доказами. Щодо обставин, на які вказував прокурор пояснив, що будь-яких доказів щодо погроз суддям та прокурорам відсутні, однак вказував, що не поважає прокурора, що підтримує обвинувачення. Разом з тим вказував, що, якщо він би хотів уникнути покарання та відчував у чомусь свою провину, він мав час, щоб покинути місце свого постійного проживання. Вказував, що на будь-яких зі свідків не впливав ані погрозами ані вмовляннями.

Суд вислухавши учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною 3 статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Діючим кримінально-процесуальним законом передбачено застосування запобіжних заходів з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання будь-яким спробам перешкоджання проведення досудового розслідування та судового провадження (ризики). Крім того, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри вчинення особою кримінального правопорушення (ст.177 КПК України).

Стаття 178 КПК України зобов`язує суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, визначених у статті 177 КПК України, на підставі наданих сторонами матеріалів кримінального провадження оцінити в сукупності всі обставини, що можуть вплинути на прийняття цього рішення, перелік яких, крім іншого, міститься у частині 1 вказаної норми.

Відповідно до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосовується виключно у випадках, передбачених частиною 2 статті 183 КПК України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Суд при продовженні ОСОБА_1 строку тримання під вартою враховує наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, можливість впливу на свідків, уникнення обвинуваченого від явки до суду, так як у нього не має міцних соціальних зв`язків, за його ж словами, довгий час перебував на заробітках за межами країни, його обізнаність про можливу міру покарання. Крім того, суд враховує, що, дійсно, під час допиту, свідок ОСОБА_2 давав показання, з яких вбачається, що більшість обставин, учасником яких він був та ОСОБА_3 , не пам`ятає, допитана свідок ОСОБА_4 вказувала, що після подій за участю ОСОБА_3 чула, що він він її шукав та вимушена була покинути своє місце проживання, так як побоювалася обвинуваченого.

З огляду на вищевикладене, продовження строку тримання під вартою є виправданим за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження, а саме тримання під вартою, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом на даному етапі не встановлено.

Керуючись ст.8,9,11, 177-178, 183, 313 КПК України, суд,

постановив:

Продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб до 01 червня 2020 року включно.

Роз`яснити, що учасники процесу не позбавлені права звернення до суду у встановленому законом порядку з клопотанням про зміну чи скасування запобіжного заходу впродовж судового розгляду кримінального провадження.

Ухвала підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію ухвали направити до ДП «Черкаський слідчий ізолятор» для виконання та вручити обвинуваченому ОСОБА_1 .

Повний текст ухвали проголошений 07 квітня 2020 р.

Головуючий Н.А.Кирилюк