Рішення № 88643985, 07.04.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2020 р. № 400/406/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністра освіти і науки України Новосад Ганни Ігорівни та Міністерства освіти і науки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Міністра освіти і науки України Новосад Ганни Ігорівни (надалі - відповідач 1) з позовними вимогами про:

- визнання протиправною бездіяльність Міністра освіти і науки України Новосад Ганни Ігорівни щодо ненадання ОСОБА_2 відповіді на звернення до Урядової гарячої лінії від 17.12.2019 року за номером ІЛ-10032787 у термін встановлений ст. 20 Закону України “Про звернення громадян”;

- зобов`язання Міністра освіти і науки України Новосад Ганну Ігорівну повідомити ОСОБА_2 про результати перевірки його звернення до Урядової гарячої лінії від 17.12.2019 року за номером ІЛ-10032787 та суть прийнятого рішення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.12.2019 року позивач звернувся до Урядової гарячої лінії з проханням повідомити чи має можливість Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського зробити замовлення в Єдиній державній електронній базі з питань освіти на інформацію, яка буде відтворена в дублікаті диплома. Вказане звернення направлено до відповідача, однак останній відповіді на звернення позивача не надав, чим порушив норми Закону України “Про звернення громадян”. На думку позивача, відповідач не відреагував на його звернення від 17.12.2019 року на Урядову гарячу лінію, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою від 29.01.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/406/20 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

28.02.2020 року за вх. № 5102 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Міністерства освіти і науки України надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив суд залучити Міністерство освіти і науки України в якості другого відповідача по справі № 400/406/20.

Разом з тим, у відзиві на позовну заяву Міністерство освіти і науки України просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, Міністерство освіти і науки України послалося на те, що Міністерство освіти і науки України жодних прав позивача не порушувало, оскільки на звернення ОСОБА_1 від 17.12.2019 року № ІЛ-10035787, у строк та спосіб передбачений статтею 20 Закону України “Про звернення громадян”, МОН листом від 10.01.2020 року № 3/70-20 повідомило заявника, про те, що на звернення ОСОБА_3 , що надійшли до Міністерства освіти і науки України, адресовані на Урядову гарячу лінію, від 17.12.2019 року № ІЛ-10032792, від 17.12.2019 року № ІЛ- 10032780, від 17.12.2019 року № ІЛ-10032805, від 17.12.2019 року № ІЛ-10032787 щодо питань, що стосуються видачі ОСОБА_4 дубліката документа про вищу освіту та додатка до нього Миколаївським національним університетом імені В. О. Сухомлинського повідомляємо, що листом МОН від 30.10.2019 року № 1/11-9517 ОСОБА_4 було надано обгрунтовану відповідь, порушені ОСОБА_5 . питання вирішені по суті, а тому Міністерством прийнято рішення про припинення розгляду його звернень щодо питань, пов`язаних з можливістю, підставами, процедурою, законністю отримання диплома (дубліката диплома) про вищу освіту (бакалавра, або спеціаліста, або магістра), здобуту ОСОБА_6 у 1981 році. Зазначив, що відповідно до статті 8 Закону України “Про звернення громадян” не підлягають розгляду та вирішенню повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті. Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення. Отже, при наданні відповіді позивачу дотримався приписів Закону України “Про звернення громадян”.

В судовому засіданні, призначеному на 11.03.2020 року, суд протокольною ухвалою залучив у якості другого відповідача у справі - Міністерство освіти і науки України (надалі - відповідач 2).

Ухвалою від 11.03.2020 року суд витребував у Міністерства освіти і науки України належним чином засвідчені копії звернень ОСОБА_1 від 01.10.2019 року № ІЛ-9742440, 01.10.2019 року № ІЛ-9742434, від 09.10.2019 року № ІЛ-9772246, від 09.10.2019 року № ІЛ-9772299, від 13.10.2019 року № ІЛ-9784973, від 13.10.2019 року № ІЛ-9784976, від 13.10.2019 року № ІЛ-9784984, від 24.09.2019 року № ІЛ-9719790, від 19.10.2019 року № ІЛ-9804416, від 19.10.2019 року № ІЛ-9804420, від 19.10.2019 року № ІЛ-9804411, від 19.10.2019 року № ІЛ-9804408.

30.03.2020 року від Міністерства освіти і науки України надійши витребувані ухвалою суду від 11.03.2020 року докази у справі.

Позивач в судове засідання, призначене на 01.04.2020 року не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представники відповідачів в судове засідання, призначене на 01.04.2020 року не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

Суд клопотання позивача задовольнив та на підставі частини 9 статті 205 КАС України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

17.12.2019 року позивач звернувся на Урядову гарячу лінію з проханням повідомити, чи має можливість Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського зробити замовлення в Єдиній державній електронній базі з питань освіти на інформацію, яка буде відтворена в дублікаті диплома.

Вказане звернення зареєстроване за № ІЛ-10032787 та передано відповідачу.

Листом від 10.01.2020 року відповідач повідомив ОСОБА_1 , що звернення ОСОБА_3 , які надійшли до Міністерства освіти і науки України, адресовані на Урядову гарячу лінію, від 17.12.2019 року № ІЛ-10032792, від 17.12.2019 року № ІЛ- 10032780, від 17.12.2019 року № ІЛ-10032805, від 17.12.2019 року № ІЛ-10032787 щодо питань, що стосуються видачі ОСОБА_4 дубліката документа про вищу освіту та додатка до нього Миколаївським національним університетом імені В. О. Сухомлинського, листом МОН від 30.10.2019 року № 1/11-9517 ОСОБА_4 було надано обгрунтовану відповідь, порушені Ільченком А. питання вирішені по суті, а тому Міністерством прийнято рішення про припинення розгляду звернень ОСОБА_3 щодо питань, пов`язаних з можливістю, підставами, процедурою, законністю отримання диплома (дубліката диплома) про вищу освіту (бакалавра, або спеціаліста, або магістра), здобуту ОСОБА_6 у 1981 році.

Позивач вважає, що відповідачем порушено норми Закону України "Про звернення громадян"№ 393/96-ВР (надалі - Закон № 393), оскільки відповідь на його звернення надана не була, в зв`язку з чим звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України " Про звернення громадян " № 393/96-ВР від 02.10.1996 року ( далі - Закон № 393/96-ВР).

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 року №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом ст. 3 Закону України від 02.10.1996 року №393/96-ВР заявою (клопотанням) є звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Згідно із ч.ч. 1, 4, 5 ст. 5 Закону України від 02.10.1996 року №393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

Таким чином, цим Законом врегульовано питання практичної реалізації громадянами України своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.

Порядок розгляду заяв (клопотань) врегульовано ст. 15 Закону України від 02.10.1996 року №393/96-ВР, відповідно до якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Разом з цим, статтею 19 Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Судом встановлено, що 17.12.2019 року позивач звернувся на Урядову гарячу лінію з проханням повідомити, чи має можливість Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського зробити замовлення в Єдиній державній електронній базі з питань освіти на інформацію, яка буде відтворена в дублікаті диплома.

Листом від 10.01.2020 року відповідач повідомив ОСОБА_1 , що звернення ОСОБА_3 , які надійшли до Міністерства освіти і науки України, адресовані на Урядову гарячу лінію, від 17.12.2019 року № ІЛ-10032792, від 17.12.2019 року № ІЛ- 10032780, від 17.12.2019 року № ІЛ-10032805, від 17.12.2019 року № ІЛ-10032787 щодо питань, що стосуються видачі ОСОБА_4 дубліката документа про вищу освіту та додатка до нього Миколаївським національним університетом імені В. О. Сухомлинського, листом МОН від 30.10.2019 року № 1/11-9517 ОСОБА_4 було надано обгрунтовану відповідь, порушені ОСОБА_5 . питання вирішені по суті, а тому Міністерством прийнято рішення про припинення розгляду звернень ОСОБА_3 щодо питань, пов`язаних з можливістю, підставами, процедурою, законністю отримання диплома (дубліката диплома) про вищу освіту (бакалавра, або спеціаліста, або магістра), здобуту ОСОБА_6 у 1981 році.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача стосовно того, що звернення позивача від 17.12.2019 року не підлягає розгляду, оскільки листом МОН від 30.10.2019 року № 1/11-9517 ОСОБА_4 було надано обгрунтовану відповідь та порушені ОСОБА_6 питання вже вирішені по суті, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 8 Закону України від 02.10.1996 року №393/96-ВР письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Як вбачається із звернення позивача від 17.12.2019 року, позивач звернувся з проханням повідомити, чи має можливість Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського зробити замовлення в Єдиній державній електронній базі з питань освіти на інформацію, яка буде відтворена в дублікаті диплома.

Разом з тим, у листі Міністерства освіти і науки України від 10.01.2020 року за результатами розгляду звернення позивача від 17.12.2019 року відповіді на питання ОСОБА_3 не надано, замість того в листі зазначено, що ОСОБА_4 листом Міністерства освіти і науки України від 30.10.2019 року № 1/11-9517 було надано обгрунтовану відповідь на порушені позивачем питання.

Як було встановлено в процесі розгляду справи, ОСОБА_7 неодноразово звертався до Міністерстав освіти і науки України з питань, які стосуються видачі йому Миколаївським національним університетом імені В. О. Сухомлинського дубліката диплома про вищу освіту, здобуту ОСОБА_6 у 1981 році в Миколаївському державному педагогічному інституті імені В. Г. Бєлінського, а також можливості отримання ним дубліката диплома відповідно до чинного законодавства.

В свою чергу, з аналізу звернень позивача від 01.10.2019 року № ІЛ-9742440, 01.10.2019 року № ІЛ-9742434, від 09.10.2019 року № ІЛ-9772246, від 09.10.2019 року № ІЛ-9772299, від 13.10.2019 року № ІЛ-9784973, від 13.10.2019 року № ІЛ-9784976, від 13.10.2019 року № ІЛ-9784984, від 24.09.2019 року № ІЛ-9719790, від 19.10.2019 року № ІЛ-9804416, від 19.10.2019 року № ІЛ-9804420, від 19.10.2019 року № ІЛ-9804411, від 19.10.2019 року № ІЛ-9804408 вбачається, що поставлене позивачем питання у зверненні від 17.12.2019 року не було поставлено ОСОБА_8 А ОСОБА_9 у цих зверненнях.

З аналізу листа Міністерства освіти і науки України від 30.10.2019 року № 1/11-9517 не вбачається, що відповідачем було надано обґрунтовану відповідь на питання, поставлене у зверненні від 17.12.2019 року.

Доказів на підтвердження того, що позивач вже звертався саме з таким запитом до Міністерства освіти і науки України до суду надано не було.

Відповідачем також не було надано до суду доказів на підтвердження надання Міністерством освіти і науки України роз`яснень на поставлені позивачем у зверненні від 17.12.2019 року питання.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що до спірних правовідносин не може бути застосовано статтю 8 Закону України "Про звернення громадян" та рішення про припинення розгляду звернення ОСОБА_3 від 17.12.2019 року, викладене в листі Міністерства освіти і науки України від 10.01.2020 року, є безпідставним.

Отже, суд доходить висновку, що відповідачем допущено порушення вимог Закону України "Про звернення громадян" щодо не розгляду заяви ОСОБА_3 від 17.12.2019 року по суті, а відтак вказана бездіяльність відповідача є протиправною.

Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні доводи відповідача щодо направлення позивачу відповіді по суті заданих запитань у зверненні раніше.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч.1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи, що обставини справи, які, відповідно до законодавства, повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд робить висновок, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з п.10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Вирішуючи питання щодо належного способу захисту порушених прав позивача, суд вказує про наступне.

Відповідно до статті 8 Загальної декларації з прав людини 1948 року кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року 630, визначено, що Міністерство освіти і науки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує держави) політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Відповідно до підпункту 1 пункту 10 Положення про Міністерство освіти і науки України Міністр очолює Міністерство, здійснює керівництво його діяльністю.

Враховуючи обставини справи та обсяг визначених позивачем позовних вимог, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача на підставі ч.2 ст.9 КАС України та встановити позивачу належний спосіб захисту порушених прав та інтересів шляхом, а саме визнання протиправною бездіяльності Міністерства освіти і науки України, яка полягає в не розгляді звернення ОСОБА_1 від 17.12.2019 року по суті та зобов`язання Міністерства освіти і науки України розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.12.2019 року відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян".

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, то суд бере до уваги, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положень пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збір з відповідача не стягується.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

Керуючись статтями 77, 78, 139, 159, 162, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 260-263, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ) до Міністра освіти і науки України Новосад Ганни Ігорівни (пр-т Перемоги, 10, м. Київ 135, 01135) та Міністерства освіти і науки України (пр-т Перемоги, 10, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 38621185) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України, яка полягає в не розгляді заяви ОСОБА_1 від 17.12.2019 року по суті.

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.12.2019 року відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян".

В решті позовних вимог відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 року у справі №400/406/20.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 07.04.2020 року.

Суддя Г.В. Лебедєва