Ухвала суду № 88646894, 06.04.2020, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 991/1124/19

Провадження № 1-кп/306/90/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2020 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Ганчак Л.Ф.

суддів: Вінер Е.А.

Тхір О.А.

за участю секретаря Пайда Л.О.

з участю прокурора Галай М.М.

захисника обвинуваченого Курах Ю.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12018000000000192 від 15.03.2018року стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с.Нижні Ворота Воловецького району Закарпатської області, проживає АДРЕСА_1 , одруженого, працює МПП "Землемір Львівської області, одруженого, має одну неповнолітню дитину, громадянина України, українця, несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 - ч.3 ст.368, ч.ч.2,4 ст. 190, ч.4 ст. 27 - ч.3 ст.369 КК України - клопотання про скасування арешту на майно,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Свалявського районного суду надійшла справа про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених передбачених ч.5 ст.27 - ч.3 ст.368, ч.ч.2,4 ст. 190, ч.4 ст. 27 - ч.3 ст.369 КК України.

Захисником обвинуваченого Курах Ю.М. у підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про скасування арешту мана майно, накладеного в межах кримінального провадження №12018000000000192 від 15.03.2018 року

В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що автомобіль, на який накладено арешт ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м.Києва від 04.05.2018р. на транспортний засіб "RENAULT" моделі "SANDERO", 2013 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Вважає, що арешт слід скасувати в зв`язку з тим, що автомобіль знаходиться на штрафплощадці, проте не мають можливість користуватись і інші члени сім`ї (дружина та батько обвинуваченого). Слідчі дії, які проводились стосовно даного арештованого майна вже проведено. В даний час, коли в державі запроваджено карантин, члени сім`ї не мають змоги добиратись до місця роботи за межі села, є необхідність у користуванні транспортним засобом. Щодо іншого майна, а саме посвідчення водія, яке є власністю ОСОБА_1 і лише підтверджує, що ОСОБА_1 має право керувати транспортним засобом, а тому вважає, що немає необхідності щодо арешту цього посвідчення і порушує права ОСОБА_1 у здійсненні права власності щодо свого посвідчення. Також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу лише підтверджує право власності ОСОБА_1 , а тому і зняття арешту з посвідчення водія та посвідчення на право керування транспортним засобом не впливає на розгляд даного обвинувального акту.

В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_2 .І та його захисник Курах Ю.М. підтримали своє клопотання, просять задовольнити, посилаючись на те, що таким арештом обмежуються безпідставно права особи, а документи, на які накладено арешт не містять ознак підробки та не мають значення для даного кримінального правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що клопотання не підлягає до задоволення, поскільки зазначене в клопотанні майно є речовими доказами, а питання про речові докази вирішується судом при прийнятті остаточного рішення.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зокрема, згідно зі статтею 170 КПК України 2012 року (у редакції від 03 жовтня 2017 року) завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.2 ст.174 КПК України - арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Цією ж статтею визначено, що власнику або іншому володільцю майна, які не були присутні при розгляді питання про його арешт, гарантовано право ініціювати скасування відповідного заходу перед ... судом (у разі здійснення судового розгляду справи по суті), якщо в подальшому у застосуванні арешту відпала потреба або його було накладено необґрунтовано. Обмежень щодо стадії процесу, на якій може бути заявлено відповідне клопотання, норми кримінального процесуального закону не містять.

Порядок накладання арешту на майно та скасування арешту врегульовано ст.ст.170-174 КПК України.

Згідно з вимогами ч.1 ст.5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна ... суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що згідно матеріалів обвинувального акту досудове слідство розпочалося з 15.03.2018р. і завершилось 23.10.2019р. В межах досудового розслідування було накладено арешт:

ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 04.05.2018р. по справі №757/21595/18-к - на транспортний засіб -"RENAULT" моделі "SANDERO", 2013 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 ,

ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва справа №757/21393/18-к від 04.05.2018р. на посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 НОМЕР_2 та на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу "RENAULT" моделі "SANDERO", 2013 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 ,

У свою чергу, суд звертає увагу на норми ст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном.

Суд зважає, що накладення арешту на автомобіль з правом позбавленням особи права користування ним позбавляє основного права мирно володіти належним йому майном. Крім того слід зазначити, що передача такого майна йому на відповідальне зберігання забезпечить належне збереження та догляд такого майна. Крім того, в даному провадженні відсутні будь-які відомості, що даний автомобіль відповідає критеріям, визначеним ст.. 98 КПК України, відсутні підстави вважати, що транспортний засіб є знаряддя або предметом злочину, або зберіг на собі його сліди.

Судом встановлено, що на даний час провадження у справі не закінчено, воно перебуває на стадії підготовчого провадження. Судом не досліджено усі докази, та не перевірено всі обставини, тому слід залишити в дії арешт на транспортний засіб в частині заборони розпоряджатись ним, передавши автомобіль на відповідальне зберігання власнику з можливістю ним користуватись.

Згідно з протоколом Першим Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Відповідно до п.1 ч.6 ст.100 КПК України речові докази, які не містять слідів кримінального правопорушення у вигляді предметів, зберігання яких через громіздкість неможливо без зайвих труднощів повертаються власнику, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Із обвинувального акту не вбачається, що дане майно є речовим доказом, також зазначено, що шкоду кримінальним правопорушенням не заподіяно (т.1 а.с.26), що може впливати на вирішення питання по цивільному позову по даній справі.

Таким чином, суд вважає, що питання щодо зняття арешту повністю є передчасним в межах вирішення клопотання в порядку ст.314-316 КПК України..

Проте, суд доходить висновку, що з метою непорушення прав обвинуваченого та інших членів сім`ї в частині використання транспортного засобу, необхідно скасувати арешт в частині заборони користування транспортним засобом - "RENAULT" моделі "SANDERO", 2013 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 ,передавши зазначений транспортний засіб на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_1 (т.1 а.с.26).

Що стосується арешту, накладеного на посвідчення водія, виданого на ім`я ОСОБА_1 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - в цій частині арешт необхідно скасувати.

Керуючись ст. ст. 167, 174, 309, 314 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника Курах Ю.М. задовольнити повністю.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 04.05.2018р. по справі №757/21595/18-к скасувати частково, а саме:

- скасувати заборону користуватись транспортним засобом -"RENAULT" моделі "SANDERO", 2013 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 тапередати зазначений транспортний засіб на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_1 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва справа №757/21393/18-к від 04.05.2018р. скасувати в частині накладення арешту на посвідчення водія, виданого на ім`я ОСОБА_1 НОМЕР_2 , та на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу "RENAULT" моделі "SANDERO", 2013 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ Л.Ф.Ганчак

Судді: Е.А.Вінер

О.А.Тхір

06.04.2020року