Ухвала суду № 88644321, 08.04.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1437/20

УХВАЛА

08 квітня 2020 рокум. ХмельницькийСуддя Хмельницького окружного адміністративного суду Майстер П.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Донецького прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України , Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Донецького прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України, Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного військово - медичного клінічного центру, щодо не направлення відповідних документів з метою виплати відшкодування одноразової допомоги у разі часткової втрати працездатності до відповідних підприємств, установ та організацій передбаченого Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві Затверджений Постановою КМУ від 25.12.2013 року № 975;

- визнати протиправною бездіяльність Донецького прикордонного загону щодо не проведення службового розслідування в листопаді 2015 року, після виявлення діагнозу та перекручування фактів пов`язаних з отриманням ОСОБА_1 травми у 2015 році;

- зобов`язати Донецький прикордонний загін скласти акти форми НВС - 1, НПВС, в яких зазначити, що травма через яку в подальшому ОСОБА_1 було проведено операцію, пов`язана із виконанням безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченням її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, на підставі наданих доказів, що мають значення у розгляді справи;

- зобов`язати Головний військово - медичний клінічний центр направити відповіді документи з метою виплати відшкодування одноразової допомоги по частковій втраті працездатності до відповідних підприємств, установ та організацій передбаченого Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві Затверджений Постановою КМУ від 25.12.2013 року № 975;

- скасувати Довідку № 623 військово-лікарської комісії від 11.12.2015 року видану Головним військово - медичним клінічним центром;

- зобов`язати Головний військово - медичний клінічний центр видати довідку на ім`я ОСОБА_1 в якій буде встановлено причинний зв`язок "поранення, контузія або захворювання, травма, так, пов`язані із захистом Батьківщини";

- зобов`язати Донецький прикордонний загін провести аналіз навантаження (вказати кількість годин служби, кількість нарядів, кількість вихідних, святкових та неробочих днів, за весь час виконання завдань в місці дислокації н.п. Благодатне у порівнянні із іншими військовослужбовцями, що проходили з ОСОБА_1 службу) у зв`язку із зробленою заявою, що «основною причиною розвитку хвороби «Остеоартроз колінного суглоба» є незбалансований режим навантажень, коли людина тренується нерегулярно».

Ухвалою суду від 13.03.2020 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Вивчивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальним норм, суд констатує її невідповідність вимогам закону та вважає за необхідне залишити позов без руху.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В той же час, згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З позовної заяви зареєстрованої судом 10.03.2020 року вбачається, що серед іншого, позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не проведення службового розслідування в листопаді 2015 року, після отриманням ОСОБА_1 травми у 2015 році, скасувати Довідку № 623 військово-лікарської комісії від 11.12.2015 року видану Головним військово - медичним клінічним центром.

Наведене свідчить про те, що про порушення своїх прав позивач дізнався ще у 2015 році, однак з цим позовом до суду позивач звернувся лише в березні 2020 року, тобто з пропуском встановленого чинним законодавством строку для такого звернення, що відповідно потребує обґрунтування дотримання строків звернення до суду, який визначено ст. 122 КАС України з дотриманням вимог ст. 123 КАС України.

За приписами ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані". Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Аналізуючи викладені вище обставини та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність надання позивачу п`ятиденного терміну для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити підстави для його поновлення.

Частиною 13 статті 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити підстави для його поновлення.

Керуючись ст.ст. 123, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяП.М. Майстер