Рішення № 88644726, 07.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2020 р. № 520/612/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Севастьяненко К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області та Головного управління ДПС у Харківській області про скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 за № 126320-17, як безпідставну.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що після припинення за рішенням суду її підприємницької діяльності позивач суб`єктом підприємництва не була, а тому вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є безпідставною та протиправною.

Ухвалою суду від 03.02.2020 відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 25.02.2020 залучено в якості другого відповідача Головне управління ДПС у Харківській області.

Ухвалою суду від 19.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Від представника відповідача надійшов відзив, в якому останній просив суд відмовити у задоволені позову. Відповідач посилався на те, що у спірних правовідносинах діяв правомірно, в межах повноважень та на законних підставах виніс рішення про стягнення боргу, оскільки, незважаючи на рішення суду, до Єдиного державного реєстру не було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності позивача.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній підтримав свою правову позицію та просив задовольнити позов.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що сторони у судове засідання не прибули, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 року у справі №2-а-14982/20/2020 адміністративний позов Куп`янської об`єднаної державної податкової інспекції у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , третя особа: державний реєстратор - виконавчий комітет Куп`янської міської ради Харківської області про припинення підприємницької діяльності задоволено та припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 року у справі №2-а-14982/20/2020 набрала законної сили 03.02.2011 року.

Так, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства).

Згідно з даними АІС «Податковий блок» ОСОБА_1 податковим органом нараховано єдиний внесок за 2017 рік - 8448 грн. (термін сплати 09.02.2018), за І квартал 2018 - 2457,18 грн. (термін сплати 19.04.2018), за II квартал 2018 - 2457 грн. (термін сплати 19.07.2018), за III квартал 2018- 2457,18 грн. (термін сплати 19.10.2018).

У зв`язку із виникненням заборгованості з єдиного внеску станом на 31.07.2019, ГУ ДФС у Харківській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-126320-17 від 13.08.2019.

Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774) внесено зміни до Закону України від 08.07.2010 №2464-VI, які набули чинності з 01.01.2017 року, зокрема, щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Відповідно до статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини 12 статті 9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VI є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб (пункт 2 частина 1 статті 7 Закону №2464-VI).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий частини 1 статті 7 Закону №2464-VI в редакції Закону №1774).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону №2464-VI мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, є недоїмкою (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI).

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону №2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Отже, необхідною умовою для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності, а з 01.01.2017 року (внесено зміни до Закону №2464-VI) незалежно від отримання доходу від такої діяльності.

Як вже було зазначено, позивач припинив підприємницьку діяльність на підставі рішення суду від 20.12.2010 року, яке набрало законної сили 03.02.2011 року.

Відповідно до ч.1 ст.51 Господарського кодексу України підприємницька діяльність припиняється: з власної ініціативи підприємця; у разі закінчення строку дії ліцензії; у разі припинення існування підприємця; на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", в редакції чинній на час прийняття рішення суду про припинення підприємницької діяльності позивача, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі, зокрема, постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Таким чином, підприємницька діяльність позивача припинена за рішенням суду, яке набрало законної сили, внаслідок чого позивач фактично втратив своє право займатись підприємницькою діяльністю. Отже, посилання відповідача на ту обставину, що ОСОБА_1 фактично існувала як суб`єкт господарювання, оскільки не було внесено запис про державну реєстрацію припинення її підприємницької діяльності, не може бути прийнято судом до уваги в обгрунтування прийняття спірної вимоги.

Крім того, контролюючий орган був обізнаний про припинення підприємницької діяльності позивача, оскільки саме за позовом податкового органу судом прийнято відповідне рішення. Тому суд приходить до висновку про протиправність винесеної відповідачем вимоги про сплату боргу.

З системного аналізу викладених норм законодавства, перевіривши докази, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування позивачу єдиного внеску в розмірі 23 785,08 грн., та, як наслідок, необхідність скасування оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У свою чергу, ЄСПЛ, у своєму рішенні по справі "Лелас проти Хорватії" (заява № 55555/08, п.74, від 20 травня 2010 року), відзначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області та Головного управління ДПС у Харківській області про скасування вимоги - задовольнити.

Скасувати вимогу Головного управління ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 за № 126320-17.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07 квітня 2020 року.

Суддя Севастьяненко К.О.