Ухвала суду № 88644211, 08.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

Іменем України

про залишення позовної заяви без розгляду

08 квітня 2020 р. Справа № 820/1802/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання: Мараєвій О.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові клопотання представника відповідача Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області про залишення позову ОСОБА_1 до Відділу реєстрації місця проживання у Основ`янському районі м. Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії - без розгляду ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Відділу реєстрації місця проживання у Основ`янському районі м. Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Головного управління державної міграційної служби у Харківській області, в якому просив визнати дії Головного управління ДМС України в Харківській області по не складанню протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у відношенні ОСОБА_1 незаконними та накласти відповідні штрафні санкції; зобов`язати Головне управління ДМС України в Харківській області скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у відношенні ОСОБА_1 та накласти відповідні штрафні санкції; здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 в порядку, передбаченому статтею 6 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні" за адресою: АДРЕСА_1 ; винести рішення про поновлення його громадянського, внутрішнього паспорта, де треба поставити штамп про реєстрацію.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано висновок службової перевірки підстав оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 від 21 січня 2014 року, складений Червонозаводським районним відділом у м. Харкові Головного управління державної міграційної служби у Харківській області. Скасовано висновок щодо скасування реєстрації місця проживання громадянина ОСОБА_1 від 05 березня 2014 року, складений Червонозаводським районним відділом у м. Харкові Головного управління державної міграційної служби у Харківській області. У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 24.01.2020 року було скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, а справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 року було прийнято справу до розгляду.

Суд вказує, що Верховний Суд в постанові від 24.01.2020 року, скасовуючи постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року та, направляючи справу на новий розгляд, зазначив, серед іншого, що відповідно до матеріалів, позивач звернуся до суду першої інстанції у квітні 2017 року, однак, суд першої інстанції скасував висновок службової перевірки підстав оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 від 21 січня 2014 року, не встановивши обставин, які б свідчили про поважність причин пропущення встановленого КАС України строку та не надав оцінку причини пропуску такого строку.

Представником відповідача - Головного управління ДМС в Харківській області, зважаючи на вказані висновки Верховного Суду, було подано клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

Суд, на підставі ст.205 КАС України, з метою попередження розповсюдження інфекційних захворювань, у тому числі викликаних коронавірусною інфекцією COVID-19 , на виконання Наказу Голови Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 року № 04-05/08 (https://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/pres-centr/news/911994/), Рішення зборів суддів Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року № 3, розпорядження Голови Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 року № -03-04/02 "Про впровадження в суді протиепідемічних заходів" (https://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/pres-centr/news/909163/), враховуючи рішення Ради суддів України від 16.03.2020 року № 9рс-168/20, беручи до уваги приписи Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19 , спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", вважає можливим розглянути клопотання у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Вирішуючи клопотання Головного управління ДМС в Харківській області, суд встановив наступне.

Так, згідно положень ст. 179 КАС України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (ч.1 ст. 179 КАС України).

Відповідно до п.10 ч.2 ст.180 КАС України, у підготовчому засіданні суд: вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені ст. 123 КАС України.

Так, за змістом ч.3 та 4 зазначеної статті, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

На час звернення позивача до суду з даним позовом відповідні норми наведені у наступній редакції.

Згідно ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Приписами ст.102 КАС України визначено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Пунктом 9 ч.1 ст.155 КАС України унормовано, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо: позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

25 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Відділу реєстрації місця проживання у Основ`янському районі м. Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради, в якій просив зареєструвати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , до закордонного паспорта серії НОМЕР_2 , виданого 1 UKR, 20 березня 2014 року, на підставі права на проживання в житлі: договір купівлі - продажу квартири від 28 липня 2006 року № 1475, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11401845 від 01 серпня 2016 року.

Відділом відмовлено у здійсненні реєстрації місця проживання у зв`язку з не поданням документу до якого вносяться відомості про місце проживання.

ГУ ДМС України в Харківській області визнано паспорт громадянина України ОСОБА_1 таким, що підлягає вилученню та знищенню, а також скасовано місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, Червонозаводським РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області 21.01.2014 року складено висновок службової перевірки підстав оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 , яким визнано паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 23.10.1997 Червонозаводським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області таким, що оформлений з порушенням вимог чинного законодавства, підлягає вилученню та знищенню у встановленому порядку, також паспорт громадянина України для виїзду за кордон, серії НОМЕР_4, оформлений 27.06.2012 на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 23.10.1997 Червонозаводським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області на ім`я громадянина ОСОБА_1 , підлягає вилученню та знищенню у встановленому порядку. Скасовано реєстрацію місця проживання гр-на ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Вказаний висновок затверджений начальником ГУДМС України в Харківській області.

Також, висновком Червонозаводського РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області від 05.03.2014 року скасовано реєстрацію місця проживання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до розділу VІІ Наказу МВС України від 22.11.2012 № 1077.

Позивач, звертаючись до суду з позовом такий обґрунтовував тим, що дізнався про те, що ГУ ДМС України в Харківській області скасовано місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , власником нерухомого майна якого є позивач. Вказані дії відповідачем вчинено через те, що згідно з обліками ГУДМС України в Харківській області позивачу був дозволений виїзд на постійне проживання до Федеративної республіки Німеччина. 25.04.2017 року він звернувся із заявою до Відділу реєстрації місця проживання у Основ`янському районі м. Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради про реєстрацію місця проживання, однак позивачу відмовлено у здійсненні такої реєстрації на підставі того, що останнім не надано документу, до якого вносяться відомості про місце проживання. Також зазначив, що звертаючись до ГУДМС України в Харківській області позивачу було запропоновано відмовитися від ПМЖ у Федеративній республіці Німеччина. Позивач вважає, що скасування реєстрації та паспорта громадянина України відбулось з порушенням вимог чинного законодавства.

Тобто, фактично спір виник за наявності вказаних висновків від 21.01.2014 року та від 05.03.2014 року.

З матеріалів справи встановлено, що позивач дізнався про скасування його місця реєстрації в 2014 році ( т.1 а.с.11, а.с.165).

Також, судом досліджено аудіозаписи судових засідань під час первинного розгляду справи у 2017 році та з яких судом встановлено, що про існування висновку про визнання недійсним його паспорту позивач дізнався у 2015 році, що також вбачається з його звернень до ГУ ДМС в Харківській області ( т.1 а.с.148-149, а.с.152).

Отже, сукупно, про порушення своїх прав позивач дізнався протягом 2014-2015 років, а звернувся до суду з позовом у 2017 році, тобто, з порушенням строків звернення до суду, встановлених ст.99 КАС України ( в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин).

Клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження зазначеного позивач суду не надав, як при первинному, так і при новому розгляді справи.

Суд зазначає, що право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, що передбачено ст. 55 Конституції України. Це право є диспозитивним правом у адміністративному процесі.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

При вирішенні справи судом враховано, що початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням її права.

У цій справі, має місце останній випадок, оскільки позивач, скасування реєстрації місця проживання та його паспорту, які відбулись у 2014 році та про що він дізнався потягом 2014-2015 років, з`ясував для себе, що такі порушують його права та потребують судового захисту у 2017 році, не будучи позбавленим відповідного права на їх оскарження у строки передбачені КАС України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду за своєю суттю не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і шляхом встановлення строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання.

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані і рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтая 1998 року, заява N 28090/95, пункт 45).

Реалізуючі пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Аналізуючи вищевказане, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Законодавче обмеження строку оскарження, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно правової позиції Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Підсумовуючи вищевказане, суд, враховуючи, що клопотання про залишення позову без розгляду подане представником відповідача Головного управління ДМС в Харківській області у строк, встановлений ч.2 ст. 240 КАС України, беручи до уваги, що розглядом справи встановлено факт пропуску позивачем строків звернення до суду, враховуючи висновок, викладений Верховним Судом в постанові від 24.01.2020 року по даній справі, в контексті строків звернення до суду та зазначаючи, що, в силу п.1 ч.2 ст. 183 КАС України передбачено постановлення за результатами підготовчого провадження ухвали про залишення позову без розгляду, приходить до висновку про задоволення клопотання представника відповідача Головного управління ДМС в Харківській області.

Керуючись ст.ст. 122, 240, 248, 256, 294,295, 297 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області - задовольнити.

Позов ОСОБА_1 до Відділу реєстрації місця проживання у Основ`янському районі м. Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя Заічко О.В.