Рішення № 88646754, 07.04.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд.унік. № 243/2036/20

Провадження № 2/243/1181/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Старовецького В.І.

за участю секретаря судового засідання Каліух К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка обґрунтована тим, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 16.04.2014 року відповідач отримала кредит у розмірі 13377,87 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку - починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.

Свої зобов`язання за договором та угодою позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами договору.

Відповідач свої обов`язки за вказаним договором не виконала і станом на 03.02.2020 року сума заборгованості за кредитним договором становить 45007,36 гривень, яка складається з наступного:

- 13377,90 гривень - заборгованість за кредитом;

- 13970,83 гривень - заборгованість по процентам за користуванням кредитом;

- 0,00 гривень - заборгованість за комісією;

- 17658,63 гривень - заборгованість за пенею;

- 0,00 гривень - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.

Просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 45007,36 гривень, а також понесені позивачем судові витрати.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив, що у разі неявки відповідача до судового засідання позивач не заперечує проти розгляду справи за відсутності його представника та винесення заочного рішення (а.с.3).

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, до судового засідання не з`явилася, причини своєї неявки суду не повідомила (а.с.50).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов АТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Судом встановлено, що 26.01.2010 року між позивачем і відповідачем був укладений кредитний договір, що вбачається з Генеральної угоди про реструктуризацію від 16.04.2014 року (а.с.10).

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором. Однак, в порушення умов договору відповідач несвоєчасно сплачувала суми кредиту, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість за кредитом.

Внаслідок заборгованості, що утворилася за кредитом, між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 16.04.2014 року було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, відповідно до якої відповідач отримала кредит у розмірі 13377,87 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Датою останнього погашення заборгованості за договором є 30.04.2016 року (а.с.10).

Суд, перевіривши розрахунок заборгованості за Генеральною угодою від 16.04.2014 року, укладеної між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 встановив, що станом на 03.02.2020 року відповідач має заборгованість в розмірі 45007,36 гривень, яка складається з наступного: 13377,90 гривень - заборгованість за кредитом; 13970,83 гривень - заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 0,00 гривень - заборгованість за комісією; 17658,63 гривень - заборгованість за пенею; 0,00 гривень - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов`язання, а саме: зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідачем не було надано до суду доказів, які підтверджують виконання нею своїх зобов`язань щодо Генеральної угоди від 16.04.2014 року.

Таким чином, вимоги позивача АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 13377,90 гривень знайшли своє підтвердження, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.

Як слідує з Генеральної угоди, яка підписана 16.04.2014 року разом з «Умовами та правилами надання продукту кредитних карт», складає між позивачем та відповідачем Договір.

Частиною 2 статті 631 ЦК України встановлено, що договір набирає чинності з моменту його укладення.

Отже, позивач має право вимагати стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом з моменту укладання такого договору, а саме з 16.04.2014 року.

З розрахунку заборгованості вбачається, що під час укладення Генеральної угоди діяла процента ставка по кредиту в розмірі 18,00%, яка з моменту укладання даної Угоди не змінювалася.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6 Договору, за користування кредитом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 13970?83 гривень.

У відповідності до частини першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Згідно статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.5 ч.2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Враховуючи вищевказані положення закону та існуючі обставини справи, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов кредитного договору.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Згідно з вимогами ст. 2 вказаного Закону України на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

На час розгляду справи в суді Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не прийнятий.

Так, в ході судового розгляду цієї справи встановлено, що відповідач мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . В той же час м. Слов`янськ та Слов`янський район Донецької області входять до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02 грудня 2015 року.

З розрахунку заборгованості за договором від 16.04.2014 року, укладеного між позивачем та відповідачем слідує, що станом на 03.02.2020 року заборгованість за комісією відповідача становить 0,00 гривень, заборгованість за пенею - 17658,63 гривень, штраф - 0,00 гривень.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, заборгованість за пенею стягненню з відповідача не підлягає.

З урахуванням переліченого, суд доходить висновку про законність та обґрунтованість частини позовних вимог відносно заборгованості за кредитом 13377,90 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 13970,83 гривень, всього на загальну суму 27348,73 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача судових витрат, суд виходить з вимог ст. 141 ЦПК України, якою передбачено, що у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1277,28 гривень, що є пропорційним до задоволеної частини вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню: заборгованість за кредитом в розмірі 13377,90 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 13970,83 гривень, а також судовий збір в розмірі 1277,28 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 554, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-264, 280-281 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», розташованого м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, на рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № б/н від 16 квітня 2014 року у розмірі 13377 гривень 90 копійок, суму процентів за користування кредитом у розмірі 13970 гривень 83 копійок, а всього 27 348 (двадцять сім тисяч триста сорок вісім) гривень 73 копійок, а також судовий збір у розмірі 1 277 гривень 28 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду В.І.Старовецький