Рішення № 88644119, 08.04.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1246/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (65091, м. Одеса, вул. Прохорівська, буд. 6) до Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (67600, Одеська обл., м. Біляївка, вул. Заводська, 19), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Брокерсько-експедиційна компанія «Атаман-груп» (65031, м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23, офіс 221) про визнання протиправним повідомлення про повернення виконавчого документа та зобов`язання вчинити певні дії, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Брокерсько-експедиційна компанія «Атаман-груп» про визнання протиправним повідомлення про повернення виконавчого документа та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 27.12.2019р., винесене державним виконавцем Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Завальною В.М.;

зобов`язати Біляївський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрити виконавче провадження за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/6024/18 від 14.03.2019р. та вчинити необхідні виконавчі дії щодо виконання судового рішення;

стягнути з Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (ідентифікаційний код юридичної особи: 38723891, адреса: вул. Заводська, 19, м. Біляївка, Одеська обл., 67600) за рахунок бюджетних асигнувань Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи 38643633, адреса: вул. Прохорівська, 6, м.Одеса, 65091) судовий збір у загальному розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні, 00 коп.).

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2020р. позовну заяву залишено без руху; надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2020р. позовну заяву залишено без руху; надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2020р. відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін), з урахуванням особливостей встановлених ст. ст. 268-272 КАС України щодо розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ; призначено судове засідання по справі на 07.04.2020р. о 14 год. 45хв.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДСНС України в Одеській області 03.04.2019р. було подано до Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області заяву та виконавчий лист №420/6024/18 від 14.03.2019р. про примусове виконання рішення суду. 17.05.2019р. вих. №8395/25 державним виконавцем Біляївського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області Гончаруком С.В. відкрито виконавче провадження ВП №59125764 щодо примусового виконання рішення суду за виконавчим листом №420/6024/18. Позивач зазначає, що 24.01.2020р. до Головного управління надійшло повідомлення за вихід. №23174/2г від 27.12.2019р. державного виконавця Біляївського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області Завальної В.М. про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання. Головне управління вважає, що у Відповідача були відсутні підстави для прийняття повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, в звязку з чим звернувся з даним позовом.

07.04.2020р. від відповідача надійшов відзив, у якому останній заперечує проти задоволення позову.

До судового засідання 07.04.2020р. позивач, відповідач та третя особа явку представників не забезпечили, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.

За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем надано суду копії витребуваних матеріалів виконавчого провадження №59125764.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року у справі №420/6024/18 задоволено позов Головного управління ДСНС України в Одеській області та застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи складських приміщень №9 А, №9 (літ.Б), розташованих за адресою: Одеська область, Біляївський р-н., с. Усатове, Новомосковська дорога, 23, які знаходяться в оренді ТОВ «Брокерсько-експедиційна компанія «АТАМАН-ГРУП» згідно договору оренди складських приміщень №12/07 від 21.12.2017р. до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, наведених в Акті перевірки №135 від 05.09.2018р. за номерами: 4,6,8,10,13,15,16,18,19,22,32.

14.03.2019р. Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №420/6024/18.

03.04.2019р. Головним управлінням ДСНС України в Одеській області подано до Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області заяву та виконавчий лист №420/6024/18 від 14.03.2019 про примусове виконання рішення суду.

17.05.2019р. державним виконавцем Біляївського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області Гончаруком С.В. відкрито виконавче провадження ВП №59125764 щодо примусового виконання рішення суду за виконавчим листом №420/6024/18.

12.12.2019р. першим заступником начальника Головного управління ДСНС України в Одеській області подано скаргу на дії державного виконавця Біляївського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області за ВП №59125764. Стягувач у скарзі просив зобов`язати державного виконавця, якому доручено виконавче провадження за виконавчим листом №420/6024/18 від 14.03.2019р. провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України №1404-VIII, та негайно направити стягувачу копії документів виконавчого провадження ВП №59125764.

27.12.2019р. державним виконавцем Біляївського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області Завальною В.М. винесено постанову про скасування процесуального документу, якою скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.05.2019р.

27.12.2019 державним виконавцем Біляївського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області Завальною В.М. направлено позивачу повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, в якому зазначено, що при перевірці ВД начальником відділу виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю, в зв`язку з чим, керуючись п. 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається без прийняття до виконання.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним Законом, що здійснює регулювання правовідносин, які склалися в процесі судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів є Закон України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Пунктом 1 ч. 1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною першою статті 13 Закону №1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

При цьому, п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

З виконавчого листа №420/6024/18 від 14.03.2019р. вбачається щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи складських приміщень № 9 а, № 9 (літ. Б), розташованих за адресою: Одеська область, Біляївський р-н., с. Усатове, Новомосковська дорога, 23.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням боржника - юридичної особи або ТОВ «Брокерсько-експедиційна компанія «АТАМАН-ГРУП» є адреса: 64031, м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, буд. 23, офіс 221. Крім того, вказана адреса зазначена у Акті Головним управлінням ДСНС України в Одеській області №135 від 05.09.2018р., який розглядався в рамках адміністративної справи №420/6024/18.

З листа Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області №284 від 11.02.2020р., який надійшов у відповідь на запит Біляївського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області вбачається, що на території Усатівської сільської ради відсутня адреса: вул. Новомосковська дорога, буд. 23.

Таким чином, позивач звернувся з заявою про примусове виконання виконавчого листа №420/6024/18 від 14.03.2019р. ані за місцем виконання, ані за підвідомчістю.

Суд зазначає, що постановою державного виконавця Біляївського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області Завальною В.М. ВП №59125764 від 27.12.2019р. скасовано процесуальний документ -постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59125764 від 17.05.2019р.

Зазначена постанова не скасована та протиправною не визнана, протилежного позивачем не доведено.

Враховуючи встановлені обставини, посадовою особою Біляївського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області правомірно, після повторного розгляду виконавчого документу, прийнято рішення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання в зв`язку з пред`явленням виконавчого документа не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Вимого щодо зобов`язання Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрити виконавче провадження за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/6024/18 від 14.03.2019р. та вчинити необхідні виконавчі дії щодо виконання судового рішення є похідною від вимоги, у задоволенні якої суд відмовляє, в зв`язку з чим остання задоволенню також не підлягає.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати згідно ст.139 КАС України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 7, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 287 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (65091, м. Одеса, вул. Прохорівська, буд. 6) до Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (67600, Одеська обл., м. Біляївка, вул. Заводська, 19), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Брокерсько-експедиційна компанія «Атаман-груп» (65031, м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23, офіс 221) про визнання протиправним повідомлення про повернення виконавчого документа та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року №540-ІХ.

Суддя Г.П. Самойлюк

.