Рішення № 88646295, 07.04.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/405/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Наумик О. О., за участі секретаря судового засідання Вареніченко В. А., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Азарова О. А., розглянувши справу адміністративного судочинства №233/405/20 за позовом

ОСОБА_1 до

поліцейського роти батальйону патрульної поліції м. Краматорська та м. Слов`янська Управління патрульної поліції в Донецькій області Зінченко Карини Олександрівни (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, 25),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Департамент патрульної поліції, -

«про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення»,

У С Т А Н О В И В:

27 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом до поліцейського роти батальйону патрульної поліції м. Краматорськ та м. Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Зінченко Карини Олександрівни, в якому просить скасувати постанову серії ДПО18 №749710 від 18.01.2020 про накладення адміністративного стягнення на нього за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, пославшись на таке:

18 січня 2020 року поліцейським роти батальйону патрульної поліції м. Краматорська та м. Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Зінченко Кариною Олександрівною відносно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у розмірі 255,00 грн за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, за тих обставин, що 18 січня 2020 року він, керуючи автомобілем SКОDА ОСТАVІА, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевищив встановлене обмеження швидкості руху у 50 км/год на 26 км/г, та рухався зі швидкістю 76 км/г, чим порушив п.12.4 ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах. Заміри швидкості було здійснено лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів Тrисаm "ТС 000747".

Він був не згодний із зазначеними обставинами, про що повідомив інспектора та просив скласти протокол із занесенням його заперечень та пояснень свідків, які були з ним в автомобілі.

Вважає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення Відповідачем грубо порушено вимоги Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема:

- його було позбавлено можливості скористуватися правовою допомогою (стаття 268 КУаПА);

- під час винесення постанови та накладення стягнення не враховані заперечення проти факту скоєння правопорушення, та, як наслідок, не враховані характер вчиненого правопорушення, ступень його вини (стаття 33 КУпАП).

Зокрема, не враховано той факт, що він заперечував проти факту правопорушення.

Занести свої заперечення в протокол він не міг, оскільки протокол взагалі не складався.

Його було позбавлено можливості скористатися правовою допомогою.

Відповідач розглянув справу та прийняв рішення, не забезпечивши йому, як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, права на захист, що є грубим порушенням його прав, гарантованих Конституцією України, Законами України, зокрема ст.268 КУпАП та ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, яка є частиною Національного законодавства.

У свою чергу він заявляв про таку потребу.

Навіть у його поясненні він зазначив, що потребує юридичної допомоги.

Під час складання та розгляду адміністративного матеріалу, було допущено грубі порушення його прав, передбачених та гарантованих діючим законодавством.

Зокрема, Відповідачем всупереч вимогам ст.254 КУпАП не було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ст.283 КУпА, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Відповідно до ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Разом з тим, словосполучення «на місці вчинення правопорушення» та «за місцем його вчинення» - не є тотожними та мають різне цільове спрямування.

Так, відповідно до Рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року №5-рп\2015 - «Аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв`язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України».

Частина 3 ст.258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто - на місці зупинки транспортного засобу. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи. Частина 3 ст.258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватися вимог ст.283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.

Разом з тим, ст.276 цього Кодексу вказує, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, тобто - за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

В даному випадку, за юридичною адресою Відповідача. Проте, Відповідач положень закону не дотримався та розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу.

Незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, Відповідач суттєво порушив його права.

Положеннями статей 245,268 КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи, тощо.

Незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, Відповідач не дав йому можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП у повному обсязі.

Після висловлення звинувачень, Відповідач, не зважаючи на його заперечення, просто виніс постанову. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи. Як наслідок, своїми діями, Відповідач грубо порушив вимоги ст.ст.278,279 КУпАП.

Судовою ухвалою від 28 січня 2020 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті (а.с.11-12).

Судовою ухвалою від 24 лютого 2020 року у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департамент патрульної поліції (а.с.35-36).

У судовому засіданні позивач, його представник Азаров О. А. позов підтримали за підстав, наведених у позовній заяві, просили його задовольнити.

У судове засідання відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився, у встановлений судом строк надав суду відзив на позовну заяву (а.с.22-24), у якому заперечив проти заявлених позовних вимог з посиланням на таке:

Щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення.

Під час несення 18.01.2020 служби в м. Краматорську по вул. Танкістів екіпажем патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості ТгиСаm LТІ 20/20 (серійний номер ТС000747) було виявлено, що водій транспортного засобу Sсоda Осtаvіа А5, номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлене обмеження швидкості руху в межах населеного пункту більш як на 26 км/г, а саме рухався зі швидкістю 76 км/г, чим порушив п.12.4 ПДР України.

Після зупинки транспортного засобу на підставі ст.35 ЗУ "Про Національну поліцію" вона підійшла до водія, яким виявився ОСОБА_1 , представилася, пояснила суть правопорушення, попросила пред`явити документи, зазначені в п.2.1 ПДР України на підставі ст.32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України.

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п.12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП, було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача.

Водію були роз`яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та винесено постанову за ч.1 ст.122 КУпАП, якою накладено на правопорушника стягнення 255 грн, відповідно до санкції статті.

Вимірювання швидкості руху здійснювалося за допомогою лазерного вимірювача швидкості ТгиСаm LТІ20/20, серійний номер ТС000747.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону і України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМ України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до пункту 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/г.

Дорожній знак 5.70. «Фото-, відеофіксування порушень ПДР» інформує про можливість здійснення контролю за порушенням ПДР за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.

Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вважає, що Позивач, обґрунтував свою позицію, проте не надав жодного доказу на її підтвердження.

Щодо обставин, викладених в адміністративному позові.

1.Щодо правомірності притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності та правові підстави застосування лазерного вимірювача швидкості ТгиСаm LТІ 20/20.

Принцип роботи лазерного вимірювача швидкості ТгиСаm LТІ 20/20.

Лазерний вимірювач швидкості ТгиСаm LТІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб та номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/г. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

З відстані у 350-450 м інспектором патрульної поліції виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.

Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.

При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього інспектор відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.

Таким чином, сумніви позивача, викладені в позовній заяві щодо того, що саме його автомобіль рухався з перевищенням швидкості, що і було зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості ТгиСаm, є безпідставними.

2. ОСОБА_1 було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ст.ст. 268, 287-289, 307-309 КУпАП, ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України.

Жодного клопотання з боку Позивача в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення подано не було.

Також Позивач скористався наданими йому правами, що передбачені ст.268 КУпАП, а саме - ним було подано позов до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області про оскарження постанови, що свідчить про використання ним права на оскарження постанови.

Стосовно твердження, що інспектор мав скласти протокол:

1. Частина 2 ст.258 КУаАП «Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі».

2. Стаття 222 КУпАП «Органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: … частини перша… статті 122, … статті … - 126 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівника органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень».

Стосовно тлумачення частини першої ст.276 КУпАП.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 26.05.2015 №5-рп/2015 - «Положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення».

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 13.07.2001 11-рп/2001 - «Адміністративно-територіальна одиниця - це компактна частина єдиної території України, що є просторовою основою для організації і діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування».

Стосовно твердження, що згідно з ч.2 статті 33 КУпАП інспектору необхідно було врахувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, зауважила, що ця ж норма передбачає, що такі обставини враховуються «...крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху...».

Беручи до уваги те, що позивач дійсно порушив ПДР, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, і немає жодних правових підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вона винесена законно, а її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності.

Третя особа - Департамент патрульної поліції, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання явку представника не забезпечила, пояснення на позовну заяву не надала.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дістає такого висновку.

Згідно з оскаржуваною постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №749710 від 18.01.2020 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 255 грн за скоєння ним правопорушення за таких обставин:

18.01.20120, 09:05, м. Краматорськ, вул. Танкистів,32, водій, керуючи транспортним засобом Sсоda Осtаvіа А5, номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлене обмеження швидкості руху в межах населеного пункту більш як на 26 км/г, а саме рухався зі швидкістю 76 км/г, чим порушив п.12.4 ПДР України. Швидкість руху вимірювалася приладом ТгиСаm LТІ 20/20 (серійний номер ТС000747).

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваної постанови, суд виходив з такого:

Відповідно до ч.1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за оскаржуваним протоколом стало перевищення ним встановлених обмежень швидкості руху, що передбачено п.12.4.ПДР України.

Відповідно до п.12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до ч.1 статті 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягне за собою адміністративну відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

За приписами статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2). Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.3). Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.4).

Відповідно до ч.2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тож, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР України відповідними належними доказами.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за оскаржуваною постановою, відповідачем наданий відео файл із записом з вимірювача швидкості руху TruCam LTІ 20/20 № ТС000747 та фотозображення транспортного засобу, роздрукованого з нього.

Проте, з цих доказів неможливо встановити, що саме керований позивачем автомобіль рухався з перевищенням встановлених ПДР України обмежень швидкості руху, оскільки ані з відеозапису, ані з фото не можливо встановити марку, модель, номерний знак зафіксованого вимірювачем швидкості руху автомобіля.

Таким чином надані відповідачем на підтвердження заперечень проти позову докази суд визнає неналежними, як такі, що не містять інформацію щодо предмета доказування.

За наведених обставин суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Частиною 3 ст.286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Тож оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст.271,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до

поліцейського роти батальйону патрульної поліції м. Краматорськ та м. Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Зінченко Карини Олександрівни (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, 25),

третя особа - Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646), -

«про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення» задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №749710 від 18.01.2020, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 255,00 грн скасувати; справу про адміністративне правопорушення закрити.

На рішення суду до Першого апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: