Рішення № 88649427, 07.04.2020, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/164/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.04.2020 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Федченко Л.В.,

справа № 677/164/20,

сторони по справі:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: управління патрульної поліції в Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, Департамент патрульної поліції,

вимоги позивача - скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

представник відповідача - Химича Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу,

У С Т А Н О В И В:

Позивач просив скасувати постанову серії ЕАК № 2006151 від 21.01.2020 про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.01.2020 поліцейським 1 батальйону 4 роти УПП в Вінницькій області ДПП капралом поліції Олійником В.І. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАК № 2006151 від 21.01.2020, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн.

Згідно зазначеної постанови, його визнано винним у тому, що 21.01.2020 о 20 год. 05 хв. у м. Вінниця по пров. 7-го Березня він, керуючи транспортним засобом MAN TGX 26.480, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом TAD CLASSIC 30-3, державний номерний знак НОМЕР_2 , який тягнув з великогабаритним вантажем, що виступає за габарити, без відповідного дозволу, чим порушив п. 22.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.

Вважає постанову серії ЕАК № 2006151 від 21.01.2020 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з тим, що постанова винесена з порушенням статей 278, 279 КУпАП, оскільки розглянута на місці зупинки транспортного засобу без підготовки та без посилань на докази.

Просив справу слухати за його відсутності.

Представник управління патрульної поліції в Вінницькій області Департаменту патрульної поліції подав відзив на позов, в якому зазначив, що позов є безпідставним і необґрунтованим. Так транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2018 № 30. Пункт 4 Правил перевезення передбачає, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Дозвіл оформляється уповноваженим підрозділом Нацполіції. В даному випадку ОСОБА_1 таких документів не мав.

За таких обставин відсутні правові підстави для скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, розглядаючи дану адміністративну справу, інспектор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Оскільки позивач у позові просив справу слухати за його відсутності, а представники відповідачів не повідомили суд про причини своєї неявки в судове засідання, суд вважає за можливе проводити судовий розгляд за її відсутності.

Судовий розгляд здійснювався за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом об`єктивно встановлено, що 21.01.2020 о 20 год. 05 хв. у м. Вінниця по пров. 7-го Березня ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MAN TGX 26.480, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом TAD CLASSIC 30-3, державний номерний знак НОМЕР_2 , який тягнув з великогабаритним вантажем, що виступає за габарити, без відповідного дозволу, чим порушив п. 22.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.

21.01.2020 поліцейським 1 батальойну 4 роти УПП в Вінницькій області ДПП капралом поліції Олійником В.І. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАК № 2006151 від 21.01.2020, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн.

Фактичні обставини справи учасниками процесу не оспорюються.

ОСОБА_1 в позові не заперечив перевезення у вказаний час великогабаритного вантажу, що виступав за габарити транспортного засобу.

Також, перевезення позивачем великогабаритного вантажу, що виступав за габарити транспортного засобу підтверджується наявним у справі фотознімком.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом встановлено, що при винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем були дотримані перелічені вимоги КУпАП.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ст. 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Об`єктом правопорушення виступають охоронювані законом відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в галузі шляхового господарства і зв`язку.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами (формальний склад).

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п.п. 1.1, 1.9 Правил).

У відповідності до п. 22.5 ПДР, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 38 т (на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - до 40 т; для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Аналіз наведених норм показав, що великогабаритний транспортний засіб має право здійснювати проїзд автомобільними дорогами або за умови отримання відповідного дозволу на рух, або документа про внесення плати за проїзд.

Відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 таких документів не мав, чого він фактично не заперечує в самому позові.

Таким чином, мало місце вчинення ОСОБА_1 21.01.2020 о 20 год. 05 хв. у м. Вінниця по пров. 7-го Березня, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, за що він був притягнутий до відповідальності у встановленому законом порядку.

Також суд не погоджується з доводами позивача, що відповідач незаконно розглянув справу на місці запинки транспортного засобу, з огляду на наступне.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення у пункті 2.4 мотивувальної частини цього рішення зазначив, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст.

Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, аналіз законодавчих норм та рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015, дає підстави для висновку, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення за порушення Правил дорожнього руху, зокрема передбачених ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на місці вчинення таких правопорушень.

Посилання позивача на те, що оскаржувана постанова винесена протиправно з тих підстав, що у ній не зазначені докази, є безпідставними, оскільки положеннями ст. 283 КУпАП не передбачено зазначення у постанові про адміністративне правопорушення доказів.

Отже дії поліцейського 1 батальойну 4 роти УПП в Вінницькій області ДПП капрала поліції Олійника В.І. стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладення штрафу в сумі 510 грн, є правомірними і підстав для скасування оспорюванню постанови суд не вбачає.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 9, 77, 245, 251, 279, 283, 287 КУпАП, ст. 2, 5, 9, 77, 139, 243-246 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

В позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Красилівський районний суд з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач - управління патрульної поліції в Вінницькій області департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 21010, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24, код ЄДРПОУ 40108672;

Відповідач - департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст рішення складено 08.04.2020.

Суддя Р. В. Вознюк