Рішення № 88644884, 08.04.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/594/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі-відповідач), в якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду ведення підприємницької діяльності з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року, викладені у листі від 16.01.2020 року №22-9/Г-06/8-2100/20 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу період ведення підприємницької діяльності з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням її страхового стажу за періоди зайняття нею підприємницькою діяльністю з 01.01.2004 року по 31.12.2004 р.

Ухвалою від 10.03.2020 р. у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 призначена пенсія з 27.02.2019р. Однак, до стажу роботи не зараховано стаж за 2004 рік як фізичній особі – підприємцю. Вважаючи такі дії відповідача не правомірними, позивач 02.01.2020 р. звернулася до ГУ ПФУ у Херсонській області із заявою. Листом, від 16.01.2020 р. №22-9/Г-06/8-2100/20 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що для зарахування страхового стажу необхідне виконання певних умов, а саме: сплата страхових внесків та подання звітності до системи персоніфікованого обліку. Крім цього зазначено, що у 2004 р. від розмежування єдиного податку (42%) надійшло кошів у сумі 426,51 грн. та за результатами інвентаризації звітності встановлено, що у 2004 р. нею подано звітність за 2001, 2002 та 2003 звітні роки, у 2005 р. звітність до системи персоніфікованого обліку не надавалась, тому звіт за 2004 рік відсутній. Позивач зазначає, що звіт за 2004 рік нею подавався, адже у випадку не подання такого звіту ПФУ повинен був накласти штраф, однак такий штраф не накладався. Тому, вважає прийняте відповідачем рішення у формі листа від 16.01.2020 р. є незаконним та підлягає скасуванню.

31.03.2020 р. відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з вимогами позивача, з огляду на наступне. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області з 27.05.2019 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV. Зазначає, що згідно Порядку 22-1, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01.01.2004р. підтверджується спеціальним торговим патентом або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01.01.2004р. — довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб (форма ОК-5). До того ж, відповідно до пункту 3-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV (зі змінами, що набули чинності з 01.01.2018р.), до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону включаються періоди, зокрема, ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску). Відповідач вказує, що позивачем у 2004 році подано звітність за 2001, 2002 та 2003 звітні роки (дата реєстрації звіту 19.02.2004). У 2005 році звітність до системи персоніфікованого обліку не надавалась. У 2006 році Позивачем подано звіт за 2005 звітний рік. Тому, оскільки позивачем не подано річного звіту за 2004 рік до системи персоніфікованого обліку, можливість зарахувати період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року до страхового стажу в управління відсутня. З огляду на зазначене просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Заявами по суті справи є позов та відзив.

Таким чином, суд розглядає адміністративну справу у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Білозерському сервісному центрі Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 27.05.2019 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.

02.01.2020 р. ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Херсонській області із заявою в якій просила зарахувати до стажу роботи час заняття підприємницькою діяльністю за 2004 рік. У заяві позивач зазначила, що у 2005 р. нею подані відповідні звіти персоніфікованого обліку за 2001, 2002, 2003, 2004 та 2005 роки.

Листом від 16.01.2020 р. №22-9/Г-06/8-21100/20 ГУ ПФУ у Херсонській області повідомило позивача, що для зарахування страхового стажу необхідно виконання певних умов, а саме: сплата страхових внесків та подання звітності до системи персоніфікованого обліку. Зазначило, скільки не подано річний звіт на 2004 рік до системи персоніфікованого обліку, то в обліковій картці відсутні відомості за цей період, і як наслідок, 2004 рік до страхового стажу не зараховано.

Не погодившись із зазначеним рішенням пенсійного органу, позивач звернулася до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки; організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі – Закон № 1058-ІV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.

За приписами частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 3-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі Порядок №637): основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 4 Порядку №637 передбачено, що час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 року, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків.

Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з січня 2004 роду по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 08.12.1994 р.

Як вбачається із матеріалів справи, пенсійний орган не врахував до стажу роботи ОСОБА_1 період здійснення підприємницької діяльності – з 01.01.2014 по 31.12.2014 р. з підстав не подання звітності за 2014 рік.

На підтвердження подання звітності та сплати страхових внесків позивачем до суду надані звіти суб`єкта малого підприємництва – фізичної особи – платника єдиного податку за 1, 2, 3 та 4 квартали 2004 рік, квитанції про сплату єдиного внеску від 19.02.2004 р. №186, від 02.02.2004 р. №77, від 15.03.2004 р. №25, від 11.05.2004 р. №20, від 25.06.2004 р. №68, від 20.07.2004 р. №85, від 17.08.2004 р. №178, від 02.02.2004 р. №15, від 17.09.2004 р. №184, від 10.11.2004 р. №102, від 15.03.2004 р. №26, від 06.07.2004 р. №139, від 13.10.2004 р. №92, від 01.12.2004 р. №76.

Окрім того, відповідач у своєму відзиві не заперечує, що позивачем у 2004 році сплачені страхові внески.

Згідно довідки Головного управління ПФУ у Херсонській області від 05.12.2019 р. №4995/05-04 з 01.01.2004 по 31.12.2004 ОСОБА_1 знаходилася на спрощеній системі оподаткування та до управління Фонду надходила частка (42%) від сплати єдиного внеску фізичних осіб.

Суд зазначає, що пунктом 3-1 Перехідних положень визначено, що з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються вказані періоди за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Разом з тим, суд не погоджується із твердженням пенсійного органу про необхідність подання звітності до системи персоніфікованого обліку як умову для зарахування періоду зайняття підприємницькою діяльністю до страхового стажу, оскільки ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який має вищу юридичну силу, передбачено лише наявність сплати страхових внесків у спірний період.

Окрім зазначеного, як вбачається із матеріалів справи, позивач, у спірний період, сплачувала єдиний внесок, до складу якого входили і внески до Пенсійного фонду.

Оскільки позивач наданими документами підтвердив факт сплати страхових внесків (єдиного внеску), та даний факт не заперечується Пенсійним фондом, суд вважає безпідставним не врахування пенсійним органом до трудового стажу періоду підприємницької діяльності позивача з 01.01.2004 по 31.12.2004.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

На підставі викладеного, суд вважає протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України у Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду з 01.01.2004 по 31.12.2004 викладеної у листі від 16.01.2020 року №22-9/Г-06/8-2100/20, відтак порушені права позивача підлягають поновленню шляхом зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу періоду ведення підприємницької діяльності у період з 01.01.2004 по 31.12.2004.

Разом з тим суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії із врахуванням страхового стажу за період зайняття підприємницькою діяльністю з 01.01.2004 по 31.12.2004, оскільки суд не може перебирати на себе функції пенсійного органу та обраховувати загальний стаж роботи позивача на посадах, з урахуванням вимог Законів України "Про пенсійне забезпечення" та "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" .

Суд відмічає, що у даному випадку належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання відповідача вирішити питання щодо перерахунку пенсії позивача із врахуванням її страхового стажу за період зайняття підприємницькою діяльністю з 01.01.2004 по 31.12.2004.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Оскільки суд ухвалою від 10.03.2020 р. звільнив позивача від сплати судового збору на підставі ч.1 ст.133 КАС України розподіл витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду ведення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.12.2004 викладеної у листі від 16.01.2020 р. №22-9/Г-06/8-2100/20.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) період ведення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.12.2004.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) вирішити питання щодо перерахунку пенсії позивача із врахуванням її страхового стажу за період зайняття підприємницькою діяльністю з 01.01.2004 по 31.12.2004.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.М. Морська

кат. 112010200