Рішення № 88644127, 08.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2020 р. № 520/3550/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКПП НОМЕР_1 ) до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1470) (61166, м. Харків, пров. Інженерний, буд. 7, ЄДРПОУ 14321937) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: 1. Визнати протиправним рішення Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (ЄДРПОУ 14321937) про відмову ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1 ), у виплаті компенсації за період з 01.07.2015 по 27.03.2018 втрати частини доходів з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

2. Зобов`язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України (ЄДРПОУ 14321937) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1 ), за період з 01.07.2015 по 27.03.2018 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відмова відповідача у виплаті позивачу компенсації за період з 01.07.2015 по 27.03.2018 втрати частини доходів з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення є незаконною та такою, що порушує права позивача у зв`язку з чим, просить суд зобов`язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України (ЄДРПОУ 14321937) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1 ), за період з 01.07.2015 по 27.03.2018 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Ухвалою суду від 17.03.2020 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 27.03.2020 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що відмовляючи позивачу у компенсації за період з 01.07.2015 по 27.03.2018 втрати частини доходів з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення діяв в межах чинного законодавства України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України та у 2019 році був звільнений з військової служби у зв`язку із закінченням терміну дії контракту.

З 19.10.2012 по 27.03.2018 позивач проходив військову службу у Східному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України (військова частина 1470) та перебував на грошовому та інших видах забезпечення.

У період проходження позивачем служби у Східному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України відповідачем не було здійснено позивачу нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року по 27 березня 2018 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 по справі №520/13123/19 було задоволено частково позов ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1470) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1470), яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 27.03.2018. Зобов`язано Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1470) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 27.03.2018. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Також судом встановлено, що зазначене вище рішення суду було виконано відповідачем добровільно 13.02.2020 року.

18.02.2020р. відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив нарахувати компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Листом від 06.03.2020 №11/Д-48/1782 відповідачем було відмовлено позивачу у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Питання виплати компенсації за втрату частини доходів врегульовано Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, який затверджений Постановою КМУ від 21 лютого 2001 року N 159 (далі -Порядок 159).

Відповідно до ст. 2 Закону 2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

За приписами статті 3 Закону № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до ст. 2 Закону №2050-ІІІ, під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЗУ від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням.

При цьому, щомісячні додаткові та одноразові види грошового забезпечення військовослужбовців визначені у додатках 25-29 до постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 та в Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом АДПСУ від 20.05.2008 № 425 (далі - Інструкція № 425) (які діяли на момент виникнення спірних правовідносин).

Суд зазначає, що індексація грошового забезпечення відповідно до вищевказаних нормативно-правових актів не входить до складу грошового забезпечення, на яке мав право позивач та не відноситься до інших грошових доходів, які підлягають компенсації відповідно до Закону №2050-Ш та Порядку 159.

Крім того суд зазначає, що індексація заробітної плати не нараховувалась позивачу в період з 01.07.2015 року по 27.03.2018 року.

Нарахування індексації грошового забезпечення було здійснено 13.02.2020 після набрання законної сили рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 року у справі № 520/13123/19, а, отже суд зазначає, що виплата індексації грошового забезпечення відбулася без затримок більш ніж на один календарний місяць.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКПП НОМЕР_1 ) до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1470) (61166, м. Харків, пров. Інженерний, буд. 7, ЄДРПОУ 14321937) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.